Як підприємцям підготуватися та без проблем пройти перевірку Держпродспоживслужби

Завідувачка Сектору ДРС у Кіровоградській області Наталія Оніщенко надала методичні рекомендації для учасників онлайн-семінару «Сучасні вимоги до харчової безпеки. Як підготуватись та безпечно пройти перевірку контролюючого органу».

Під час заходу, який відбувся базі Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати, представниця ДРС підготувала презентацію для підприємців, що здійснюють діяльність у харчовій галузі (виробництво, громадське харчування, торгівля, пакування, зберігання).

Який орган здійснює заходи контролю за суб’єктами у харчовій галузі?

Основним органом є Держпродспоживслужба та її територіальні органи, які здійснюють заходи контролю відповідно до Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Що треба знати підприємцям, щоб підготуватись та безпечно пройти перевірку контролюючого органу?

1. Відслідковувати наявність включення до плану перевірок (комплексний або план органу).

2. Ознайомитись з уніфікованими формами актів, які повинні затвердити органи контролю.

3. Знати:

– до якої групи ризику відноситься суб’єкт господарювання;

– які документи повинен мати контролер і як вони оформлюються;

– періодичність і терміни проведення перевірок;

– права суб’єкта господарювання під час перевірки.

4. Мати журнал реєстрації перевірок та апаратуру для відеофіксації проведення перевірки.

Що повинен підготувати орган контролю при проведенні планових перевірок з урахуванням галузевих особливостей?

1. Довгостроковий та річний план, який до 1 грудня року, що передує плановому, публікується на сайті Держпродспоживслужби. В річному плані не встановлюються строки початку перевірок, тільки періодичність.

2. Обов’язкове визначення критеріїв ризику та використання актів державного контролю (Накази Мінагрополітики від 08.08.2019 № 447 та № 446).

3. Попереднє письмове повідомлення суб’єкта господарювання про проведення заходу ДНК тільки у випадку аудиту (не пізніш, як за три дні до дня здійснення аудиту).

4. Ознайомити оператора ринку з підставами для проведення заходу контролю з наданням копій документів та запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку).

Галузевим законодавством не встановлена тривалість проведення заходу контролю. Разом з тим Законом передбачено, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро- та малого підприємництва – п’яти робочих днів.

Відповідно до постанови КМУ від 31.10.2018 № 896 «Деякі питання здійснення планових заходів державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» періодичність визначається на підставі ризикоорієнтованого підходу та складає:

Що треба знати про проведення позапланових заходів контролю?

1. Проведення заходів ДНК відбувається виключно на визначених підставах (ч.1 статті 6 Закону та ч.4 статті 18 Закону про харчові продукти).

2. У разі проведення заходу ДНК територіальним органом за зверненням фізичної особи – відсутність погодження ЦОВВ, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

3. Обмеження кола питань, що можуть бути перевірені: виключно ті, які стали підставою для проведення заходу контролю.

4. Обов’язковість надання для ознайомлення підстав проведення заходу з наданням копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу контролю та запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (у разі надання такого журналу оператором ринку).

5. Обов’язкове використання актів державного контролю.

Галузевим законодавством не встановлена тривалість проведення заходу контролю. Разом з тим Законом передбачено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – двох робочих днів.

Куди може звернутися оператор ринку з метою оскарження результатів перевірки?

1. До Державної регуляторної служби України або суду – у випадку порушення контролюючим органом строків та процедурних норм, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

2. До центрального органу виконавчої влади, що формує політику у сфері безпечності та окремих показниках якості харчових продуктів або до суду – у випадку порушення контролюючим органом вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Нагадаємо, що ДРС є органом, який реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та має повноваження, серед іншого, на здійснення методичного та інформаційного забезпечення та проведення перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».