Представники ДРС взяли участь у обговоренні законопроекту про адміністративну процедуру

11 грудня у приміщенні Міністерства юстиції України відбувся круглий стіл «Обговорення законопроекту про адміністративні процедури». Привітали учасників заходу Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко та Міністр юстиції України Павло Петренко. У обговоренні взяли участь представники органів державної влади та неурядових організацій, а саме: Верховного Суду України, Асоціацій органів місцевого самоврядування, Представництва ЄС в Україні, EU4PAR, Програми SIGMA, Центру політико-правових реформ та інші. ДРС представили: заступник Голови Олег Мірошниченко, Директор Департаменту правової роботи і державного нагляду та контролю Олександр Барбелюк та заступник Директора Департаменту – начальник Відділу нормативно-правового супроводження дозвільної діяльності Департаменту ліцензування та дозвільної системи Наталія Лисогор. Раніше розробники законопроекту врахували зауваження та пропозиції ДРС. 

Сучасний стан

1. Замість загальної адміністративної процедури в Україні переважає підзаконне регулювання та багато окремих процедур та законів.

Замість єдиного закону про адміністративну процедуру в Україні використовується переважно підзаконне (інструкційне) регулювання, а також велике різноманіття до врегулювання однопорядкових відносин (різні строки оскарження, вимоги до представництва).

2. Право особи бути вислуханою не зафіксоване чітко навіть у заявному законодавстві (не говорячи про втручальне), і не забезпечується на практиці.

Приватній особі можуть зменшити розмір державної пенсії, навіть не ставлячи її до відома про ініціативу перегляду розміру такої пенсії. Тобто особа може дізнатися про відповідне рішення (адміністративний акт) вже після його прийняття.

3. Не залучення «заінтересованих осіб» до прийняття адміністративних актів.

Така категорія суб’єктів взагалі відсутня в адміністративному законодавстві, яке регулює діяльність публічної адміністрації. Наприклад, прийняття рішень у сфері будівництва здійснюється без залучення заінтересованих осіб.

4. Особам не повідомляється про права та порядок оскарження адміністративних актів.

Громадяни обмежені у можливості захисту своїх прав.

5. Адміністративні органи не мотивують несприятливі адміністративні акти.

У кращому разі є лише посилання на норму закону, на підставі якої приймається такий акт.

6. Адміністративні органи можуть відкликати, визнати недійсними чи скасувати власний акт практично без обмежень.

Таке свавілля особливо притаманне при зміні політичної влади, яка має вплив на адміністративні органи (наприклад, міських голів, голів місцевих державних адміністрацій).

7. Адміністративне оскарження не ефективне.

Оскарження до вищих органів не дає результату через відомчу заангажованість. Суди перевантажені.

Пропозиції, які враховані у законопроекті

• Один закон про загальну адміністративну процедуру. В інших законах- тільки особливості (за потреби);
• Встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого адміністративного акта;
• Впровадження категорії «заінтересованих осіб» в адміністративній процедурі;
• Гарантування права особи на доступ до матеріалів справи;
• Встановлення обов`язку адміністративних органів мотивувати свої рішення та зазначати порядок їх оскарження у кожному адміністративному акті;
• Простіші правила щодо «представництва» в адміністративному провадженні.  Не завжди буде обов`язкова нотаріальна довіреність;
• Встановлення правил щодо неупередженості посадових осіб адміністративних органів та порядку їх відводу/самовідводу;
• Правило мовчазної згоди при отриманні погоджень і висновків від інших адміністративних органів;
• Визначено особливості адміністративного провадження у справах з великою кількістю осіб;
• Встановлено правило про те, що адміністративний акт набуває чинності з моменту доведення його до відома особи (осіб) і визначено порядок такого доведення;
• Створення нових умов для ефективного оскарження адміністративних актів в адміністративному порядку (через залучення громадськості);
• Врегульовано питання відкликання, визнання недійсним, скасування адміністративних актів. Зафіксовано правило про захист «довіри»;
• Врегульовано питання примусового виконання адміністративних актів.

Нагадаємо, проект Закону України «Про адміністративну процедуру» розробляється з 1999 року Міністерством юстиції України (попередня назва – проект Адміністративно-процедурного кодексу) спільно з громадськими та європейськими експертами. Остання версія, де враховано і пропозиції Державної регуляторної служби України, отримала позитивні висновки Програми ЄС SIGMA.

Наявність такого закону – це критерій № 1 при Оцінці системи Урядування, яку проводять в ЄС для усіх країн-членів та країн-кандидатів. Наразі це також вимога пункту 2.3.4. Розділу ІІІ Коаліційної угоди «Законодавче врегулювання відповідно до стандартів Ради Європи відносини органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадянами та субєктами господарювання, підвищення ефективності процедури адміністративного (несудового) оскарження (закон про адміністративну процедуру)» та вимога Угоди з ЄС про розбудову держави (Performance syndicator – 6.4. Administrative Procedure Code is adopted by the Verkhovna Rada and it enters into force through an Implementation Plan aimed at revision and improvement of sector-related administrative procedures).