Які саме нормативно-правові акти скасував Уряд у рамках «дерегуляційного дня»

 

На численні звернення суб’єктів господарювання ДРС повідомляє про те, що саме було скасовано Урядом у рамках «дерегуляційного дня», який відбувся 10 березня 2017 року.

Кабмін схвалив постанову «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та два розпорядження щодо скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які не відповідають вимогам чинного законодавства України або втратили свою актуальність.

Скасовано понад 120 нормативно-правових актів у різних сферах господарської діяльності, які не відповідали вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», але залишалися чинними і діяли на всій території України та встановлювали додаткові регуляторні бар’єри.

Слід зазначити, що Державна регуляторна служба України, з метою забезпечення належної координації, письмово поінформувала центральні органи виконавчої влади про необхідність надання інформації про обтяжливі регулювання та виявлення неактуальних нормативно-правових актів, але так її і не отримала. Тому перелік нормативно-правових актів, які були скасовані, формувався на підставі звернень та пропозицій бізнес-асоціацій та об’єднань підприємців.

Детальніше з переліком скасованих нормативно-правових актів  можна ознайомитись нижче, він наведений у проектах постанови та розпоряджень КМУ.

Нагадаємо, рішення Уряду набирає чинності через два місяці й міністерства та відомства матимуть час для врегулювання юридичних колізій, якщо такі виникатимуть через скасування деяких наказів. ДРС закликає представників бізнес-асоціацій та об’єднань підприємців активно відслідковувати зміни у законодавчому полі, щоб на цьому підґрунті не виникло нових зайвих чи обтяжливих регулювань.

Що конкретно скасовано

Порядки здійснення державного контролю встановлювали права та функції контролюючих органів, що в більшості випадків не відповідали вимогам Закону про контроль, та безпідставно розширювали повноваження контролюючих органів.

Так, наприклад: постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2001 № 1294 затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю, яким передбачено: право посадових осіб органу контролю зупиняти діяльність підприємств, хоча закон про контроль каже, що зупинення виробництва можливо виключно за рішенням суду; строк проведення планової перевірки до 15 робочих днів, хоча законом встановлено максимум 10 робочих днів; однією з підстав проведення позапланової перевірки є звернення юридичних осіб, хоча законом такої підстави не передбачено.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 № 189 затверджено Порядок здійснення державного нагляду в електроенергетиці, яким передбачено: здійснення державного контролю за об’єктами в електроенергетиці. Така норма суперечить Закону про контроль та встановлює, що за рахунок перевірки окремих об’єктів електроенергетики один і той же суб’єкт господарювання може перевірятися десятки разів на рік, що, в свою чергу, збільшує адміністративний тиск на суб’єктів господарювання; право контролюючого органу безперешкодно в будь-який час відвідувати об’єкти електроенергетики для перевірки, хоча закон про контроль дозволяє проводити планові та позапланові перевірки в робочий час.

Щодо скасованого наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, яким затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів.

Правила приймання та Інструкція були затверджені відповідно до положень чинного на той момент законодавства, яким було передбачено, що за забруднення навколишнього природного середовища на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів встановлюється відповідний збір.

У зв‘язку з прийняттям Податкового кодексу України, вимоги стягнення цього збору, а також відповідні повноваження органів місцевого самоврядування втратили свою правову обґрунтованість, проте на практиці, положення Наказу і надалі продовжували використовуватись як інструмент адміністративного тиску на бізнес та  підстава для накладання незаконних санкцій.

Враховуючи зазначене, ще на початку 2013 року Держпідприємництвом України було прийнято Рішення про необхідність усунення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України порушень принципів державної регуляторної політики.

Необхідно зазначити, що на виконання цього рішення, Мінрегіоном України було подано на погодження відповідний проект наказу, яким передбачалось визнати таким, що втратив чинність Наказ № 37, проте на адресу ДРС продовжували надходити звернення від суб’єктів господарювання щодо негативних наслідків продовження практики застосування незаконних норм.

У той же час, на сьогодні склалась ситуація, коли формально погоджуючись з викладеними у Рішенні аргументами, зазначене питання так і не було врегульовано регулятором.

При цьому, ДРС неодноразово зверталась щодо необхідності скасування зазначеного Наказу в рамках власної регуляторної діяльності Мінрегіону, але вже протягом чотирьох років під різноманітними приводами регулятор продовжував ігнорувати це питання.

Крім того, необхідно також звернути увагу на те, що передбачені у Наказі погодження, підпадають під визначення документів дозвільного характеру, оскільки будь-який дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності підпадає під правове регулювання, встановлене Законом України від «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно до якого, порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, тощо встановлюється Кабінетом Міністрів України виключно у випадках, якщо необхідність отримання цих документів прямо передбачена законами України. В усіх інших випадках, такі погодження та узгодження суперечать вимогам статей 4 – 41 даного Закону, а також Закону України «Про адміністративні послуги», згідно з яким виключно законами встановлюється найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання.

З цих же причин скасовані накази МВС України від 11.09.2014 № 934 «Про Порядок затвердження програм навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки, організації та контролю їх виконання» та № 935 «Про Порядок організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту», а також наказ Мінприроди України від 24.12.2001 № 485.

Урядом також скасовано низку нормативно правових актів з питань охорони праці, які на сьогодні втратили актуальність та не відповідають вимогам чинного законодавства, проте їх реалізація вимагала значних витрат з боку господарюючих суб‘єктів, що в свою чергу, створювало підґрунтя для корупційних зловживань у питаннях взаємовідносин між бізнесом та адміністративними органами. Зокрема, зазначене стосується наказів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» (НПАОП 0.00-1.01-07) та від 31.12.2008 № 308  «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів» (НПАОП 0.00-1.22-08), а також наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2013 № 232 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації підйомників» (НПАОП 0.00-1-36-03), необхідність скасування яких обґрунтована тим, що у зв’язку із внесенням Законом України від 09.04.2014 № 1193 змін до Закону України «Про охорону праці», одержання дозволів не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці», що обумовлює безпідставність наявних в цих актах вимог, пов‘язаних з необхідністю отримувати законодавчо не передбачені документи дозвільного характеру.

Окремо, хочемо звернути увагу на питання проведеної дерегуляції у сфері пожежної та техногенної безпеки. Так, необхідність скасування наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21.10.2004 № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів» викликана втратою чинності Законом України «Про пожежну безпеку», та відсутністю у посадових осіб ДСНС України правових підстав реалізації повноважень, які не передбачені Кодексом цивільного захисту.

Зокрема, Кодексом цивільного захисту України встановлено, що лише судом застосовуються санкції за порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. При цьому, всі необхідні процедурні питання врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження».  В той же час, на сьогодні, ДСНС під час звернення до суду використовують зазначену Інструкцію як підставу покладання на них повноважень з виконання судових рішень, що в кінцевому результаті часто призводить до повного зупинення роботи не тільки відповідача, а і діяльності інших суб’єктів господарювання, оскільки в цьому випадку належним чином не враховуються правові питання відносин власності, зокрема, щодо об’єктів нерухомості, які знаходяться в оренді.

Прикладом цього слугує рішення Окружного адміністративного суду у справах: № 826/23535/15, № 826/25277/15, № 826/12584/16, № 826/10467/16 у яких, саме вимогами Інструкції, суди покладають обов’язок забезпечення виконання судових рішень на органи ДСНС.

Обґрунтування необхідності скасування інших актів у сфері пожежної і техногенної безпеки

№	Назва	Дата прийняття та реєстрації в Мiнiстерствi юстиції України	Закон, на підставі якого прийнято НПА та який втратив чинність	Обґрунтування
1.	Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил з вогнезахисту»	від 02.07.2007 № 460, зареєстровано в Мiнiстерствi юстиції України 24 липня 2007 р. за № 849/14116	Втрата чинності Закону України “Про пожежну безпеку” та Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року N 508	Всі питання проведення регламентних робіт із оброблянням матеріалами (речовинами) для захисту врегульовано Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». На сьогодні існують ДСТУ та ТУ виробників, які визначають порядок проведення робіт із вогнезахисту. Таким чином, на сьогодні не існує потреби у такому нормативно-правовому акті.
2.	Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил експлуатації вогнегасників»	від 02.04.2004 № 152, зареєстровано в Мiнiстерствi юстиції України 29 квітня 2004 р. за № 555/9154	Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 р. N 870 втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1171	Всі питання проведення регламентних робіт із оброблянням матеріалами (речовинами) для захисту врегульовано Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». На сьогодні є ДСТУ та ТУ виробників, які визначають порядок проведення робіт із вогнезахисту. Таким чином, на сьогодні не існує потреби у такому нормативно-правовому акті
3.	Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Інструкції про порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд»	від 27.12.2006 № 841, зареєстровано в Мiнiстерствi юстиції України 20 березня 2007 р. за № 239/13506	Втрата чинності Закону України  “Про пожежну безпеку”	Прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» врегулювало ці питання. Також, на сьогодні,  ці питання врегульовано вимогами ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту». Кодекс цивільного захисту України не визначає відповідних повноважень ДСНС України.
4.	Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в будинках та спорудах»	від 18.05.2009 № 338, зареєстрований в Мiнiстерствi юстиції України 11 червня 2009 р. за № 505/16521	Втрата чинності Закону   України   “Про   пожежну  безпеку” та Державної цільової програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року,  затвердженої постановою  Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 року N 870	Прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» врегулювало ці питання. Також, на сьогодні,  ці питання врегульовано вимогами ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту». Кодексом цивільного захисту України не визначено відповідні повноваження ДСНС України.
5.	Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил пожежної безпеки для спортивних будинків і споруд»	08.10.2012 № 1243, зареєстрований в Мiнiстерствi юстиції України 26 жовтня 2012 р. за № 1803/22115	Втрата чинності Закону України «Про пожежну безпеку»	Врегульовано загальними вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджено наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697. Крім того, наказ було прийнято під час проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу «ЄВРО 2012»
6.	Наказ МНС України «Про затвердження порядків утворення підрозділів для організації та здійснення охорони від пожеж або пожежно-технічного обслуговування підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів	21.03.2012   № 621, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 10 квітня 2012 р. за № 519/20832	Втрата чинності Закону України «Про пожежну безпеку» та Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 року № 508	Ст. 17 Кодексу цивільного захисту України України не визначає відповідних повноважень  ДСНС України. Не потребує врегулювання на рівні наказів
7.	Наказ МНС України «Про затвердження Інструкції з розробки плану ліквідації  аварій на об’єктах метрополітену»	11.10.2010 N 888, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України10 січня 2011 р. за N 15/18753	Втрата чинності Закону України “Про аварійно-рятувальні служби”	Це належить до компетенції Мінінфтрастурктури України, як ЦОВВ, який формує та визначає політику у цій сфері, що узгоджується із ст. 18 КЦЗ України.
8.	Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  «Про затвердження Типового положення про пожежно-технічну комісію»	20.05.2009 N 347 зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України20 липня 2009 р. N 658/16674	Втрата чинності Закону  України   “Про   пожежну   безпеку”	Врегульовано загальними вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджено наказом МВС України від 30.12.2014  № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697
9.	Наказ МНС України «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення»	Від 15.05.2006 N 288 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2006 р. за № 785/12659	Втрата чинності Законами України «Про правові засади цивільного захисту»; Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»; Закон України «Про Цивільну оборону України».	Питання врегульовано у повному обсязі Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та сповіщення населення» та ДБН B.1.2-3:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення» встановлюють вимоги до проектування, монтування, прийняття в експлуатацію та технічного обслуговування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.
10.	Наказ МНС України «Про затвердження Правил пожежної безпеки на ринках України»	Від 17.01.2005 N 30 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 січня 2005 р. за N 111/10391	Втрата чинності Законом України “Про пожежну безпеку”	Правила пожежної безпеки на ринках України встановлюють вимоги пожежної безпеки під час будівництва (улаштування) нових ринків, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, розширення та експлуатації ринків. Такі вимоги відповідно до Закону України «Про будівельні норми» повинні встановлюватися  затвердженим суб’єктом нормування підзаконним  нормативним  актом технічного характеру, що містить обов’язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Повністю врегульовано вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
11.	Наказ МНС України «Про затвердження Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг»	Від 29.03.2007  N 191 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2007 р. за N 373/13640	Втрата чинності Закон України “Про пожежну безпеку”	Вимоги до конструкції, обладнання та постачання суден, для забезпечення пожежної безпеки встановлені главою II-2 СОЛАС-74, Міжнародним кодексом з систем протипожежної безпеки (резолюція MSC.98(73) На сьогодні врегульовано іншими актами.
12.	Наказ МНС України «Про затвердження Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки»	Від 23.09.2003  N 355 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2003 р. за N 874/8195	Втрата чинності Закон України “Про пожежну безпеку”	Реєстрація НАПБ шляхом  внесення  їх  до державного  реєстру  не передбачено Кодексом цивільного захисту України. Підставою для прийняття наказу став Указ Президента України від 27 січня 2003 року N 47 “Про заходи  щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій”. На сьогодні всі питання розроблення та реєстрації НПА ЦОВВ повністю врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 року “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661.
13.	Наказ МНС України «Про затвердження Інструкції щодо вимог  пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій»	Від 06.12.2005 N 376 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України20 березня 2006 р. за N 291/12165	Втрата чинності Закону України “Про пожежну безпеку”	Інструкція визначає вимоги  пожежної безпеки до об’ємно-планувальних, конструктивних рішень автозаправних станцій. Такі вимоги відповідно до Закону України «Про будівельні норми» повинні встановлюватися  затвердженим суб’єктом нормування у будівництві, підзаконним  нормативним  актом  технічного  характеру, що містить обов’язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування  та архітектури. Питання врегульовано вимогами іншого законодавства.

 

Завантажити (PDF, 137KB)

Завантажити (PDF, 153KB)

Завантажити (PDF, 612KB)

Завантажити (PDF, 389KB)

Завантажити (PDF, 62KB)

Завантажити (PDF, 131KB)

Завантажити (PDF, 271KB)

Завантажити (PDF, 107KB)

Завантажити (PDF, 156KB)

Завантажити (PDF, 99KB)