Роз’яснення щодо необхідності реалізації регуляторних процедур під час встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом

Роз’яснення 

щодо необхідності реалізації регуляторних процедур під час встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом

Судова практика останніх років засвідчила, що суди різних інстанцій, а такж Верховний Суд, приймають ухвали та постанови, якими визнають регуляторними актами рішення органів місцевого самоврядування про встановлення тарифів на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування, у тому числі рішення про встановлення тарифів для визначеного кола перевізників та навіть для індивідуально визначеного перевізника.

Така позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постановах:

• від 31.01.2018 у справі № 490/2099/15-а щодо визнання протиправним рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 02.12.2014 № 1120 «Про встановлення тарифів на перевезення населення міськими підприємствами-перевізниками в автобусах, які здійснюють пасажирські перевезення у м. Миколаєві у режимі «маршрутних таксі»;
• від 08.05.2018 у справі № 405/5819/14-а щодо визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 19.06.2014 № 303 «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських маршрутах загального користування»;
• від 21.12.2018 у справі № 591/1335/15-а щодо визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.02.2015 № 60 «Про тарифи на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що працюють у режимі маршрутного таксі»;
• від 20.02.2019 у справі № 812/1177/18 щодо визнання протиправним рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 20.03.2018 № 172 «Про встановлення тарифу на послугу з перевезення пасажирів міським електротранспортом».

У зазначених постановах Верховний Суд зазначає, що за своєю правовою природою рішення про встановлення тарифів на міські пасажирські перевезення є регуляторними актами, якими змінюються норми права, оскільки вони розраховані на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб.

Акцентуємо увагу, що відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Беручи до уваги судові рішення із зазначеного вище питання, ДРС повідомляє про позицію, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом є регуляторними актами та потребують реалізації процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).

З метою уникнення випадків скасування таких рішень в судовому порядку через порушення вимог Закону, органи місцевого самоврядування повинні забезпечити, зокрема, планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, підготовку аналізу регуляторного впливу проекту регуляторного акта, оприлюднення проекту та аналізу регуляторного впливу до нього з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних, юридичних осіб, їх об’єднань;

Невідповідність регуляторного акта принципам державної регуляторної політики та невиконання регуляторним органом зазначених вище обов’язкових процедур під час його прийняття може бути підставою для скасування такого регуляторного акта, в тому числі у судовому порядку.