Позиція ДРС щодо застосування Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

06.02.2017

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності та види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною другою статті 4 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, серед іншого, шляхом здійснення державного контролю.

Під державним контролем у значенні вказаного закону розуміється діяльність (нагляд, інспектування, схвалення, аудит, моніторинг, огляд, відбір зразків та їх дослідження (випробування) та інші подібні за своїм змістом дії), що провадиться з метою проведення перевірки відповідності законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Організація та здійснення державного контролю згідно з положеннями частини першої статті 8 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» віднесені до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Згідно з положеннями частини третьої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів покладається, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, який відповідно до приписів статті 26 цього ж Закону, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Кабінет Міністрів України, діючи в межах своїх повноважень, передбачених Законами України «Про центральні орган виконавчої влади» та «Про Кабінет Міністрів України», лише наділяє конкретний орган виконавчої влади правом здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції, які випливають із закону.

Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 встановлено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику:

– у галузі ветеринарної медицини;

– сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

– карантину та захисту рослин;

– ідентифікації та реєстрації тварин;

– санітарного законодавства;

– попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;

– метрологічного нагляду;

– ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності;

– насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу);

– державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва;

– державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері;

– за якістю зерна та продуктів його переробки;

– державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності;

– здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Враховуючи викладене, Державна регуляторна служба України вважає, що мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та обмеження на позапланові заходи державного нагляду (контролю), встановлені Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», поширюються на всі відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) Держпродспоживслужбою за виключенням сфер, визначених у статті 6 цього Закону: безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

 

Додатково зазначаємо, що висловлена ДРС позиція не встановлює норм права і має лише інформаційний характер.