Чому перевірки бізнесу не дають гарантій безпеки його роботи // Forbes, червень 2015
Завдяки мораторію на перевірки з боку державних контролюючих органів, впровадженому у серпні 2014 року, кількість перевірок у минулому році, проти того ж періоду 2013 року, знизилася на 68 %. При порівнянні останніх кварталів 2013 та 2014 років ДРС констатувала зменшення кількості перевірок на 98,5%.
Цього року мораторій продовжується.
Наприкінці грудня минулого року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», в якому було встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) мають здійснюватися протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Практично одночасно було ухвалено ще один закон – «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» який також зафіксував мораторій на перевірки Так, встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Звертаємо увагу, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до Податкового кодексу України, нехай назва Закону нікого не вводить в оману. Це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи.
Винятки встановлюються лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій – без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень. Кількість працівників при цьому значення не має. Таким чином, для приблизно 80% підприємств та 99% підприємців мораторій продовжується.
Особливий режим
Специфічні винятки з мораторію передбачено лише для перевірок, які проводить Державна фіскальна служба України.
З 1 січня 2015 року мораторій не поширюється на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
З 1 липня 2015 року мораторій не поширюватиметься на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Останнє виключення стосуватиметься лише перевірок використання РРО.
Чинна зараз редакція пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України містить норму, згідно з якою платники єдиного податку першої-третьої груп не застосовують РРО. Необхідність їх застосування у частини підприємців з’явиться з набуттям чинності нової редакції цього пункту: «Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій».
Для платників єдиного податку третьої групи нова редакція пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України набуде чинності з 1 липня 2015 року, а для платників податку другої групи – з 1 січня 2016 року.
Таким чином, платникам єдиного податку другої групи не слід боятися перевірок використання ними РРО після 1 липня 2015 року, оскільки використання ними РРО до 1 січня 2016 року взагалі не передбачено законодавством.
Є новина і для тих підприємців, у яких ДФС зможе перевірити використання РРО з 1 липня 2015 року.
Верховна Рада України планує розглянути у другому читанні проект закону № 1088 про спрощення застосування РРО. Крім того, з 1 липня 2015 року планується скасування всіх перевірок і штрафних санкцій, які можуть бути пов’язані з РРО.
Нестрашний мораторій
Державна регуляторна служба України, і я особисто повністю підтримуємо позицію Уряду щодо обмежень на проведення контролюючими органами перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців. Я вважаю, що додатковий тиск на бізнес зараз недоречний, а зняття мораторію створить ризики необґрунтованих перевірок та корупційних вимог контролерів.
Однак існує і протилежна думка – що через мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності порушуються конституційні права громадян. Подібна інформація не відповідає та не може відповідати дійсності. І ось з яких причин.
По-перше, саме проведення перевірок нічим не заборонено. Лише установлено особливий порядок їх проведення – з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Крім того, загалом, перевірки суб’єктів господарської діяльності не дають гарантій якості їх діяльності.
Так, наприклад, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 № 317-р Державній службі України з надзвичайних ситуацій було надано дозвіл на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки.
Серед об’єктів з цього переліку, що вже були перевірені, значилась і сумнозвісна нафтобаза БРСМ-Нафта, за пожежею на якій спостерігала вся країна.
Таким чином, реалізація контролюючими органами норм закону, що обмежують перевірки, абсолютно не створює передумов для порушення державою конституційних прав громадян. В той же час надання дозволу контролюючим органам на проведення перевірок Кабінетом Міністрів України є дієвим механізмом попередження випадків перевірок з підстав, не передбачених законом.