До чого призводить ігнорування регуляторної політики // Forbes, 20.04.2015
До чого призводить ігнорування регуляторної політики
Місяць тому, 18 березня, уряд на своєму засіданні затвердив План дій щодо спрощення умов ведення підприємницької діяльності. Документ містить 176 пунктів, з яких вже близько 30 можна вважати виконаними у зв’язку з прийнятими законопроектами №1580«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції)» та №0934 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Тепер Державна регуляторна служба повинна буде щомісяця звітувати про виконання завдань щодо скасування бар’єрів для здійснення підприємництво. Але це лише половина роботи.
Засідання Кабінету міністрів України, 18.03.2015
Окрім скасування вже існуючих, важливо не допустити прийняття нових норм, які можуть викликати посилення бар’єрів та не допустити зайвих перепон та тиску на підприємців. Державна регуляторна служба – орган державної влади, який відслідковує і має повноваження скасовувати певні рішення, які порушують цей принцип.
У нас уже є приклади застосування цих повноважень. За ініціативою Державної регуляторної служби Мін’юст скасував накази Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо послуг і робіт протипожежного призначення, які призводили до низки зловживань.
Часто лунають питання про джерела інформації щодо порушень з боку державних органів чи утисків бізнесу. Все дуже просто. По-перше, ми реагуємо на звернення підприємців, асоціацій, спілок, інших громадських об’єднань. Вони сигналізують нам про порушення, вказують де рішення державного органу не відповідає принципам адекватності, ефективності, передбачуваності. Це найкраще джерело інформації. Підприємці чітко знають у чому полягає тиск на їх бізнес та інформують нас про це. Ми аналізуємо нормативну базу і, у відповідності до процедур, приводимо у відповідність або зовсім скасовуємо ті чи інші норми.
Друге джерело інформації – це регулярний перегляд вже існуючих нормативно-правових актів. Такий перегляд має відбуватися за планом кожні 2 роки всіма державними органами.
Дуже важливим є момент погодження як центральними, так і місцевими органами влади, проектів рішень регуляторного характеру. Так можна уникнути конфлікту, в якому програють всі – суспільство, бізнес і органи влади.
Таким прикладом є ситуація з розміщенням тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в місті Києві, так званих МАФів. Це відома історія. З одного боку – місто заповнене ними. Не секрет, що 99% з цих споруд встановлені незаконно. З іншого боку – місцева влада постійно заявляє про те, що бореться з МАФами і скорочує їх кількість. Хоча, насправді, всі ми бачимо, що їх кількість тільки збільшується. Чому так відбувається? Через те, що міська рада, на жаль, бореться з засиллям цих споруд не правовими методами.
Яскрава ілюстрація – ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року стосовно залишення без задоволення апеляційної скарги Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Нагадаю суть. У травні 2014 року за поданням підприємців, зокрема, Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради щодо визнання комплексної схеми розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в місті Києві.
За результатом розгляду вказаної заяви суд постановив визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 грудня 2013 року № 2251 «Про затвердження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві» (далі – Розпорядження КМДА № 2251).
Ми неодноразово попереджали Київську міську раду про незаконність ухвалення рішення «Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві».
Київські чиновники ще за старої влади, та, на жаль, і за нової, намагалися створити додатковий дозвільний інструмент у вигляді сплати пайової участі, а це до рішення про встановлення споруди не має жодного відношення. Адже такі питання врегульовані відповідним законодавством, зокрема Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів» та іншими. На основі них мала ухвалювати рішення Київська міська рада. Однак винаходились способи, які призводили до конфліктної ситуації з підприємцями, до судових рішень і, відповідно, до неможливості у законний спосіб вирішити проблему.
І навряд чи найближчим часом це припиниться. Якщо Київська міська влада продовжуватиме з порушеннями законодавства щось робити, підприємці і далі будуть судитися. Ця історія безкінечна. Коли і влада, і бізнес порушують закон, страждає від цього громада. Хтось має розірвати це коло.