У 2018 році ДРС відмовила у погодженні 19 % проектів регуляторних актів
Ми продовжуємо знайомити наших читачів з основними результатами роботи ДРС у 2018 році. Пропонуємо знайомитись із деталями повного звіту ДРС за 2018 рік.
З метою недопущення запровадження регулювань, наслідком прийняття яких могло стати погіршення умов провадження господарської діяльності та створення передумов для зловживань в окремих сферах господарської діяльності, ДРС було відмовлено в погодженні низки проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади.
Зокрема, прийняті рішення стосувались наступних проектів регуляторних актів:
- Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок»
Головний розробник – Мінінфраструктури.
За твердженням розробника проект Закону було розроблено з метою сприяння розвитку ринку поштових послуг, проте його реалізація в запропонованій редакції навпаки могла б призвести до ускладнення умов ведення бізнесу, зокрема, в частині: · скорочення переліку універсальних послуг поштового зв’язку; · створення монополії на всі послуги поштового зв’язку; · посилення адміністративного тиску на операторів тощо.
Допускаючи можливість існування декількох призначених операторів в державі, законопроект не визначав механізму їх призначення та взаємодії. При цьому, проект містив антиконкурентні положення, спрямовані на надання призначеному оператору монополії на всі послуги поштового зв’язку, що входять до переліку універсальних, а також послуги поштового переказу. Прийняття законопроекту у запропонованій редакції могло б призвести до того, що майже всі послуги поштового зв’язку надавалися б лише ПАТ «Укрпошта», яке на сьогоднішній день є національним оператором поштового зв’язку.
Законопроект прямо суперечив статті 110 Угоди про асоціацію України з ЄС та положенням Директиви 97/67/ЄС та викликав бурхливу негативну реакцію бізнес-спільноти. - Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» («Кешбек»)
Головний розробник – Мінфін.
Проект Закону було розроблено з метою усунення законодавчих прогалин у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) при дистанційній торгівлі та забезпечення розумного балансу інтересів держави, суб’єктів господарювання та споживачів при проведенні готівкових розрахунків поза стаціонарними пунктами продажу товарів (надання послуг). На численні звернення бізнес-спільноти та з метою прийняття виваженого рішення щодо законопроекту ДРС було ініційовано його широкомасштабне громадське обговорення, під час якого представники малого бізнесу висловили занепокоєння щодо, зокрема, щодо: · намагань збільшити кількість перевірок за легальними суб’єктами господарювання стосовно дотримання ними законодавства у сфері застосування РРО; · спроб нормативно закріпити можливість залучення споживачів до нагляду за виконанням суб’єктами господарювання вимог податкового законодавства, прозорості розрахунків в сфері торгівлі і послуг тощо. У якості економічного ефекту від прийняття законопроекту розробник наводив збільшення надходжень від штрафних санкцій, застосованих до суб’єктів господарювання на суму 15,9 млн. грн.
- Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері туризму»
Головний розробник – Мінекономрозвитку
Проект Закону розроблено з метою запровадження декларативного принципу на набуття права займатися туристичною діяльністю, посилення рівня захищеності туристів та відповідальності суб’єктів туристичної діяльності.
Однак, запропонована редакція законопроекту не могла бути погоджена як така, що обмежує права громадян та створює додаткові бар’єри для бізнесу. Зокрема, законопроектом пропонується: · встановити обов’язок для громадян, що надають туристам у найм власні приміщення, реєструватися як фізичні особи-підприємці; · збільшити страхові суми за договорами страхування туристів до 5%, але не менше ніж 100 тис. євро для туроператорів та 50 тис. євро для турагентів, що призведе до зникнення з ринку малих суб’єктів туристичного бізнесу та значного здорожчання туристичних послуг;
Крім того, під виглядом дерегуляції (скасування ліцензування туроператорської діяльності та запровадження декларування) законопроект значно розширював вимоги до суб’єктів туристичної діяльності, зокрема, до суб’єктів туристичного супроводу, що значно ускладнить умови ведення бізнесу та призведе до виникнення додаткових витрат.
При цьому, розробником не було наведено жодних розрахунків витрат суб’єктів господарювання, яких вони зазнають внаслідок впровадження законопроекту, та не доведено економічну доцільність проекту, його вплив на ринок в цілому та на малий бізнес зокрема. - Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»
Головний розробник – Мінекономрозвитку.
Проектом постанови було запропоновано встановити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи дистанційну торгівлю, зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси. Однак, за позицією ДРС, продавець повинен самостійно вирішувати питання необхідності застосування платіжного терміналу конкретно для його бізнесу, беручи до уваги фінансову-економічну привабливість використання цього обладнання, конкурентну перевагу його застосування, як за рахунок збільшення кількості покупців (споживачів) товарів (послуг), так і за рахунок збільшення обсягів продажів в цілому.
Крім того, за орієнтовними розрахунками ДРС, вплив запропонованого регулювання на представників найбільш незахищеного сектору економіки, а саме фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку у перший рік орієнтовно складе: · для фізичних осіб – підприємців-платників єдиного податку, які будуть користуватися електронними платіжними сервісами – як мінімум близько 3,1 млн. грн.; · для фізичних осіб – підприємців-платників єдиного податку на впровадження безготівкових розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжного терміналу – як мінімум близько 3,6 млн. грн. Загальні додаткові витрати від прийняття проекту для мікробізнесу, як найбільш вразливої ланки малого підприємництва, становив би від 6,7 до 12,3 млн. грн. - Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про використання повітряного простору України»
Головний розробник – Державіаслужба.
Проектом передбачалося розширити та значно ускладнити процедуру погодження місця розташування та висоти об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При цьому, застосування цієї процедури у запропонованій редакції може призвести до виникнення корупційних ризиків та зловживань.
Так, проектом не було визначено вичерпних переліків документів, необхідних для зазначеного погодження, а також підстав для проведення додаткових досліджень. Оскільки було зазначено, що рішення про погодження приймається колегіально, а Комісія на власний розсуд визначає необхідність проведення додаткових досліджень та подання додаткових документів, це могло б призвести до необґрунтованого затягування процесу погодження.
Крім того, за інформацію Державіаслужби на кінець 2018 року Державіаслужбою винесено 127 рішень щодо припинення будівництва об’єктів на приаеродромних територіях. Більшість цих об’єктів заввишки 45 і більше метрів (приблизно 10 поверхів) та знаходяться на останніх стадія будівництва, збитки від затримки або зупинки будівництва можуть мати надзвичайний масштаб. Крім того, витати суб’єктів господарювання лише внаслідок застосування штрафних санкцій за оцінкою розробника склали б від 5 до 10 млн. грн. - Проект наказу Міністерства агарної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів»
Головний розробник – Мінагрополітики.
Проект наказу двічі був предметом розгляду ДРС та щодо нього двічі було прийнято рішення про відмову в погодженні з причин невідповідність проекту регуляторного акта вимогам чинного законодавства та створення ним додаткових перешкод для ведення бізнесу в Україні.
Зокрема, проектом наказу передбачалося закріпити процедуру витребування у власників земельних ділянок та землекористувачів документів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю). Проте, проектом не встановлювався вичерпний перелік документів, які державні інспектори мають право витребувати у суб’єктів господарювання, підстав для їх витребування та чітких строків розгляду витребуваних документів.
Зазначена процедура є непрозорою, що могло б призвести до неоднакового застосування на практиці одних і тих же правових норм, суб’єктивного підходу до того чи іншого суб’єкта, який має надавати інформацію, навмисного затягування розгляду документів, інших зловживань під час здійснення посадовими особами заходів державного контролю та, як наслідок, створити передумови до виникнення корупційних ризиків.
Проте в АРВ до проекту наказу було відсутнє обґрунтування щодо необхідності прийняття регулювання та не проаналізовано його наслідки для суб’єктів господарювання.
Нагадаємо, що одним із важливих напрямків роботи ДРС є забезпечення зменшення втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання, усунення бар’єрів, в тому числі адміністративних для ведення бізнесу. У 2018 році ДРС було попереджено впровадження державних регулювань, які передбачали майже 43,5 млрд. грн. додаткових витрат для суб’єктів господарювання шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів. Про це йшлося у нашому попередньому матеріалі.
#Звіт_ДРС_2018
