Ксенія Ляпіна: Юридичні особи тепер теж відповідають за корупцію // Укрінформ, 31.01.2015

Ксенія Ляпіна: Юридичні особи тепер теж відповідають за корупцію

Як боротися з корупцію, хто нестиме відповідальність за хабарництво та як спростити життя бізнесу? Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.

– Як у сьогоднішніх реаліях діє регуляторна служба?

– Ми визначили два напрямки нашої роботи. По-перше, це дерегулювання, що має очистити регуляторне поле в Україні. І, по-друге, – налагодження такої систематичної практики державного управління, коли рішення ухвалюються не емоційно, а на підставі розрахунків. Ось ці два напрямки ми зараз і реалізовуємо. З дерегулюванням дещо легше, тому що там є зацікавлені об’єднання підприємців. У цьому напрямку ми створюємо робочі групи щодо питань, які найбільше хвилюють бізнес. Так, була зібрана перша робоча група, що зосередилась на питанні переробки тари та упаковки. Тут наше завдання довести вирішення проблеми утилізації тари та упаковки до логічної крапки.

– Державна регуляторна служба це реорганізована служба чим вона відрізнятиметься від попередньої?

– Ми працюємо як фільтр, тобто через нас проходять нові проекти регуляторних актів органів влади. Ми дивимось, чи є вони обгрунтованими, якщо ні – не даємо їм далі проходити. Ця функція і залишилась, але вона посилилась, бо внесені зміни в закон про регуляторну політику дають право погоджувати проекти актів, які генеруються місцевим самоврядуванням. Цього раніше не було – погоджувались тільки ті проекти, які генеруються центральними органами виконавчої влади і частково державними адміністраціями. Зараз, у зв’язку з тим, що йде децентралізація і посилюються функції місцевого самоврядування, зокрема, їм передаються і регуляторні функції, з’явилось і таке.

– Тобто ви будете співпрацювати з місцевими органами влади?

– Ми не просто співпрацюватимемо з місцевими органами влади, ми будемо фільтрувати їх регуляторні ініціативи, саме на предмет обгрунтованості та обрахованості. Функція підтримки розвитку підприємництва, яка фактично зводилась до програм розвитку та керування фондовою підтримкою підприємництва, власне кажучи, переходить до Міністерства економіки. Ми концентруємось виключно на регуляторних функціях і сюди входить усе, що стосується ліцензування, дозвільної діяльності, державного контролю – саме це є у нашій відповідальності.

– Розкажіть детальніше про законопроект, що стосується ліцензування.

– Зараз до другого читання у Верховній Раді готується законопроект №0934 і сподіваємось, що найближчим часом він буде ухвалений. Цим проектом скасовується низка ліцензій, зокрема з 55 до 22 скоротиться кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Наприклад, цим проектом скасовується ліцензування діяльності із заготівлі, переробки металобрухту кольорових та чорних металів. Це досить скандальне питання, оскільки свого часу таке ліцензування було введено як антиконкурентний захід з метою підтримки галузі чорної металургії. У цьому проекті також скасовуються й інші види ліцензій. Це має не просто полегшити життя бізнесу, а й зменшити його витрати на підготовку непотрібних документів.

– Є багато нарікань з боку бізнесу на податковий кодекс, зокрема і щодо ставки єдиного соціального внеску. Що Ви робитимете для вирішення цієї проблеми?

– За склад податків і їх розмір, на жаль, наша служба не відповідає. Однак, що стосується порядку адміністрування, звітності – це належить до регуляторних факторів, вони включені в регуляторну політику. Саме тут ми можемо і будемо впливати. Що стосується зменшення єдиного соціального внеску (ЄСВ) – ідея була дуже правильна, оскільки для легалізації зарплат треба зменшити навантаження на фонд заробітної плати та розмір єдиного соціального внеску. Проте сам перелік умов був сформований, на мій погляд, необгрунтовано, в результаті чого ми отримали такий перелік вимог, який створює бар’єри, через які 90% малого та середнього бізнесу не зможуть скористатись такою можливістю. Тож, у бізнесу склалось відчуття, що їх зрадили, адже не відбулось реального скорочення єдиного соціального внеску, а крім цього ще й навантажили додатковими штрафами. Тому наше завдання – вже на початку лютого провести аналіз стосовно того, хто скористався, з якими перепонами зіткнувся під час застосування єдиного соціального внеску. У свою чергу, ми будемо пропонувати переглядати умови надання ЄСВ, так як під критерії зниження єдиного соціального внеску потрапило не менше половини малого та середнього бізнесу.

– Ні для кого не секрет, що тепер під час перевірок, аби пришвидшити цей процес, підприємці пропонують хабарі контролюючим органам. Як саме боротися з корупцією під час таких перевірок?

– По-перше, хочу нагадати, що наразі на більшу частину перевірок, окрім податкових, у нас накладено мораторій. Якщо до підприємців приходять з такою перевіркою, то важливо, щоб бізнес цікавився підставами цієї перевірки, вимагав відповідних документів, якщо перевірка не обгрунтована, то ви маєте повне право відмовитись, тобто бізнес має сам включатись у свій самозахист. А от що стосується податкового контролю, на який найбільше нарікають, то на жаль, він виведений у зовсім окрему сферу, на яку ми не маємо впливу.

– Чи можливо боротись з корупцією на рівні підприємств, тобто, коли до них приходять перевірки, вони самі досить часто пропонують хабарі, аби пришвидшити цей процес?

– Підприємці пропонують хабар виключно тоді, коли вони бачать, що їм це обійдеться дешевше. Якщо підприємство розуміє, що на цю перевірку воно витратить свій час плюс додаткові затрати, то йому дешевше запропонувати хабар. Тому наше завдання не просто полегшити життя бізнесу, а зменшити ці витрати. Тому часто хабарі – це скоріше примус з боку органів влади, ніж ініціатива самих підприємців, а підприємці вже просто йдуть шляхом найменшого спротиву. Тим не менш зараз є багато законів про боротьбу з корупцією, які стосуються обох сторін, тому підприємцям не слід забувати про те, що й вони несуть відповідальність за надання хабара.

– Тобто треба посилити їх відповідальність перед державою?

– Вона вже й так посилена. Нашою головною проблемою є те, що у нас ніхто законів не читає. Більше того, коли ми приймали європейські закони по боротьбі з корупцією, ми включили абсолютно нову форму для України, відповідальність юридичних осіб за корупційні дії. Якщо раніше корупційна відповідальність лежала тільки на фізичній особі, то наразі за це відповідає юридична особа, при чому на них накладаються досить великі штрафи.

– Коли та в яких сферах ви очікуєте перших результатів Вашої роботи?

– Якщо говорити про напрямок дерегулювання, то тут ми очікуємо перших результатів протягом першого кварталу. Думаю, що місяців через два ми зможемо прозвітувати про наші досягнення. Ми визначили першочергові сфери, це стосується ліцензування та інших сфер, які пов’язані з євроінтеграцією нашої країни. Наприклад, у сільському господарстві, є ряд непотрібних дозволів, які стосуються фітосанітарних заходів, чи експертних дій, які супроводжували дозвільні процедури в аграрній сфері. Це все викачує гроші з агробізнесу. Зараз це в процесі скасування, і ми раді, що долучились до цього.