Рубрика «Малі кроки  – важливі зміни»: ДРС вдалося допомогти зламати старі корупційні схеми у питанні забезпечення технічними засобами реабілітації осіб з інвалідністю

Нагадаємо, у рамках постійної рубрики «Малі кроки  – важливі зміни», запровадженої на веб-сайті ДРС, ми продовжуємо знайомити наших читачів з конкретними прикладами роботи Державної регуляторної служби України та доводити на скільки важливо дотримуватись процедур регуляторної політики.

Ми прагнемо, щоб усі сторони, а саме: розробники регуляторних актів, суб’єкти господарювання, бізнес об’єднання та громадськість зрозуміли, що реалізація регуляторної політики, це не бюрократія, а необхідна частина процесу вироблення своєчасних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень. Адже кожне регулювання повинно відповідати своїм цілям і завданням та не бути тягарем для підприємців.

У протезно-ортопедичній галузі та процесі безкоштовного забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення протягом декількох останніх років виникли ряд проблем, які вимагали термінового вирішення.

Ці проблеми торкались можливості вибору особами з інвалідністю технічного засобу реабілітації за рахунок коштів державного бюджету, вибору виробника зазначеного виробу та  прозорої процедури оплати  вартості  виданих   виробів   та   наданих  послуг   шляхом  безготівкового перерахування  коштів  підприємствам, які виконують зазначені послуги, органом  виконавчої  влади,  що забезпечує формування   державної   політики   у  сферах  трудових  відносин, соціального захисту населення.

Для пошуку шляхів вирішення зазначених проблем було зроблено декілька спроб. Зокрема, був розроблений проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку включення та ведення реєстру технічних та інших засобів реабілітації, комплектуючих виробів до них». Але проект документу містив низку недоліків, зокрема, норми, які давали можливість чиновнику маніпулювати суб’єктами господарювання допускаючи чи не допускаючи їх на ринок не з причин їх технічної невідповідності. Зазначений проект міг призвести до порушення чесної конкуренції і не вирішував проблем галузі і тому не був підтриманий ДРС.

Для створення конкурентного інструменту на ринку протезно-ортопедичній галузі було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яким передбачалось внесення змін до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321, та викладення його в новій редакції. За результатами опрацювання документу у ДРС було встановлено, що він потребував ретельного доопрацювання.

Що було неоднозначним у цьому документі та було доопрацьовано

• Виключено необхідність наявності у підприємства окремого документу, що засвідчує безпеку та надійність технічного та іншого засобу реабілітації серійного виробництва, а також комплектувальних виробів для виготовлення технічних засобів реабілітації індивідуального виробництва, виданого компетентним органом. Така вимога щодо наявності зазначеного документу суперечила Технічному регламенту щодо медичних виробів, яким передбачено, що введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів дозволяється тільки в разі, коли вони повністю відповідають вимогам технічного регламенту, за умови належного постачання, встановлення технічного обслуговування та застосування їх за призначенням. При цьому, не встановлено необхідність надання зазначеного документу, а також компетентного органу, який має його видати. Таким чином, зазначеною вимогою створювалась ситуація, за якої підприємствам (суб’єктам господарювання) необхідно було надати додатковий документ, який не передбачений чинним законодавством. Також зазначені вимоги суперечили Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно до ст. 3 якого до основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності віднесено, зокрема, зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності.
• Оскільки електронний каталог засобів реабілітації, перелік підприємств, до яких особа з інвалідністю можуть звернутися з питань забезпечення засобами реабілітації розміщений на сайті Міністерства соціальної політики України та є загальнодоступним, вимога щодо «ознайомлення під підпис» осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб та їх законних працівників із зазначеним переліком є не коректною та не може нести зобов’язальний характер. Отже, було вилучено термін «ознайомлення під підпис» осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб та їх законних працівників із переліком підприємств, їх контактними даними, до яких вони можуть звернутися та переліком технічних та інших засобів реабілітації.
• Враховуючи можливість суб’єктивного підходу та неоднозначності трактування поняття «необґрунтована відмова», а також враховуючи відсутність у проекті чітких підстав для відмови у забезпеченні засобами реабілітації особи з інвалідністю, рішення стосовно виключення підприємства із переліку підприємств, які відповідають кваліфікаційним вимогам, приймалось би державним органом на власний розсуд, що могло бути необ’єктивним. Тому із документу було вилучено маніпулятивну норму про необґрунтовану відмову підприємства від забезпечення осіб з інвалідністю, як підставу для виключення підприємства із переліку підприємств, що відповідають кваліфікаційним вимогам. 
• У запропонованому проекті постанови було передбачено укладання трьохстороннього договору між особою з інвалідністю, органом соціального захисту населення та підприємством – виробником на забезпечення технічними засобами реабілітації. Зазначеним договором передбачаються усі вимоги щодо виконання його умов (виготовлення засобу реабілітації, враховуючи особливості особи з інвалідністю, забезпечення особи з інвалідністю виробом та подальшим його обслуговуванням/ремонтом). Цей договір укладається з метою захисту інтересів особи з інвалідністю. При цьому відшкодування виготовленого та виданого особі з інвалідністю виробу залежить не від сторони договору, а від Фонду соціального захисту інвалідів, який здійснює перевірку собівартості виробу та погодження актів виконаних робіт (надання послуг. Зазначене не узгоджувалося а ні з нормами цивільного, а ні господарського законодавства щодо договірних та зобов’язальних відносин сторін договору. Тобто, виконання умов договору щодо оплати за виріб залежало від особи, що не є стороною договору. Таким чином Фонд соціального страхування не може мати права на погодження договору, ініціювання розірвання договору, стороною якого він не є, а також ініціювання виключення підприємства із переліку. При цьому незахищеною стороною в зазначеній ситуації залишалися як виробник так і особа з інвалідністю. Щоб це виправити, вилучено ряд норм, якими викорінені зайві, додаткові непрозорі процедури погодження, які були не регламентовані процедурно, на різних фазах. Зокрема, наприклад, щодо обов’язку підприємства після забезпечення протезно-ортопедичними виробами надсилати договір разом із актом приймання-передачі робіт (надання послуг) до органу соціального захисту населення для погодження. 

Коментар ДРС

Доопрацьована редакція проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка була погоджена ДРС,  створює конкурентний інструмент, який має на меті  удосконалити механізм перерахування коштів підприємствам на основі розвитку конкурентних відносин, захистить права споживачів та покращить якість забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації, зокрема шляхом запровадження механізму підбору технічних та інших засобів реабілітації органами соціального захисту населення за допомогою електронного каталогу засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення. Цей документ більше не містить прихованих можливостей для маніпуляцій на користь певних підприємців. Тобто ДРС вдалося зробити процес забезпечення засобами реабілітації осіб з інвалідністю прозорішим та допомогти зламати старі корупційні схеми.