Сторінка: https://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/roz-yasnennya-typovyh-pytan-yaki-vynykayut-u-rozrobnykiv-proektiv-regulyatornyh-aktiv-pid-chas-provedennya-testu-malogo-pidpryyemnytstva-m-testu/
Державна регуляторна служба України з метою вдосконалення методичного забезпечення регуляторних органів спільно з Центром комерційного права підготувала роз’яснення типових питань, які виникають у розробників проектів регуляторних актів під час проведення Тесту малого підприємництва (М-Тесту).
Основні положення М-Тесту:
Основні положення європейського інструменту SME-test та, відповідно, М-Тесту в Україні зводяться до наступного.
ЗАПИТАННЯ, ЩО ЧАСТО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ М-ТЕСТУ:
М-Тест – це частина Аналізу регуляторного впливу (далі – АРВ), яка забезпечує оцінку вартості регулювання лише для суб’єктів малого підприємництва. Форму М-Тесту затверджено Додатком № 4 до нової редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» від 11.03.2004 № 308 (зміни внесено нормами Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308» від 16 грудня 2015 року № 1151).
Структура М-Тесту має орієнтовний характер, і при його здійсненні необхідно уточнювати процедури (підпроцеси), які повинен здійснити типовий суб’єкт малого бізнесу (юридична особа та фізична особа –підприємець) для належного виконання вимог регулювання.
Результати М-Тесту підлягають оприлюдненню як складова АРВ разом із проектом регуляторного акта відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року № 1160-IV.
Запровадження М-Тесту має забезпечити прийняття обґрунтованого та аргументованого рішення, яке враховує можливе зменшення витрат суб’єктів малого бізнесу на виконання вимог регулювання на основі оцінки реальних витрат малого бізнесу на належне виконання вимог регулювання та на підставі консультацій.
Перша причина появи М-тесту пов’язана з тим, що в усіх розвинених країнах світу мале і середнє підприємництво (МСП) сьогодні визнається локомотивом та хребтом економіки. Його потрібно розглядати як інструмент політики зайнятості і його економічне значення є додатковим бонусом для країни.
За даними Державної фіскальної служби України, МСП в Україні з 2008 року стабільно забезпечує сплату понад 60% податків і зборів та надходження більше 70% податку на додану вартість. МСП в Україні забезпечують робочими місцями понад 80% працівників у секторі бізнесу (крім фінансового сектору) та біля 70% обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг). Податкові надходження від МСП до державного бюджету України суттєво перевищують внесок від великого бізнесу.
Друга причина появи М-тесту пов’язана з тим, що питома вартість виконання обов’язкових вимог державного регулювання для суб’єктів малого бізнесу значно вища ніж для суб’єктів великого бізнесу. Різниця за різними оцінками складає від 10 до 100 разів. Це означає, що дрібніші компанії часто перебувають у невигідному становищі в порівнянні з більшими суб’єктами через вищі витрати часу на дотримання нормативних вимог обов’язкового державного регулювання.
Тому задля створення сприятливіших умов для розвитку МСП увага урядів провідних країн світу в останнє десятиріччя звертається на вирівнювання умов регулювання для суб’єктів різного розміру з акцентом на зменшення вимог державного регулювання для суб’єктів малого бізнесу.
В рамках виконання положень Меморандуму про економічну та фінансову політику (МЕФП) та Порядку денного асоціації між Україною та ЄС Україна забезпечила імплементацію норм Європейського законодавства в національне регуляторне законодавство та визнала роль малого бізнесу в економічному розвитку держави.
Основними елементами М-Тесту є:
а) деталізація механізму дії регулювання з встановленням кожного бізнес-процесу, які має виконати типовий суб’єкт малого бізнесу для належного виконання вимог регулювання у типовій (стандартній) ситуації;
б) відкриті публічні консультації з зацікавленими бізнес-асоціаціями малого бізнесу.
Визначення повного переліку бізнес-процесів рекомендовано проводити у такій послідовності:
Консультації мають проходити з асоціаціями малого бізнесу, які наявні у секторі, що регулюється, або на території, щодо якої розробляється регуляторний акт. Крім асоціацій малого бізнесу доцільно залучати до консультацій членів відповідної громадської ради або іншого дорадчого органу, утвореного при органі державної влади (органу місцевого самоврядування), який є розробником регуляторного акта, та/або 5-7 незалежних експертів.
Консультації щодо визначення та затвердження списку процедур (підпроцесів), що мають бути виконані типовим суб’єктом малого бізнесу для належного виконання вимог регуляції у стандартних умовах, мають, з одного боку, показати прозорість процесу проектування регуляторного акта для сектору малого бізнесу, а з іншого боку, забезпечити розподіл відповідальності між розробником регуляторного акта та бізнес-асоціаціями щодо неупередженого, об’єктивного та повного визначення списку процедур (підпроцесів), що мають бути виконані типовим суб’єктом малого бізнесу для належного виконання вимог регуляції.
Приклад визначення процедур при аналізі регулювання щодо переходу суб’єктів господарювання з КВЕД:2005 на КВЕД:2010 у рамках М-Тесту (попередній набір процедур, який може бути визначений розробником регуляторного акта):
Є недоцільним, оскільки бізнес-процеси у суб’єктів середнього чи великого бізнесу якісно відмінні від бізнес-процесів, притаманних суб’єктам малого бізнесу. Тому консультації з бізнес-асоціаціями середнього чи великого бізнесу у більшості випадків не досягають мети.
Визначення бізнес-процесів, які необхідні для належного виконання вимог регулювання і які є основою М-Тесту, необхідно здійснювати на підставі норм проекту регуляторного акта.
Рекомендовано до таблиці оцінки прямих витрат малого бізнесу на виконання вимог регулювання включати ті бізнес-процеси, які можна оцінити у грошовому вимірі (наприклад: витрати на придбання/застосування обладнання, що вимагається в рамках регулювання, на постановку цього обладнання на облік, повірку, експлуатацію, технічне обслуговування). При цьому якщо придбання обладнання нормами регулювання не вимагається, то, відповідно, витрати на постановку на облік, експлуатацію та технічне обслуговування не виникають. Проте придбання обладнання необов’язково вимагає повірки чи постановки на облік. Також рекомендовано до цієї таблиці включати витрати часу на підготовку персоналу до роботи з цим обладнанням, витрати часу на забезпечення роботи обладнання та т. п.
До таблиці оцінки адміністративних витрат малого бізнесу на виконання вимог регулювання рекомендовано включати ті бізнес-процеси, які оцінюються у часовому вимірі (оцінка витрат часу на реалізацію адміністративних процедур) – наприклад: витрати часу на знаходження регуляторного акта та ознайомлення з його текстом (з точки зору що необхідний час на ознайомлення з текстом стандартного аркуша А4 складає близько 2 хвилин); витрати часу на організацію суб’єктом малого бізнесу виконанням вимог регулювання (умовно можна визначити як підготовчий процес у суб’єкта – підготовка управлінських та організаційних процесів у суб’єкта малого бізнесу); витрати часу на виконання вимог регулювання; витрати часу на знаходження та ознайомлення зі звітними формами та порядками їх заповнення; витрати часу на заповнення звітних форм; витрати часу на передачу звітних форм до відповідного органу державної влади (у тому числі оцінюються витрати часу середньостатистичного суб’єкта господарювання на транспортування з офісу до органу державної влади та повернення до офісу – лише транспортом загального користування; за умови, що середньостатистичний суб’єкт користується електронними засобами передачі інформації, мають бути оцінені витрати на забезпечення ідентифікації суб’єкта (наприклад, електронний ключ)).
Будь-яке регулювання потребує витрат на його реалізацію як з боку суб’єктів господарювання, так і відповідних регуляторних органів.
Забезпечення в державній регуляторній політиці реалізації принципу ефективності передбачає, що внаслідок дії регуляторного акта забезпечується досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат суб’єктів господарювання, громадян та держави. В свою чергу, М-Тест дає відповідь на питання дотримання балансу інтересів суб’єктів господарювання та держави.
Витрати часу співробітників регуляторного органу можуть бути оцінені у грошовому вимірі аналогічно до оцінки адміністративних витрат суб’єкта малого бізнесу. Рекомендовано визначати вартість людино-години (вартість однієї години робочого часу одного фахівця) для оцінки адміністративних витрат регуляторного органу через заплановані бюджетні витрати на цей регуляторний орган на поточний рік та штатну кількість його співробітників.
М-Тест допомагає здійснити об’єктивну управлінську оцінку проекту регулювання і тим самим мінімізувати витрати окремого суб’єкта малого бізнесу на виконання вимог регулювання. Якщо задля цього треба здійснити додаткові процедури в рамках розробки проекту регуляторного акта, то це можна вважати виправданими витратами. Орієнтовні витрати часу на підготовку середньостатистичного М-Тесту для розробника регуляторного акта (фахового і вмотивованого співробітника регуляторного органу), складають від 5 до 20 робочих годин (залежно від складності та обсягу акта). З урахуванням витрат часу на підготовку та проведення консультацій з асоціаціями малого бізнесу рекомендовано, щоб сумарні безперервні витрати часу на підготовку оцінки витрат малого бізнесу за М-Тестом становили до 5 днів (до 3-4 днів – на проведення консультацій).
Зауваження: проста мінімізація витрат (часу та коштів) органу державної влади як єдина ціль не є доречною, оскільки може призвести до розробки проекту регуляторного акта, який буде вкрай витратним для суб’єктів господарювання і при цьому не досягати своє мети, і такі приклади існують (наприклад, норми Указу Президента України «Про гербовий збір» від 06.11.1998 № 1222/98).
Недосконалість регулювання коштує значно дорожче, ніж проведення М-Тесту. Намагання прискорити процедуру підготовки регуляторного акта мало пов’язане із намаганням якнайшвидше розв’язати проблему, тому що для розробки якісного проекту регуляторного акта необхідно досконало вивчити проблему, оцінити всі можливі способи її вирішення, її вплив на суб’єктів господарювання, населення та державу та обрати дійсно найкращий та найбільш ефективний спосіб її розв’язання.
Задля здійснення оцінки адміністративних витрат органу державної влади в рамках М-Тесту застосовується методологія, аналогічна оцінці адміністративних витрат суб’єкта господарювання при виконанні вимог регулювання. А саме: формування переліку типових процедур, які здійснюються регуляторним органом у рамках реалізації регулювання, оцінка витрат часу умовного співробітника регуляторного органу на виконання відповідної процедури та кількість цих процедур за рік. Оцінені сумарні витрати часу перемножуються на вартість людино-години за відповідним регуляторним органом.
Враховуючи різний ранг та посаду співробітників регуляторного органу, рекомендовано використовувати умовну вартість людино-години регуляторного органу, яку можна розрахувати через заплановані бюджетні витрати на цей регуляторний орган на поточний рік та штатну кількість його співробітників за формулою:
вартість 1 людино-години = (заплановані бюджетні витрати, наведені у кошторисі або у плані асигнувань)/(штатна кількість співробітників, наведена у штатному розкладі установи з допоміжним персоналом).
Такий підхід автоматично дозволяє оцінити й комунальні та усі інші супутні витрати регуляторного органу, що реальніше, ніж використання лише витрат на оплату праці.
Типовий перелік процедур регуляторного органу на виконання регуляторного акта може бути сформовано на основі стандартного циклу управління:
Також доцільно включати до переліку процедур процедуру щодо ведення реєстру суб’єктів, діяльність яких регулюється (або інші процедури, які дають відповідь щодо розміру та структури сектору, що регулюється). Ця рекомендація пов’язана з тим фактом, що вибір розробником того чи іншого регуляторного інструменту (наприклад, ліцензування або концесія, дозвіл чи патент і т. п.) може бути ефективним лише на підставі чіткого усвідомлення розміру сектору, який регулюється. До обмеженого і незначного кола суб’єктів теоретично можна застосовувати прямий поточний контроль, збільшення числа суб’єктів потребує застосування інструментів непрямого нагляду, значна кількість суб’єктів потребує також здешевлення інструментів обробки звітності для органу влади. Масштаб сектору суттєвим чином впливає на можливий набір інструментів державного регулювання і його вартість для місцевого чи державного бюджету.
Проте, точний перелік процедур органу державної влади на виконання регулювання формується з урахуванням лише тих процедур, які передбачені відповідним проектом регуляторного акту.
Зауваження: витрати на розробку та затвердження регуляторного акта не оцінюються як витрати, що виникають у органу державної влади внаслідок дії регулювання.
Консультації в рамках М-Тесту є інструментами розробника регуляторного акта задля: а) забезпечення принципу прозорості та врахування громадської думки в процесі регуляторної діяльності; б) отримання попередньої оцінки сектором малого бізнесу, що регулюється, норм та положень регулювання; в) визначення та затвердження списку процедур; г) отримання оцінок/даних щодо прямих витрат та витрат часу типового суб’єкта малого бізнесу при виконанні ним вимог регулювання; д) прийняття рішення щодо застосування для суб’єктів малого бізнесу корекції норм регулювання.
Консультації є невід’ємною складовою М-Тесту та проводиться до оприлюднення і, відповідно, публічного обговорення фінальної версії проекту регуляторного акта, передбаченого статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.
Час на проведення консультацій в рамках М-Тесту може бути обмеженим (рекомендовано до 3-4 днів). Саме тому консультації в рамках М-Тесту не тотожні до процедур громадського обговорення.
Консультації у рамках М-Тесту можуть проводитись у будь-який спосіб (очна, електронна, круглі столі, наради тощо). Відповідальність за проведення консультацій (в частині М-Тесту, де консультації є обов’язковими) несе розробник регуляторного акта. У зв’язку з цим, доцільно мати підтвердження, що проект рішення та орієнтовний перелік бізнес-процесів передано до бізнес-асоціацій та, за потреби, розміщено у відкритому доступі (у відповідному розділі на офіційній веб-сторінці регуляторного органу). Необхідно також ідентифікувати учасників консультацій та їхні основні висновки, а отже, доцільно здійснювати фіксацію інформації, що офіційно надають учасники консультацій, – рекомендовано отримувати відповіді від учасників консультацій у письмовому вигляді.
Ці процедури не пов’язані між собою.
По-перше, консультації в рамках М-Тесту ніяким чином не обмежують та не скасовують процедури публічного обговорення проекту регуляторного акта. Тим більше консультації за М-Тестом ніяким чином не обмежують та не підміняють права та можливості громадськості до публічних обговорень, експертиз та інших форм участі у формуванні та реалізації державної політики.
По-друге, консультації в рамках М-Тесту регламентуються Методикою та проводяться у будь-якому зручному для розробника форматі. Оскільки час на розробку проекту регуляторного акта, підготовку АРВ, М-тесту та проведення відповідних консультацій часто є обмеженим, їх рекомендовано проводити у формі робочих нарад (очних, заочних, електронних та т. п.) або круглих столів, підготовка до яких є нетривалою.
Норми Постанов Кабінету Міністрів «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 року № 996, «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» від 5 листопада 2008 року № 976, «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля» від 29 червня 2011 року № 771, «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів» від 30 січня 2013 року № 61, розпорядження КМУ «Про проведення публічного громадського обговорення системних соціально-економічних реформ» від 15 грудня 2010 року № 2311-р та інших регламентують інші відносини і не мають прямого впливу на консультації у рамках М-Тесту.
М-Тест не є оформленням переговорного процесу і не виступає як «освячення» досягнутих домовленостей. До даних, наданих бізнес-асоціаціями та експертами (і тим більше окремими підприємцями, підприємствами чи великими асоціаціями), розробник має ставитися критично і з позиції здорового глузду.
Відповідальність за повноту М-Тесту та його результати несе лише розробник регуляторного акта. Відповідальність можна розділити з бізнес-асоціаціями щодо переліку процесів, які має виконати суб’єкт малого бізнесу, проте остаточне рішення завжди приймає розробник регуляторного акта або інший уповноважений орган влади, й усю повноту відповідальності він несе сам. Проведення консультацій в межах М-Тесту є виконанням вимог законодавства. Їх належна організація та проведення можуть стати доказами в межах адміністративного провадження у разі оскарження регуляторного акта в судовому порядку.
Розробник регуляторного акта в рамках обов’язкових консультацій (на яких відбувається верифікація списку процедур) зобов’язаний провести спілкування з представниками бізнес-середовища. На цьому етапі доцільно звернутися до усіх зареєстрованих бізнес-асоціацій у відповідній сфері. На рівні місцевого самоврядування для реалізації цієї рекомендації доцільним може бути проведення особистих зустрічей із підприємцями.
Для організації успішних консультацій рекомендовано поєднати: 1) розміщення інформації з запитом на консультацію (повідомлення про консультацію) на офіційному сайті регуляторного органу, тобто, наприклад, розмістити попередню редакцію проекту рішення та сформований розробником перелік бізнес-процесів або розмістити повідомлення про місце, дату і час проведення відкритих консультації (круглих столів, громадських слухань тощо) та, водночас, 2) передати попередню редакцію проекту рішення та сформований розробником перелік бізнес-процесів до: членів громадської ради при регуляторному органі; до бізнес-асоціацій малого бізнесу, що є активними у сфері регулювання та/або на території, на яку буде поширюватись дія регуляторного акта; до експертів, які перебувають у робочому контакті з регуляторним органом, – або електронною поштою, або факсом, або в інший зручний спосіб.
Якщо в установлений у повідомленні термін від цих асоціацій, експертів або членів громадської ради не надійшла відповідь, то вважається, що попередньо сформований розробником перелік бізнес-процесів є остаточним. У таблиці № 1 при цьому вказується інформація, до яких асоціацій, експертів або членів громадської ради було надіслано запит з наведенням дати і уточненням, що у встановлені у повідомлені строки відповіді від них не отримано.
М-Тест використовує кілька видів даних.
Джерела: а) статистична інформація регуляторного органу, або державного статистичного органу, або інша статистична інформація (обов’язково вказується джерело, у тому числі сторінка, чи точне посилання на сторінку у мережі Інтернет); б) експертна оцінка (самим розробником регуляторного акта або експертом – необхідна ідентифікація експерта (ПІБ, телефон, e-mail) або ідентифікація розробника). Якщо експерт не дає дозволу на свою ідентифікацію, то інформацію, що від нього отримано, використовувати в рамках М-Тесту неможливо. Точність інформації має бути достатньою для розрахунку. Рекомендована точність – для порядку числа від 1 до 100 точність до 10, від 100 до 10000 точність до 100, від 10000 до 10000000 точність до 1000.
Також в експрес-випусках державних органів статистики можна віднайти інформацію про середній рівень оплати праці у конкретному секторі: торгівля, послуги, транспорт, будівництво, реклама тощо.
М-Тест є універсальним інструментом і базується на універсальному методі стандартних витрат. Ключем до ефективного використання М-Тесту є повне та об’єктивне визначення процедур, які має виконати типовий суб’єкт малого бізнесу для належного виконання вимог регулювання. Якщо регулювання охоплює кілька сфер, які регулюються окремими органами державної влади, то це має знайти своє відображення у наборі процедур, що має виконати типовий суб’єкт малого бізнесу. Під час проведення М-Тесту сформований список процедур наповнюється оціночними даними в процесі консультацій з адресатами регулювання незалежно від сфери чи галузі регулювання.
Приклади М-Тесту розміщуються на офіційному інтернет-сайті Державної регуляторної служби України (https://www.drs.gov.ua). Також приклади М-Тесту можна знайти на сайтах регуляторних органів, які належним чином виконали підготовку АРВ.
Орієнтовно для проведення розрахунку за М-Тестом залежно від складності та обсягу регулювання і без урахування витрат часу на проведення обов’язкових консультацій з бізнес-асоціаціями для визначення списку процедур (на які рекомендовано витрачати не більше 3-4 днів) витрачається в середньому від 10 до 20 робочих годин.
Після завершення розрахунку вартості регулювання для малого бізнесу за М-Тестом рекомендовано провести повторну публічну консультацію з бізнес-асоціаціями малого бізнесу щодо необхідності корекції норм проекту регуляторного акта задля зменшення витрат малого бізнесу на виконання вимог регулювання.
Корекція (пом’якшення) може мати таку форму:
а) малий бізнес чи певним чином визначена його частка, найчутливіша до сумарної вартості регулювання, звільняється від вимог регуляції;
б) для малого бізнесу чи певним чином визначеної його частки, найчутливішої до сумарної вартості регулювання, переглядаються предметні вимоги регулювання в частині адекватного для малого бізнесу зменшення їх витрат;
в) якщо суттєві витрати за М-Тестом пов’язані з обов’язковою звітністю, то для малого бізнесу чи певним чином визначеної його частки, найчутливішої до сумарної вартості регулювання, суттєвим чином збільшується періодичність або обсяги обов’язкової звітності.
Проте розробник може визначити будь-яку іншу форму корегуючи (пом’якшувальних) заходів, яка є найбільш оптимальною, виходячи з вимог регулювання.
Якщо в результаті консультації отримано однозначну оцінку, що для малого бізнесу необхідно зробити корекцію (пом’якшення), розробник проекту регуляторного акта має визначити форму й обсяг корекції та внести відповідні зміни в редакцію проекту регуляторного акта. Рекомендовано такі редакційні зміни також обговорити на консультації з бізнес-асоціаціями (у форматі спільного рішення).
Після визначення способу коригування та зміни редакції проекту регуляторного акта розробник повинен здійснити повторний розрахунок за М-Тестом, аби аргументовано довести бізнес-спільноті, що в результаті розрахунку та відкритого діалогу між органом державної влади та бізнес-спільнотою для малого бізнесу було забезпечено розрахункове скорочення витрат на вказану суму.
Необізнаність розробника регулювання щодо кількості суб’єктів господарювання та визначення бізнес-процесів свідчить про незнання галузі, яку він планує врегулювати, та неможливість встановити доцільність регуляторного втручання.
Рішення щодо форми, у якій відбувається діалог між регуляторним органом та громадськістю, приймається розробником. В рамках проведення М-Тесту до конкретного проекту регуляторного акта розробник має право самостійно визначати форму та терміни проведення консультацій з громадськістю.
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці розрахунку за М-Тестом має всі підстави для використання під час розрахунку даних, отриманих під час круглих столів або інших заходів, організованих не розробником, а іншою організацією, за умови, що ці дані можуть бути документально підтверджені та повністю ідентифіковані. Для підтвердження чи ідентифікації можна використовувати друковані матеріали, які було поширено на заході, фото- та аудіозапис тощо. Якщо такого підтвердження немає, то краще відмовитись від використання таких даних.
Круглі столи або інші заходи, організовані не розробником регуляторного акта, а іншою організацією, не можна вважати за обов’язкову консультацію з бізнес-асоціаціями в рамках М-Тесту.
На закінчення.
М-Тест є типовим інструментом аналізу державної політики і тому розглядається як одне з завдань державної служби.
Проте, М-Тест не надає остаточної відповіді щодо майбутнього тієї регуляції, вартість якої обраховується. М-Тест у поєднанні з публічними консультаціями надає аргументи щодо того чи іншого напряму вдосконалення проекту регуляторного акта та забезпечує результативну участь та вплив об`єднань малого бізнесу у вироблені регуляторних рішень.
[1] http://www.bnwes.info/buhgalteriya/arhiv-sayta-2009/svitoviy-bank-nazvav-ukrayinu-odnieyu-z-krayin-z-nayskladnishoyu-sistemoyu-opodatkuvannya.html.