Представниці ДРС взяли участь у засіданні Комітету регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку
Днями представниці Департаменту державної регуляторної політики Державної регуляторної служби України Ірина Барчук та Олена Кричевська взяли участь у 20-му засіданні Комітету регуляторної політики ОЕСР, яке традиційно проходить у Парижі.
“Доповідь щодо порогового тесту для підготовки аналізу регуляторного впливу викликала бурхливе обговорення – чи потрібно витрачати ресурси держави на підготовку ґрунтовного аналізу, якщо регулювання незначне, чи достатньо спрощеного аналізу? І я пам’ятаю, як ця ідея піднімалася і у нас. А тепер вишенька на торті – під спрощеним аналізом в ОЕСР мають на увазі cost-benefit аналіз, оцінку альтернатив, доказове доведення проблеми. Тобто все те, що передбачає наша Методика. Для чого? Тому що аби зрозуміти, чи перевищує регулювання певне порогове значення витрат та вигод від нього, потрібно спочатку ці витрати та вигоди порахувати. І якщо перевищує, тоді аналіз має бути глибшим і включати оцінку впливу на робочі місця, на соціальну сферу, на рівень бідності, на загальне зростання ВВП і таке інше. Оскільки вимоги до 
АРВ у більшості країн значно жорсткіші та складніші, необхідність виконання cost-benefit аналізу для них вже не підлягає дискусії. А наші регулярні органи страшенно від нього потерпають і вимагають його спростити”, – зазначила начальник відділу методичного забезпечення реалізації регуляторної політики ДРС Олена Кричевська.
За її словами, питання порогового тесту залишається дискусійним, оскільки більшість країн має побоювання, що його запровадження призведе до спроб уникнути виконання вимог ґрунтовного АРВ навіть для істотних регулювань. Потрібна чітка методика та критерії, щоб уникнути зловживань, і ОЕСР буде і далі працювати над цим питанням.
Другий день засідання Комітету регуляторної політики розпочався з обговорення ролі парламенту у регуляторній політиці. ОЕСР провело дослідження рівня застосування парламентами різних країн кращих регуляторних практик (АРВ та відстеження) і виявило, що парламенти більшості країн нехтують цими практиками при прийнятті законів. Лише Європарламент та парламенти 12 країн Євросоюзу, США і Канади готують АРВ до проектів законів, а потім відстежують їх дію. Для цього в апаратах парламентів цих країн створені спеціальні підрозділи, що проводять відповідні дослідження та аналізують вплив на економіку. Проте у більшості країн роль парламенту у регуляторній політиці є дуже слабкою та потребує покращення.
Головною рекомендацією ОЕСР є більш відповідальний підхід до прийняття парламентом законів, створення у парламенті структур для проведення АРВ та відстеження депутатських ініціатив, а також більш тісна співпраця з урядом з метою прийняття якісних регулювань.
Нагадаємо, Комітет з питань регуляторної політики був створений Радою ОЕСР 22 жовтня 2009 року для сприяння країнам-членам ОЕСР та тим країнам, які не є її членами у нарощуванні та активізації власних зусиль по проведенню регуляторної реформи. Це платформа, яка допомагає країнам адаптувати власну регуляторну політику, інструменти та установи до своїх потреб, вивчаючи досвід інших.
ДРС протягом останніх 4-х років постійно бере участь у якості запрошеного учасника в засіданнях Комітету та завдяки налагодженому політичному діалогу зі співробітниками секретаріату ОЕСР має змогу переглянути, переоцінити та переосмислити різні регуляторні питання в Україні.
