Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Сторінка: https://www.drs.gov.ua/press-room/obsyag-koshtiv-yaki-drs-zberegla-dlya-biznesu-zbilshyvsya-u-drs-vidbuvsya-publichnyj-zvit-pro-robotu-v-2018-rotsi/
20 лютого відбувся публічний звіт Голови Державної регуляторної служби України Ксенії Ляпіної за 2018 рік. Під час нього була презентована інформація про основні результати діяльності ДРС щодо реалізації державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, питань дерегуляції господарської діяльності у 2018 році.
Участь у обговоренні результатів роботи ДРС взяли: члени Громадської ради при ДРС, представники громадських об’єднань підприємців, галузевих асоціацій, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій, засобів масової інформації, фахівці ДРС, експерти та науковці.
«Забезпечення зменшення втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання, усунення бар’єрів, в тому числі адміністративних для ведення бізнесу – це важливі напрямки роботи ДРС. У 2018 році ми попередили впровадження державних регулювань, які передбачали майже 43,5 млрд. грн. додаткових витрат для суб’єктів господарювання шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів. Наприклад, ДРС було відмовлено в погодженні проектів ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» («Кешбек»). Ефект від цього рішення становив 15,9 млн. грн. Завдяки спільним зусиллям ДРС та громадськості ці кошти залишилися бізнесу. Отже, у 2018 році збільшився обсяг коштів, які ДРС зберегла для бізнесу», – підкреслила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
Досвідом про роботу ДРС у областях України поділилися представники Служби з Вінниччини – Олеся Данілова та Одещини –Андрій Голота.
Нагадаємо, що у «Рейтингу прозорості інвестиційного сектору 100 міст України» Вінниця посіла перше місце в за дослідженням міжнародної антикорупційної організації Transparency International. Крім того, в регіональному рейтингу Regional Doing Business-2018 Вінниця посіла перше місце як місто, де найлегше вести бізнес в Україні. Сектором ДРС у Вінницькій області протягом 2018 року було вжито всіх необхідних заходів щодо забезпечення визначених завдань на регіональному рівні.
«Завдяки зростанню у 2018 році кількісних показників надходжень проектів регуляторних актів від органів місцевого самоврядування на розгляд Державній регуляторній службі України, вдалося досягнути наступних результатів у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року: зменшено кількість недоцільних та неефективних проектів РА, розроблених ОМС на 19 %; підвищено рівень відповідності вимогам Методики проведення аналізу впливу РА, аналізів регуляторного впливу до РА, розробниками яких є ОМС на 45 %; зменшено кількість проектів РА, підготовлених ОМС з порушенням вимог та процедур передбачених регуляторним законодавством на 42 %; збільшено кількість проектів РА, розробниками яких є ОМС, щодо яких провадилась кількісна оцінка адміністративного навантаження регулювання на суб’єктів малого та мікро-бізнесу (проведення М-тесту) на 31 %; зменшено кількість проектів РА, підготовлених ОМС з перевищенням наданих їм повноважень на 11 %», – зазначила завідувач Сектору ДРС у Вінницькій області Олеся Данілова.
Також вона додала, що відкритість дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності є важливим інструментом дерегуляції. У 2018 році Вінницька міська рада одна з перших приєдналась до Єдиного державного порталу відкритих даних та оприлюднила стандартизовані набори застосовуючи «OpenDataПублікатор». Також Сектором ДРС у Вінницькій області забезпечено активну участь в засіданнях Комісії з перегляду місцевого регуляторного середовища. За результатами засідань Комісії з розгляду виявлених діючих регуляторних актів були сформовані відповідні рекомендації, які слугували скасуванню 8 регуляторних актів Вінницької міської ради та її виконавчого комітету.
Голова Громадської ради при ДРС Сергій Доротич у своєму виступі підкреслив важливість співпраці ДРС з громадськістю. «Державній регуляторній службі України вдалося стати майданчиком для пошуку компромісних рішень між владою та бізнесом», – зазначив Голова ВГО «Союз захисту підприємництва». Крім того, він анонсував велике громадське обговорення ініціатив Мінсоцполітики щодо роботи з ФОП, які не схвалює бізнес. Такий захід відбудеться у ДРС 27 лютого 2019 року о 15.00. 
Член Громадської ради при ДРС, СЕО проекту «Регуляторна мапа України» Олексанр Пліва нагадав про те, що проект Регуляторна мапа України, завдяки підтримці партнерів став одним з призерів конкурсу Open Data Challenge 2018 та про створений в рамках цього проекту онлайн-сервіс, що спрощує наповнення наборів регуляторних відкритих даних. Він також продемонстрував інтерфейс системи, яка буде опрацьовувати оприлюднені набори і автоматично виявляти порушення у регуляторній діяльності органів, наприклад, де не належно оприлюднені регуляторні акти, не проведено відстеження їх результативності і т.д. та допомагати ДРС реагувати на них.
Олександр Пліва довів взаємозв’язок відкритості інформації про регуляторну діяльність та місцевим бізнес-кліматом та закликав зробити інформацію про регуляторну діяльність ще відкритішою і сприяти максимальному долученню до неї, на різних етапах, бізнесу та громадськості. «Глобальним викликом має стати внесення змін до профільного та інших законів, які б унеможливили формальний підхід до виконання вимог регуляторного законодавства і запровадити персональну відповідальність за його порушення. І я впевнений, що незабаром для цього відкриється вікно можливостей, а ми маємо до цього бути готовими», – додав він.
Під час публічної презентації аналітичного звіту про роботу Державної регуляторної служби України у 2018 році Голові ДРС Ксенії Ляпіній вручили нагороду «За внесок у розвиток підприємництва» від Спілки українських підприємців.
«Сьогодні випала чудова нагода привітати переможця нашої премії – єдиного представника не з бізнесу, а державного службовця. За минулий рік Ксенія Михайлівна стала лідером за реакціями на пропозиції та зауваження СУП. Ми дякуємо вам та усій команді ДРС за сприяння, продуктивний діалог і уміння чути бізнес», – привітала переможницю в.о. виконавчого директора СУП Тетяна Паламарчук.
«Найкраща оцінка нашої діяльності – слова вдячності реального бізнесу, які ми часто чуємо особисто. Дякую за таку оцінку нашої роботи», – додала Ксенія Ляпіна.
Йшлося про такі тенденції регуляторної політики:
Протягом 2018 року органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до ДРС 778 проектів регуляторних актів. З них, розробниками 553 проектів виступали регуляторні органи центрального рівня, 225 – місцеві органи виконавчої влади. У 2017 році центральними органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до ДРС 556 проектів регуляторних актів, а місцевими органами виконавчої влади – 117 проектів регуляторних актів.
Це свідчить про активізацію регуляторної діяльності місцевих органів виконавчої влади у 2018 році. При цьому, якщо кількість проектів регуляторних актів, розроблених та поданих на погодження до ДРС центральними органами виконавчої залишилась незмінною, то кількість проектів регуляторних актів, розроблених місцевими органами виконавчої влади, зросла майже вдвічі.
Розробники проектів регуляторних актів, здійснюючи розрахунки витрат суб’єктів господарювання на виконання вимог регулювання, не співвідносять розмір цих витрат із можливими вигодами від впровадження регулювання, що унеможливлює об’єктивну оцінку адекватності та доцільності проекту регуляторного акта.
Органи влади все ще підходили до планування регуляторної діяльності на 2018 рік безсистемно та формально. Це свідчить про відсутність стратегії діяльності та, здебільшого, тактичне реагування на виклики. Також це може свідчити про невміння користуватися регуляторним плануванням в операціоналізації впровадженні існуючих політик та стратегій. Як і минулого року переважна більшість регуляторних органів центрального рівня (31 з 46) формально затвердили плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік з дотриманням вимог та термінів. Але кількість проектів регуляторних актів, включених до цих планів після їх затвердження, зросла майже у два рази (з 480 проектів регуляторних актів запланованих до розробки регуляторними органами станом на 01.01.2018 до 942 – станом на 26.12.2018), а по окремих регуляторних органах більш ніж у три рази (Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, ФДМ та Держспецзв’язку).
Дотримання регуляторними органами принципу передбачуваності – послідовності регуляторної діяльності дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування своєї діяльності та є запорукою забезпечення права участі суб’єктів
господарювання у регуляторній діяльності органів виконавчої влади. Крім того це сприяє залученню інвестицій у економіку України. Слід відзначити, що у 2018 році рівень відповідності регуляторної діяльності центральних органів виконавчої влади затвердженим планам суттєво покращився. Якщо у 2017 році розробку 42% проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, не було передбачено відповідними планами, то у 2018 році цей показник знизився до 28%. Майже вдвічі зменшилась кількість «злісних» порушників – регуляторних органів центрального рівня, у яких більше половини проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, не були включені до відповідних планів. З 21 у 2017 до 11 у 2018 році. Майже вдвічі – до 15-ти (проти 8-х у 2017 році) зросла кількість регуляторних органів центрального рівня, регуляторна діяльність яких провадилась виключно у відповідності із затвердженими планами з підготовки проектів регуляторних актів. У 2018 році рівень системного підходу до планування регуляторної діяльності місцевими органами виконавчої влади знизився у порівнянні з попереднім роком.
У 2018 році показник дотримання процедури підготовки аналізу регуляторного впливу при підготовці проектів регуляторних актів зберігся на рівні 98%.
Зокрема, кількість прийнятих ДРС рішень про відмову в погодженні проектів регуляторних актів, які не відповідали принципам державної регуляторної політики знизилась з 32% у 2017 році до 19% у 2018 році. За позицією ДРС, відповідне покращення зумовлено збереженням у 2018 році практики надання ДРС «адресних» консультацій представникам центральних органів виконавчої влади на етапі розробки проектів регуляторних актів. Так, протягом 2018 року спеціалістами ДРС проведено 270 консультацій для розробників проектів регуляторних актів, тобто половина проектів регуляторних актів центральних органів виконавчої влади (270 проектів з 553 проектів регуляторних актів, що були подані протягом року на погодження до ДРС) були розроблені за принципом – спочатку аналіз існуючої проблеми і лише потім пошук оптимального механізму її розв’язання. Загалом, відповідна зміна підходу розробників до розробки проектів регуляторних актів та підготовки АРВ безумовно сприяла покращенню загального рівня відповідності АРВ вимогам Методики. Відтак, у 2018 році: до 41% зросла питома вага АРВ, які на момент подання їх до ДРС відповідали вимогам Методики (проти 35% у 2017 році); до 83% зросла питома вага АРВ, що містили економічні розрахунки витрат, яких зазнають суб’єкти господарювання внаслідок дії регулювань (проти 76% у 2017 році); до майже 85% зросла питома вага АРВ, що містили оцінку бюджетних витрат на впровадження запропонованих регулювань у дію, що в умовах економічної кризи також має ключове значення (проти 74% у 2017 році); до майже 87% зросла питома вага АРВ, щодо яких розробниками проведено М-тест, з тих що потребували вимірювання впливу на суб’єктів малого підприємництва (проти 67% у 2016 році).
Проведений ДРС аналіз практики виконання регуляторними органами вимог законодавства про державну регуляторну політику виявив, що у 2018 році жодним регуляторним органом не було запропоновано коригуючих заходів для суб’єктів малого підприємництва при запровадженні регулювань з метою вирівнювання питомої вартості адміністративного навантаження між суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу. Зазначені проблемні питання залишаються актуальними другий рік поспіль для більшості розробників проектів регуляторних актів.
У 2018 році зберіглась позитивна тенденція до скорочення кількості прийняття центральними органами виконавчої влади регуляторних актів без погодження з ДРС. Якщо у 2017 році з відповідним порушенням виявлено прийняття 8-ми регуляторних актів, то у 2018 році – лише 3-х. У порівнянні з минулим роком знизилась і питома вага регуляторних актів, прийнятих без погодження з ДРС від загальної кількості регуляторних актів, прийнятих центральними органами виконавчої влади у 2018 році. Якщо у 2017 році цей показник становив 5%, то у 2018 – показник питомої ваги прийнятих без погодження з ДРС регуляторних актів знизився до 1%. Також зберіглася тенденція щодо скорочення кількості прийнятих місцевими органами виконавчої влади без погодження з ДРС регуляторних актів. Якщо у 2017 році з відповідним порушенням було прийнято 25 регуляторних актів, то у 2018 році – 20. У 2018 році скоротилась кількість регіонів, в яких були виявлені факти прийняття регуляторних актів без погодження з ДРС.
У 2018 році зросла кількість регуляторних органів центрального рівня, якими протягом року провадились заходи з відстеження результативності дії регуляторних актів. Зокрема, у 2018 році заходи з відстеження результативності дії регуляторних акті провадились 35-ми регуляторними органами центрального рівня, в той час як у 2017 році таких регуляторних органів було лише 30. Майже дві третини регуляторних органів центрального рівня, якими здійснювались заходи з відстеження (21 з 35), збільшили обсяги проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів. Внаслідок чого, загальний обсяг проведення центральними органами виконавчої влади заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів зріс майже на 13% у порівнянні з 2017 роком. Мінприроди та МКТ протягом 2018 року жодного звіту про відстеження регуляторних актів до ДРС не подано. Майже у 2,5 рази зросла кількість регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами приймалось рішення щодо необхідності їх скасування або внесення змін до них. Зокрема у 2018 році за результатами проведених відстежень 13-ма регуляторними органами центрального рівня (проти 6-ти у 2017 році) було зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін стосовно 31-го регуляторного акта ( у 2017 році відповідне рішення приймалось стосовно 13-ти регуляторних актів). У 2018 році збережено минулорічний обсяг проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів. У порівнянні з минулим звітним періодом скоротився перелік регіонів, в яких місцевими органами виконавчої влади протягом року не подано до ДРС жодного звіту про відстеження.
Протягом 2018 року ДРС опрацьовано 2000 проектів регуляторних актів органів місцевого самоврядування, за результатами аналізу яких: залишено без розгляду – 114 проектів регуляторних актів з підстав подання відповідних документів у неповному обсязі та/або їх оформлення з порушенням вимог Закону, тоді як у 2017 цей показник склав 449. До 1820 проектів регуляторних актів надано пропозиції з обґрунтованими зауваженнями та висновками щодо їх удосконалення, з яких 141 проекти (8%) були розроблені за відсутності встановлених чинним законодавством України повноважень для їх прийняття. До 66 проектів регуляторних актів (3%) були відсутні пропозиції щодо їх удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики. У 2018 році до ДРС подавали проекти регуляторних актів для отримання пропозицій 870 органів місцевого самоврядування (майже 16% від їх загальної кількості), що у 2 рази більше у порівнянні з 2017 роком (8%), враховуючи зменшення кількості регуляторних органів. Для отримання пропозицій щодо удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики протягом 2018 року до ДРС надійшли проекти регуляторних актів від 11-ти із 24-х обласних рад (46% від їх загальної кількості), 178-ми із 372-х міських рад (48%), 1185-ти із 7906-ти сільських рад (майже 15%), 99-ти із 573-х селищних рад (майже 17%). Протягом 2018 року підвищився рівень регуляторної активності міських рад. Зокрема, у 2018 році до ДРС надійшли проекти від 178-ти міських рад проти 148 у 2017 році. Протягом 2018 року до ДРС надійшли проекти регуляторних актів від 1284 сільських рад проти 599 у 2017 році. При цьому, у 2018 році 10 сільських рад Тернопільської області, 2 сільські ради Харківської області, 45 – Чернівецької та 52 – Чернігівської областей подали до ДРС проекти регуляторних актів, тоді як у 2017 році жодна сільська рада з цих регіонів не подавали проекти регуляторних актів для підготовки пропозицій щодо їх удосконалення. Підвищилась у 2018 році регуляторна активність й селищних рад Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Полтавської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей. Поряд з цим, упродовж 2018 року до ДРС надійшло лише 27 проектів регуляторних актів районних рад, що менше на 21% у порівнянні з 2017 роком.
Із 2000 опрацьованих ДРС проектів регуляторних актів 7% (141) передбачали врегулювання питань за відсутності передбачених законами України відповідних повноважень, з них: кожен третій проект стосувався регулювання питань земельних відносин; продажу, списання, відчуження майна; розміщення тимчасових споруд тощо. За результатами проведеного ДРС моніторингу у 2018 році виявлено 468 регуляторних актів органів місцевого самоврядування, що прийняті з порушенням процедур регуляторного законодавства.
З 2000 проаналізованих проектів регуляторних актів потребували проведення М-Тесту 1998 проектів (більше 99% від загальної кількості проектів, які надійшли до ДРС у 2018 році). В рамках підготовки АРВ, з 1998 проаналізованих проектів регуляторних актів, М-Тест застосовувався до 1268 проектів. Тобто, рівень дотримання вимог Методики в частині застосування органами місцевого самоврядування М-Тесту склав у 2018 році 64%, тоді як у 2017 році лише 58% від кількості проектів, які потребували його проведення. У той же час, рівень дотримання вимог Методики в частині застосування М-Тесту органами місцевого самоврядування у кожному регіоні є різним. При середньому показникові проведеного в АРВ М-Тесту до проектів регуляторних актів, які подані до ДРС у 2018 році, органами місцевого самоврядування лише Запорізькою, Кіровоградською та Черкаською областями здійснено М-Тест до 75% і вище проектів регуляторних актів, дія яких поширювалась на малий бізнес. В той же час, показники рівня дотримання вимог щодо обов’язковості проведення М-Тесту є нижчими серед органів місцевого самоврядування Вінницької (17%) та Тернопільської (32%) областей.
З метою забезпечення прозорості та відкритості процедур видачі ліцензій та документів дозвільного характеру у 2018 році ДРС організовано та проведено низку організаційних заходів з відповідальними центральними органами виконавчої влади, (Мін’юстом, Мінекономрозвитку) та розробником програмного забезпечення ДП «Національні інформаційні системи» стосовно узгодження механізму внесення дозвільними органами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації щодо ліцензій і документів дозвільного характеру та декларацій.
У 2018 році ДРС підготовлено пропозиції до Мінекономрозвитку у вигляді проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» з метою врегулювання проблемних питань, які можуть виникнути при запровадженні реєстру, зокрема щодо дати прийняття заяви; формування та ведення на своєму офіційному веб-сайті власних реєстрів документів дозвільного характеру та ведення дозвільних справ за аналогією з ліцензуванням. Запровадження оновленого ЄДР як єдиної електронної системи накопичення даних забезпечить прозорість та відкритість інформації про ліцензії, документи дозвільного характеру та декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
У 2018 році Радою проведено 16 засідань, де розглянуто 97 скарг суб’єктів господарювання на дії органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування (безпідставні анулювання, відмови у переоформленні та відмови у видачі ліцензій), що у порівнянні з 2017 роком менше на 25%. Вказане свідчить, що Рада є ефективним інструментом щодо захисту прав суб’єктів господарювання. Спостерігається позитивна тенденція спільних зусиль Державної регуляторної служби та органів ліцензування в поліпшенні роботи в 2018 році, а саме: кількість скарг зменшилась з 131 до 97, відсоток задоволених скарг зменшився з 56% до 47%. Найбільша кількість скарг суб’єктів господарювання надійшла на дії Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Але, якщо лише незначна кількість скарг на дії ДАБІ була задоволена (задоволено 4 скарги з 16), то скарги на дії Мінприроди переважно виявилися обґрунтованими (з 26 скарг 12 – задоволено). Жодної скарги на дії Нацкомфінпослуг не задоволено. Аналіз скарг свідчить, що суб’єкти господарювання здебільшого скаржаться на такі дії органів, як прийняття рішень про анулювання ліцензій – 82% від загальної кількості скарг, відмови у видачі ліцензій – 15%, непереоформлення ліцензій – 3%. За результатами розгляду скарг прийнято рішення про задоволення 47% скарг суб’єктів господарювання, та, як наслідок, ДРС видано органам ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування (скасування рішень, прийнятих з порушенням законодавства у сфері ліцензування).
У 2018 році ДРС здійснювала експертизу проектів регуляторних актів, пов’язаних з видачею документів дозвільного характеру та адміністративних послуг, які находили на погодження до ДРС. Розглянуто більше 320 проектів, серед них, проектів рішень органів місцевого самоврядування – 262, проектів
законодавчих та нормативно-правових актів, розроблених центральними органами виконавчої влади – 60. За результатами експертизи проектів регуляторних актів на відповідність вимогам Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» до 76% проектів нормативно-правових актів містили норми, якими запроваджувалося надмірне державне регулювання, ускладнювалися або запроваджувалися нові дозвільні процедури. Крім того, у 2018 році значно збільшилась кількість проектів рішень органів місцевого самоврядування (майже на 30% в порівнянні з 2017 роком), пов’язаних з регулюванням питань розміщення тимчасових споруд, малих архітектурних форм, об’єктів торгівлі, рекламних засобів, вивісок, благоустрою територій, правил торгівлі на ринках, які надходили до ДРС для надання пропозицій. Проекти рішень органів місцевого самоврядування в більшості випадків розробляються з недотриманням основних вимог до дозвільної системи, визначених Законами України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги».
ДРС постійно готує пропозиції про недопущення включення до розроблених проектів регуляторних актів документів дозвільного характеру та дозвільних процедур, не передбачених спеціальними законами, які регулюють відносини у відповідних сферах, та Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
ДРС зобов’язано щомісяця узагальнювати інформацію міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про стан виконання Плану дерегуляції та подавати її до Кабінету Міністрів України. У 2018 році спостерігалася вкрай несистемна робота органів виконавчої влади стосовно впровадження заходів щодо дерегуляції господарської діяльності. Із передбачених Планом дерегуляції заходів виконано 58%. Водночас, слід відмітити суттєве зменшення кількості проектів регуляторних актів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату. Так, проведений аналіз встановив, що орієнтовна загальна вигода від дерегуляції у 2018 році складе лише 1,6 млрд. грн., що майже в 10 разів менше, ніж у 2017 році. Нажаль слід констатувати, що дерегуляційні процеси у 2018 році майже не відбувалися.
Протягом 2018 року ДРС з урахуванням рекомендацій Ради з питань державного нагляду (контролю) розглянуто 4643 звернення органів державного нагляду (контролю) щодо надання погоджень на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованих звернень фізичних осіб про порушення суб’єктом господарювання їх законних прав (у 2017 році – 3074 звернення). За результатами розгляду звернень ДРС у 2018 році надано 2904 погодження на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованих звернень фізичних осіб про порушення суб’єктом господарювання їх законних прав (2273 погоджень у 2017 році) та 911 відмов у погодженні (679 відмов у 2017 році). З урахуванням підстав, визначених Порядком, залишено без розгляду 828 звернень органів державного нагляду (контролю) (у 2017 році – 122). У відповідності до Порядку, погодження ДРС на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) та/або вмотивовані відмови у погодженні оприлюднювались на офіційному веб-сайті ДРС у день їх надання – щоп’ятниці.
З метою попередження та виявлення порушень законодавства державними органами нагляду (контролю ) у 2018 року ДРС було проведено 75 перевірок, в тому числі: 14 перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування господарської діяльності (13 планових та 1 позапланова); 22 перевірки додержання дозвільними органами вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (21 планова та 1 позапланова); 39 перевірок додержання органами нагляду (контролю) вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (23 планові та 16 позапланових). За результатами всіх перевірок було складено акти та видано приписи, подання та розпорядження. Крім того, за 2018 рік ДРС складено 10 протоколів про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 166-10 (3 протоколи), частиною 1 статті 166-21 (3 протоколи) та частиною 1 статті 188-45 (4 протоколи) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ДРС здійснювався моніторинг приведення органами державного нагляду та контролю нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови КМУ № 342. Так, з 85 сфер державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) направлено до ДРС проекти постанов Кабінету Міністрів України про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі – проекти постанов КМУ) у 74 сферах державного нагляду (контролю). Із 85 сфер державного нагляду (контролю) Урядом затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у 42 сферах державного нагляду (контролю).
Після затвердження Урядом критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органом державного нагляду (контролю), розробляється уніфікована форма акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). ДРС здійснено розгляд проектів актів про затвердження уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), у 12 сферах державного нагляду (контролю). У 6 сферах державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) затверджено уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які відповідають вимогам Закону про контроль та постанови КМУ № 342.
У 2018 році у судових справах, в яких ДРС є відповідачем судами, прийнято 38 судових рішень, що набрали законної сили, з них: 27 – на користь ДРС; 4 – не на користь ДРС; 7 – залишено позови без розгляду або закрито провадження. Найбільша категорія справ це справи про оскарження розпоряджень ДРС, прийнятих на підставі рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування за результатом розгляду апеляцій на дії органів ліцензування в порядку передбаченому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Ця категорія справ складає 64% від загальної кількості справ за позовами до ДРС, що надійшли у 2018 році. У цій категорії справ сформувалась позитивна практика. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі № 826/3274/16 дійшов висновку, що при прийнятті такого роду розпоряджень Державна регуляторна служба України діє стосовно органу ліцензування як орган, якому на підставі Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» надано повноваження здійснювати нагляд за додержанням органами державної влади (в тому числі органами ліцензування) законодавства у сфері ліцензування.
Протягом 2018 року ДРС велись роботи, спрямовані на створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) (ІАС ДНК), яка надасть: вільний доступ широкого загалу підприємців до інформації про заходи державного нагляду (контролю); моніторинг ефективності та законності роботи контролюючих органів у частині проведення комплексних перевірок; посилення правової захищеності суб’єктів господарювання. Органами державного нагляду (контролю) та бізнесом вже активно використовується пілотний модуль ІАС ДНК, створений Офісом ефективного регулювання (BRDO), розміщений за адресою inspections.gov.ua. Пілотний модуль наразі повністю виконує функції ІАС ДНК з питань планування та накопичення інформації про здійснені заходи державного нагляду (контролю), а у грудні 2018 року пілотний модуль було доповнено засобами аналітики. ДРС спільно з BRDO 13 грудня 2018 року підписано Меморандум про співробітництво щодо створення та введення в дію інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Передача до ДРС всієї ІАС ДНК в цілому передбачається у червні 2019 р. Одночасно з передачею модулів ІАС ДНК до ДРС передбачається також їх дослідна експлуатація технічним адміністратором системи – ДП «НАІС».
Завдяки постійному політичному діалогу зі співробітниками секретаріату Комітету з регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку ДРС мала змогу переглянути, переоцінити та переосмислити різні регуляторні питання в Україні. ДРС розглядає участь у засіданнях КРП як продуктивну та корисну можливість вивчити найкращий досвід для кращого регулювання, а також як інструмент просування регуляторної реформи в Україні. Важливо також відмітити, що ДРС приєднано до мережі ОЕСР OECD Network Environment. У 2018 році представники ДРС взяли участь у 18-му та 19-му засіданнях Комітету регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку. Також у 2018 році ДРС отримала членство в європейській мережі Better Regulation Network (Європейська мережа кращого регулювання), метою якої є обмін знаннями та досвідом між її членами в сфері кращого регулювання. Діяльність цієї загальноєвропейської мережі, спрямоване на вдосконалення та поширення поточних знань про регуляторні процеси, а також ступінь та спосіб здійснення процедур оцінки подальшого їх впливу в країнах-членах ЄС та країнах-партнерах ЄС. Співробітництво з даною мережею відкриває для України широкі можливості для зміцнення співпраці з європейськими країнами-членами та можливості обміну досвідом та вироблення рекомендацій щодо інструментів кращого регулювання підприємницької діяльності.
У 2018 році набули чинності ініційовані громадськістю, зокрема Громадською радою при Державній регуляторній службі України, та підтримані ДРС, зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, якою затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Регулярні органи мають оприлюднювати на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних і на власних сайтах проекти рішень, що підлягають обговоренню, та інформацію, визначену законодавством про засади державної регуляторної політики. На початку травня 2018 року ДРС підтримала громадську ініціативу проекту «Регуляторна мапа України», який передбачає створення інформаційно-аналітичної системи, що забезпечуватиме автоматизований збір, обробку та поширення інформації про регуляторну діяльність органів місцевого самоврядування, задля більш широкого залучення до неї громадськості та бізнесу, здійснення регуляторного нагляду в напівавтоматичному режимі та виявлення неефективних і корупціогенних рішень, з метою усунення бар’єрів економічного розвитку регіонів і поширення кращих практик.
Однією з ключових проблем використання відкритих даних є їх якість, і за ініціативи проекту «Регуляторна мапа України», ДРС разом з експертами Програми «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS було розроблено перші в Україні стандарти наборів відкритих даних регуляторних органів та запропоновано готове рішення для виконання вимог законодавства майже 10-ти тисячам регуляторних органів.
Враховуючи актуальність використання таких стандартів регуляторними органами, за підтримки партнерів ДРС провела низку навчальних заходів щодо їх впровадження. Під час них учасники заходів знайомились з положеннями стандартів та дізнались про можливості їх використання розробленого в рамках проекту онлайн-сервісу OpenDataПублікатор для спрощення належного виконання ними вимог законодавства щодо оприлюднення на Єдиному державному порталі відкритих даних data.gov.ua наборів відкритих даних регуляторних органів.
Нагадаємо, Державна регуляторна служба України (ДРС) створена постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2014 № 724 на базі Держпідприємництва України. У січня 2015 року Головою ДРС було призначено Ксенію Ляпіну.
Серед основних завдань Державної регуляторної служби України: забезпечення прогнозованої та ефективної регуляторної політики; здійснення моніторингу та координації дій органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності; забезпечення ефективності та прозорості роботи контролюючих органів, оптимізація заходів нагляду (контролю); удосконалення системи ліцензування та спрощення дозвільних процедур у сфері господарської діяльності; захист прав суб’єктів господарювання шляхом досудового врегулювання спорів між органами ліцензування та ліцензіатами. Виконання цих завдань спрямоване на реалізацію основної місії ДРС – руйнування бар’єрів для розвитку чесного бізнесу в Україні.