Зростання тіньового сегменту економіки та корупційного навантаження на бізнес – можливі наслідки прийняття законопроекту №1210
ДРС поінформувала Уряд та Верховну Раду України про загрози для суб’єктів господарювання після прийняття законопроекту №1210
Цей проект Закону називається «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Текст законопроекту та деталі щодо його авторства можна знайти за посиланням.
Якщо проект проголосують, то Закон набере чинності з дня, що настає за днем його опублікування, крім низки підпунктів, які набувають чинності або з 01.01.20 р.
Нажаль, Законопроект № 1210 не супроводжується аналізом регуляторного впливу або іншим аналітичним документом, який би містив розрахунки витрат і вигод суб’єктів господарювання та держави від запровадження зазначеного законопроекту. За зверненням підприємців у ДРС його попередньо проаналізували та дійшли висновку, що він несе низку загроз для бізнесу.
Так, згідно з пояснювальною запискою Законопроект №1210 розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю, протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
Водночас, аналіз положень Законопроекту № 1210 виявив, що його прийняття може призвести до збільшення тіньового сегменту економіки, підвищення попиту на послуги конвертаційних центрів та посилення корупційного навантаження на бізнес.
Законопроектом № 1210 в 4 рази збільшуються штрафи для платників податків за порушення у сфері адміністрування податків, запроваджується ряд нових штрафів, в тому числі, за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладних на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість тощо. При цьому, строки проведення контролюючим органом виїзних перевірок збільшуються для всіх груп платників податків, включаючи суб’єктів малого підприємництва.
Таке додаткове адміністративне та фінансове навантаження на платників податків, особливо на суб’єктів малого підприємництва, потребує ретельного фінансово-економічного обґрунтування. Ускладнення процесу взаємодії суб’єктів господарювання з контролюючим органом та підвищення штрафних санкцій без такого обґрунтування може мати наслідком виникнення нових корупційних ризиків та збільшення тиску на бізнес.
При цьому Законопроект № 1210 не враховує інтереси малого бізнесу, який складає податкові накладні/ розрахунки коригування на незначні суми. Внаслідок його застосування можуть виникати ситуації, коли штраф у розмірі 3400 грн. буде перевищувати суму ПДВ або обсяг постачання за такою податковою накладною або розрахунком коригування.
- Законопроект № 1210 скасовує персональну відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу перед державою в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Натомість передбачається відшкодовувати шкоду за рахунок контролюючих органів дозволять за умови доведення протиправності дій/бездіяльності та рішень контролюючого органу.
Така практика вже мала місце в Україні до введення в дію Податкового кодексу України та засвідчила свою неефективність. Персональна відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу є запобіжником щодо вчинення ним протиправних дій та накладення неправомірних санкцій. Її скасування може призвести до перетворення податкових органів на корумповану систему, що значно погіршить бізнес-клімат в країні.
- Одночасно Законопроектом № 1210 скасовується черговість погашення податкового боргу, відповідно до якої на сьогодні кошти платника податку ідуть в першу чергу на погашення боргу, в другу чергу – на сплату штрафу, в третю чергу – на погашення пені. Наслідком цього може стати повернення практики в першу чергу погашення пені, що створить штучні умови для накопичення податкового боргу платників податку, а також значно підвищить корупційну складову податкового контролю.
Зазначене не відповідає задекларованим цілям Законопроекту № 1210, оскільки, замість удосконалення процедури адміністрування податків та зборів, його прийняття може призвести до встановлення додаткових адміністративних бар’єрів для ведення бізнесу.
- До виникнення додаткових корупційних ризики можуть призвести також положення Законопроекту № 1210 щодо врахування в податковому обліку умов та обставин здійснення операції та/або поведінки платника податків. При цьому, первинні документи враховуватимуться за умови, якщо вони не протирічать реальним (фактичним) умовами та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків.
Зважаючи, що Законопроект № 1210 не дає визначення понять «реальні (фактичні) умови та обставини» і «поведінка платника податку» та не регулює порядок їх встановлення, його редакція є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати вимоги Податкового кодексу України. А отже, на практиці реалізація цих положень може призвести до вибірковості їх застосування.
- Аналогічні застереження стосуються також і запровадження принципу винної відповідальності, відповідно до якого, у випадку виявлення порушень платником податків податкового законодавства, контролюючим органом встановлюються обставини виявлених порушень, підтвердження наявності або відсутності вини, наявності пом’якшуючих обставин. Зазначені обставини враховуються контролюючим органом під час накладення штрафних санкцій, які, в окремих випадках, можуть бути зменшені на 50 відсотків за наявності пом’якшуючих обставин. Крім того, встановлення обставин вчинення порушень та наявності пом’якшуючих обставин мають ознаки слідчих заходів, що не є притаманною функцією ДПС як контролюючого органу.
- Положеннями Законопроекту № 1210 розширюється поняття розумної ділової мети, внаслідок чого платникам податків тепер доведеться доводити, що створені ними умови для приросту (збереження) активів у майбутньому відповідають розумній економічній причині.
Це положення може створити значні ризики для платників податків, оскільки відсутність ділової мети може бути встановлена лише судом, що може призвести до затяжних судових спорів між платниками податків та контролюючими органами. Зазначене не відповідає задекларованій Законопроектом № 1210 меті протидії практикам розмивання бази оподаткування.
- Законопроектом № 1210 також запроваджуються штрафні санкції за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, у розмірі 20 тис. грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
За відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку Законопроектом № 1210 також передбачається штраф в розмірі 1 млн. грн.
Штрафи за зазначені порушення вже запроваджені Законом України від 23.12.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», однак їх застосування відтерміновано до 01.01.2020 року у зв’язку з неготовністю ринку.
Водночас, Законопроект № 1210 не передбачає перехідного періоду, який давав можливість суб’єктам господарювання виконати вимоги чинного законодавства та уникнути накладення штрафних санкцій.
Таким чином, зазначені положення Законопроекту № 1210 не відповідають принципу адекватності, оскільки форма державного регулювання у даному випадку не відповідає ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив. Суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з підакцизними товарами, розраховували свої витрати та планували свою діяльність з урахуванням відтермінування зазначених вище штрафних санкцій, тому негайне введення їх у дію може призвести до значного негативного впливу на бізнес-середовище.
- Окремі положення Законопроекту № 1210 можуть бути використані як механізм прихованої приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.
Так, Законопроектом № 1210 скасовується заборона використовувати як джерело погашення податкового боргу майно, включеного до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Таке майно відтепер буде дозволено передавати у податкову заставу з подальшим отриманням згоди контролюючого органу на його відчуження.
За прогнозом ДРС створює можливість для прихованої приватизації в обхід прозорих процедур, встановлених чинним законодавством, шляхом відчуження найбільш ліквідного майна цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації. Зазначене може призвести не лише до значних збитків з боку держави, але і до втрати державою контролю над підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
- Серед всіх змін до визначення «пов’язаної особи», що вносяться Законопроектом № 1210, є намагання зробити пов’язаними по відношенню до українських суб’єктів господарювання незалежних іноземних контрагентів – постачальників товарів (робіт, послуг).Адже для того, щоб набути статусу пов’язаної особи, буде достатньо, щоб чисті активи українського підприємства були у 3,5 рази менші за кредиторську заборгованість будь-якого іноземного постачальника.
Таким чином, для українських суб’єктів господарювання, які є збитковими за даними фінансової звітності, кожен іноземний контрагент з сумою кредиторської заборгованості в 1 гривню може стати пов’язаною особою для цілей оподаткування.
За прогнозом ДРС це може значно збільшити податковий тиск на бізнес, що не відповідає цілям Законопроекту № 1210.
- Законопроект № 1210 відтерміновує врахування курсових різниць платника податку у податковому обліку з податку на прибуток.
Однак, слід зазначити, що курсові різниці прямо впливають на фінансовий результат діяльності кожного підприємства та визнаються доходами і витратами в бухгалтерському обліку. Перенесення нараховання курсових різниць для цілей податкового обліку на період сплати заборгованості перед нерезидентом може призвести до значних викривлень між фактичною заробленою сумою коштів та умовно розрахованою сумою, з якої виключені курсові різниці.
Наслідком застосування цих положень можуть стати значні фінансові збитки суб’єктів господарювання.
- Значне занепокоєння бізнес-спільноти викликають зміни, що запропоновано внести до порядку сплати рентної плати. Так, Законопроектом № 1210 поняття первинної переробки сировини розширюється операціями агломерації та/або грудкування, що значно збільшує базу оподаткування рентною платою. Замість собівартості руди і первинного дроблення за базу фактично береться вартість кінцевого продукту.
Одночасно Законопроектом № 1210:
- ставка рентної плати для видобування руд заліза збільшується з 8 до 10%;
- скасовуються коригуючі (пом’якшуючі) коефіцієнти для видобутку позабалансових запасів корисних копалин, в т.ч. газу та нафти;
- запроваджується коригуючий коефіцієнт 2,0 для видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах.
За попередньою оцінкою це призведе до збільшення податкового навантаження лише на металургійну галузь у 3-4 рази. Податкове навантаження на гірничо-видобувні підприємства стане одним з найвищих у світі, що призведе до відтоку щонайменше 435 млн. доларів інвестицій та втрати близько 40 тис. робочих місць.
Все це не відповідає принципу ефективності, оскільки Законопроект № 1210 не забезпечує досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, а навпаки може призвести до значних втрат як з боку бізнесу, так і збоку держави.
ДРС вважає за доцільне поінформувати, що прийняттю проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (за реєстр. № 1210) повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.
