Ксенія Ляпіна: Тільки за досягнення інформаційної симетрії бізнесу та контролерів реформу системи державного нагляду та контролю можна вважати успішною

22.08.2019

69556267_2350896395024666_742982046028136448_nБізнес не має боятися перевірок. Реформа системи державного нагляду та контролю спрямована на те, щоб контролюючі органи перетворилися на консультантів для підприємців. Про це йшлося під час семінару «Перевірки бізнесу: основні виклики після завершення мораторію», який відбувся 22 серпня 2019 року.

«Одним із своїх завдань Державна регуляторна служба України вважає підвищення правової обізнаності бізнесу щодо проходження перевірок господарської діяльності, які проводять органи державного нагляду та контролю», – зазначила Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.

Також вона розповіла про те, як працює система державного нагляду (контролю) після 68898719_2350896571691315_7192576250785824768_nзавершення мораторію на перевірки бізнесу.

«На сьогодні законодавство сформовано так, що досягається баланс між правами та обов’язками як контролюючих органів, так і суб’єктів господарювання. Однак, для того щоб ця система повноцінно запрацювала, необхідно досягти інформаційної симетрії між бізнесом і контролерами. Саме на це спрямовані всі дії, які проводить останні 2 роки Державна регуляторна служба», – підкреслила Голова ДРС.

Серед основних маркерів реформи державного нагляду та контролю Ксенія Ляпіна назвала такі:

  • повернення ДФС, ДАБІ та Держпраці у сферу дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
  • закріплення повноважень щодо контролю за контролерами за ДРС. Тобто зі скаргами на дії органів державного нагляду (контролю) підприємці зможуть звертатись до Державної регуляторної служби, яка може перевіряти контролерів;
  • підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю);
  • створення відкритого Інспекційного по69272998_2350898085024497_2509206420734345216_nрталу – inspections.gov.ua з інформацією про всі перевірки;
  • запровадження ризикорієнтованої системи державного нагляду (контролю);
  • запровадження уніфікованої форми актів для проведення перевірок;
  • розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів контролю;
  • встановлення єдиного порядку стягнення адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державного нагляду (контролю) за фактами встановлених порушень;
  • закріплення необхідності трактування на користь підприємця норм законодавства, які допускають неоднозначне трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю), а також недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності;
  • розширення прав бізнесу щодо недопуску до перевірок;
  • розширення консультативної підтримки суб’єктів господарювання органами державного нагляду (контролю), в тому числі звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання, якщо вони діяли відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю).

68950129_2350896955024610_1784884074872045568_nПід час семінару, поряд з іншим, обговорювали скарги бізнесу та розповсюджені порушення з боку представників контролюючих органів. Часто це – вихід контролерів на перевірки без затвердженої уніфікованої форми акта, порушення строку вручення акта та інші. У цьому році у порівнянні з 2018 роком кількість скарг суб’єктів господарювання на дії контролерів зросла вдвічі. «Рекордсмени» за кількістю скарг – Держпраці та Держекоінспекція.

Підприємцям нагадали, що вони можуть звертатись до Державної регуляторної служби зі скаргами на дії органів державного нагляду (контролю), так як ДРС наділена повноваженнями контролю за контролерами.

68989561_2350896751691297_4331859596193824768_n«Система державного нагляду (контролю) залишається громіздкою і малоефективною. Бізнес і далі скаржиться на обтяжливість процесу проходження перевірок. Це частково пов’язано з нефективним регулюванням та необізнаністю самого бізнесу щодо наявних вимог і процедур. Для вирішення цих проблем Програма USAID «Конкуретноспроможна економіки України» ініціюватиме низку заходів у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Державною регуляторною службою, підприємницькою спільнотою та провідними експертами України», – зазначив Любомир Чорній, керівник напряму з покращення бізнес-клімату Програми КЕУ.

Йшлся також і про Інспекційний портал – корисний ресурс для бізнесу, який має допомогти підприємництву знайти відповіді на запитання:

  • Чи плануються щодо мене перевірки у 2019 році?
  • Де саме проводитиметься перевірка?
  • Коли розпочнеться та скільки триватиме перевірка?
  • Чи є перевірка комплексною?
  • Що саме буде перевірятися та як підготуватися?
  • Чи правильно визначений ступінь ризику підприємства?

68724027_2350904908357148_118400385651048448_n«Відвідуваність Інспекційного порталу говорить про те, що цей продукт затребуваний та корисний для бізнесу і суспільства. Ми майже завершили розробку функцій, необхідних органам державного нагляду (контролю), на черзі – корисні функції для підприємців, по суті – Кабінет підприємця. Відмова від комплексних заходів, подання скарг на порушення процедури перевірки у ДРС – все це має стати можливим онлайн», – зазначила керівниця відділу розробки програмного забезпечення Офісу ефективного регулювання Яна Горюнова.

Поряд з цим, Державна регуляторна служба України співпрацює з Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (Програма КЕУ) щодо розробки інструментів, які полегшать бізнесу проходження перевірок контролюючими органами, а саме: посібника для малих та середніх підприємств (МСП) з питань проходження перевірок господарської діяльності, які проводять органи державного нагляду (контролю) та створення інтерактивного майданчику для бізнесу, який проходить перевірки. 

68641562_2350588241722148_2140462037896003584_nОбидва інструменти мають на меті:

  • підвищити спроможність малих та середніх підприємств (МСП) в питаннях діловодства;
  • поліпшити здатність МСП управляти ризиками власної діяльності;
  • посилити спроможність бізнес-асоціацій у захисті прав МСП при проходженні перевірок;
  • знизити імовірність виникнення корупції при взаємодії МСП з контролюючими органами.

Кирило Криволап, заступник голови правління ГО «Легкий Бізнес», зазначив, що посібник для бізнесу матиме практичне спрямування та міститиме поради для власників та менеджерів щодо алгоритму поведінки під час проходження заходів державного нагляду (контролю). Посібник включатиме посилання на відповідні норми законодавства, практичні поради юристів та зразки необхідних документів, а також буде оформлений у вигляді покрокової інструкції за етапами:

  • до перевірки (пошук інформації та особливості підготовки);
  • під час перевірки (необхідні документи, правила проведення, підстави і порядок подання скарг на порушення);
  • після перевірки (отримання результатів, оскарження результатів, виконання припису).

68969296_2350898011691171_3450350153196634112_n«Більшість представників МСП не знають своїх прав під час проходження планової або позапланової перевірки та бояться висловити будь-які сумніви щодо її правочинності. Це, у свою, чергу створює поле для зловживань зі сторони державних органів нагляду (контролю). Успішне подолання цієї проблеми сприятиме зменшенню кількості зловживань, що дозволить знизити ризики корупції, а головне – допомагатиме формуванню позитивного бізнес-клімату для МСП. Саме тому команда EasyBusiness вирішила долучитися до ініціативи зі створення практичного посібника, який допомагатиме бізнесу ефективно проходити перевірки своєї господарської діяльності», – додав Кирило Криволап.

Нагадаємо, раніше ДРС зверталась до представників бізнесу та місцевих бізнес-асоціацій із проханням розглянути концепцію посібника та надати рекомендації щодо її можливого вдосконалення. 

Завантажити (PPT, 566KB)