У Харкові обговорювали питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю
6 лютого фахівці Сектору Державної регуляторної служби у Харківській області взяли участь у круглому столі з обговорення проблемних питань, що виникли під час здійснення державних видів контролю за принципом «єдиного вікна». Захід проводився Комітетом з питань митної політики Громадської ради при Головному управлінні ДФС в Харківській області за підтримки Сектору ДРС у Харківській області.
Учасники заходу – члени Комітету з питань митної політики Громадської ради при Головному управлінні ДФС в Харківській області, посадові особи державних контролюючих органів та представники бізнесу і громадських об’єднань.
Під час зустрічі мова йшла про запровадження з 01 лютого 2018 року обов’язкового застосування принципу «єдиного вікна» у разі електронного декларування відповідно до Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. № 364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 878 від 22.11.2017), про необхідність чіткого застосування алгоритму взаємодії з використанням електронних засобів передачі інформації, узгодження графіків роботи відповідних органів.
Завідувач Сектору ДРС у Харківській області Олександр Колесніков звернув увагу учасників заходу на необхідності безумовного використання контролюючими органами на митниці інформаційної системи «єдине вікно» та наголосив на тому, що принцип «єдиного вікна» запроваджено в рамках урядової програми дерегуляції господарської діяльності, а його реалізація значно знижує не лише регуляторне навантаження на суб’єктів ЗЕД, але і усуває корупційну складову, оскільки відбувається мінімізація безпосереднього спілкування суб’єкта ЗЕД з чиновником.
