Рішення від 21.02.14 № 22 “Про необхідність усунення Фондом державного майна України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 21 лютого 2014 року № 22

Про необхідність усунення Фондом державного майна України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”

Відповідно до статті 30 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та на підставі звернення суб’єкта господарювання, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу наказу Фонду державного майна України від 10.06.2013 № 799 “Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 червня 2013 р. за № 940/23472 (далі – Наказ), та встановила наступне.

Наказом внесені зміни, зокрема до наказу Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479 “Про затвердження Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності”, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.03.2002 за № 312/6600, (далі – Положення).

За результатом здійсненої експертизи Наказу встановлено, що окремі його норми не відповідають принципам державної регуляторної політики, визначеним статтею 4 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, а також вимогам статті 5 цього Закону.

Так, Наказом пункт 1 у розділі II Положення, яким визначений перелік документів, що подає суб’єкт господарювання до Фонду державного майна України, для розгляду питання про видачу сертифіката, доповнено новим абзацом такого змісту:

“для суб’єктів оціночної діяльності, які здійснюватимуть оціночну діяльність за спеціалізацією 1.8 “Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства” (далі – спеціалізація 1.8) у межах напряму 1 “Оцінка об’єктів у матеріальній формі” (далі – напрям 1) та/або спеціалізацією 2.3 “Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства” (далі – спеціалізація 2.3) у межах напряму 2 “Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності” (далі – напрям 2) або напрямом 3 “Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства” (далі – напрям 3), затверджену та впроваджену таким суб’єктом оціночної діяльності програму організації системи зовнішнього контролю якості”.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі – Закон про оцінку майна).

При цьому, згідно зі статтею 19 Закону про оцінку майна, для розгляду питання про видачу сертифіката суб’єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи: заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою Фондом державного майна України; довідку про оцінювачів, які працюють в його штатному складі, за формою, встановленою Фондом державного майна України; копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці. Зазначений перелік є вичерпним.

Так, сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до Закону України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” входить до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Водночас, згідно з вимогами Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (надалі – Закон) документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 2 Закону встановлено, що видача, анулювання та поновлення сертифікатів суб’єкта оціночної діяльності, як документа дозвільного характеру, здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом про оцінку майна.

Таким чином, чинним законодавством не передбачена необхідність подання суб’єктом господарювання до Фонду державного майна України затвердженої та впровадженої суб’єктом оціночної діяльності програми організації системи зовнішнього контролю якості.

З урахуванням вищезазначеного, норма Наказу в частині необхідності подання суб’єктом господарювання документу, який не передбачений законодавством, не відповідає основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтею 4 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, зокрема щодо:

адекватності – відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

збалансованості – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваності – послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики.

Разом з цим, вищезазначене положення не узгоджується з вимогами статті 5 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.

Керуючись вимогами статті 27 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

ВИРІШЕНО:

запропонувати Фонду державного майна України визнати таким, що втратив чинність, наказ від 10.06.2013 № 799 “Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України”, оскільки його норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики.

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення.

У разі визнання таким, що втратив чинність, регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення, орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт, не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення подає до уповноваженого органу копію акта про визнання таким, що втратив чинність, цього регуляторного акта.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.

Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.

Голова Державної служби України

з питань регуляторної політики

та розвитку підприємництва                                                      М. Ю. Бродський