Відео. Закон про оренду держмайна: Голова ДРС назвала ризики
Новий уряд хоче реформувати країну. Про необхідність перезавантаження днями заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Насамперед хочуть ліквідувати бюрократичні бар’єри, аби протистояти тиску чиновників на бізнес та сприяти економічному розвитку. Відповідним “барометром”, який вимірює цей тиск на підприємців, є Державна регуляторна служба. Що робить Державна регуляторна служба, аби захистити права підприємців та водночас не завдати втрат інтересам держави розповіла керівниця органу Ксенія Ляпіна.
– Зараз ми розуміємо, поки уряд форматувався, то центр швидких рішень перейшов до Верховної Ради. Тому нам приходиться дуже активно включатися в процес і дивитись, що приймає Рада. Почали з того, що прем’єр наголосив, що треба руйнувати бюрократичні бар’єри і тиск на бізнес. Так от, в процесі руйнування головне – не створити новий.
Зараз Верховна Рада поспіху приймаючи рішення безвідповідальних процедур фактично створює додаткові бар’єри,
– наголосила Ляпіна.
– Це змушує підприємців звести більший облік, а більший облік – це означає більше часу та грошей витрачається. Плюс кожна помилка в цьому обліку коштує величезні штрафи. А ці штрафи відповідно накладаються на вартість ведення діяльності. Верховна Рада просто збільшила вартість виконання законів України. А ми говоримо власне про зменшення вартості бізнесу з погляду виконання бюрократичних вимог. Тобто рішення, на мій погляд, дуже помилкове.
Зміни до закону про оренду державного та комунального майна: які є ризики
– Зараз є дуже цікавий кейс. До нас звернулись депутати, щоб ми проаналізували законопроєкт по якому взагалі жодної дискусії нема. Бо ніхто нічого про нього не знає. Йдеться про зміни до закону про оренду державного та комунального майна. Така назва ніби перспективна, але що та відбувається? А там відбувається:
• Наступ на права місцевого самоврядування
– Йому практично будуть не давати власноруч розпоряджатися, на свій розсуд, майном громади. Якщо ми вважаємо, що вони там корумповані чи погані, то це вирішується виборами, а не “великим братом”, який з Києва буде диктувати, як розпоряджатися комунальним майном.
• Обмеженість розміщувати обладнання для телекомунікації
– І це в час, коли ми презентуємо і розповідаємо про державу в смартфоні. Так вибачте мені, але це неможливо без того, щоб розвивати мережі.
• Брати гроші з облгазів за оренду мереж, які вони використовують
– Лунає ніби справедливо, але тут починається нюанс. А що використовувати: державне, комунальне чи приватне? Ніхто не провів інвентаризацію. Була відповідна постанова до 1 грудня 2017 року провести інвентаризацію газорозподільчих систем та перевірити наявність правовстановлюючих документів і так далі. Чи було це зроблено? Виходячи зі всього, ні. Тому що на сьогодні ніхто не знає, з чого брати оренду. А далі виникає ще цікаве питання – гроші за оренду держмайна має йти в державний бюджет, а комунального – в місцевий бюджет. Але в законопроєкті кажуть нам – ні. Хай це йде Нафтогазу. Щось це все має вигляд трохи неадекватно. І це приймається все без дискусій. Немає жодних консультацій суспільних.
Наш фах організовувати площі для обговорення і дискусій, щоб цих “чортів”, які в деталях, висмикувати з тих законопроєктів. Логічно – спершу провести дискусію, а потім зробити законодавчу роботу,– наголосила експертка.
https://24tv.ua/aktualno_tag6975/
