Представники ДРС взяли участь у засіданні Комітету регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку
Днями у Парижі відбулося засідання Комітету регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку, в якому взяли участь представниці Департаменту державної регуляторної політики ДРС Світлана Рожковська та Олена Кричевська.
20-те засідання Комітету почалося з огляду регуляторної політики Хорватії. Такі огляди завжди інформативні. Ситуація у країнах, що не є членами ОЕСР, цікава тим, що такі країни лише впроваджують кращі регуляторні практики. Хорватія, наприклад, запровадила аналіз регуляторного впливу, як інструмент регуляторної політики, лише у 2010 році та, як і Україна, оновила методологію у 2017. Проте, на відміну від України, АРВ в Хорватії готується лише до законів. Підзаконні акти не розглядаються у такому ракурсі. Консультації з бізнесом є інструментом, що майже не працює.
«Комітет регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку порадив хорватським колегам поширити регуляторні інструменти на підзаконний рівень регулювань, посилити співпрацю з бізнесом, а також провести секторальний перегляд регуляторного поля», – зазначила начальник відділу методичного забезпечення реалізації регуляторної політики ДРС Олена Кричевська.
Другий день засідання був присвячений кращим практикам аналізу регуляторного впливу. У проекті рекомендацій Комітету ще раз підкреслили важливість обґрунтування проблеми та цілей регулювання, необхідність оцінки усіх можливих альтернатив та проведенні розрахунків витрат та вигід від регулювання.
Серед новацій, над якими Комітет пропонує поміркувати, було запропоновано розглянути можливість впровадження тесту на інноваційність регулювання, оскільки технології розвиваються значно швидше, ніж публічне управління та правова база. Кількісна оцінка можливих ризиків, а також розрахунок втрат внаслідок неприйняття регулювання – також серед перспективних тем для майбутніх обговорень.
Проте, найпалкіші дискусії точились навколо двох питань. Одне з них, на перший погляд, досить очевидне – на якому етапі необхідно залучати стейкхолдерів для консультацій. Думки делегатів з цього питання дуже різнилися. Частина учасників наполягала, що консультації з бізнесом потрібно проводити після підготовки проекту АРА та проекту регулювання, інша частина переконувала, що залучати стейкхолдерів слід якомога раніше, навіть на етапі планування та визначення проблемних питань.
Другим дискусійним фактором став пороговий тест, який на даний час впроваджено вже у 27 країнах. Хоч значна частина д
елегатів взагалі не сприймає ідею щодо порогу, яким визначається необхідність проведення АРВ. Такий підхід містить значні ризики для зловживань з боку регуляторів. Країни, у яких впроваджено цей поріг, також визнають ризики та наводять приклади, коли регулятори навмисно занижують значення показників, щоб не перевищити встановлений поріг і уникнути підготовки АРВ. Ризики не зникають навіть у випадку максимально чіткого визначення кількісних та якісних критеріїв порогового тесту.
Нагадаємо, завдяки постійному політичному діалогу зі співробітниками секретаріату Комітету з регуляторної політики ОЕСР Державна регуляторна служба України мала змогу переглянути, переоцінити та переосмислити різні регуляторні питання в Україні. Представники ДРС розглядають участь у засіданнях як продуктивну та корисну можливість вивчити найкращий досвід для кращого регулювання, а також як інструмент просування регуляторної реформи в Україні. Засідання Комітету – найбільша дискусійна платформа в світі, в якій беруть участь найвпливовіші експерти в сфері регуляторної політики та економічні лідери провідних країн світу.
