Рубрика “Малі кроки-важливі зміни”: У ДРС наполягали на визначенні прозорого механізму надання зацікавленим суб’єктам господарювання права ввозити на митну територію України обладнання для власного виробництва із застосуванням розстрочення сплати податку на додану вартість

Ми вирішили запровадити постійну рубрику на веб-сайті ДРС: «Малі кроки  – важливі зміни», де плануємо ділитись конкретними прикладами роботи ДРС та доводити на скільки важливо дотримуватись процедур регуляторної політики.

Ми прагнемо, щоб усі сторони, а саме: розробники регуляторних актів, суб’єкти господарювання, бізнес об’єднання та громадськість зрозуміли, що реалізація регуляторної політики, це не бюрократія, а необхідна частина процесу вироблення своєчасних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень. Адже кожне регулювання повинно відповідати своїм цілям і завданням та не бути тягарем для підприємців.

 

Нагадаємо, 7 лютого 2018 року Уряд схвалив постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» (далі – проект постанови та проект Порядку відповідно) за умови доопрацювання її редакції з Державною регуляторною службою України та Федерацією роботодавців України в найкоротший термін.

Проект постанови розроблено Міністерством фінансів України на виконання вимог пунктом 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими передбачена можливість для платників податків за їх заявою отримати розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Кодексом, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання, що класифікується більш ніж за 400 товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

Що було неоднозначним у цьому документі

1. Використання узагальнених формулювань до пакету документів, які повинні подавати відповідні суб’єкти господарювання для отримання змоги користуватися запропонованим розстроченням сплати ПДВ. Це може з одного боку змушувати суб’єктів господарювання готувати максимально можливий перелік документів, що збільшує адміністративне навантаження у роботі таких суб’єктів, а з іншого боку – містити у собі певні корупційні ризики, та сприятиме реалізації маніпулювання процесом у межах прийняття відповідних рішень, передбачених даною Постановою;
2. Під час здійснення перевірки контролюючим органом поданих суб’єктом документів, використовувати дані щодо підтвердження заявленої митної вартості обладнання, що, за інформацією представників об’єднань господарюючих суб’єктів, є практично неможливою для виконання вимогою. Процес формування остаточної митної вартості товарів є досить тривалою процедурою та включає окремі статті витрат, які, на момент подання заявки щодо отримання відповідного розстрочення сплати ПДВ, підприємству неможливо попередньо фактично визначити (вартість доставки тощо);
3. Звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України з наданням розстрочення ПДВ, згідно Додатку 4 до проекту Порядку, містив неоднозначну для розуміння інформацію стосовно форми інформування контролюючого органу щодо наявності у суб’єктів господарювання обладнання за місцезнаходженням, графіку монтажу обладнання, у тому числі кінцевий строк такого монтажу, введення обладнання в дію, випуск готової продукції тощо. Було незрозуміло, що саме хотіла побачити ДФС у такому звіті.

До чого прийшли у результаті опрацювання

За результатами обговорення за участю фахівців ДРС, представників Міністерства фінансів України, а також Федерації роботодавців України проект постанови було доопрацьовано, а саме:

• встановлено однозначний для розуміння перелік документів необхідний для отримання відповідного розстрочення ПДВ (пункт 3 проекту Порядку);
• уточнено, яку саме вартість обладнання (згідно контракту) доцільно використовувати під час прийняття рішення щодо надання відповідного розстрочення ПДВ (пункт 7 проекту Порядку);
• редакційно змінено форму Звіту про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України з наданням розстрочення ПДВ, згідно Додатку 4 до проекту Порядку, зокрема інформацію про наявність обладнання за місцезнаходженням, графік монтажу обладнання, у тому числі кінцевий строк такого монтажу, введення обладнання в дію, випуск готової продукції тощо, викладено у формі декларування суб’єктом господарювання наявності зазначених фактів (Так/Ні). Отже, на даний момент це формалізована процедура у декларативній формі. Таким чином ми уникли подвійного трактування та санкцій за неналежне виконання умов, які могли виникати при заповненні неоднозначного звіту.

Коментар ДРС

ДРС наполягла на впорядкуванні цих питань та приведенні норм до однозначного зрозумілого вигляду, що, у результаті, вдалося зробити. Попри це, регулювання могло бути ще простішим. ДРС наполягала на скасуванні Додатку 4 до проекту Порядку взагалі. Це щомісячний звіт, який, фактично, дублює інформацію. Та у зв’язку з тим, що різні управління ДФС між собою не можуть порозумітись, на суб’єкта все ж таки покладено обов’язки подвійного звітування. Слід зазначити, що це мінімальний компроміс, якого необхідно було досягнути, щоб цей інструмент запрацював.