Позиція Державної регуляторної служби України щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

24.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (далі – Постанова № 483)

Зазначеною Постановою затверджено форму типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та форму типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ДРС не наділена повноваженнями надавати офіційні роз’яснення щодо застосування положень податкового законодавства.

Разом з цим, позиція ДРС із зазначеного вище питання полягає у наступному.

1. Щодо обов’язковості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Постанова № 483 прийнята на виконання вимог статей 72, 266 та 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з  підпунктом 72.1.2.4 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги.

Абзацом четвертим підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ встановлено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні вимоги встановлені абзацом другим пункту 284.1 статті 284 ПКУ. Так, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із зазначених норм, ПКУ не передбачає обов’язку для органів місцевого самоврядування приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів, а також пільг зі сплати податків за встановленою формою.

Водночас, зазначені вище вимоги ПКУ встановлюють вимоги щодо подачі органами місцевого врядування інформації про встановлені податки та пільги за формою, затвердженою Постановою № 483.

Таким чином, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за будь-якою формою, проте інформацію щодо них зобов’язані подавати до ДФС виключно за формою, встановленою Постановою № 483.

2. Щодо процедури офіційного оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів.

Пунктами 2 форми типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та форми типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачено, що зазначені рішення оприлюднюються в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб.

Проте, звертаємо увагу, що відповідно до вимог статті 1 Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» рішення про встановлення місцевих податків і зборів мають ознаки регуляторних актів та потребують реалізації процедур, передбачених цим Законом.

Порядок та способи офіційного оприлюднення регуляторних актів визначено у статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Частиною дванадцятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Крім того, стаття 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» також передбачає, що рішення органів місцевого самоврядування публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Враховуючи викладене вище, регуляторні акти органів місцевого самоврядування мають офіційно оприлюднюватись в офіційних, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації. Однак, органи місцевого самоврядування за бажанням можуть додатково оприлюднити рішення про встановлення місцевих податків і зборів у будь-який інший спосіб, в тому числі у мережі Інтернет.