Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Державна регуляторна служба України
Завжди на боці бізнесу!
Сторінка: https://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/informatsiya-pro-zdijsnennya-organamy-vykonavchoyi-vlady-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky-u-2013-rotsi/
Протягом 2013 року реалізація державної регуляторної політики органами виконавчої влади була спрямована на забезпечення виконання завдань, передбачених Законом України від 11.09.2003 № 1160-IV „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (далі – Закон) та Указу Президента України від 12.03.2013 № 128 «Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
При цьому, реалізація державної регуляторної політики уповноваженим органом щодо здійснення державної регуляторної політики провадилась з урахуванням змін, що відбулись в законодавстві України у зв’язку з набранням чинності законів України від 16.10.2012 № 5463-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів», від 06.09.12 № 5212-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо актів регуляторів фондового ринку та ринку небанківських фінансових послуг» та перерозподілу сфер регулювання між окремими регуляторними органами внаслідок продовження провадження адміністративної реформи в Україні.
Аналіз дотримання органами виконавчої влади у 2013 році вимог та принципів державної регуляторної політики свідчить про наступне.
У 2013 році в цілому намітилась позитивна тенденція щодо підвищення рівня дотримання органами виконавчої влади принципу передбачуваності регуляторної діяльності, як на етапі затвердження та оприлюднення планів з підготовки проектів регуляторних актів, так і на етапі підготовки проектів регуляторних актів.
Зокрема, роботу з планування регуляторної діяльності з підготовки проектів регуляторних актів у 2013 році здійснено 39-ма центральними органами виконавчої влади (у 2012 році аналогічна робота провадилась 28-ма центральними органами виконавчої влади) та органами виконавчої влади всіх регіонів України (у 2012 – 26 регіонів – за винятком Івано-Франківської області). Водночас Держкомстатом, Адміністрацією Держприкордонслужби та Пенсійним фондом надано інформацію, що розробка ними проектів регуляторних актів у 2014 році не планується.
Планування регуляторної діяльності на 2014 рік та оприлюднення відповідних планів майже всіма регуляторними органами в Україні було проведено з дотриманням визначених Законом термінів (за винятком Держатомрегулювання, СБУ, Міноборони – на центральному рівні та Сумською обласною і Севастопольською міською держадміністраціями).
У 2013 році, вперше за останні 3 роки, своєчасно планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів здійснено МОНом.
В цілому кількість проектів регуляторних актів, запланованих центральними та місцевими органами виконавчої влади до розробки у 2014 році, становить 906 проектів регуляторних актів. З них, розробку 696 проектів регуляторних актів планують здійснити центральні органи виконавчої влади, 210 – місцеві органи виконавчої влади.
Аналіз змістовного наповнення центральними органами виконавчої влади планів підготовки проектів регуляторних актів на 2014 рік засвідчив:
Слід зазначити, що для суб‘єктів господарювання відстеження запланованої регуляторної діяльності відіграє дуже важливу роль у плануванні своєї подальшої діяльності, захисті власних прав та інтересів. Тому підхід переважної більшості регуляторних органів до планування своєї регуляторної діяльності не заздалегідь (до 15 грудня поточного року), а шляхом його коригування у наступному році під час проходження процедур погодження проектів регуляторних актів з Держпідприємництвом, не може забезпечити об‘єктивного дотримання принципу прозорості та врахування громадської думки в роботі цих регуляторних органів.
У 2013 році кількість запланованих центральними органами виконавчої влади до розробки проектів регуляторних актів зросла втричі після проведення цими органами коригування відповідних планів з підготовки проектів регуляторних актів (з 659-ти проектів згідно затверджених планів – до 1946-ти – з урахуванням внесених до планів змін). Водночас кількість запланованих Мінагрополітики у 2013 році до розробки проектів зросла з 73-х проектів згідно затверджених планів до 236-ти – з урахуванням внесених до планів змін, Мінсоцполітики – відповідно з 13 до 44 проектів, Мінекономрозвитку – з 14 до 94, Фондом державного майна – з 12 до 91, Мін’юстом – з 2 до 30 проектів, Міненерговугілля – з 2 до 33 проектів.
Слід зазначити, що системна робота уповноваженого органу з недопущення прийняття регуляторних актів, розроблених з порушенням принципів державної регуляторної політики, у тому числі і принципу передбачуваності, мала свої позитивні наслідки.
Так, якщо у 2012 році майже 63 відс. проектів регуляторних актів центральних органів виконавчої влади на момент подачі до уповноваженого органу не були включені до планів з підготовки проектів регуляторних актів відповідних органів виконавчої влади, то у 2013 році цей показник знизився до 46 відсотків.
Завдяки своєчасності інформування суб’єктів господарювання та їх об’єднань про розробку проектів регуляторних актів у 2013 році суттєво зросла кількість проектів регуляторних актів, щодо яких були висловленні зауваження та пропозиції зацікавлених учасників регуляторного процесу.
Так, у 2013 році майже до кожного третього поданого на погодження проекту регуляторного акта суб’єктами господарювання та їх об’єднаннями надавались зауваження та пропозиції. У попередні роки питома вага таких проектів не перевищувала 15 відсотків.
Взагалі, протягом 2013 року до Держпідприємництва надійшло близько 550 звернень від суб’єктів господарювання, їх об’єднань, громадських організацій, фізичних осіб щодо оприлюднених центральними органами виконавчої влади проектів регуляторних актів. Переважна більшість слушних зауважень та пропозицій суб’єктів господарювання та їх об’єднань були враховані регуляторними органами – розробниками при доопрацюванні відповідних проектів регуляторних актів.
Поряд із позитивною динамікою загального рівня додержання органами виконавчої влади принципу передбачуваності регуляторної діяльності, слід відзначити, що деякими регуляторними органами (Держфінмоніторингом, МОНом, Держекспортконтролем, Міноборони, Держкомстатом, Держінформнауки, Державною службою інтелектуальної власності України, Держінвестпроектом) при підготовці проектів регуляторних актів взагалі ігнорується вимога Закону щодо необхідності дотримання принципу передбачуваності – жоден з розроблених цими органами протягом 2013 року проектів відповідних регуляторних органів не був включений до плану з підготовки проектів регуляторних актів.
Протягом двох років поспіль в Україні спостерігається зростання регуляторної активності органів виконавчої влади.
У 2013 році центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до Держпідприємництва 2615 проектів регуляторних актів, що майже на 30 відс. більше ніж минулого року (у 2012 році цей показник становив 2018 проектів регуляторних актів).
При цьому, поряд з стабілізацією цього процесу з боку органів центральної виконавчої влади, на рівні місцевих органів виконавчої влади спостерігалось суттєве (майже в 4 рази) збільшення кількості розроблених та поданих на погодження до уповноваженого органу проектів регуляторних актів. Зокрема, якщо у 2012 році місцевими органами виконавчої влади було розроблено та подано на погодження до уповноваженого органу 226 проектів регуляторних актів, то у 2013 – цей показник сягнув 852 проектів регуляторних актів.
Зросла кількість розроблених місцевими регуляторними органами проектів регуляторних актів майже всіх регіонів, за виключенням Дніпропетровської, Донецької та Одеської областей. Найбільше зросли обсяги запропонованих до запровадження регулювань у Вінницькій (кількість проектів регуляторних актів розроблених в регіоні зросла з 1 проекту регуляторного акта у 2012 до 30 проектів регуляторних актів у 2013 році, Волинській (відповідно з 1 – до 28), Житомирській (з 1 до 47), Львівській (з 0 до 72), Полтавській (з 17 – до 114) областях.
Переважна більшість проектів регуляторних актів передбачала врегулювання питань, пов‘язаних із:
В свою чергу, зростання рівня активності регуляторної діяльності з боку центральних органів виконавчої влади спостерігалось лише в окремих сферах регулювання суспільних відносин. Зокрема, збільшилась кількість регуляторних пропозицій від міністерств та інших органів центральної виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через міністра соціальної політики, спрямованих на врегулювання проблемних питань у відповідних сферах реалізації державної політики лише Мінсоцполітики – на майже 30 відс., Мінінфраструктури – на 40 відс. та МОН -на 94 відсотка.
Пропозиції регуляторних органів були спрямовані на врегулювання питань у сферах:
Суттєво знизилась у 2013 році кількість розроблених проектів регуляторних актів Нацкомфінпослуг – на 22 відс. (з 53 проектів розроблених у 2012 році до 41 проекту – у 2013-му), НКЦПФР – на більше ніж 35 відс. (відповідно з 102 до 66), Мінфіном – на майже 55 відс. (з 172 до 78) Держспецзв’язку – на 35 відс., (з 23 до 15), Міненерговугілля – на більше ніж 30 відс. (з 51 до 35).
При цьому, зменшення кількості поданих на погодження проектів регуляторних актів таких регуляторів як Нацкомфінпослуг та НКЦПФР є, в першу чергу, наслідком набрання чинності Законом України від 06.09.12 № 5212-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо актів регуляторів фондового ринку та ринку небанківських фінансових послуг», який виводить з-під сфери дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» значну кількість регуляторних актів цих органів. В свою, чергу, суттєве скорочення розроблених Мінфіном кількості проектів регуляторних актів обумовлено утворенням в рамках проведення адміністративної реформи Міністерства доходів і зборів України та передачі йому регулюючих функцій Мінфіну.
З метою усунення негативної тенденції до погіршення у 2012 році рівня дотримання органами виконавчої влади вимог Закону в частині обґрунтування доцільності запровадження нових регулювань (здійснення аналізу регуляторного впливу) та обов’язковості оприлюднення проектів регуляторних актів, Держпідприємництвом протягом 2013 року залишено без розгляду 168 проектів регуляторних актів, щодо яких відповідними регуляторними органами не провадилось оприлюднення проекту, або не здійснювався аналіз його регуляторного впливу (122 проекти центральних органів виконавчої влади та 46 проектів місцевих органів виконавчої влади). У 2012 році з аналогічних причин без розгляду було залишено лише 84 проекти регуляторних актів (83 проекти – на центральному рівні і 1 проект – на місцевому рівні).
Наслідками відповідних дій Держпідприємництва стало загальнодержавне підвищення рівня виконуваності зазначених вимог. Так, протягом 2013 року питома вага проектів регуляторних актів, щодо яких розробниками здійснювався аналіз регуляторного впливу зросла до 99 відс. (проти 91 відс. – у 2012 році), а питома вага проектів, щодо яких провадилось оприлюднення, зросла до майже 98 відс. (проти 86 відс. – у 2012).
Не зважаючи на підвищення рівня дотримання органами виконавчої влади окремих принципів державної регуляторної політики, загальний рівень відповідності регуляторному законодавству проектів регуляторних актів, які подаються на погодження до Держпідприємництва, продовжує погіршуватись.
Так, у 2013 році питома вага проектів регуляторних актів, щодо яких уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в погодженні зросла до 24 відс. (проти 21 відс. у 2012 році).
Як і минулого року, на рівні центральних органів виконавчої влади, незадовільний рівень дотримання вимог державної регуляторної політики (більш як 40 відс. поданих на погодження проектів регуляторних актів не відповідали принципам державної регуляторної політики) спостерігався лише з боку окремих регуляторних органів або розробників проектів регуляторних актів (МКТ, Мінмолодьспорту, Мінюсту, Держкомстат, Держекоінспекції, Держінформнауки).
Натомість на рівні місцевих органів виконавчої влади лише у 5 регіонах (Вінницькій, Львівський, Херсонській, Хмельницькій областях та АР Крим) кількість порушень принципів державної регуляторної політики при підготовці проектів регуляторних актів становила менше 30 відс. У всіх інших регіонах питома вага проектів регуляторних актів, підготовлених з порушенням принципів державної регуляторної політики, є високою, а у 8-ми регіонах (Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Чернівецькій областях та місті Севастополі) цей показник перевищив 50 відс.
Найпоширенішими підставами для прийняття Держпідприємництвом рішень про відмову в погодженні проектів регуляторних актів на регіональному рівні були:
Серед найбільш значущих порушень, що були виявлені під час проведення експертизи розроблених місцевими органами виконавчої влади проектів регуляторних актів, можна зазначити:
Здійснення органами виконавчої влади заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів протягом 2013 року провадилось в межах виконання:
При цьому, поєднання практики дотримання органами виконавчої влади сформованих ними план-графіків з відстеження результативності дії регуляторних актів та сформованих Держпідприємництвом переліків регуляторних актів, які за підсумками попереднього звітного періоду залишились поза межами базового відстеження, позитивно позначилось на результатах виконання цієї роботи органами виконавчої влади.
Так, протягом 2013 року органами виконавчої влади центрального та місцевого рівня здійснено відстеження результативності дії 1226-ти регуляторних актів, що більше ніж у півтора рази перевищує аналогічний показник 2012 року.
З них:
У 2013 році також збереглась позитивна тенденція до поступового зменшення кількості регуляторних органів, які ігнорують вимоги Закону в частині обов’язковості відстеження результативності дії прийнятих ними регуляторних актів.
Так, якщо у 2012 році необхідність дотримання відповідної вимоги Закону була проігнорована 4-ма центральними органами виконавчої влади (Мінагрополітики, Мінприроди, Міненерговугілля, МНС) та органами виконавчої влади 11–ти регіонів (Волинської, Донецької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Сумської, Хмельницької, Херсонської, Черкаської областей та м.м. Києва і Севастополя), то за підсумками здійснення цієї діяльності у 2013 році до Держпідприємництва не надійшло жодного звіту про відстеження результативності дії регуляторних актів лише від Мінпромполітики та органів виконавчої влади Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей та м.Севастополя.
У 2013 році продовжено роботу по підвищенню рівня ефективності здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.
Так, у звітному періоді за результатами здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів самими розробниками стосовно 66 регуляторних актів зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін до цих регуляторних актів (22-х регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 44-х – місцевих органів виконавчої влади).
Рішення про необхідність скасування або внесення змін до відповідних регуляторних актів приймались, зокрема, 8-ма центральними органами виконавчої влади (НКЦПФР, Мінрегіоном, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держфінінспекцією, МОНом, Нацкомфінпослуг, Держкомтелерадіо, Адміністрацією Держприкордонслужби, МВС) та місцевими органами виконавчої влади 10-ти регіонів (Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, та міста Києва)
В межах приведення відповідних регуляторних актів у відповідність до регуляторного законодавства 13 регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 12 регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади зазнали скасування або внесення змін, стосовно ще 11 регуляторних актів розроблено проекти про їх скасування.
Зважаючи на неналежний рівень виконання органами виконавчої влади власних рішень щодо скасування та внесення змін до регуляторних актів, стосовно яких цими органами за результатами відстеження результативності дії регуляторних актів робився висновок про неефективність або недостатню ефективність їх дії, Держпідприємництвом у 2013 році запроваджено практику прийняття рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики зазначеними регуляторними актами.
Зокрема, протягом 2013 року Держпідприємництвом прийнято 5 рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики стосовно регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами за підсумками відстеження результативності їх дії були прийняті рішення про необхідність внесення змін до них, але в установленому порядку не було вжито відповідних заходів:
На виконання зазначених рішень Мінрегіоном, Мінфіном, Міндоходів і зборів та Держкомтелерадіо відповідні регуляторні акти приведено у відповідність до вимог державної регуляторної політики (3 регуляторні акти втратили чинність до 1 – внесено зміни), Держархбудінспекцією розроблено та погоджено з Держпідприємництвом проект наказу «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єктів архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV i V категорії складності».
Також протягом 2013 року за результатами опрацювання звернень суб’єктів господарювання щодо створення окремими регуляторними актами перешкод у провадженні господарської Держпідприємництвом прийнято 5 рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, зокрема, щодо:
В межах виконання цих рішень МОЗом та Мінприроди відповідні регуляторні акти приведено у відповідність до вимог державної регуляторної політики, Мінрегіоном розроблено та погоджено з Держпідприємництвом проект наказу «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення», згідно з яким визнано таким, що втратив чинність наказ № 37 від 19.02.2002.
Здійснення органами виконавчої влади заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів протягом 2013 року провадилось в межах виконання:
При цьому, поєднання практики дотримання органами виконавчої влади сформованих ними план-графіків з відстеження результативності дії регуляторних актів та сформованих Держпідприємництвом переліків регуляторних актів, які за підсумками попереднього звітного періоду залишились поза межами базового відстеження, позитивно позначилось на результатах виконання цієї роботи органами виконавчої влади.
Так, протягом 2013 року органами виконавчої влади центрального та місцевого рівня здійснено відстеження результативності дії 1226-ти регуляторних актів, що більше ніж у півтора рази перевищує аналогічний показник 2012 року.
З них:
У 2013 році також збереглась позитивна тенденція до поступового зменшення кількості регуляторних органів, які ігнорують вимоги Закону в частині обов’язковості відстеження результативності дії прийнятих ними регуляторних актів.
Так, якщо у 2012 році необхідність дотримання відповідної вимоги Закону була проігнорована 4-ма центральними органами виконавчої влади (Мінагрополітики, Мінприроди, Міненерговугілля, МНС) та органами виконавчої влади 11–ти регіонів (Волинської, Донецької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Сумської, Хмельницької, Херсонської, Черкаської областей та м.м. Києва і Севастополя), то за підсумками здійснення цієї діяльності у 2013 році до Держпідприємництва не надійшло жодного звіту про відстеження результативності дії регуляторних актів лише від Мінпромполітики та органів виконавчої влади Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей та м.Севастополя.
У 2013 році продовжено роботу по підвищенню рівня ефективності здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.
Так, у звітному періоді за результатами здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів самими розробниками стосовно 66 регуляторних актів зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін до цих регуляторних актів (22-х регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 44-х – місцевих органів виконавчої влади).
Рішення про необхідність скасування або внесення змін до відповідних регуляторних актів приймались, зокрема, 10-ма регуляторними органами центрального рівня (НКЦПФР, Мінрегіоном, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держфінінспекцією, МОНом, Нацкомфінпослуг, Держкомтелерадіо, Адміністрацією Держприкордонслужби, МВС) та місцевими органами виконавчої влади 10-ти регіонів (Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, та міста Києва).
В межах приведення зазначених регуляторних актів у відповідність до регуляторного законодавства 13 регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 12 регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади зазнали скасування або внесення змін, стосовно ще 11 регуляторних актів розроблено проекти про їх скасування.
Зважаючи на неналежний рівень виконання органами виконавчої влади власних рішень щодо скасування та внесення змін до регуляторних актів, стосовно яких цими органами за результатами відстеження результативності дії регуляторних актів робився висновок про неефективність або недостатню ефективність їх дії, Держпідприємництвом у 2013 році запроваджено практику прийняття рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики зазначеними регуляторними актами.
Зокрема, протягом 2013 року Держпідприємництвом прийнято 5 рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики стосовно регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами за підсумками відстеження результативності їх дії були прийняті рішення про необхідність внесення змін до них, але в установленому порядку не було вжито відповідних заходів:
На виконання зазначених рішень Мінрегіоном, Мінфіном, Міндоходів і зборів та Держкомтелерадіо відповідні регуляторні акти приведено у відповідність до вимог державної регуляторної політики (3 регуляторні акти втратили чинність до 1 – внесено зміни), Держархбудінспекцією розроблено та погоджено з Держпідприємництвом проект наказу «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єктів архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV i V категорії складності».
Також протягом 2013 року за результатами опрацювання звернень суб’єктів господарювання щодо створення окремими регуляторними актами перешкод у провадженні господарської Держпідприємництвом прийнято 5 рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, зокрема, щодо:
В межах виконання цих рішень МОЗом та Мінприроди відповідні регуляторні акти приведено у відповідність до вимог державної регуляторної політики, Мінрегіоном розроблено та погоджено з Держпідприємництвом проект наказу «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення», згідно з яким визнано таким, що втратив чинність наказ № 37 від 19.02.2002.
В той же час, слід зазначити, що 01.01.2013 року набув чинності Закон України від 16.10.2012 № 5463 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів», яким серед всього іншого, фактично скасовано право розробників проектів регуляторних актів оскаржити рішення спеціально уповноваженого органу про відмову в погодженні проекту регуляторного акту та покладено на Мінекономрозвитку повноваження щодо перегляду та скасування рішень спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в регуляторних актах органів виконавчої влади.
Внесені зміни мають негативні наслідки, оскільки, з одного боку істотно обмежують права розробників проектів регуляторних актів в частині умотивованого доведення необхідності запровадження регулювання щодо якого спеціально уповноваженим органом прийнято рішення про відмову. З іншого боку, породжують інституційний конфлікт між Мінекономрозвитку як регуляторним органом (одним з найактивніших), та Мінекономрозвитку, як органом який наділений правом розглядати власну скаргу щодо незгоди з рішенням спеціально уповноваженого органу щодо необхідності усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики.
Ще однією проблемою у сфері реалізації Державної регуляторної політики є те, що останнім часом на загальнодержавному рівні має місце негативна тенденція щодо виведення окремих напрямків регуляторної діяльності та значної кількості регуляторів з під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
По суті, такі дії спрямовані на позбавлення участі громадськості та бізнесу у такому нагальному питанні як формування політики у відповідній сфері та доступу до інформації про реальний стан і наслідки запроваджених регулювань.
Наведене пояснюється тим, що обов’язковість оприлюднення розроблених проектів регуляторних актів, здійснення аналізу регуляторного впливу з метою забезпечення об‘єктивності запропонованих регулювань та всі пов‘язані з цим необхідні процедури, включаючи заходи з відстеження результативності прийнятих регулювань, визначені саме у Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з під дії якого виведено регуляторну діяльність низки державних регуляторів.
Наразі, всі позитивні напрацювання в частині економічної доцільності та збалансованості регуляторної діяльності таких регуляторів залишаться у минулому, що відкидає розвиток цивілізованої регуляторної бази на рівень минулого сторіччя, коли державні регулятори визначали напрямки розвитку та здійснювали безпосереднє регулювання підконтрольних їм галузей відповідно до власного бюрократичного переконання без урахування існуючих реалій та суспільних вимог учасників відповідних правовідносин, перетворюючи останніх на власних економічних «донорів».
Крім того, маючи притаманні відомчі інтереси, окремі регулятори вдаються до свавільного заангажованого трактування окремих положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», що в кінцевому результаті також призводить до здійснення регуляторної діяльності без врахування законодавчо встановлених вимог. Зокрема, досить часто регуляторна діяльність приховується під виглядом здійснення нормативного, технічного, або суто інструкційно-методичного забезпечення, яке насправді містить прямі регуляторні норми. Саме ці випадки завдають найбільшої шкоди процесам дерегуляції в країні, оскільки прихованість регулювань здійснюється регуляторами з метою імітації проведення реформ без реальних позитивних зрушень та сталим збереженням відомчого регулюючого впливу.
Враховуючи викладене, з метою практичного забезпечення економічної обґрунтованості здійснення державного регулювання та збалансованості інтересів суб’єктів господарювання, споживачів та держави, є необхідним скорочення випадків виведення регуляторної діяльності з під дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та приведення їх до об‘єктивно необхідного мінімуму, а також законодавче вдосконалення регуляторних механізмів в частині реалізації Держпідприємництвом України функцій уповноваженого органу щодо реалізації державної регуляторної політики.