Інформація щодо проектів рішень органів місцевого самоврядування, якими затверджуються порядки видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами

Інформація

щодо проектів рішень органів місцевого самоврядування, якими затверджуються порядки видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами

З метою методологічного забезпечення дозвільних органів, підвищення якості підготовки проектів рішень органами місцевого самоврядування, якими затверджуються порядки видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, надаємо рекомендації щодо змістовного навантаження таких проектів.

На підставі здійсненого аналізу проектів органів місцевого самоврядування, які надходять до ДРС для підготовки пропозицій щодо проектів регуляторних актів, було узагальнено типові помилки при підготовці проектів рішень, які регламентують видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Основними законодавчими та нормативно-правовими актами, які регулюють питання видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, є:

Закон України «Про рекламу»;

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами».

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, які виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено Законом України «Про рекламу» (далі – Закон).

Крім того, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про дозвільну систему).

Частиною першою статті 16 Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі – Правила № 2067).

Типові помилки при підготовці проектів рішень, розроблених органами місцевого самоврядування.

Включення до проектів рішень положень або визначення термінів, які не передбачені Законом про рекламу та Правилами № 2067 або не є предметом регулювання розміщення зовнішньої реклами, наприклад «соціальна реклама», «самовільно розміщений рекламний засіб» тощо.

Тому, рекомендуємо не включати до проектів рішень положення та визначення термінів, не передбачені Правилами № 2067.

До того ж, в Правилах № 2067 є посилання, що інші терміни застосовуються у значенні, наведеному в Законі України «Про рекламу», що необхідно відображати в проектах рішень.

До проектів рішень розробниками включаються пункти та розділи, якими передбачається:

внесення змін до дозволу на розміщення об’єкту зовнішньої реклами, продовження строку його дії,
припинення дії дозволу,
встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу,
порядок демонтажу рекламних засобів.

На сьогодні, Законом про дозвільну систему та Законом про рекламу не передбачено процедури внесення змін до дозволу на розміщення об’єкту зовнішньої реклами, продовження строку його дії, припинення дії дозволу, встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу та порядок демонтажу рекламних засобів.

Тому, зазначені положення та розділи щодо таких процедур не можуть міститися в проектах рішень.

В багатьох випадках проектами рішень передбачається подання заяви до робочого органу та видача дозволів на розміщення реклами робочим органом.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4-1 Закону про дозвільну систему прийняття від суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи заяви про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру здійснюється адміністратором у центрі надання адміністративних послуг.

Тому, зазначені положення проектів рішень мають відповідати частині чотирнадцятій статті 4-1 Закону про дозвільну систему.

До проектів рішень включаються вимоги подання додаткових документів до заяви, не передбачених Правилами № 2067.

Пунктом 9 Правил № 2067 для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються:

фотокартка або комп’ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

Тому, рекомендуємо не включати будь-яких додаткових документів для одержання дозволу.

До проектів рішень включаються розділи та пункти щодо переліку підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Статтею 4-1 Закону про дозвільну систему встановлюються основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону про дозвільну систему виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються, зокрема, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.

Частиною п’ятою статті 4-1 Закону про дозвільну систему встановлено підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, а саме подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Також, вимогами частини сьомої статті 4-1 Закону про дозвільну систему встановлено, що дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру можуть бути встановлені виключно законами.

Анулювання документа дозвільного характеру (як і відмова у видачі документа дозвільного характеру) з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Отже, проекти рішень не можуть містити пункти і розділи щодо підстав для відмови у видачі дозволу або його анулювання.

Проектами рішень не враховуються норми частини одинадцятої статті 4-1 Закону про дозвільну систему, зокрема дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб’єкта господарювання.

Процедура погодження дозволу на розміщення зовнішньої реклами передбачена також пунктом 16 Правил № 2067.

Так, видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з:

Мінкультури – у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями – у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам’яток;

утримувачем інженерних комунікацій – у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;

Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією – у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним.

Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу.

Для здійснення погодження робочий орган не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах першому – п’ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами дозвільної (погоджувальної) процедури органи, зазначені в абзацах першому – п’ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді надсилаються робочому органу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому – п’ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено.

Тому, пропонуємо положення щодо погодження дозволу викладати відповідно до пункту 16 Правил № 2067 щодо дозвільної (погоджувальної) процедури.

Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, який передбачається проектами рішень, має відповідати Закону про рекламу та пунктам 34 – 37 Правил № 2067, та є вичерпним.

Тому, проекти рішень не можуть містити додаткові вимоги, які не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів стосовно обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами.

Окремо зауважуємо, що є практика прийняття органами місцевого самоврядування рішень стосовно встановлення мораторію на розміщення зовнішньої реклами.

На даний час Законом про дозвільну систему та Законом про рекламу не передбачені процедури щодо можливості встановлення органами місцевого самоврядування тимчасового мораторію на видачу документів дозвільного характеру, на прийняття заяв про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами та заборони розміщення нових об’єктів зовнішньої реклами.

Отже, виходячи з вимог законодавства, відсутні підстави для тимчасової заборони розміщення нових об’єктів зовнішньої реклами та прийняття від суб’єктів господарювання заяв про одержання дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна норма закріплена і частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону про дозвільну систему керівники дозвільних органів, посадові особи цих органів, які відповідно до законодавства мають повноваження приймати рішення з питань видачі документів дозвільного характеру, несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у порядку, встановленому законом.