Ксенія Ляпіна: Вплив бюрократії на бізнес можливо зменшити лише шляхом дерегулювання

1 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі в рамках International Bureaucracy Day в Україні відбулася презентація результатів «Bureaucracy Index 2018». Переглянути фотоальбом

Щороку представникам малого бізнесу доводиться виконувати 63 надлишкові бюрократичні процедури, які встановлені на державному рівні  і не є необхідними для функціонування бізнесу. На них витрачається близько 500 людино-годин та більше 1 тисячі євро на рік. Такі дані представили експерти аналітичного центру «EasyBusiness».

«Забюрократизованість бізнесу є не лише українською проблемою, вона так само присутня у європейських країнах. Але мова йде не про кількість паперів, які необхідно надати, а про рівень бюрократичного тиску у плані витрат часу та грошей на виконання бюрократичних процедур», – прокоментувала дані дослідження Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України.

«Характерною рисою сучасної політики є тенденція до заміни вільного підприємництва державним контролем. Впливові політичні партії та «групи тиску» гаряче закликають до громадського контролю над усіма видами економічної діяльності, всеосяжним державним плануванням та націоналізацією бізнесу. Вони прагнуть до повного державного контролю над освітою та соціальною медициною. Не існує такої сфери людської діяльності, яку вони не будуть готові підкоряти жорсткому регулюванню з боку влади. На їх погляд державний контроль – це панацея від усіх бід. Ці захоплені прихильники всемогутньої держави дуже скромно оцінюють ту роль, яку вони самі відіграють в еволюції в бік тоталітаризму», – зазначає австрійський економіст Людвіґ фон Мізес у своєму творі «Бюрократія. Запланований хаос. Антикапіталістична ментальність».

«Вся ця книга присвячена доказам того, що бюрократичні структури ніколи, за жодних обставин, не будуть ефективними. Основоположник неолібералізму, представник австрійської школи економіки доводить те, що бюрократія має свої інтереси і завжди діє відповідно до них. А також те, що бюрократія діє ірраціонально та завжди боротиметься за власне розширення. Чи не нагадує вам це сьогодення?» – наголосила Голова ДРС під час обговорення.

«Бюрократія завжди сама себе розширює, при цьому, палко посилається на суспільство та суспільні блага, хоч, як ми бачимо, це не відповідає справжнім запитам суспільства», – додала вона.

Ксенія Ляпіна навела ще одну важливу цитату Людвіґа фон Мізеса: «Демократія не є благом, яким люди можуть користуватися без всяких турбот. Навпаки, це скарб, який потрібно щодня захищати і заново відвойовувати ціною напружених зусиль».

«Мені поталанило очолювати державну структуру, яка була створена для того, щоб мінімізувати бюрократію. Наша функція фільтру полягає у тому, щоб зменшити бюрократичне навантаження на бізнес. Ми запитуємо у бюрократичних структур, розробників регулювань, чи дійсно це потрібно для суспільства, чи це результативно, чи це відповідає цілям регулювання. Боротися з бюрократією можна тільки одним способом – це зменшувати її повноваження, дерегулювати процедури», – зазначила Голова Державної регуляторної служби України.

У фокусі дослідження аналітичного центру «EasyBusiness» – малий бізнес в Україні, який на думку Андрія Шпакова, голови правління та виконавчого директора EasyBusiness, є стрижнем економіки держави, оскільки працевлаштовує третину населення України. Індекс базується на «модельній компанії», яка виробляє металеві вироби, є платником ПДВ, наймає 4 працівників, має власний автомобіль та річний оборот  обсягом 100 тисяча євро. Серед надлишкових процедур, з якими стикаються власники малого бізнесу – звіти про використання та запаси палива, звіти про капітальні інвестиції, вибуття та амортизацію активів, документи, що підтверджують забезпечення співробітників спецодягом, милом, молоком та газованою водою.

Експерти зазначили, що ресурси, які використовуються для виконання бюрократичних процедур, бізнес міг би використати для власної користі – найму торгового представника або менеджера з продажів для розвитку бізнесу, інвестицій в оптимізацію бізнес-процесів, розробку власного веб-сайту для залучення нових клієнтів.

Серед можливих кроків зменшення впливу бюрократії на малий бізнес та, як наслідок, покращення бізнес-клімату – спрощувати бюрократичні процедури, змінювати їх або скасовувати. «Реальні кроки для полегшення бюрократичного тягаря для малого бізнесу можуть бути впроваджені. Зміни мають буди здійснені у законодавстві та відповідних кодексах. Найважче у цій ситуації – узгодити таку ініціативу в парламенті», – пояснив Дмитро Романович, експерт з дерегуляції та покращення бізнес-клімату.

Водночас, зауважили учасники заходу, певна бюрократія має бути присутня. «Бюрократія підтримує певні стандарти публічного адміністрування та надання сервісів, бюрократія має полегшувати життя бізнесу. Наразі нам необхідна реформа бюрократії державної служби, це могло б позитивно вплинути на індекс бюрократії в Україні», – підкреслив Артем Шаіпов, голова правління Асоціації «Професійний уряд».

Захід організовано аналітичним центром EasyBusiness при підтримці Atlas Network та фонду Фрідріха Науманна в партнерстві з Американською торговою палатою в Україні, Асоціацією професійного уряду, Словацьким аналітичним центром INESS та Спілкою підприємців малих середніх і приватизованих підприємств України.

Для комунікації результатів проекту створено веб-сайт http://bureaucracyindex.in.ua

 

Завантажити (PDF, 190KB)

Завантажити (PDF, 2.42MB)