На Рівненщині відбулося навчання щодо проведення заходів нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
29 березня представники Сектору Державної регуляторної служби у Рівненській області спільно з Рівненським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій провели семінар на тему: «Нагляд і контроль у сфері господарської діяльності» у рамках підвищення кваліфікації керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за програмою семінару «Про запобігання корупції».
Завідувач Сектору Державної регуляторної служби у Рівненській області Віталій Самсон ознайомив присутніх з повноваженнями та діяльністю Державної регуляторної служби України, одним із основних напрямків діяльності якої є нагляд і контроль у сфері господарської діяльності.
Зокрема, він розкрив поняття державного нагляду (контролю), заходів державного нагляду (контролю), принципи державного нагляду (контролю) та застосування контролюючими органами вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Представник ДРС детально розповів присутнім про порядок здійснення перевірок, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх права і обов’язки. Йшлося і про права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Він також додав, що у процесі проведення перевірок важливим і актуальним є дотримання норм чинного антикорупційного законодавства.
Присутніх ознайомили з переліком органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначивши, що з 1 січня 2018 року та до дня опублікування Переліку в Україні діяла заборона на проведення планових заходів державного нагляду (контролю), яка розповсюджувалася на всі планові заходи державного нагляду (контролю) всіх органів державного нагляду (контролю) та повідомив, що органи державного нагляду (контролю), включені до Переліку, набули право проведення планових заходів тільки після опублікування цього Переліку.
Віталій Самсон акцентував увагу слухачів на впровадженні Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
Також йшлося про позицію ДРС України щодо спірних питань проведення планових перевірок ДСНС, зокрема, що планові перевірки можуть проводитись у випадку, коли суб’єкти господарювання відносяться до групи з високим ризиком і за старими, і за новими Критеріями ризику.
Разом з тим, завідувач Сектору ДРС презентував Аналітичний звіт Державної регуляторної служби України за 2017 рік «Виклики та наслідки, проблеми та рішення», зокрема, щодо пріоритетних напрямків на 2018 рік: перенесення акценту роботи органів державного нагляду (контролю) з покарання на попередження порушень законодавства, удосконалення застосування ризик орієнтованого підходу до здійснення державного нагляду (контролю); завершення роботи над створенням Інтегрованої системи державного нагляду (контролю).
Головний спеціаліст Сектору Олена Трофімук висвітлила питання щодо здійснення державної регуляторної політики МОВВ. Озвучила рейтинг дотримання МОВВ вимог та принципів державної регуляторної політики, викладений у Аналітичному звіті ДРС за 2017 рік, зазначивши, що Рівненська область зайняла 14 місце у підсумковому Рейтингу.
Вона звернула увагу на пріоритетні напрями здійснення державної регуляторної політики на 2018 рік, наголосивши на необхідності підвищення якості підготовки проектів регуляторних актів та аналізів регуляторного впливу до них, шляхом визначення в АРВ компенсаторних заходів у разі, якщо від запровадження регулювання прогнозується надмірне навантаження на малий бізнес.
Підсумовуючи, завідувач Сектору ДРС у Рівненській області Віталій Самсон звернув увагу присутніх на потребі забезпечення європейських параметрів антикорупційного вектора регуляторної політики: «Найбільший розрив розвитку МСП в Україні та державах–членах ЄС спостерігається у площині несприятливого бізнес-клімату, що зумовлено збереженням системної корупції, яка формує надвисокі (порівняно з іншими країнами ЄС) витрати на здійснення підприємницької діяльності. Це так звані інфраструктурні, інституційні та адміністративні податки. Водночас лише законодавчого скасування цих податків недостатньо. Має бути ліквідована спричинена тотальною корупцією практика системного невиконання органами державної влади всіх гілок та рівнів норм національного законодавства, що знижує результативність законодавчих змін. Кількісна оцінка стану виконавчої дисципліни в системі державної влади свідчить, що на задовільному рівні виконується лише третя частина нормативних вимог і регуляцій. Отже, досягнення європейських параметрів бізнес-клімату залежить від комплексного реформування системи державного управління та демонтажу існуючих тіньових схем».
