Ксенія Ляпіна: Полювання на зайві витрати бізнесу – це загальна європейська тенденція

14 травня відбувся круглий стіл «Як сприяти заохоченню ділової доброчесності – роль держави та бізнесу». Всеукраїнською мережею доброчесності та комплаєнсу, а також ПРООН в Україні запроваджено низку щорічних заходів в рамках Тижня ділової доброчесності (ТДД) для залучення бізнес-спільноти, державних органів, представників громадськості, неурядових організацій, господарських об’єднань, освітніх закладів та засобів масової інформації з метою популяризації ділової доброчесності в Україні.

В рамках ТДД організації, які вже займаються питаннями ділової доброчесності, мають нагоду об’єднати свої зусилля з метою забезпечення кращої обізнаності та залучення ширшої аудиторії.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна разом з іншими учасниками обговорення шукали відповіді на низку  питань,  які допомагають збільшити вплив етичної компанії на бізнес в цілому та  економічне середовище в  Україні, а саме:

• Яким чином держава  може сприяти діловій доброчесності?
• Яким чином бізнес може сприяти доброчесності держави?
• Як запровадження політики доброчесності в  приватному  секторі впливає на  рейтинг  Легкості ведення бізнесу та  Індекс сприйняття корупції в  Україні?

Також серед учасників дискусії: Маркус Брандт, Керівник та Портфоліо-менеджер напряму Демократичне врядування ПРООН в Україні, Альгірдас Шемета, Бізнес-омбудсмен, Олександр Данилюк, Міністр фінансів України, Юрій Лавренюк, Заступник Міністра інфраструктури України, представники Міністерств економічного розвитку та торгівлі, а також екології та природних ресурсів України, неурядових організацій, представництва мультинаціональних підприємств, великі, малі та середні підприємства, що здійснюють діяльність в різних секторах, асоціації, інвестиційні фонди, посольства та представники громадянського суспільства.

За словами організаторів, незважаючи на реформи, Україна все ще знаходиться на останніх місцях в регіоні за Індексом сприйняття корупції (CPI). Настав час бізнес спільноті виступити сильним партнером для впровадження доброчесності в Україні.

«Наше спільне завдання у ході цього діалогу з’ясувати, де у нашій країні слова розходяться з ділом. Ми можемо сказати, що робимо зі свого боку, щоб наблизитись до тих гарних програм і прагнень, які всі гарно навчились декларувати. Реальні справи у державному управлінні здійснюються через кілька інструментів та механізмів – це регуляторні механізми, коли держава приймає правила. Державні закупівлі – коли держава виступає великим гравцем на ринку і може на нього впливати. А також управління державними підприємствами. Треба відзначити, що у всіх цих трьох напрямках за останні 4 роки ми намагаємося змінювати ситуацію», – зазначила Ксенія Ляпіна у ході обговорення.

Вона також наголосила, що в Україні, на жаль, ще не вдалося повністю подолати корупцію.

«Якщо держава не може якісно управляти підприємствами, то і не потрібно їй цього робити. Треба віддати це приватному сектору. Менше потрібно держави там, де потрібно управляти бізнес-процесами і більше держави там, де потрібно шукати баланс між суспільними інтересами та вигодами бізнесу», – додала Голова ДРС.

Крім того, у виступі йшлося про Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», який був прийнятий ще у 2004 році, де йдеться і про діалог влади і бізнесу, і про рівний доступ до цього діалогу, і про обов’язок органів державної влади відповідати на всі пропозиції усіх сторін діалогу. Поки що, все це працює не у повному обсязі.

«Слід зазначити, що у закон про засади регуляторної політики закладено принцип пошуку балансу інтересів. Ним передбачено, що розробник регуляторних норм повинен порахувати не тільки свої витрати, а в першу чергу витрати бізнесу та вигоди громадян, на яких відображатиметься кінцевий результат. 10 років ці процеси імітувалися. Ніхто не проводив реальних розрахунків, діалогу як такого не було. Зараз ми міняємо цю ситуацію. З 2016 року ми змусили органи влади все ж таки рахувати витрати бізнесу, робити базовий аналіз. Полювання на зайві витрати бізнесу, які виникають при виконанні бізнесом встановлених державою правил – це загальна європейська тенденція»,- наголосила Ксенія Ляпіна.

Нагадаємо, 19 травня 2017 року Рада бізнес омбудсмена за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) представила Мережу — нову ініціативу для бізнесу, який прагне працювати прозоро. Метою створення Мережі є просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу. Компанії-учасники мережі погодилися підтримувати добру ділову репутацію та постійно удосконалювати власні стандарти доброчесності відповідно до кращих міжнародних практик. ПРООН працює в Україні з 1993 року для сприяння всебічного зростання та сталого розвитку України.

Завдяки партнерству з національними, регіональними  та місцевими органами влади, громадянським суспільством та приватним сектором ПРООН прагне підтримувати Україну в її зусиллях по ліквідації бідності, розбудові спроможності людей, підтримці навколишнього середовища та розвитку демократичного врядування. Тиждень ділової доброчесності підтримується, зокрема, проектом «Прозорість та доброчесність публічного сектору», який фінансується урядом Данії з 2015 року, і спрямований на створення ефективних та підзвітних державних інституцій та підтримку громадянського суспільства для боротьби з корупцією.