У Києві працювали над проектом порядку організації та проведення недержавних масових заходів. ДРС вважає, що цей проект рішення КМР потребує доопрацювання

Представник Сектору Державної  регуляторної служби у м. Києві Надія Сташенко проаналізувала проект рішення Київської міської ради «Про затвердження Порядку організації та проведення недержавних масових заходів релігійного, культурно – просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру в місті Києві» на відповідність вимогам регуляторного законодавства.

За результатами проведеного аналізу проекту рішення, експертного висновку постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики, а також аналізу регуляторного впливу до проекту рішення, встановлено, що наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту рішення не у повній мірі відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Зокрема, при визначенні проблеми, яку пропонується вирішити за рахунок прийняття даного проекту регуляторного акту розробник не визначив оцінку проблеми у кількісному (грошовому) вимірі, які б довели факт та масштаб існування проблеми, а також не охарактеризовані та не оцінені сфери, на які дана проблема справляє найбільший негативний вплив. 

Також, задекларовані розробником цілі державного регулювання не мають якісного, кількісного та часового виміру. 

При визначенні та оцінці альтернативних способів досягнення цілей, розробник обмежився лише текстовим описом вигід і витрат держави, населення та суб’єктів господарювання від застосування кожного з них. Не наведено жодних розрахунків витрат суб’єктів господарювання, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту регуляторного акту, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу.

Вказана загальна кількість суб’єктів господарювання, які підпадають під дію регулювання не відповідає фактичній кількості суб’єктів господарювання. Відповідно, питома вага груп суб’єктів господарювання у загальній кількості суб’єктів, на яких поширюється регулювання, також визначена помилково.

Крім того, якщо питома вага суб’єктів малого підприємництва (малих та мікропідприємств разом) у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, перевищує 10 відсотків, розробнику необхідно забезпечити проведення Тесту малого підприємництва згідно із вимогами додатка 4 до Методики.

У разі поширення дії регуляторного акта на суб’єктів великого та середнього підприємництва, розробником повинна проводитися оцінка впливу на сферу їх інтересів, що передбачає кількісне визначення витрат внаслідок дії регуляторного акта (згідно із додатком 2 до Методики).

У зв’язку з неналежним м визначенням та оцінюванням альтернативних способів досягнення цілей не доведено вибір оптимального альтернативного способу.

В свою чергу, не визначені показники результативності дії регуляторного акта. Згідно із пунктом 10 Методики, прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов’язковими з яких повинні бути: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта; кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта; розмір коштів і час, що витрачатимуться суб‘єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта; рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Таким чином, у зв’язку із неналежною підготовкою аналізу регуляторного впливу, зокрема з відсутністю у ньому усіх необхідних числових даних та розрахунків витрат, які понесуть суб’єкти господарювання в результаті прийняття проекту регуляторного акта, розробником не доведена відповідність проекту рішення принципам державної регуляторної політики, зокрема таким, як збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, та ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави.

З урахуванням цього Державна регуляторна служба України направила лист до постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики щодо необхідності приведення аналізу регуляторного впливу до проекту рішення у відповідність до вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151 та запропоновала про результати розгляду цього листа поінформувати Державну регуляторну службу України.