Ксенія Ляпіна: ДРС було зупинено впровадження 330 млн. грн. додаткових витрат для суб’єктів малого підприємництва шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів
1 лютого у ТПП відбувся круглий стіл «Державна політика щодо малого бізнесу України 2018: виклики та очікування». Модератором заходу виступила Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна. Серед основних спікерів: народний депутат України Оксана Продан, Президент ТПП Геннадій Чижиков, кандидат економічних наук Дмитро Ляпін, Голова Асоціації «Союз ювелірів України» Дмитро Видолоб, Голова Громадської ради при ДРС Сергій Доротич, члени Громадської ради при ДРС Олександр Красовський та Олександр Пліва.
«Малий і середній бізнес є основою економіки будь-якої держави. Це аксіома. ТПП України завжди робить все можливе для того, щоб достойно представляти інтереси підприємців на всіх рівнях. Ми не забуваємо, що представники МСБ є фундаментом нашої Палати – вони складають більше 85% її членського складу»,- зазначив Президент ТПП Геннадій Чижиков у вступному слові.
До уваги учасників обговорення своє дослідження «Аналітична оцінка стану та проблем малого бізнесу в Україні» представив Дмитро Ляпін. За його словами, за наявних у світі викликів щодо суттєвого очікуваного скорочення робочих місць у світовій економіці у найближчі двадцять-тридцять років малий бізнес стане тим інструментом, який забезпечить робочими місцями працездатне населення. Тобто у найближчий період малий бізнес (більш вірогідно – мікро-бізнес у форматі самозайнятих осіб) має створити декілька сотень тисяч робочих місць.
«Це може бути вирішено лише за реалізації декількох суттєвих змін у державній політиці», – зазначає експерт. «По-перше, для того, щоб малим бізнесом могла займатись пересічна людина з середньою освітою (у форматі, наприклад, самозайнятої особи) – то державні регуляції мають бути зрозумілі для такої людини, та мають бути такими, що можуть бути виконані без свідомих помилок з боку цього суб’єкта. На сьогодні державні регуляції в Україні цим принципам не відповідають. Практично будь-яка державна регуляція є такою, яку неможливо виконати суб’єкту малого бізнесу без помилок, і, відповідно, будь-який суб’єкт малого бізнесу знаходиться під постійним ризиком штрафних санкцій. Тому в державну політику має бути вбудований принцип й відповідні інструменти, які унеможливлять складні регуляції для малого бізнесу. По-друге, для того, щоб малий бізнес міг поглинути необхідну кількість людей, що будуть вивільнені внаслідок поширення штучного інтелекту – бажано, щоб бізнес-клімат в країні був сприятливий для самостійної економічної діяльності. У противному випадку людина буде очікувати від держави відповідної та довготривалої допомоги, а прогноз щодо загальної кількості людей, які втратять робочі місця до 2050 року, у свою чергу дозволяє зробити припущення, що не лише очікувати, а й активно вимагати. При цьому ризик суттєвого збільшення акцій громадської непокори суттєво зростає», – зазначив Дмитро Ляпін.
Голова ДРС Ксенія Ляпіна розповіла учасникам круглого столу про проведений аналіз якісного наповнення наданих до ДРС М-тестів. Він засвідчив недостатній рівень усвідомлення важливості урахування інтересів малого бізнесу. Детальніше результати аналізу наведені у презентації, з якою можна ознайомитись нижче.
Так, розробники проектів регуляторних актів, здійснюючи розрахунки витрат суб’єктів господарювання на виконання вимог регулювання, не співвідносять розмір цих витрат із можливими вигодами від впровадження регулювання, що унеможливлює об’єктивну оцінку адекватності та доцільності проекту регуляторного акта.
Крім того, аналіз засвідчив про відсутність практики застосування коригуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва при запровадженні нових регулювань.
У 2017 році жодним регуляторним органом не було запропоновано дієвих пом’якшуючих заходів для суб’єктів малого підприємництва з метою вирівнювання питомої вартості адміністративного навантаження між суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу, що фактично нівелює мету проведенні М-тесту.
«За результатами аналізу ДРС встановлено, що проектами регуляторних актів, до яких розробниками готувався М-тест, передбачалося запровадження 1,2 млрд. грн. додаткових витрат для суб’єктів малого підприємництва. При цьому, жоден М-тест не містив дієвих коригуючих заходів, за допомогою яких витрати малого бізнесу можна було б зменшити», – зазначила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
Разом з тим, ДРС було зупинено впровадження 330 млн. грн. додаткових витрат для суб’єктів малого підприємництва шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів.
Одночасно, за словами Голови Державної регуляторної служби, у 2017 році чимало проектів регуляторних актів (кожен сьомий), що надходили на погодження до ДРС, були спрямовані на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату.
Окремо слід зазначити, що сумарна прогнозна вигода в частині спрощення адміністративних процедур у разі реалізації зазначених проектів була оцінена розробниками у майже 194 млн. грн.
Вона також розповіла про результати впровадження оновленої методології проведення аналізу впливу розроблених проектів регуляторних актів у 2017 році.
Нагадаємо, М-тест – один із аспектів оцінки ефективності проекту регуляторного акта. Він дозволяєвиміряти вплив регулювання на суб’єктів малого підприємництва, оцінити витрати, які вони понесуть внаслідок впровадження регулювання, та, як наслідок, розглянути можливість застосування компенсаторних механізмів для малого бізнесу. М-тест проводиться у випадках, коли питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких поширюється регулювання, перевищує 10 відсотків.
Йшлося також про результати впровадження постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій». З цього питання виступив представник Асоціації «Союзу ювелірів України» Дмитро Видолоб.
Він наголосив на тому, що постанова КМУ №231 не досягла мети і не досягне у майбутньому. Натомість її дія призводить до надмірних додаткових витрат суб`єктів малого підприємництва, які не мають жодних компенсаторних механізмів.
За його словами, постанова КМУ №231 була прийнята шляхом маніпуляцій в редакції, не погодженій Державною регуляторною службою, як уповноваженим органом, що не могло не обурити підприємців, які з квітня 2017 року оскаржують цю постанову в порядку адміністративного судочинства.
«Незабаром мине рік з дня прийняття постанови КМУ №231. Відповідно, має бути оприлюднений звіт про відстеження результативності цього регуляторного акту. За даними Державної регуляторної служби, ця постанова не відповідає принципам доцільності, передбачуваності, ефективності та адекватності державної регуляторної політики, а відтак має бути розпочата процедура її перегляду. У зв`язку з цим та з метою встановлення реальних, а не декларативних партнерських відносин між владою та малим підприємництвом, пропонуємо Кабінету Міністрів України скасувати постанову КМУ від 16.03.2017 р. №231», – зазначив представник Асоціації «Союзу ювелірів України» Дмитро Видолоб.
Разом із тим, він закликав припинити наступ на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та спроби на рівні законів України розширити сферу обов`язкового застосування РРО за рахунок малого бізнесу.
Зокрема, законопроект №7142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» у новій редакції передбачає не тільки розширення сфери обов`язкового застосування РРО, ведення обліку товарних запасів і запровадження нових штрафних санкцій для підприємців, передбачає також скасування права на спрощену систему оподаткування для деяких видів діяльності, зокрема для оптової торгівлі ювелірними виробами (крім торгівлі виробами власного виробництва).
Він запропонував народним депутатам України – співавторам законопроекту №7142 у новій редакції відкликати його з Верховної Ради України, а українському парламенту у разі розгляду зазначеного законопроекту – відхилити його.
Дмитро Видолоб зазначив, що наполягає, щоб висловлені пропозиції щодо постанови КМУ №231 та законопроекту №7142 були включені до доопрацьованого тексту резолюції круглого столу, відповідно до якої, мають бути направлені звернення усіх зацікавлених громадських організацій та асоціацій до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп, парламентських комітетів, народних депутатів України – співавторів нищівного для дрібних підприємців законопроекту.
Про наслідки прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)» розповів Голова Громадської Ради при ДРС Сергій Доротич.
За оцінками Громадської ради при ДРС, за словами Сергія Доротича, відповідно до аналізу регуляторного впливу, можна зробити наступні висновки:
- документ складено з чисельними помилками і порушеннями;
- документ не відповідає статті 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
- в АРВ не вірно визначено та не детально проаналізовано проблему, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин;
- питання широкого запровадження платіжних терміналів, всупереч твердженню зазначеного в АРВ, вирішується за допомогою ринкових механізмів;
- не проведено аналізу спроможності банківських установ забезпечити POS-терміналами всі суб’єкти господарювання України та впровадити адміністрування процесу розрахунків;
- не визначено у повному обсязі всіх витрат суб’єктів господарювання.
Альтернативний АРВ Громадської ради при ДРС свідчить:
Кількість суб’єктів господарювання, на яких буде поширюватися дія постанови – 1 206 350
Витрати бізнесу в перший рік, млрд.грн
|
Суб’єкти господарювання беруть в оренду POS-термінали, за умови, якщо вартість розрахунків електронними платіжними засобами кожного буде становитиме 10 000 гривень на місяць |
10,7 |
|
Суб’єкти господарювання беруть в оренду POS-термінали, за умови, якщо вартість розрахунків електронними платіжними засобами кожного буде становитиме 30 000 гривень на місяць |
15,1 |
|
Суб’єкти господарювання придбавають POS-термінал самостійно за власний кошт |
23,9 |
Відповідно до АРВ Громадської ради при ДРСУ:
Витрати бізнесу в перший рік становитимуть від 10 до 24 млрд.грн.
Витрати бізнесу в наступні роки – від 10 до 15 млрд.грн
Відповідно до АРВ Мінекономрозвитку:
Витрати бізнесу в перший рік – 1,12 млрд.грн.
Витрати бізнесу в наступні роки – 1,1 млрд.грн.
Мінекономрозвитку не враховано витрати бізнесу на оплату комісії банківським установами за проведення операцій через POS-термінал, так званий торгівельний еквайрінг, який становить в середньому 2% від суми операції; не вірно визначено кількість суб’єктів господарювання на яких поширюватися дія проекту постанови Кабінету Міністрів України; не вірно розраховані часові витрати бізнесу на оренду (придбання) платіжних пристроїв та/або сервісів для приймання електронних платіжних засобів; не враховано витрати бізнесу на передачі інформації дротовими каналами зв’язку/бездротовими каналами зв’язку та технічне обслуговування POS-терміналів; не враховано витрати мікропідприємців, (ФОП 1-а група) на відкриття та обслуговування розрахункового рахунки в банківській установі.
Голова Громадської ради при ДРС також наголосив, що проектом постанови відміняється моніторинг розмірів комісійних винагород, установлених банками за операціями, здійсненими з використанням спеціальних платіжних засобів, і розмірів міжбанківських комісій, установлених платіжними організаціями. Зазначений проект скасовує чинну Постанову КМУ від 29 вересня 2010 року №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» пунктом четвертим якої передбачено таки моніторинг та вжиття заходів Антимонопольним комітетом у разі необґрунтованого підвищення комісійних винагород.
«Проект постанови суперечить принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості та не враховує громадської думки. Ми просимо вжити заходів для недопущення прийняття економічно-недоцільного та неефективного регуляторного акту, яким пропонується суттєво збільшити витрати малого та середнього бізнесу під час ведення господарської діяльності і який наражає підприємців України на серйозні фінансові ризики», – зазначив Сергій Доротич.
Також розглянули питання проведення інвестиційного конкурсу «Комплекс заходів з благоустрою та облаштуванню зупинок громадського транспорту у м. Києві. Про це розповiли члени Громадської Ради при ДРС Олександр Красовський та Олександр Плiва.
«Підготовка до проведення цього інвестиційного конкурсу, що тривала більше нід півтора року, є показовим прикладом того, до чого призводить порушення основних принципів державної регуляторної політики. Уникаючи публічних обговорень перед проектних пропозицій, не прозоро, без жодної аргументації та обґрунтування, сформувавши лоти та внісши до конкурсних умов вимоги, які не можуть виконати представники саме малого бізнесу, місто отримало не конкурс, а фікцію без реальної конкурентної боротьби. Лише на три з двадцяти восьми лотів є більше одного претендента, 12 з них взагалі нікого не зацікавили, але найголовніше те, що дрібні підприємці, які реально могли б конкурувати між собою за право інвестувати у кожне конкретне місце, при цьому виконуючи вимоги до облаштування зупинок громадського транспорту, встановлених містом, були позбавлені такої можливості. Натомість зараз одна компанія, заснована кіпрським офшором, претендує на 60% усіх зупинок, виставлених на конкурс. Якщо місто буде проводити такі конкурси без конкурсів, то залишатиметься без реальних довгострокових інвестицій, адже їх визначальними умовами є довіра і справжня конкуренція», – зазначив Олександр Пліва.
З експертною позицією ДРС щодо питань порядку денного круглого столу «Державна політика щодо малого бізнесу України 2018: виклики та очікування» можна ознайомитись на нашому веб-сайті.
Під час круглого столу «Державна політика щодо малого бізнесу України 2018: виклики та очікування» представники бiзнесу та бiзнес-асоцiацiй обговорили безлiч питань – вiд необхiдностi компенсаторних заходiв при введеннi регулювань до важливостi збереження спрощеної системи оподаткування.
Старший економіст, автор аналітичних та дослідницьких робіт, зокрема з питань приватизації, ділового клімату, МСБ, політичної економіки реформ, макроекономічного аналізу та прогнозування, досвід дослідницької роботи якого понад 20 років, Володимир Дубровський ознайомив присутніх з важливими дослідженнями:
- Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні
- Як зменшити можливості для ухилення від сплати податків при імпорті та продажі товарів?
З резолюцією круглого столу ви зможете ознайомитись на нашому веб-сайті після її доопрацювання учасниками обговорення.
МАТЕРІАЛИ КРУГЛОГО СТОЛУ
Презентація Дмитра Ляпіна
Презентація Голови ДРС Ксенії Ляпіної
Презентація Голови Громадської ради при ДРС Сергія Доротича
Презентація Олександра Красовського
Презентація Олександра Пліви
