Ксенія Ляпіна: Україні потрібна нова модель цінового контролю, яка сприятиме стабільності цін та розвитку конкуренції
19 червня відбувся круглий стіл «Державне цінове регулювання в Україні: аргументи за і проти». Голова ДРС відкрила обговорення.
«Питання регулювання цін постійно постає перед українським суспільством. Досі воно вирішувалось хаотично та не системно. Влада йшла шляхом найменшого спротиву та приймала лише ситуативні рішення. У результаті ми маємо безліч проблем. На мою думку, сьогодні важливо відповісти на запитання – що ми будуємо та які способи соціального захисту можливі у ринковій економіці», – зазначила Ксенія Ляпіна на початку засідання.
Представники міністерств та відомств, бізнес-асоціацій, об’єднань підприємців, громадськості та експерти обговорили питання:
– Що має зробити держава для забезпечення цінової стабільності?
– Чи ефективне державне цінове регулювання сьогодні?
– У яких випадках державне цінове регулювання має бути запроваджено? чи мають бути розроблені та прийняті критерії доцільності його застосування?
– Які ризики можуть виникнути, якщо скасувати державне цінове регулювання? У випадку скасування державного цінового регулювання, які альтернативні інструменти впливу на ціни/тарифи можуть бути застосовані?
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України скасував цінове регулювання на продукти харчування (зміни до постанови 1548). Після цього рішення було проведено детальний аналіз системи цінового регулювання.
У ході дослідження експерти BRDO виявили, що з 618 НПА у сфері державного цінового регулювання 228, або 37%, є неактуальними. Інструменти цінового регулювання – фіксовані, граничні ціни, рівні торговельної та постачальницької націнки, нормативи рентабельності тощо – почасти не мають механізмів застосування, дублюються, а засмічене хибною інформацією правове поле вводить в оману споживачів і підприємців щодо діючих цін та тарифів.
Механізми повноцінного моніторингу цін та притягнення до відповідальності за порушення у сфері ціноутворення також не працюють. Під моніторинг не підпадає близько 60% товарних груп, щодо яких запроваджено державне регулювання цін, а розмір штрафів є неадекватно низьким. Так, за порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, а також націнок та доплат до них статтею 165-2 КУпАП встановлено штраф від 85 до 170 грн.
За висновками дослідження BRDO, цінове регулювання доцільно застосовувати для 61 сфери. Зокрема, завжди у сферах, що мають негативний зовнішній ефект, та для ринків діяльності природних монополій, у соціальній сфері – за умови необґрунтованого коливання цін. Решта 78 сфер потребують його скасування, додаткового спостереження або внесення змін до відповідних регуляторних актів.
Існуючу модель «адміністративного державного цінового регулювання» необхідно переформатувати у модель «цінового контролю», невід’ємними компонентами якої будуть:
- постійний моніторинг усіх товарних груп, на які запроваджено держрегулювання цін, товарів природних монополій та соціально значущих товарів;
- тимчасовий моніторинг певних товарних груп у разі, якщо за останні 3 місяці зростання цін перевищило 30%;
- аналіз причин зростання/коливань цін на ринках і прийняття відповідного рішення щодо цінового регулювання;
- ефективний державний контроль нагляд у сфері, визначення виключного переліку відповідальних органів;
- збільшення розміру адміністративної відповідальності та забезпечення механізмів притягнення до неї за порушення.
Незабаром Офіс ефективного регулювання разом з Державною регуляторною службою України підготує проект документу зі змінами про скасування непотрібного цінового регулювання. Про це йшлося під час круглого столу.
Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.
