Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Сторінка: https://www.drs.gov.ua/press-room/34-milyardy-gryven-vymusheno-vytratyt-malyj-biznes-ne-v-derzhbyudzhet-yakshho-ne-zvuzyty-perelik-skladnyh-pobutovyh-tovariv-dlya-realizatsiyi-yakyh-potriben-rro/
16 березня Урядом, з умовою подальшого редагування, було схвалено постанову КМУ «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій», яка була розроблена на забезпечення реалізації Закону України від 20.12.2016 № 1791-ІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».
Державна регуляторна служба України не погодила документ та підготувала перелік товарів, які повинні бути виключені з вищезазначеного Переліку, затвердженого постановою КМУ.
Постанова насамперед стосується суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Для них хочуть запровадити обов’язкове застосування РРО під час реалізації таких товарів. Це нововведення поширюється і на підприємців, які користуються спрощеною системою оподаткування, незалежно від обраної ними групи єдиного податку й обсягу річного доходу. Визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме — технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
У додатку до проекту постанови зазначено список товарів, які не можна буде продавати без касових апаратів. У цьому переліку – кілька десятків позицій, починаючи від класичної електроніки та побутової техніки і закінчуючи такою «дрібницею» як ваги, праски, фени, годинники, електробритви, ігрові приставки, окуляри, дитячі візки, настільнi або кiмнатнi ігри, включаючи столи для гри у пiнбол тощо.
Зрозуміло, що більшість дорогої і складної техніки і так продається в магазинах, з проведенням операції через касовий апарат, видачею покупцеві чека та гарантійного талона. Але безліч недорогих моделей, скажімо, тих же фенів, годинників, окулярів, колясок, успішно реалізуються на ринках, природно, виключно за готівку. Ось на такий товар і готується основний удар.
На думку Мінекономрозвитку, цей документ має сприяти подальшій детінізації малого бізнесу, який, користуючись спрощеною системою оподаткування, торгує неврахованою і контрабандною продукцією.
Крім того, розробником задекларовано, що обов’язковість застосування РРО при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в першу чергу стосуватиметься суб’єктів малого (мікро) бізнесу, оскільки переважна більшість цих фізичних осіб – підприємців працюють на ринках або мають мережу, розташовану у торгових центрах, торгових рядах або окремо і на сьогодні саме ними реалізується значна кількість зазначених товарів.
Однак, оцінка впливу дії положень запропонованого проекту постанови на сферу інтересів суб’єктів господарювання проведено на основі аналізу даних із інформаційних систем ДФС лише щодо фізичних осіб – підприємців 3 групи спрощеної системи оподаткування.
Наведене значно зменшує реальний масштаб впливу запропонованого проектом постанови регулювання та не дозволяє адекватно оцінити затрати суб’єктів господарювання, зокрема, платників єдиного податку 1 та 2 груп, які першочергово підпадають під дію постанови.
Крім того, безпосередньо редакція Переліку, що була запропонована, є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати її вимоги, оскільки в багатьох місцях вона містить однакове найменування товарних позицій, але за різними кодами, що є суб’єктивним фактором й в подальшому може бути основою для маніпуляцій з боку контролюючих органів.
Розробник визначає проблемою неможливість встановити обсяг коштів і рух товарів, які реалізуються через суб’єктів господарювання, що користуються спрощеною системою оподаткування і висуває гіпотезу, що вони проводять продаж необлікованого контрабандного товару, а також, зазначає, що за допомогою впровадження РРО можна буде зробити ведення бізнесу більш прозорим, що не зовсім так, адже малий бізнес і так прозорий, бо обсяг товарів, який реалізує представник мікробізнесу є фізично обмеженим і вартість такого товару не перевищує цінових показників. Малому бізнесу пропонується встановити фіскальний інструмент, який, навіть за визначенням міжнародних експертів, може бути ефективним тільки тоді, коли РРО стануть частиною комплексної стратегії покращення адміністрування ведення бізнесу, що чітко визначає ризики для різних типів платників податків і передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження цих ризиків. Про це йдеться у дослідженні, яке проведене на замовлення МВФ «Електронні фіскальні пристрої (EFDs). Емпіричне дослідження їх впливу на Платника податків. Дотримання і адміністративна ефективність», яке було підготовлено Пітером Кейсі і Патрісіо Кастро.
«Електронні фіскальні пристрої не повинні розглядатися як «палички-виручалочки» податкового адміністрування: як і з будь-яким іншим технологічним вдосконаленням – а вони також відносяться до нових технологій, як і електронне виставлення рахунків – саме по собі розміщення електронних фіскальних пристроїв не може досягти значних результатів, будь то з точки зору підвищення доходів або постійного покращення дотримання законодавства», – зазначають дослідники.
Альтернативні розрахунки, проведені асоціаціями та об’єднаннями підприємців, а саме: ВГО «Союз захисту підприємництва», Всеукраїнська асоціація «Укрринок», Громадська спілка «Асоціація суб’єктів господарювання України», Асоціація «Союз ювелірів України», що додаються до листа ДРС, показують, що витратну частину на виконання цієї постанови понесуть платники єдиного податку 1 та 2 груп спрощеної системи оподаткування. Кожен суб’єкт господарювання на придбання та застосування РРО витратить 113 549 грн. під час одного року. Йдеться про близько 300 000 суб’єктів господарювання. У разі обов’язкового придбання та використання ними РРО, прямі витрати можуть становити орієнтовно понад 34 млрд. грн.
У той же час, витрати держави на введення в експлуатацію та подальше адміністрування РРО 1 та 2 групами платників єдиного податку (при введені 1 суб’єктом 1–го касового апарату) становитиме біля 336 млн. грн.
ДРС наполягає, що такі витрати надзвичайно великі для малого бізнесу та пропонує значно звузити Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
ДОДАТКИ