Сторінка: https://www.drs.gov.ua/press-room/golova-drs-zaklykala-vporyadkuvaty-pytannya-rozmishhennya-tymchasovyh-sporud-u-zakonnyj-sposib/
9 грудня відбулася прес-конференція на тему: «Хто і на яких підставах знищив тимчасові споруди малих підприємців на КПІ в ніч на 4.12.2016?». Серед присутніх: представники ГО «Спілка підприємців «Жовтнева», бізнес-спільноти, ЗМІ та громадськості. На запрошення об’єднань підприємців Голова ДРС Ксенія Ляпіна також взяла у ній участь.
«Ця історія, на жаль, не нова, але такого розмаху знищення чужого майна ще ніколи не було. Ми розраховували, що все ж таки будемо мати міську раду та її виконавчі органи, які будуть, як мінімум, діяти у межах закону. Мушу констатувати, що законності і близько немає у цій боротьбі, яка ведеться проти власників тимчасових споруд у Києві. Це явище притаманне не тільки столиці. У багатьох великих містах існує конфлікт між міською владою та власниками тимчасових споруд. Кожна сторона намагається трактувати на свою користь колізії законодавства, яке дійсно є спірним. Але, слід підкреслити, жодна з цих споруд не з’явилася за бажанням людини просто поставити палатку і розкласти товар», – наголосила Голова ДРС.
Власники більшості тимчасових споруд, які були знищені біля станції метро КПІ, мали необхідні документи та були розміщені відповідно до правил, розроблених Мінрегіоном. У цьому випадку мав діяти принцип мовчазної згоди. Відповідно до нього, якщо орган влади своєчасно обґрунтовано не відмовляє у подовженні дозволу, такий дозвіл вважається наданим за принципом мовчазної згоди.
«Демонтаж повинен відбуватися у правовий спосіб: у робочий час, після спілкування з власником, відповідного повідомлення власника, за наявності судового рішення у якому йдеться про демонтаж. Цей процес повинен відбуватися після обміну документами, а не вночі за допомогою бульдозера, шляхом псування чужого майна. Кожен, незалежно від того, якого рівня він депутат, держслужбовець чи бізнесмен, повинен діяти у законний спосіб. Такі дії виходять за межі закону. Кожен хто дотичний до таких дій порушує закон.
Крім того, Київрада просто зобов’язана повернутись до цього питання та навести лад у своїх рішеннях. Рішення Київради залишаються прив’язаними до так званого пайового внеску, який неодноразово визначали не дозвільним документом. Сплата пайового внеску є виключно добровільні та договірні відносини. Стосується пайовий внесок прибирання сміття та догляду за територією. Черговий раз договір про пайовий внесок зазначається як дозвільний документ, а це порушення закону. Відповідно до законодавства про дозвільну систему такий договір не є дозвільним документом», – зазначила Ксенія Ляпіна.