Ксенія Ляпіна: Саморегулювання – успіх за відповідальністю
3 листопада Голова ДРС Кcенія Ляпіна взяла участь у засіданні круглого столу «Саморегулювання в Україні: баланс інтересів бізнесу, влади та споживачів», який відбувся в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
Уже більше десяти років навколо теми саморегулювання точаться дискусії. В Україні є лише 20 саморегулівних організацій. Частина з них не подають ознак життя.
Чи потрібне саморегулювання в Україні? Яким воно має бути? Відсутність єдиного закону – проблема чи перевага? Чому законодавець «дозволяє» саморегулювання одним та обмежує інших? Як розмежувати саморегулювання та співрегулювання?
На ці та багато інших запитань держава, бізнес та експерти спільно шукали відповіді під час обговорення.
«Саморегулювання має виникати там, де ринки до цього готові. Місія держави полягає у тому, щоб не заважати та створювати умови, де б такі організації могли б функціонувати. На різних ринках, залежно від їх обсягів, ризиків, значущості, потребі формувати довіру споживача можуть бути різні формати саморегулювання. Так, на фінансових ринках вже сьогодні діє обов’язкове членство для певних, дуже вузькоспеціалізованих фінансових інститутів, таких як управління активами, депозитарій і т.д. В той же час, на переважній кількості ринків, де може може виникати саморегулювання, членство у саморегулівних організаціях не може бути обов’язковим», – зазначила Голова ДРС у ході обговорення. «Крім того, саморегулювання – річ не дешева і коштує грошей учасникам ринків. Учасник ринку сплачуватиме кошти саморегулівній організації не за послуги чи захист своїх інтересів, а за створення спільних стандартів і за контроль за дотриманням учасниками ринку цих стандартів, це не тотожно дерегулюванню», – додала Ксенія Ляпіна.
Серед спікерів: Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні, Борис Філіппов, аташе з питань економічної співпраці, соціального та регіонального розвитку Представництва ЄС в Україні, Денис Гутенко, Директор Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ, Олексій Гончарук, Голова BRDO та багато інших.
Експерти BRDO провели системний перегляд нормативного поля, що регулює діяльність СРО, та проаналізували проблеми впровадження саморегулювання в Україні. Результати було представлено учасникам в аналітичному дослідженні – Зеленій книзі «Саморегулювання в Україні», що і стало предметом дискусії під час заходу. Також презентовано та було винесено на обговорення проект Концепції реформування саморегулювання.
Нагадаємо, саморегулівні організації (СРО) у світі – добровільні підприємницькі об’єднання, метою яких є контроль за роботою членів для підвищення якості їхньої професійної діяльності та захисту інтересів споживачів. Саморегулювання зменшує адміністративний тиск на бізнес і, при цьому, сприяє підвищенню стандартів, конкурентоспроможності на ринку, а також захисту ділової репутації підприємців. В Україні створено лише 20 СРО у 5-ти видах діяльності з 15-ти, дозволених законодавством. Ще десятки об’єднань та асоціацій не можуть набути офіційного статусу, а цілісний підхід до саморегулювання відсутній.
