Сторінка: https://www.drs.gov.ua/press-room/derzhava-stvoryuye-dlya-biznesa-pravyla-yaki-nemozhlyvo-vykonaty-lyapina-radio-stolytsya-10-lypnya-2015-roku/
На сьогоднішній день в Україні усунені 84 з 201 бар’єру для ведення бізнесу. Про це заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.
За його словами, на черзі – повне перевстановлення регуляторної бази. Міністр зазначив, що будуть переглянуті до 14 тисяч регуляторних актів. Також глава Мінекономрозвитку сподівається, що бізнес-середовище буде очищене протягом року.
Як ідуть справи з дерегуляцією бізнесу, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіла голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.
Чим саме займається ваша служба?
– Наша служба є правонаступником Державного комітету з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики, створеного ще в 90-х. І ключова ідея цього органу полягала в тому, щоб бути своєрідним дисидентом всередині уряду: орган повинен був робити все, щоб уряд приймав виважені рішення, а не намагався вийти за рамки своїх повноважень та регулювати надміру бізнес та економіку.
Регуляція як така покликана допомагати бізнесу або стримувати його?
– Регуляція не проти бізнесу і не за. Регуляція – альтернатива радянському способу управління. Наше завдання – зробити так, щоб правила гри були чесні, прозорі, зрозумілі для бізнесу. А що сьогодні? Сьогодні пред’являються надмірні вимоги, є нерівні права, м’яко кажучи, ситуація не дуже хороша. За всіма рейтингами у нас не дуже хороші позиції в сенсі бізнес-клімату, а бізнес-клімат і відображає, власне, регуляторне середовище. Перший наш напрямок – це оперативна дерегуляція, те, про що ви часто можете почути від Мінекономіки, тому що вони задають політику дерегуляції. При цьому ми виконавчий орган, той ослик, який тягне цей візок, тобто займається реалізацією цієї політики. Оперативна дерегуляція – це така таблетка сорбенту в цю брудну воду, тобто ми робимо, скасовуємо, чистимо. При цьому органи влади, в свою чергу, працюють і знову починають виробляти інструменти регулювання. І щоб цього не відбувалося, потрібно поставити очисний фільтр. І це якраз наш другий напрямок. Ми дуже часто говоримо «розвинені країни». Чому вони розвинені? Не тому, що там розумніші люди, ніж в Україні. Ми просто не навчилися поки цьому новому державному управлінню.
Чия ідея була підписати меморандум про спрощення регуляторної бази – ваша або бізнес-омбудсмена?
– Ми обговорювали з бізнес-омбудсменом його досвід роботи на посаді єврокомісара, і ознайомившись з нашим українським законом про регуляторну політику, він сказав: «Так, ми саме так чинимо в Європі». Іншими словами, в законі про основи регуляторної політики передбачена процедура виробництва державних рішень. І ми, власне, робимо все, щоб цей закон повноцінно виконувався. Щодо меморандуму, то ініціатива була з обох сторін, але це й зрозуміло, так як ми є половинками одного процесу. Бізнес-омбудсмен розбирається з порушенням прав підприємців, а ми, зі свого боку, можемо спробувати вплинути безпосередньо на нормативно-правові акти.
Чому ви відмовили «Укрзалізниці» в підвищенні тарифів?
– Що значить відмовили? Ми зробили висновок про невідповідність їх вирішення принципам державної регуляторної політики, відсутності глибокого обгрунтування. Ми порадили спершу все ж розробити фінансовий план залізниці, показати напрямки реформ і визначити, скільки в підсумку дасть це підвищення, куди підуть ці кошти, і які будуть показники ефективності підняття тарифів.
Ви говорили, що сенс дерегуляції – «відбити у держави ручки, щоб вона не лізла, куди не слід». Що ви мали на увазі?
– Ми перейшли від прямого управління радянського кшталту до сучасного встановлення правил гри. При цьому наші управлінці – made in USSR. Вони сформувалися в той час. У них є бажання втрутитися в усе. Іноді це робиться з благородною метою, іноді робиться майже відкрито з метою якоїсь наживи. Але результат однаковий: держава створює правила, які неможливо виконувати. Часто кажуть, що тільки м’яке виконання законодавства компенсує все його безглуздя. Але якщо ми хочемо перейти до європейського способу життя, коли всі живуть за законами і за правилами, і закон один для всіх, то ми повинні дбати про те, щоб закони і правила були реалістичні.