Голова Державної регуляторної служби України назвала три ключові принципи кращого регулювання

10 жовтня розпочалася заключна конференція Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) «Розвиваємо МСП – будуємо майбутнє». Серед головних спікерів – Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.

У перший день конференції відбулися чотири пленарні сесії. Серед них дискусія: «Регуляторне поле для бізнесу: від дерегуляції до ефективного регулювання», у якій виступила Голова ДРС. Модерував виступи Любомир Чорній, старший експерт Програми USAID ЛЕВ. Серед учасників: Віктор Галасюк, Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва; В’ячеслав Биковець, Віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України; Віра Недзведська, Координатор компоненту Програми USAID ЛЕВ «Регуляторна політика»; Андрій Паляниця, Консультант Світового банку, експерт з питань регуляторної політики.

«В Україні малий та середній бізнес дає понад 60% ВВП», – зазначила Голова ДРС під час своєї промови. Також Ксенія Ляпіна зазначила про необхідність переходу до розумного регулювання, як в країнах ЄС, коли ввести один регуляторний акт можна тільки за умови відміни іншого. Вона підкреслила важливість обов’язкового обраховування ефекту від регуляторних новацій, планування компенсаторних заходів, проведення М-тесту.

«Дотримання правил для мікробізнесу все ще залишається шалено дорогим», – зазначила Голова Державної регуляторної служби України. Йшлося також про рівні правила гри для кожної категорії підприємців, попередній аналіз проектів нормативно-правових актів, необхідність якісного економічного аналізу загалом та обов’язкове обговорення нових регулювань з бізнесом.

Ксенія Ляпіна назвала три ключові принципи кращого регулювання.  «Перший – це використання грошових критеріїв у регулюванні, тобто гривню вводимо, гривню виводимо. Другий – це встановлення для мікробізнесу окремих умов та компенсаторних заходів. Третій – застосування якісної економічної аналітики та час на зворотній зв’язок від бізнесу», – зазначила вона.

У рамках конференції  координатор аналітичного компоненту Програми USAID ЛЕВ, виконавчий директор ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» Оксана Кузяків презентувала дослідження «Діловий клімат та розвиток МСП: чого очікує бізнес» за результатами оцінки ділового клімату 2016/2017 роках. Коментували результати дослідження Дмитро Ляпін, Старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та Альгірдас Шемета, Бізнес-омбудсмен України.

Як зазначають експерти, український бізнес оговтується після економічного спаду. Він не бачить у державі партнера, але планує нарощувати темпи росту і вимагає від влади рівних та сприятливих умов для своєї діяльності.

Цих та інших характеристик підприємницького середовища не покаже офіційна статистика, проте за допомогою опитувань бізнесу можна побачити, чим живе реальний сектор економіки.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів дві хвилі дослідження в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)» «Щорічна оцінка ділового клімату». Під час останньої з них у 2016-2017 році було опитано більш ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП) у 25 регіонах України.

МСП становлять більш ніж 99% від усіх підприємств у нашій державі та реалізовують більш ніж половину загального обсягу продукції, товарів і послуг. Думка МСП є особливо цінною і тому, що через невеликий розмір ці підприємства швидко пристосовуються до змін на ринку і можуть краще їх спрогнозувати.

Опитування «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні» 2016-2017 року показало, що економічна криза останніх років суттєво вдарила по малому і середньому бізнесу. 39% опитаних керівників МСП оцінили поточне загальноекономічне середовище негативно, в той час як лише 10% оцінили його позитивно. Решта дали нейтральні оцінки. Брак попиту і замовлень — це головна перешкода, яка не дає розвиватися бізнесу. На цю проблему вказали 59% опитаних підприємств.

Разом з цим, значна частина опитаних керівників підприємств висловила сподівання, що їхній бізнес буде зростати вже найближчим часом. 41% представників МСП вважали, що фінансово-економічне становище їхнього підприємства покращиться протягом наступних півроку, а 48% мали наміри розширити обсяги діяльності підприємства впродовж наступних двох років. Це більше за частку МСП, що очікували погіршення становища свого підприємства у піврічній перспективі (24%) або збиралися скоротити обсяги діяльності протягом двох років (8%).

При цьому підприємства докладають активних зусиль для того, щоб зростати. Як показують дані опитування, майже половина опитаних МСП (46%) планують вийти на нові географічні ринки протягом наступних двох років. Це включає як вихід на ринки за межі області, так і вихід на зовнішні ринки (Європейського Союзу та інших країн). Спробувати себе на зовнішніх ринках планує одне із п’яти опитаних МСП. Також задля розвитку МСП вкладають ресурси в інновації та маркетинг.

Так, коли у ході цього опитування керівникам підприємств запропонували сказати, що повинна робити держава для бізнесу: надавати пряму підтримку, створювати загальні сприятливі умови для діяльності чи не надавати жодної підтримки — то більшість з них (77%) висловилися за створення сприятливих умов.

Серед конкретних заходів політики, яких вони очікують від держави, опитані представники бізнесу найчастіше називають дерегуляцію та спрощення податкового адміністрування. Більш ніж 80% керівників МСП підтримує ці кроки.

Аналіз даних опитування дозволяє прослідкувати, чим більше часу керівники МСП витрачають на контакти із органами влади, тим більша ймовірність того, що вони вважатимуть державу ворогом бізнесу.

Крім цього, учасники опитування, які вказали серед перешкод для свого бізнесу нестабільну політичну ситуацію, корупцію, високі ставки податків та складне податкове адміністрування, частіше називали державу ворогом.

Конференція стала майданчиком для обговорення шляхів підвищення ролі малого та середнього бізнесу в економіці представниками влади, бізнесу, експертного середовища та громадянського суспільства. Учасники представили результати роботи Програми протягом 2015-2017 років, зокрема у сфері законодавства та регуляторної політики, розробки регіональних стратегій, підвищення експортного потенціалу малого та середнього підприємництва. Також у роботі конференції активну участь взяли представники бізнес-асоціацій та об’єднань бізнесу, адже думка підприємців — це орієнтир для органів влади для проведення ефективної державної політики, яка буде відповідати потребам бізнесу і сприятиме економічному зростанню в Україні.

Другий день конференції буде присвячено роботі з регіональними партнерами Програми USAID ЛЕВ. Учасники обговорюватимуть досвід участі бізнес-об’єднань МСП в конкурсах Дорожніх карт та програмі грантової підтримки інституційної спроможності організацій, планується також проведення ділової гри для учасників другого дня конференції з актуальних для сектору МСП питань.