Досвід Фінляндії: менше регуляторного навантаження, більше робочих місць
Нагадаємо, на початку жовтня цього року представники Державної регуляторної служби України, а саме: начальник Управління оперативного дерегулювання Максим Здоров і начальник відділу міжнародного співробітництва та протоколу Жанна Скорик взяли участь у обговоренні Європейської Мережі кращого регулювання (Better Regulation Network (BRN). Зустріч, основна тема якої – «Підходи до зменшення регуляторного навантаження на бізнес – набутий досвід та подальші дії», відбулася у місті Гельсінкі, що у Фінляндії.
У ході засідання йшлося про різні методи виявлення реальних, обтяжливих для громадян та підприємців законодавчих актів, які у разі скасування сприятимуть полегшенню процедур адміністрування та зменшенню регуляторних видатків. У цьому контексті хочемо познайомити наших читачів із досвідом Фінляндії.
Слід зазначити, що у Фінляндії просування інтересів підприємців відбувається на місцевому, регіональному, державному рівнях, а також на рівні Європи, за допомогою суспільного руху, активних підприємницьких структур та завдяки тісній співпраці між різними сторонами процесу на всіх рівнях.
У цій країні функціонує Федерація фінських підприємців, яка налічує 115 000 підприємств-членів. Внутрішня структура Федерації складається із 393 місцевих асоціацій, 20 регіональних підрозділів, 62 галузевих асоціацій, більше ніж 4 000 обраних представників та понад 1 100 членів муніципальних рад. Компанії-члени ФФП надають робочі місця для 554000 людей. 60% фінських підприємств-роботодавців є членами цієї організації.
Треба підкреслити, що 40% ВВП Фінляндії створюється за рахунок малого та середнього бізнесу.
Структура підприємництва в Фінляндії:
0.2% – великі підприємства (від 250 працівників) – 591;
1.0% – середні підприємства (50–249 працівників) – 2 728;
5.5% – малі підприємства (10–49 працівників) – 15 725;
93.3% – мікропідприємства (1–9 працівників) – 264 519.
Загальна кількість підприємств 283563, за винятком підприємств у сфері сільського господарства, лісового господарства і рибальства
(Джерело: Статистичні дані Фінляндії за 2016)
Регуляторне навантаження підприємств виходить від усіх рівнів управління: місцевого, регіонального, державного і рівня ЄС. Воно стосується:
- політики в сфері праці;
- системи оподаткування;
- галузевого законодавства;
- дозвільної документації (наприклад, яка відноситься до питань охорони навколишнього середовища, будівництва);
- стандартів, що стосуються безпеки, охорони навколишнього середовища, охорони здоров’я.
Дотримання регуляторних норм на практиці може потребувати різноманітних капіталовкладень від підприємств. Наприклад, підвищення кваліфікації персоналу, тренінги, модернізація обладнання, IT систем, програмного забезпечення.
Витрати на дотримання регуляторних норм є більшими для малих підприємств через обмеженіші ресурси (кадрові, фінансові), щоб впоратися з процесами регулювання і адміністративними процесами.
За даними Федерації фінських підприємців, бізнес Фінляндії вважає зусилля свого уряду, направлені на зменшення регуляторного навантаження, недостатніми. Вони критикують:
– неоднозначність або двозначність регулювання;
– постійні регуляторні зміни;
– нечіткі роз’яснення щодо виконання регулювань, недостатню передбачуваність та розбіжності у тлумаченні державними органами.
Регуляторне навантаження вважається найважчим серед компаній, що працюють в сфері соціального і медичного обслуговування, туризму і готельного господарства, будівництва, транспорту та логістики.
Відповідно до дослідження Ueapme 2017 року, Європейські малі та середні підприємства вважають надмірне регулювання одним із найбільших недоліків ЄС.
За думку представників Федерації фінських підприємців, необхідно і надалі докладати зусиль, направлених на покращення регулювання у Фінляндії. Кінцева мета – зменшення витрат для підприємств і державних органів.
Механізми закладені принципом «One in-one out» є належним підходом для контролю за загальною кількістю регулювань, вважають фінські підприємці та аналітики.
Також, спрощені процедури, такі як REFIT (Програма регуляторної придатності та продуктивності) на рівні ЄС, вважаються позитивними додатковими інструментами.
Крім цього, існує необхідність в переосмисленні всього регуляторного процесу.
Серед подальших кроків щодо поліпшення регулювання фіни відмічають підвищення ефективності аналізу регуляторного впливу. Рада з питань регуляторного аналізу Фінляндії рекомендує більш детально аналізувати регуляторний вплив на бізнес, а також ретельно досліджувати: чи виправдовують переваги регулювання пов’язані з цим витрати.
Також особливої уваги потребують консультації із зацікавленими сторонами. Не слід забувати й про знаменитий принцип Think small first (спочатку думай про мале). Якщо регуляторний вплив застосовується до малого підприємства, то він напевне буде ефективним і на великому підприємстві.
Федерація фінських підприємців також відзначила, що застосування М-тесту на практиці – це дієвий механізм для боротьби з недолугими регулюваннями. Йшлося також і про потребу встановлення законом пільг для мікропідприємств.
У Фінляндії особливо підкреслюють важливість відстеження результативності регуляторних актів.
Поряд з іншим, фінські експерти відмічають проблеми імплементації законодавства ЄС. Йдеться про наслідки «надмірних положень», коли директиви ЄС обростають додатковими обтяженнями під час введення їх у національне законодавство держав-членів.
«В Україні спостерігаються всі тенденції регуляторних процесів Європи. У нас є таке ж явище, як імплементація європейських директив у національне законодавство з надмірними положеннями регуляторного характеру. І нам так само, як і підприємцям Фінляндії, потрібно цьому протистояти. Необхідно максимально об’єднувати зусилля бізнес-асоціацій, об’єднань підприємців та співпрацювати з Європейськими органами, які займаються дерегуляцією, щоб протистояти спотворенню європейських правил та зайвій, часто неякісній, бюрократії», – зазначила Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.
