Державна регуляторна служба України

Завжди на боці бізнесу!

Сторінка: https://www.drs.gov.ua/interaction_public/zvit-pro-provedennya-vyvchennya-gromadskoyi-dumky-stosovno-narahuvannya-royalti-na-koryst-nerezydenta-za-nadannya-prava-na-korystuvannya-avtorskym-pravom-na-komp-yuterni-programy/

Звіт про проведення вивчення громадської думки стосовно нарахування роялті на користь нерезидента за надання права на користування авторським правом на комп’ютерні програми

29.07.2013

Найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення

Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Тема та питання, з яких проводилося вивчення громадської думки

Нарахування роялті на користь нерезидента за надання права на користування авторським правом на комп’ютерні програми.

Вивчення громадської думки стосувалося питань, що регулюються підпунктом 1 абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України.

Методи, що застосовувалися для вивчення громадської думки

Вивчення громадської думки здійснювалося шляхом проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації, а також шляхом аналізу нормативно-правових актів та практики їх застосування.

Інформація про осіб, що проводили вивчення громадської думки

Вивчення громадської думки здійснював начальник відділу взаємодії з галузевими радами та громадськими об’єднаннями управління інформаційно-аналітичного забезпечення, публічної політики та зв’язків із ЗМІ Департаменту інформаційного та організаційного забезпечення діяльності служби Козиренко Сергій Петрович (тел.: (044) 254-58-46; e-mail:kozyrenko@dkrp.gov.ua).

Узагальнення громадської думки щодо запропонованого вирішення питань, що потребували вивчення громадської думки та її врахування під час прийняття органом виконавчої влади остаточного рішення

За позицією Асоціації підприємств інформаційних технологій України, за пропозицією якої було проведене громадське обговорення, положення підпункту 1 абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України є дискримінаційним по відношенню до такого об’єкта авторського права як комп’ютерні програми та призводить до зростання їх вартості для кінцевих покупців, порушує положення статті 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права», статті 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Статтею 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори.

При цьому, Закон України «Про авторське право і суміжні права» охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва – авторське право.

У свою чергу Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, охорона авторських прав і питання у сфері оподаткування, пов’язані з нарахування роялті на користь нерезидента за надання права на користування авторським правом на комп’ютерні програми, різні за своєю правовою природою і мають різну мету.

В той же час, завданням органів виконавчої влади є стимулювання розвитку усіх галузей господарювання в Україні, у т.ч. шляхом встановлення податків і зборів на основі принципів, визначених Податковим кодексом України.

Держпідприємництвом України результати проведеного аналізу та вивчення громадської думки враховані в роботі під час реалізації основних завдань, визначених Положенням про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженим Указом Президента України від 30.03.2012 р. № 237.

Інформаційно-аналітична довідка до питання нарахування роялті на користь нерезидента за надання права на користування авторським правом на комп’ютерні програми додається.

________________

 

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

до питання нарахування роялті на користь нерезидента за надання права на користування авторським правом на комп’ютерні програми

 

Нормативно-правовою базою для проведення аналізу та вивчення громадської думки є:

Конституція України;

Цивільний кодекс України;

Господарський кодекс України;

Податковий кодекс України;

Закон України «Про авторське право і суміжні права»;

інші акти законодавства України;

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право;

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

лист Державної податкової служби України від 03.03.2012 № 6326/7/15-1217 “Щодо застосування підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України”.

Визначення основних термінів:

комп’ютерна програма – набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах) (стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»);

нерезиденти – це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України (підпункт 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України);

роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (підпункт 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Правові аспекти

Відповідно до статті 154 Господарського кодексу України відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов’язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 2 частини першої статті 433 Цивільного кодексу України передбачено, щокомп’ютерні програми належать до об’єктів авторського права.

Відповідно до частини першої статті 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Підпунктом 1 абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України визначено, що при визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов’язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

До складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб’єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:

а) особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;

б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;

в) роялті виплачуються щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України;

г) особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є.

Позиція громадськості

За позицією Асоціації підприємств інформаційних технологій України дане положення Податкового кодексу України є дискримінаційним по відношенню до такого об’єкта авторського права як комп’ютерні програми та призводить до зростання їх вартості для кінцевих покупців, порушує положення статті 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права», статті 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право, статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Коментар і висновок

Статтею 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори.

При цьому, Закон України «Про авторське право і суміжні права» охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва – авторське право.

У свою чергу Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, охорона авторських прав і питання у сфері оподаткування, пов’язані з нарахування роялті на користь нерезидента за надання права на користування авторським правом на комп’ютерні програми різні за своєю правовою природою і мають різну мету.

В той же час, завданням органів виконавчої влади є стимулювання розвитку усіх галузей господарювання в Україні, у т.ч. шляхом встановлення податків і зборів на основі принципів, визначених Податковим кодексом України.

Держпідприємництвом України результати проведеного аналізу та вивчення громадської думки враховані в роботі під час реалізації основних завдань, визначених Положенням про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженим Указом Президента України від 30.03.2012 р. № 237.

___________

Натисніть для друку