Потреба дерегуляції // Юридична газета, 28.01.2015

Держава прагне реформувати свою політику щодо розвитку підприємництва. Саме такого висновку можна дійти, проаналізувавши останні дії владних структур з реформування адміністративних органів у сфері підприємницької діяльності. Нагадаємо, місяць тому Кабінет Міністрів постановою від 24.12.2014 №724 утворив Державну регуляторну службу України, реорганізувавши Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, а згодом головою Державної регуляторної служби призначено Ксенію Ляпіну (розпорядження КМУ від 09.01.2015 №1-р).

До компетенції оновленої держструктури, що визначається спеціально уповноваженим органом з питань дерегуляції підприємницького середовища, належить здійснення:

– державної регуляторної політики;

– політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

– ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

– дерегуляції господарської діяльності.

При цьому, за словами її нової очільниці, Державна регуляторна служба має за мету повністю зруйнувати бар’єри для ведення чесного бізнесу в Україні. Про це на брифінгу на тему: «Плани, напрями роботи та першочергові завдання Державної регуляторної служби», який відбувся 20 січня, наголосила голова Державної регуляторної службиКсенія Ляпіна. При цьому, представляючи першочергові кроки Служби на шляху дерегуляції господарської діяльності, вона зауважила, що успішне реформування економіки України неможливе без забезпечення якісної регуляторної політики.

Середовище для бізнесу не має бути забрудненим

«Оця забруднена водойма (див. слайд) якраз і є наше середовище розвитку бізнесу в Україні. Як бачите, в цьому середовищі, на жаль, риба не живе добре, а якщо живе, то погано. Це наш бізнес, – саме так, вдавшись до алегоріїі наглядної картинки, Ксенія Ляпіна порівняла водойму із нинішнім середовищем розвитку бізнесу в Україні. – Наші регулятори (це всі органи державної влади практично, за деяким винятком) постійно генерують у великій кількості різні нормативно-правові акти, що носять регуляторний характер. Якщо ці акти непрораховані і необґрунтовані, то це як брудна вода, яка забруднює середовище для життя бізнесу».

При цьому, посадовець роз’яснила функцію Державної регуляторної служби в такій вітчизняній законодавчій «водоймі». «Державна регуляторна служба – це такі очисні споруди, фільтр, який стоїть на шляху регуляції актів, які генеруються органами державної влади, і ми маємо зробити так, щоб, виходячи від нас, ця регуляція була повністю очищеною від будь-якого зайвого навантаження та бар’єрів. Тобто не забруднювали середовище для розвитку бізнесу. І в результаті нашої роботи вода як середовище для розвитку бізнесу має бути чистою», – наголосила голова служби.

Крім того, за словами пані Ляпіної, держструктура має займатися оперативним дерегулюванням, який «як оперативний сорбент, має в певний обмежений термін швидко зробити все, щоб очистити забруднене середовище, тобто зробити перегляд та відміну, внесення змін до нормативно-правових актів, які створюють найбільше проблем для бізнесу, тобто найбільше забруднюють це середовище».

Зокрема, до макронапрямів, за якими держорган реалізовуватиме свої основні завдання, належить:

1) оперативне дерегулювання (в рамках реалізації державної регуляторної політики);

2) впровадження обов’язковості здійснення регуляторними органами оцінки, обрахунку і обґрунтування витрат і економічних вигод у державному управлінні, що включає реалізацію політики з питань ліцензування та дозвільної системи та з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також К. Ляпіна нагадала, що з питань реалізації політики ліцензування та дозвільної системи та нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності діють спеціальні процедурні закони, тому завданням служби є стежити за тим, щоб усі інші органи державної влади дотримувалися принципів, закладених в цих законах. «Тобто простими словами контролери над контролерами. Ми можемо проконтролювати, чи державні контролери виконують норми закону і відповідають принципам, закладеним в нормах закону», – наголосила голова служби.

Акцентуючи на питанні, чому до своїх першочергових напрямів роботи служба відносить питання розвитку бізнесу, Ксенія Ляпіна зауважила, що «саме бізнес буде створювати нові робочі місця, нові заробітні плати, отже, піднімати рівень життя в Україні до європейського».

Першочергові сфери дерегуляції

«На першому етапі ми працюватимемо у сферах охорони праці та промислової безпеки, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю, пожежної безпеки, утилізації відходів тари і упаковки, надання адмінпослуг, адміністрування ЄСВ», – зазначила пані Ляпіна. Вказані сфери, за словами посадовця, виокремлювалися за такими критеріями:

– кількість суб’єктів, які відчують результати здійснення заходів з дерегулювання;

– вартісна оцінка впливу на результати діяльності суб’єктів господарювання.

За її словами, основні завдання служби полягають, по-перше, у реалізації державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а по-друге, у координації дій органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності.

Для досягнення мети, зауважила Ксенія Ляпіна, впроваджується обов’язкове здійснення регуляторними органами оцінки витрат та економічних вигод при запровадженні державного регулювання господарської діяльності. Також серйозна увага приділяється проведенню перегляду регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на предмет їхньої ефективності та актуальності.

Крім того, як зазначила очільниця служби, всі нормативно-правові акти мають ухвалюватися відповідно до встановленої мети, а отже, органи державної влади, що їх приймають, мають перевіряти, чи діють вони відповідно до поставленої мети або навпаки – призводять до протилежних результатів. З позиції пані Ляпіної, має проводитися оцінка ефективності й результативності нормативної роботи органів державної влади і у разі фіксації негативного характеру їхніх документів, вони мають бути скасовані або кардинально змінені.

«Будь-яке рішення, яке має регуляторний характер, має бути обґрунтованим і обрахованим. Відповідно буде менше помилок, менше рішень, які потім доведеться відміняти чи переглядати через скарги громадян і бізнесу», –наголосила голова служби.

Крім того, розповідаючи про плани з реформування державної регуляторної політики, пані Ляпіна наголосила, що Закон України «Про засади державної регуляторної політики» діє вже 10 років, але діє радше на папері, аніж у реальності. Тому, на її думку, «якщо б цей закон виконувався у повному обсязі, то ми би вже мали чисте середовище для розвитку бізнесу».«Я бачу своє макрозавдання у тому, щоб зараз відбувалася не імітація виконання цього закону, а його повноцінна й ефективна дія», – зауважила голова Державної регуляторної служби.

Реформування за участю громадськості

Окремо Ксенія Ляпіна наголосила, що в останній тиждень січня служба планує розпочати роботу перших профільних робочих груп щодо першочергових сфер дерегуляції: «Плануємо розпочати роботу перших профільних робочих груп, вирішити організаційні питання та визначити попередній перелік проблем, які потребують оперативного перегулювання. Запрошуємо всіх охочих узяти участь у роботі цих груп».(Відповідне звернення до бізнес-спільноти розміщене на сайті ДРС – прим.ред.)

Очільниця додала, що Служба наділена достатніми повноваженнями і правами для того, щоби знищувати корупційні схеми як у чинних регуляторних актах, так і в проектах. Планується, що державна регуляторна політика активізує процес дерегуляції у сфері господарської діяльності, суть якої – усунення адміністративних бар’єрів і максимальне спрощення умов ведення бізнесу.«Служба боротиметься за унеможливлення корупційних дій посадовців усіх рівнів насамперед у сферах ліцензування, дозвільної системи та державного контролю. Ми закликаємо до цієї роботи асоціації підприємців та громадські ініціативи. Ми переконані: там, де прозора політика, системна й чесна робота, де кожне державне рішення обґрунтовано і його наслідки належно прораховані», –заявила голова Державної регуляторної служби.

Важливо, що, за її словами, до кінця першого кварталу служба планує представити перші результати своєї роботи.