Методичні роз‘яснення про встановлення місцевих податків і зборів для органів місцевого самоврядування
Методичні роз‘яснення
про встановлення місцевих податків і зборів для органів місцевого самоврядування
ДРС за результатами розгляду проектів рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів (далі – ОМС) та аналізів регуляторного впливу до них (далі – АРВ) виявлено найбільш поширені невідповідності вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151) (далі – Методика), які допускаються розробниками в АРВ, а саме.
- Відповідно до підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ), у разі якщо міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки справляються із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}).
Більшість ОМС не враховують вищенаведені зміни, які були внесені у ПКУ, що призводить до наступного:
У розділі I АРВ при визначенні причини виникнення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання та у розділі III АРВ при визначенні альтернативних способів досягнення цілі розробником зазначається, що у разі неприйняття проекту рішення місцеві податки і збори будуть сплачуватись за мінімальними ставками, що не відповідає вимогам підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу.
Зазначене не дозволить в подальшому об’єктивно оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
- Підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПКУ надає право ОМС приймати рішення про встановлення місцевих податків і зборів на необмежений термін дії, що згідно з вимогами Закону та Методики зобов’язує розробників в АРВ:
– встановлювати у розділі VІІІ АРВ прогнозні значення показників результативності регуляторного акта протягом різних періодів після набрання чинності актом.
Недотримання вимог Методики в частині визначення показників результативності протягом різних періодів після набрання чинності актом не дозволить у подальшому належним чином провести відстеження результативності регуляторного акта, як передбачено статтею 10 Закону.
– розрахувати у розділі 3 Тесту малого підприємництва витрати суб’єктів малого підприємництва на наступний рік та за п’ять років, а у розділі 4 – навести розрахунки сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва за п’ять років.
Не проведення таких розрахунків унеможливлює оцінити вплив регуляторного акта на суб’єктів малого підприємництва та визначити необхідність запровадження компенсаторних механізмів.
– визначати у розділі IX АРВ конкретні строки повторного та періодичного відстеження результативності проекту рішення відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).
Розробники встановлюють необмежений термін дії рішення, проте при визначенні строків повторного відстеження застосовують вимоги Закону, передбачені для рішень, які діють строком до одного року.
Не встановлення строків відстеження проекту рішення не дозволить в подальшому оцінити його результативність.
