Кабмін затвердив нові критерії визначення ризиків для перевірок бізнесу

Кабінет міністрів України затвердив критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у 10 сферах: освітня діяльність, що підлягає ліцензуванню, електронні довірчі послуги, криптографічний захист та технічний запис інформації, ядерна та радіаційна небезпека, містобудівна діяльність, будівництво об’єктів середнього та високого класу наслідків, промисловий вилов водних біоресурсів, оцінка відповідності вимогам технічних регламентів, використання об’єктів права інтелектуальної власності, вивчення та використання надр. Таке рішення було ухвалено Кабінетом Міністрів України 31 жовтня.

Основні проблеми здійснення державних перевірок сьогодні – неефективний розподіл зусиль та ресурсів контролюючих органів, надлишковий тиск на бізнес, що вкрай негативно впливає на бізнес-клімат в країні, а також недостатня робота із окремими ризиками, неусунення яких потенційно може нести загрозу життю і здоров’ю як працівників підприємств та установ, так і споживачів їхніх продукції чи послуг.  

Критерії визначають: які бізнеси є більш ризикованими, які є менш ризикованими, куди інспектори мають приходити з перевірками частіше, на що вони мають дивитися. Всього визначають 85 сфер державного нагляду (контролю). Ще потребують затвердження критерії для оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності у 50 сферах.

«Результатом затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності стане перерозподіл зусиль контролюючих органів і більш ефективне використання ними своїх ресурсів, зниження тиску на бізнес, а також зменшення ризиків для населення та споживачів товарів та послуг», – прокоментувала Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.

Ризико-орієнтований підхід до здійснення перевірок дозволяє:

• встановити чіткі вимоги для визначення ступеня ризику від провадження такої діяльності;
• більш деталізовано та системно підійти до оцінки діяльності суб’єктів господарювання;
• забезпечити оптимальний перерозподіл уваги органів державного нагляду (контролю) з менш ризикових суб’єктів господарювання на більш ризикові;
• сприяти удосконаленню та спрощенню системи державного нагляду, підвищенню об’єктивності, прозорості та неупередженості здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Такий підхід також передбачає розширення переліку або ж навпаки скасування критеріїв визначення ризику для окремих сфер діяльності.