Інформація щодо аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів, станом на жовтень 2012 року

Інформація щодо аналізу звітів про відстеження результативності

 регуляторних актів, станом на жовтень 2012 року

Спеціально уповноваженим органом щодо здійснення державної регуляторної політики на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 „Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта” (далі –Методика) здійснено аналіз звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів, які надавалися ЦОВВ протягом 9 місяців 2012 року.

Так, станом на 04.10.2012 Департаментом регуляторної політики та розвитку підприємництва було опрацьовано 293 звіти ЦОВВ про відстеження дії регуляторних актів, з яких базових – 79, повторних – 123, періодичних 91. Опрацьовано звіти що надійшли від 28 ЦОВВ.

Оцінка звітів проводилася відповідно до вимог Закону та Методики за такими критеріями і в процентному відношенні склала:

дотримання строку виконання заходів з відстеження – 56,4% або 44 звіти;

При розгляді питання строків виконання заходів з відстеження результативності дії регуляторного акта необхідно враховувати, що стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження.

Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо рішенням регуляторного органу, який прийняв цей акт, не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей.

При цьому, Законом чітко встановлені строки виконання заходів з відстеження результативності регуляторного акта, які не можуть бути більшими ніж сорок п’ять робочих днів.

— дотримання вимог щодо підпису звіту керівником регуляторного органу – 94,9% або 74 звіти;

Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», звіт про відстеження результативності дії регуляторного акта підписується виключно  керівником регуляторного органу. Як виняток з цього правила, звіт про відстеження результативності може бути підписаний особою, на яку в установленому порядку покладено функції виконуючого обов‘язки керівника. В такому випадку до звіту додається відповідна копія документу про покладення обов’язків. 

  — дотримання термінів оприлюднення – 83,3% або 65 звітів;  

Регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, якщо інше не встановлено цим Законом, готує звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності – у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

— дотримання термінів подачі звіту до спеціально уповноваженого органу – 100% або 78 звітів;

Згідно з Законом, звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого центральним органом виконавчої влади, не пізніше наступного робочого дня з дня його оприлюднення передається до спеціально уповноваженого органу.

— дотримання вимог стосовно методу одержання результатів – 80,8% або 63 звіти;

Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір.

— дотримання вимог щодо даних та припущень, а також способів одержання даних – 1,3% або 1 звіт;

У звіті про результати відстеження зазначаються дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

Види даних, що використовуються для відстеження, визначаються регуляторним органом.

 У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта необхідна інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів в усній чи письмовій формі (далі – опитування).

 Для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта можуть використовуватися статистичні дані за відповідний період, що передує даті початку виконання заходів з відстеження, а для базового відстеження – даті набрання чинності актом або більшістю його положень.

Проведення опитування під час відстеження включає визначення сукупності осіб, які повинні виконувати вимоги регуляторного акта (далі – цільова група); складення анкети; збирання інформації; створення бази даних опитування, їх обробку та аналіз.

 Для визначення складу цільової групи можуть використовуватися відкриті для загального доступу дані реєстрів, що ведуться регуляторними органами та іншими органами державної влади.

 Чисельність цільової групи, яка визначається для повторного відстеження з використанням опитування, повинна дорівнювати чисельності цільової групи, яка була визначена для базового відстеження.

 Під час повторного і періодичного відстеження застосовуються ті самі підходи до визначення складу цільової групи та вибіркової сукупності (частина цільової групи, яка відбирається для участі в опитуванні за допомогою спеціальних методів для достовірного відображення структури та основних характеристик цієї групи), що і для базового відстеження.

У разі коли чисельність цільової групи не перевищує 150 осіб, опитуються усі респонденти цільової групи без визначення вибіркової сукупності.

 Підставою для складення анкети під час базового, повторного і періодичного відстеження є кількісні та якісні значення показників результативності регуляторного акта, встановлені під час проведення аналізу його впливу.

— дотримання вимог щодо показників результативності – 23,1% чи відповідно 18 звітів;

Отримані під час відстеження результативності кількісні та якісні значення показників порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження. Обов’язковими такими показниками повинні бути:

ü                  розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта;

ü                  кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

ü                  розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта;

ü                  рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності акта.

— оцінки результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей (для повторного та періодичного відстежень) – 3,0%, що склало лише 2 звіти.

Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей є основною функцією здійснення заходів з відстеження його результативності, яка полягає у формуванні відповідного висновку на підставі співставлення прогнозних та фактично отриманих показників результативності впровадженого регулювання. За результатом проведеного співставлення розробник має визначитись щодо доцільності подальшого існування регулювання, та прийняти одне з наступних рішень:

Ø            залишити регуляторний акт без змін (рішення приймається у разі фактичного досягнення мети регулювання та за умови подальшої необхідності його існування);

Ø            внести зміни до регуляторного акта, спрямовані на досягнення визначених при його прийнятті цілей (рішення приймається у разі недосягнення визначеної мети регулювання та за умови подальшої необхідності його існування);

Ø            про втрату чинності регуляторного акта (рішення приймається у разі недосягнення визначеної мети регулювання та/або відсутності обґрунтованої потреби у подальшому існуванні регулювання).

Слід зазначити, що дотримання цих ключових системоутворюючих функціональних елементів забезпечує належне виконання заходів з відстеження результативності дії чинних регуляторних актів, та як наслідок, має прямий вплив на ефективність здійснення державного регулювання та підвищення рівня впровадження в суспільстві принципів державної регуляторної політики.