Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Сторінка: https://www.drs.gov.ua/press-room/u-drs-vidbuvsya-publichnyj-zvit-golovy-derzhavnoyi-regulyatornoyi-sluzhby-ukrayiny-kseniyi-lyapinoyi-pro-rezultaty-roboty-u-2017-rotsi/
20 лютого у ДРС відбувся публічний звіт Голови Державної регуляторної служби України Ксенії Ляпіної. Була презентована інформація про основні результати діяльності Служби щодо реалізації державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, питань дерегуляції господарської діяльності у 2017 році.
Серед присутніх: члени Громадської ради при ДРС, представники громадських об’єднань підприємців, галузевих асоціацій, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій, керівництво та фахівці ДРС, засобів масової інформації, органів державної влади, експерти та науковці.
Як зазначила Голова ДРС, колектив Державної регуляторної служби наполегливо працює над вирішенням завдань, які формулює перед Службою, насамперед, бізнес. В ДРС працюють належно підготовлені небайдужі до своєї справи кадри, у тому числі й нові державні службовці, які перемогли у конкурсах на зайняття вакантних посад. Вони мають чітке стратегічне бачення вирішення завдань, покладених на Службу. ДРС системно та ретельно виконує заходи, визначені за нею у розділі Економічне зростання Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020».
«У ДРС повною мірою розуміють, що – як у процесі формування якісної регуляторної політики, так і при виконанні завдань з дерегуляції, бізнес залишатиметься головним професійним партнером Служби. А місія ДРС була, є і буде – руйнування бар’єрів для розвитку чесного підприємництва в Україні»,- наголосила Ксенія Ляпіна.
Регуляторна політика – це інструмент, за допомогою якого країни світу дотримуються балансу інтересів між державою, підприємцем і споживачем, досягають зменшення бюрократичного навантаження на малий бізнес, а також збільшують конкурентоздатність бізнес-середовища. Цей інструмент застосовують усі прогресивні спільноти і Україна – не виняток.
Важливо усім розуміти, що процедури регуляторної політики – не бюрократія. Це – забезпечення прав зацікавлених сторін: громадськості й малого підприємництва, а саме – бути включеними у процес прийняття регуляторних рішень державою на ранніх стадіях (від виникнення ідеї і проблеми, яку треба врегулювати, до реалізації механізмів та інструментів регулювання). Ці процедури є надсучасним механізмом у здійсненні державних функцій. А аналіз регуляторного впливу – документ, який відображає цикл аналізу політики для певного регуляторного рішення.
Підприємці неодноразово відмічали, що ДРС – це чи не єдиний в Україні орган державної влади, який опікується малим підприємництвом та відстоює, у межах своїх повноважень, його інтереси.
Результати за 2017 рік є такими:
Після впровадження у 2016 році обов’язковості проведення розрахунків витрат бізнесу на виконання вимог регулювання кількість поданих до ДРС проектів регуляторних актів у порівнянні з попередніми роками скоротилася майже на 50%. У 2017 році зберіглася тенденція щодо скорочення обсягів розробки проектів регуляторних актів (ще майже на 20% у порівнянні з 2016 роком). Кількість регуляторних актів центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) скоротилась на 11.3% у порівнянні з 2016 роком (з 627 до 556), а кількість актів облдержадміністрацій та КМДА (МОВВ) скоротилось на 45.1% (з 213 до 117). Таке загальне скорочення можна пояснити прийняттям удосконаленої методики АРВ та М-Тесту, які є адаптованими для значно ефективнішого контролю за якістю ДРС, певним делегуванням регуляторних повноважень органам місцевого самоврядування та виведенням з січня 2017 року з під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторних актів, розробниками яких є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Скорочення кількості нових регулювань є надзвичайно позитивним та важливим індикатором успішності регуляторної політики. Воно сприяє стабільності та передбачуваності регуляторної політики та свідчить про запровадження поміркованого та виваженого підходу до регулювання господарської діяльності.
У 98% випадків проекти регуляторних актів супроводжувались АРВ і у 96% випадків були дотриманими процедури оприлюднення проектів. Усі проекти з недотриманими процедурами були повернуті розробнику без розгляду.
У 32% випадків ДРС відмовляла у погодженні проектів регуляторних актів (36% у 2016 році). ДРС продовжила практику надання поточних консультацій для представників ЦОВВ. Протягом 2017 року працівниками ДРС проведено 290 консультацій (на 38% більше ніж у 2016 році). У 2017 році 51% АРВ на момент подання їх до ДРС відповідали вимогам Методики, в той час як у 2016 році цей показник становив лише 26%. Зросли основні показники якості підготовки АРВ. А саме: до 76,4% зросла питома вага АРВ, що містили економічні розрахунки витрат, яких зазнають суб’єкти господарювання внаслідок дії регулювань (проти 68% у 2016 році); до 73,7% зросла питома вага АРВ, що містили оцінку бюджетних витрат на впровадження запропонованих регулювань у дію, що в умовах економічної кризи також має ключове значення (проти 68% у 2016 році); до 67% зросла питома вага АРВ, щодо яких розробниками проведено М-тест, з тих що потребували вимірювання впливу на суб’єктів малого підприємництва (проти 54% у 2016 році).
У 2017 році жодним регуляторним органом не було запропоновано коригуючих заходів для суб’єктів малого підприємництва при запровадженні регулювань з метою вирівнювання питомої вартості адміністративного навантаження між суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу.
Органи влади підходять до складання планів здебільшого формально, що свідчить або про відсутність справжньої стратегії діяльності цих органів і значної переваги тактичного реагування на проблеми спланованій державній політиці, або про нерозуміння місця регуляторного планування в операціоналізації і впровадженні існуючих політик та стратегій. Досконале регуляторне планування значно підвищує передбачуваність регуляторного середовища і як наслідок сприяє залученню інвестицій в економіку. Як і в 2016 році, протягом 2017 року у плани вносилась велика кількість змін, що призвело до додаткового збільшення запланованих проектів регуляторних актів майже у два рази. Деякі ЦОВВ неналежним чином поставилися до регуляторного планування і в 2016 і в 2017 році, зокрема в Міненерговугілля кількість запланованих регуляторних актів у 2017 році зросла з 2 до 39 (в 2016 році з 4 до 33), в Мінекономрозвитку з 3 до 42 (в 2016 році з 15 до 53). У 42% випадків регуляторні акти, які подавались на погодження до ДРС, не були передбачені планами взагалі.
Найбільш грубим порушенням процедур державної регуляторної політики є намагання повністю уникнути необхідності проведення АРВ та погодження регуляторних актів у ДРС. В Україні існує ефективна система ідентифікації таких випадків, що є прикладом кращих світових практик. Протягом 2017 року виявлено прийняття 32 регуляторних актів (у 2016 році їх було 90), які не подавались в установленому Законом порядку на погодження до ДРС (розробниками 8 регуляторних актів виступали ЦОВВ (50 у 2016 році), та 24 – МОВВ (40 у 2016 році).
Органи влади не використовують передбачену Законом можливість періодичного відстеження результативності регуляторних актів для проведення дієвої дерегуляції господарської діяльності. Законом передбачено, що регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, періодично готує звіт про відстеження його результативності. На підставі аналізу такого звіту розробник може прийняти рішення про необхідність скасування або внесення змін до відповідного регуляторного акту. Протягом 2017 року до ДРС надійшло 602 звіти про відстеження результативності дії регуляторних актів (780 у 2016 році). З них 429 звіти надано ЦОВВ (603 у 2016 році), 173 звітів – МОВВ (177 у 2016 році). Тенденція до скорочення кількості звітів спостерігається з 2015 року. За результатами проведених відстежень 6-ма ЦОВВ було зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін стосовно 13-ти регуляторних актів. Станом на 31.12.2017 скасовано або внесено зміни до 4 регуляторних актів. Це подібні показники як у 2016 році та значно нижчі, ніж у 2015 році, коли рішення були прийняті щодо 49 регулювань. Ці дані, а особливо надзвичайно низька частка рішень щодо скасування чи внесення змін до діючих регулювань – 2.1% від переглянутих регуляторних актів, є тривожним сигналом, який свідчить про або відсутність бажання провадити дерегуляцію органами влади, або відсутність чи неадекватність дієвого і якісного аналізу регуляторних актів незважаючи на суттєве залучення ресурсів технічної допомоги. АРВ, підготовлені за старою методикою, посилюють цю проблему, даючи змогу використовувати формальний підхід у перегляді та готувати відписки. З іншої сторони – це не виправдовує стану справ, коли 602 акти все ж таки були переглянутими і лише до 13 з них були внесені зміни. Якість існуючого регуляторного режиму в Україні не є настільки високою, щоб виправдати таку пропорцію.
Всього по Україні налічується 10581 регуляторних органів, які мають повноваження приймати регуляторні акти. Лише 8% з них подавали до ДРС проекти регуляторних актів у 2017 році. З 24 обласних рад до ДРС надійшли проекти регуляторних актів лише від 11 рад (46% від загальної кількості); з 514 районних рад – лише 34 (7%); з 414 міських рад – 148, тобто від кожної третьої; з 668 селищних рад – 76 (11%); з 8986 сільських рад – 599 (7%). Загалом, у 2017 році до ДРС було подано 1828 проектів регуляторних актів від органів місцевого самоврядування і лише до 32 проектів регуляторних актів (менше 2%) були відсутні пропозиції щодо удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики. Крім того, було виявлено 476 регуляторних актів органів місцевого самоврядування, прийнятих з порушенням вимог Закону. Із них лише 112 надходили до ДРС в установленому порядку, хоча і були потім прийняті без урахування зауважень.
Прийнято постанову КМУ від 24.05.2017 № 363 «Про затвердження Порядку подання органу ліцензування документів в електронній формі», що передбачає подачу електронних документів до органу ліцензування через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи органів ліцензування. У цій сфері залишається актуальним питання запровадження Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) з 2017 року, як єдиної електронної системи накопичення даних, що забезпечує прозорість та відкритість інформації про ліцензії та документи дозвільного характеру. Заходи щодо наповнення ЄДР відомостями щодо ліцензій та документів дозвільного характеру не було завершено з незалежних від ДРС причин, а строк їх виконання відтерміновано до 1 січня 2019 року, що не дозволяє в повній мірі реалізувати право суб’єктів господарювання на відображення в ЄДР інформації щодо наявності у них ліцензій або документів дозвільного характеру.
У 2017 році Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування проведено 15 засідань, де розглянуто 131 скаргу суб’єктів господарювання на дії органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування (безпідставні анулювання, відмови у переоформленні строкових ліцензій на безстрокові та відмови у видачі ліцензій), що у порівнянні з 2016 роком збільшилося більше ніж у 1,5 рази (в 2016 було розглянуто 85 скарг). Вказане свідчить, що Рада є ефективним інструментом щодо захисту прав суб’єктів господарювання. Найбільша кількість скарг суб’єктів господарювання надійшла на дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Міністерства екології та природних ресурсів України. Але, якщо лише незначна кількість скарг на дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України була задоволена (задоволено 7 скарг з 37), то скарги на дії Міністерства екології та природних ресурсів України переважно виявилися обґрунтованими (з 32 скарг 18 – задоволено). За результатом розгляду скарг прийнято рішення про задоволено 56 % скарг суб’єктів господарювання, та, як наслідок, ДРС видано органам ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійного законодавства (скасування незаконних рішень).
Протягом 2017 року ДРС на постійній основі здійснювала експертизу проектів регуляторних актів, пов’язаних з наданням документів дозвільного характеру та адміністративних послуг (розглянуто більше 300 проектів, зокрема проектів рішень органів місцевого самоврядування – 160, проектів законодавчих та нормативно-правових актів – 143). Майже 80% проектів нормативно-правових актів містили положення, які ускладнювали діяльність суб’єктів господарювання та запроваджували надмірне державне регулювання. Особливо це стосується проектів рішень органів місцевого самоврядування, пов’язаних з регулюванням питань розміщення тимчасових споруд, об’єктів торгівлі, рекламних засобів, вивісок, благоустрою територій. Проекти таких рішень передбачали документи дозвільного характеру, погодження на розміщення тимчасових споруд, об’єктів торгівлі тощо, не передбачені Законами, як того вимагає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». ДРС постійно готує пропозиції для недопущення включення до розроблених проектів регуляторних актів документів дозвільного характеру та дозвільних процедур, не передбачених спеціальними законами, які регулюють відносини у відповідних сферах, та Законом «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».
Деякі проекти нормативно-правових актів, що подавались на погодження до ДРС у 2017 році, були спрямовані на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату. Проведений розробниками кількісний аналіз вигід та витрат дав змогу спрогнозувати орієнтовну загальну вигоду від їх запровадження у розмірі понад 11,4 млрд. грн. Було знято більше 100 регуляторних бар’єрів, серед яких скорочення більш ніж 40% дозвільних документів, обов’язкової сертифікації на 90% товарів, терміну видачі фіто-санітарного сертифікату в портах (з 5 до 2 днів), скасовано карантинний сертифікат, а також скасовано близько 15 тисяч радянських стандартів. Поряд з цим, План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності не виконується у повній мірі. З боку окремих регуляторів залишаються невиконаними 60 та навіть більше ніж 80% від запланованих заходів (з детальною інформацією можливо ознайомитись на офіційному сайті ДРС у рубриці «Дерегуляція»).
Погодження тепер здійснюється на підставі обґрунтованих звернень фізичних осіб про порушення суб’єктами господарювання їх законних прав, що забезпечує громадянам можливість захисту своїх прав та одночасно впроваджується механізм захисту бізнесу від необґрунтованих перевірок органами нагляду (контролю). Рада з питань державного нагляду (контролю) при ДРС засідає щотижня, на офіційному веб-сайті ДРС невідкладно розміщуються погодження та перелік відмов. Протягом 2017 року ДРС з урахуванням рекомендацій Ради розглянуто 3074 звернення органів державного нагляду (контролю) щодо надання погоджень на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). ДРС надано 2273 погоджень та 679 відмов у погодженні. З урахуванням підстав, визначених Порядком, залишено без розгляду 122 звернення органів державного нагляду (контролю).
З метою попередження та виявлення порушень законодавства державними органами нагляду (контролю) у 2017 року ДРС було проведено 58 перевірок. За результатами всіх перевірок було складено акти та видано приписи та розпорядження.
Поряд з результатами роботи ДРС за 2017 рік присутнім презентували пріоритети Державної регуляторної служби ДРС на 2018 рік.