Ксенія Ляпіна: Доступ до ресурсів має бути прозорим, безперешкодним, конкурентним, зрозумілим та давати можливість економічному росту
У рамках візиту на Хмельниччину, 14 лютого 2019 року, Голова ДРС взяла участь у круглому столі з обговорення проблемних питань надрокористування. Участь у обговоренні взяли представники державних органів Хмельниччини, а також Департаменту ліцензування та дозвільної системи ДРС, модерував захід Голова Хмельницької державної обласної адміністрації Вадим Лозовий.
Під час обговорення йшлося про ситуацію у сфері надрокористування в регіоні, у тому числі проблематику проходження дозвільних процедур в галузі надрокористування на прикладі Кам’янець-Подільського ПАТ «ГІПСОВІК».
«Право доступу до надр для виробництва є актуальним у період скорочення обсягів виробництва товарів і закриття підприємств, які забезпечують роботою сотні тисяч громадян України, сплачують до бюджетів усіх рівнів десятки мільярдів гривень податків і обов’язкових платежів. Крім того, питання доступу до надр для виробництва викликає інтерес у великих інвесторів, які готові приходити в Україну з великими грошима. Доступ до ресурсів має бути прозорим та безперешкодним з точки зору бюрократії, конкурентним, зрозумілим та давати можливість економічному росту. Всього цього на даний момент не має», – зазначила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
Також Голова Державної регуляторної служби України закликала бізнес скаржитись на неправомірні дії дозвільних органів. Узагальнення практики застосування законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру свідчить про численні неузгодженості між актами законодавства, що призводить до порушення посадовими особами дозвільних органів встановлених законом норм.
«Якомога більше бар’єрів для ведення бізнесу на Хмельниччині потрібно зняти», – підкреслив Голова Хмельницької державної обласної адміністрації Вадим Лозовий у своєму виступі.
Нагадаємо, отримання спеціальних дозволів на користування надрами визначено Кодексом України про надра та відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
Кодексом про надра передбачено лише:
- дозвільний орган (Держгеонадра);
- платність дозволу;
- необхідність дозвільної (погоджувальної) процедури.
Порядком визначено:
- строк видачі дозволу або відмови у його видачі: протягом 30 днів після отримання всіх погоджень;
- строк дії дозволу (визначений заявником, від 3 до 50 років в залежності від виду користування надрами);
- перелік підстав для відмови у видачі та переоформлення дозволу;
- перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання дозволу;
- передбачена дозвільна (погоджувальна) процедура: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами, відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами та Мінприроди.
При цьому на рівні Кодексу не передбачені основні вимоги до видачі дозволу (відсутність встановленого переліку документів, необхідних для одержання дозволу, переліку підстав для відмови, анулювання, переоформлення дозволу, строку видачі дозволу, строку дії дозволу).
Водночас Порядком 615 визначено процедури, зокрема, продовження строку дії дозволу, а також зупинення дії дозволу та внесення до нього змін. Зазначені процедури не узгоджуються з нормами Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.
Держгеонадра при видачі (продовженні) дозволів не додержується норм частини п’ятої статті 41 Закону про дозвільну систему, згідно з якими у разі усунення суб’єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі дозволу, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п’яти робочих днів. Крім цього, мають місце порушення строків видачі дозволів, про що свідчать скарги суб’єктів господарювання та інформація з відкритих джерел.
Для прикладу: за інформацією з офіційного сайту Держгеонадра лише за період – кінець 2018 – початок 2019 року суб’єктам господарювання відмовлено у видачі дозволів та повернуто подані документи у порушення термінів: ДП «Закарпатський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги» – через 2 місяці від дати отримання заяви, ТОВ «Чарнокіт» – через 3 місяці, ТОВ «Світловодське кар’єроуправління» – через 4 місяці, ТОВ «Кар’єр Основа» – через 4 місяці, ТОВ «Аква-еко» – через 10 місяців.
Показовим є приклад ПАТ «Гіпсовик», якому протягом півтора року з різних підстав 10 разів відмовлено в отриманні дозволу на користування надрами Колодіївського родовища. Остання відмова 25.01.2019 у зв’язку з відсутністю в пакеті документів: звіту з оцінки впливу на довкілля, звіту про громадське обговорення та висновку з оцінки впливу на довкілля (норма Порядку вступила в дію з 01.01.2019).
Загалом Держгеонадра протягом 2018 року видано 594 дозволи (із них – 12 за процедурою продажу на аукціонах), у 2017 році – 317 та 4 відповідно. При цьому надано 1218 відмов у видачі дозволів, продовженні строку їх дії та внесенні змін до дозволів. За рішеннями адміністративних судів анульовано 161 спеціальний дозвіл. За результатами перевірок надрокористувачів та за поданнями ЦОВВ Держгеонадра зупинила дію 296 спеціальних дозволів.
Крім того, у рамках робочої поїздки на Хмельниччину Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна взяла участь у семінарі «Відкриті дані і регуляторна політика органів місцевого самоврядування».