Інформація про здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики у 2014 році

Підґрунтям для підготовки матеріалів для щорічної інформації Кабінету Міністрів України про здійснення державної регуляторної політики в системі органів виконавчої влади слугували інформація центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про їх діяльність з підготовки, прийняття, відстеження результативності та перегляду регуляторних актів протягом 2014 року та моніторинг Держпідприємництва стану виконання зазначеними органами законодавства про державну регуляторну політику.

Дослідження стану виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) органами виконавчої влади засвідчило про наступне.

У 2014 році покращилась ситуація щодо дотримання органами виконавчої влади принципу передбачуваності регуляторної діяльності – послідовності регуляторної діяльності, відповідності її планам з підготовки проектів регуляторних актів.

Зокрема, виявлено зростання питомої ваги проектів регуляторних актів органів центральної виконавчої влади із дотриманням принципу передбачуваності – з 66 відс.  у 2013 році до 74,3  відс.  у 2014 році.

Також збільшилась кількість органів центрального рівня, регуляторна діяльність яких відповідала планам з підготовки проектів регуляторних актів. Якщо у 2013 році лише 9 регуляторних органів безумовно дотримувались відповідного принципу (всі розроблені цими регуляторними органами проекти регуляторних актів на момент подання їх на погодження до уповноваженого органу з питань реалізації державної регуляторної політики (далі – уповноваженого органу) були завчасно включені до власного плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів), то у 2014 році їх кількість зросла до 20-ти (з більше 70-ти, регуляторна діяльність яких підлягала вивченню на предмет дотримання вимог законодавства про державну регуляторну політику). Так, Укрморрічінспекція, Держтуризмкурорт, Держархбудінспекція, ПФУ, Держлісгосп, Держкіно, Держводгосп, Держфінінспекція,  Укрдержархів, ДВС, ФДМ, АМК, НКАУ, СБУ, НКРЗІ, Держнаркоконтроль, Держінвестпроект, НКРЕКП, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та  Нацгвардія у повному обсязі виконали вимоги Закону в частині планування своєї регуляторної діяльності.

Стан дотримання принципу передбачуваності місцевими органами виконавчої влади у звітному періоді спостерігався дещо кращий – майже  85 відс. планували свою регуляторну діяльність у відповідності із вимогами Закону.

У 2014 році кількість розроблених центральними та місцевими органами виконавчої влади проектів регуляторних актів істотно перевищувала кількість проектів регуляторних актів, запланованих до розробки на початок року, більш ніж у 2,5 рази (2418 проти 906). 

При цьому, центральними органами виконавчої влади було розроблено проектів регуляторних актів більш ніж у 1,7 рази від запланованих, на рівні місцевих регуляторних органів – цей показник становив більш ніж  у 6-ть разів. Така ситуація обумовлена необхідністю приведення рішень облдержадміністрацій та райдержадміністрацій, якими регламентується діяльність центрів надання адміністративних послуг, у відповідність із внесеними до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» змінами та прийнятим 16.05.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг». В свою чергу, забезпечення  дотримання принципу передбачуваності відповідними місцевими регуляторними органами забезпечувалось шляхом дозатвердження планів регуляторної діяльності протягом року та/або внесення змін до вже існуючих планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів у відповідності до вимог Закону.

Органами виконавчої влади у грудні 2014 року було здійснено планування діяльності з підготовки проектів  регуляторних актів на 2015 рік.

У цілому, загальна кількість проектів регуляторних актів, запланованих органами виконавчої влади до розробки у 2015 році, становила 919 проектів регуляторних актів.

З них,  розробку 753 проектів регуляторних актів планують здійснити органи виконавчої влади центрального рівня, 113 проектів – облдержадміністрації та Київська міська державна адміністрація, і лише 53 проекти  – райдержадміністрації 6-ти регіонів (Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Черкаської областей).

З дотриманням визначених Законом термінів та вимог з планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік здійснено: 

• на центральному рівні – 33-ма центральними органами виконавчої влади  (у 2013 році аналогічна робота провадилась 39-ма центральними органами виконавчої влади);
• на регіональному рівні – 24-ма облдержадміністраціями (за винятком Ради міністрів АР Крим та Севастопольської міськдержадміністрації з причин анексії Автономної республіки Крим, та Одеської облдержадміністрації, яка не планує здійснювати розробку проектів регуляторних актів у 2015 році).

Скорочення кількості регуляторних органів центрального рівня,  що  здійснили планування регуляторної діяльності на 2015 рік, пов’язано із змінами, що відбулись у структурі органів виконавчої влади у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України  від 10.09.14 №442 «Про оптимізацію системи органів виконавчої влади» та Указу Президента України від 27.08.14 №694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Як і в 2013 році,  9-ма міністерствами (Мінінфраструктури, Мінрегіоном, Мінагрополітики, МВС, Мінфіном, МОЗом, Мінприроди, Мінюстом та Міносвіти) затверджені узагальнені плани, до яких включені проекти регуляторних актів інших розробників – центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів. Держстатом, Адміністрацією Держприкордонслужби та Пенсійним фондом повідомлено, що розробку проектів регуляторних актів у 2015 році  здійснювати не планується.

Станом на 01.02.2015 року плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів центральних та місцевих органів виконавчої влади розміщено на офіційних Інтернет-сайтах відповідних органів виконавчої влади. Виняток становлять плани Полтавської (був відсутній на офіційному Інтернет-сайті)  та Луганської облдержадміністрацій (через проблеми у функціонуванні офіційного Інтернет-сайту облдержадміністрації).

Протягом 2014 року органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до уповноваженого органу 2481 проект регуляторного акту (з них, розробниками 1189 проектів виступали центральні органи виконавчої влади, 1292 – місцеві).

Порівняльний аналіз результатів регуляторної діяльності органів виконавчої влади  2014 року з результатами за 2013 рік дозволяє зробити висновок про зниження в цілому (до 6 відс.) регуляторної активності органів виконавчої влади.

При цьому, центральними органами виконавчої влади у звітному періоді було розроблено майже на третину менше проектів регуляторних актів від кількості розроблених за попередній період.

Зниження регуляторної активності з боку центральних органів виконавчої влади було характерним для більш ніж половини регуляторних органів (37-ми з 66-ти постійних розробників проектів регуляторних актів)  у 2014 році. Найбільш суттєво скоротили обсяги розробки проектів регуляторних актів Мінінфраструктури (із 127 розроблених проектів у 2013 році – до 68  у 2014 році), Мінагрополітики (відповідно із 174 – до 85), Міндоходів і зборів (із 130 до 39), Мін’юст (із 26 – до 9), Мінприроди (із 75 – до 35), Фонд державного майна (із 59 – до 23), Мінсоцполітики (із 40 – до 25), ПФУ (із 17 – до 6), МОН (з 26 – до 16), МВС (з 20 – до 11), Держгірпромнагляд (з 71 – до 35).

Кількість розроблених Мінекономрозвитку, Мінрегіоном, МОЗом, Мінфіном, Держенергоефективності, Держгеонадра проектів регулювань залишилась на рівні 2013 року.

У свою чергу, збільшено обсяги розробки проектів регуляторних актів лише Міноборони на 125 відс. (з 8 – до 18), Держкомтелерадіо на 37 відс. (з 8 – до 11), ДСНС на 24 відс. (з 21 – до 26), Міненерговугіллям на 17 відс. (з 35 проектів у 2013 до 41 – у 2014).

Таким чином, протягом минулого року переважна більшість регулювань, що пропонувалась для запровадження органами виконавчої влади центрального рівня, була направлена на забезпечення енергетичної та економічної безпеки та незалежності держави, оптимізацію системи забезпечення ефективного функціонування об’єктів інфраструктури та цивільного захисту, оптимізації діяльності суб’єктів господарювання в умовах жорсткої економії енергетичних та паливних  ресурсів. 

Водночас, у 2014 році майже у півтора рази зросла регуляторна активність місцевих органів виконавчої влади у 19-ти з 25-ти регіонів України (за виключенням Автономної республіки Крим та м. Севастополя).

Найбільш суттєво  збільшилась кількість регуляторних пропозицій від регуляторних органів Дніпропетровської (з 3 розроблених у 2013 році проектів регуляторних актів до 67  – у 2014 році), Донецької (відповідно з 3 – до 39), Тернопільської (з 3 – до 12), Рівненської (з 8 до 31), Сумської (з 20 – до 62) та Одеської (з 36 – до 102) областей.

У 16-ти регіонах (Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській,  Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та  Чернівецькій областях) збільшення обсягів регуляторної активності органів виконавчої влади спостерігається вже два роки поспіль.

При цьому, за два останні роки питома вага проектів регуляторних актів, розробниками яких є райдержадміністрації зросла  до  87,5 відс. від загальної кількості розроблених на регіональному рівні проектів  – у 2012 році цей показник не перевищував 40 відс.

Переважна більшість проектів регуляторних актів, розроблених місцевими органами виконавчої влади, була спрямована на врегулювання питань:

• організації діяльності центрів надання адміністративних послуг;
• проведення конкурсів на визначення підприємства (організації), що виконуватиме функції робочого органу для організації конкурсів із пасажирських перевезень;
• встановлення тарифів на послуги з інвентаризації, перевезення пасажирів, медичні послуги, послуги архівних установ;
• затвердження технологічних схем пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів та вантажів;
• регулювання надбавок та рівнів рентабельності на соціально значимі товари та послуги;
• регулювання порядків видачі документів дозвільного характеру місцевими дозвільними органами.

Як свідчать статистичні дані, у 2014 році процедури підготовки аналізу регуляторного впливу дотримувались майже 99 відс. регуляторних органів (що відповідає минулорічному показнику), в той час як дещо погіршився стан виконання процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів – кількість проектів, щодо яких провадилось оприлюднення знизилась на 4 відс. у порівнянні з попереднім звітним періодом та склала 94  відс.

З метою недопущення прийняття регуляторних актів, які не проходили процедуру оприлюднення та/або щодо яких не здійснювався аналіз регуляторного впливу, уповноваженим органом продовжено послідовну практику залишення таких проектів без розгляду. Зокрема, протягом 2014 року було залишено без розгляду 179 проектів регуляторних актів (88 проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади та 91 – місцевими органами виконавчої влади).

Водночас, попри високі кількісні показники дотримання органами виконавчої влади процедурних вимог Закону, якість аналізів регуляторного впливу (далі – АРВ), що готують регуляторні органи, залишається низькою.

При запровадженні кожного регулювання розробник проекту регуляторного акта зобов‘язаний довести обґрунтовану необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми, забезпечити відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив. При цьому, ключовим елементом АРВ є аналіз вигод та витрат, який показує соціальну і економічну доцільність такого регулювання, допомагає оцінити вплив, який може мати регуляторний акт на інтереси різних груп (держава, суб’єкти господарювання, громадяни).

Проте, дотримання цієї процедури у 2014 році виявилося формальним при підготовці кожного третього проекту регуляторного акту, який подавався на погодження до уповноваженого органу. А відтак, у погодженні майже 35 відс. проектів регуляторних актів було відмовлено, що на 11 відс. перевищує відповідний показник 2013 року.

Суттєве погіршення стану дотримання принципів державної регуляторної політики при підготовці проектів регуляторних актів та АРВ до них відбулось, в першу чергу, на рівні центральних органів виконавчої влади.  

Зокрема, кількість виявлених порушень принципів державної регуляторної політики при підготовці центральними органами виконавчої влади проектів регуляторних актів зросла практично вдвоє  з 16 відс. у 2013 році до 30,4 відс. – у 2014 році, водночас на регіональному рівні цей показник несуттєво знизився з 35 відс. – у 2013 році до 32 відс. – у 2014 році.

Збільшилась також кількість регуляторних органів, які порушили  принципи державної регуляторної політики при підготовці проектів регуляторих актів та АРВ до них. Так, якщо у 2013 році лише 8 регуляторних органів (Мінкультури, Мінмолодьспорт, Мінюст, Держстат, Держекоінспекція, Держінформнауки, ДКА та Державна виконавча служба) подали на погодження до уповноваженого органу проекти регуляторних регулювань разом з АРВ, які не відповідали принципам державної регуляторної політики, то у 2014 році таких органів налічувалось вже 22 (Держстат,  Державіаслужба, Укравтодор, Держтуризмкурорт, ДІзПП, Держлісгосп, Держрибгосп, ДМС, Мінкультури, Держкіно, Держінвестпроект, Мінмолодьспорт, Мінприроди, Держгеонадра,  Державна пробірна служба, Міненерговугілля, ДСНС, Мінпромполітики, Міндоходів, НКАУ, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі,  ДСІВ).

Деякі регуляторні органи не дотримувались принципів державної регуляторної політики при підготовці переважної більшості своїх регулювань. Як наслідок, уповноваженим органом було відмовлено у погодженні всіх розроблених Держінформнауки проектів регуляторних актів. Не відповідали принципам державної регуляторної політики майже 90 відс. розроблених Мінкультури проектів регуляторних актів, для Укравтодору цей показник становив більше 70 відс., Державіаслужби – біля 67 відс., Міненерговугілля – більше 50 відс.

З метою недопущення запровадження регулювань, наслідком прийняття яких може стати погіршення умов провадження господарської діяльності, обмеження прав вітчизняних виробників та створення передумов для зловживань в окремих сферах господарської діяльності уповноваженим органом у 2014 році було відмовлено в погоджені низки проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади, якими,  зокрема,  передбачалось запровадження:

• нових документів, що мають ознаки документів дозвільного характеру у сферах надрокористування, охорони здоров’я та природно-заповідної справи, (розробниками цих актів були Мінприроди, МОЗ, Держгеонадра, Міненерговугілля);
• поновлення практики покладання на суб’єктів господарювання у сфері  водокористування  обв’язку погодження  клопотання про видачу дозволу на підміну законодавчо закріпленої практики одержання відповідних погоджень  дозвільними органами (Держгеонадра);
• лобіювання інтересів окремих виробників генно-інженерного інсуліну через обмеження використання лікарями аналогових інсулінів шляхом введення квот на їх застосування у цільових групах пацієнтів (діти до 18 років та вагітні жінки) (МОЗ);
• проведення ревізії законодавства «Про дозвільну систему у сфері  господарської діяльності» з метою створення можливості використання новим надрокористувачем (у разі проведення заміни) раніше виданого дозволу на користування надрами (Держгеонадра);
• збільшення тиску на суб’єктів енергетичного ринку шляхом необґрунтованого перерозподілу суб’єктів  господарювання за ступенями ризику їх діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання. 

У 2014 році уповноваженим органом з причин порушення принципів державної регуляторної політики було також відмовлено у погодженні майже кожного третього проекту регуляторного акта, розробленого місцевими органами виконавчої влади.

У 10-ти регіонах (Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Тернопільській областях та місті Києві) місцевими регуляторними органами порушувались принципи державної регуляторної політики при розробці майже кожного другого регуляторного акта.

Уповноваженим органом приймались рішення про відмову в погодженні проектів регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади, які передбачали:

• необґрунтоване встановлення максимально дозволених законодавством розмірів орендних ставок оренди землі, водних об’єктів та майна (майнових комплексів) (розробники таких проектів – Волноваська райдержадміністрація Донецької області та Зінківська райдержадміністрація Полтавської області);
• запровадження порядків надання в оренду земельних, водних та майнових об’єктів з порушенням вимог чинного законодавства України (Волинська облдержадміністрація, Бердичівська райдержадміністрація Житомирської області, Міловська райдержадміністрація Луганської області, Первомайська райдержадміністрація Миколаївської області);
• значне розширення встановленого законодавством переліку підстав для відшкодування збитків власникам землі, заподіяних внаслідок використання землі з порушенням законодавства, та як наслідок, відверте лобіюєвання інтересів місцевих бюджетів (Хустська райдержадміністрація Закарпатської області, Вільнянська та Приазовська райдержадміністрації Запорізької області, Борівська та Дергачівська райдержадміністрації Харківської області та Волочиська райдержадміністрація Хмельницької області);
• запровадження непрозорої процедури пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів без чіткої послідовності здійснення контролюючими органами  контрольних операцій,  введення в обіг додаткових дозвільних документів щодо перебування у пункті пропуску тощо (Прикордонні загони Вінницької, Житомирської, Одеської та Херсонської областей);
• встановлення облдержадміністраціями необґрунтовано високих тарифів на послуги БТІ, використовуючи її монопольне становище (Волинська, Донецька, Запорізька та Луганська облдержадміністрації).

У відповідності із Законом регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо розробниками не було дотримано процедур їх оприлюднення, підготовки аналізу регуляторного впливу та погодження із уповноваженим органом.

Моніторинг прийняття органами виконавчої влади у 2014 році регуляторних актів виявив збереження практики прийняття регуляторних актів з порушенням визначених Законом процедур, зокрема,  щодо погодження з уповноваженим органом.

Поряд із покращенням ситуації щодо дотримання зазначених процедурних вимог центральними органами виконавчої влади, порушення відповідних вимог Закону з боку місцевих органів виконавчої влади носили системний та масовий характер.

Так, за результатами проведеного моніторингу протягом 2014 року більше 40 відс. регуляторних актів було прийнято обласними та Київською міською державною адміністрацією без погодження з уповноваженим органом. Відповідні порушення виявлені у регуляторній діяльності 17 облдержадміністрацій  (Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської).

Найбільшу кількість регуляторних актів  з відповідним  порушенням прийнято Чернівецькою облдержадміністрацією  – 75 відс. від загальної кількості, Вінницькою – 71 відс., Львівською, Рівненською та  Тернопільською – 67 відс. Донецька облдержадміністрація всі свої регуляторні акти видала без погодження з уповноваженим органом. При  цьому, Вінницька, Донецька, Львівська, Тернопільської та Чернівецька облдержадміністрації системно не дотримувались відповідних вимог також і у 2013 році.

Поряд з цим, слід позитивно відзначити належне виконання протягом 2014 року відповідних вимог Закону Дніпропетровською, Запорізькою, Київською, Сумською, Херсонською, Хмельницькою облдержадміністраціями та Київською міськдержадміністрацією.

На рівні центральних органів виконавчої без погодження з уповноваженим органом регуляторні акти видавались МОЗом, Міненерговугіллям, Мінфіном,  НКЦПФР, НКРЕКП.

Без оцінки уповноваженого органу на відповідність нових пропозицій місцевих органів виконавчої влади принципам державної регуляторної політики приймались регуляторні акти, які  регулюють питання:

• тарифів на послуги медичних закладів;
• порядку надання в оренду водних об’єктів;
• використання коштів місцевих бюджетів на різні види підтримки суб’єктів господарювання (відшкодування відсотків за кредитами, придбання обладнання тощо);
• затвердження асортименту хліба, на який використовується борошно, вироблене із зерна державного інтервенційного фонду.

В свою чергу, розроблені центральними органами виконавчої влади та прийняті у 2014 році регуляторні акти без погодження із уповноваженим органом стосувались:

• запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну;
• питання розподілу коштів при проведенні розрахунків з постачальниками газу;
• регулювання діяльності з транспортування природного газу;
• окремих питань регулювання контролю за виробництвом і обігом спирту;
• визначення порядку обігу, зберігання та знищення електронних документів, що використовуються професійними учасниками депозитарної системи України.

Дієвим механізмом усунення порушень вимог та принципів державної регуляторної політики після запровадження будь-якого регулювання є послідовне здійснення органами виконавчої влади відстеження результативності  дії відповідних регуляторних актів.

Протягом тривалого часу застосування цього механізму або взагалі ігнорувалось регуляторними органами або носило формальний та фрагментарний характер.

Тому позитивним стало покращення ситуації щодо дотримання органами виконавчої влади вимог Закону в частині відстеження результативності прийнятих регуляторних актів.

Так, збільшилась загальна кількість регуляторних актів, щодо яких органами виконавчої влади провадилось відстеження результативності їх дії, з 681 у 2012 та 1226 у 2013 році – до 1370 регуляторних актів за даними моніторингу 2014 року.

За результатами проведених відстежень 37-ма центральними органами виконавчої влади та 42-ма місцевими органами виконавчої влади було зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін стосовно 79-ти регуляторних актів. Станом на 15.02.2015 15-ть органів центральної виконавчої влади та 8 місцевих скасували або внесли зміни до 23-х регуляторних актів. 

Як і минулого року, у 2014 році  рішення про необхідність скасування або внесення змін до відповідних регуляторних актів на регіональному рівні приймались органами виконавчої влади 11 регіонів (Вінницької, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Київської, Луганської, Полтавської, Харківської, Херсонської  та Чернігівської областей  та м.Києва). 

В той же час, на центральному рівні цей показник покращився – 16-ть регуляторних органів (проти 8-ми у 2013 році) приймали висновок про необхідність перегляду прийнятих ними регуляторних актів. Зокрема, відповідні рішення у 2014 році були прийняті Держенергоефективності, Міндоходів і зборів, Держспецзв’язком,  Мінфіном, Мінрегіоном, Укравтодором, МОЗом, НКЦПФР, СБУ, ФДМ, Держатомрегулювання, Мінінфраструктури, ПФУ,  Держархбудінспекцією, Нацкомфінпослуг, НКРЗІ.

У відповідності до вимог Закону звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, місцевим органом виконавчої влади, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, подається до уповноваженого органу.

У 2014 році до уповноваженого органу було подано 1370 звітів про відстеження результативності прийнятих органами виконавчої влади регуляторних актів, переважна більшість з яких (майже 77 відс. від загальної кількості) надійшла від центральних органів виконавчої влади.

Поряд з цим за інформацією, що надійшла від облдержадміністрацій про здійснення державної регуляторної політики місцевими регуляторними органами відповідного регіону у 2014 році, кількість регуляторних актів, стосовно яких місцевими органами влади протягом звітного періоду провадились заходи з відстеження результативності їх дії, суттєво перевищує кількість фактично наданих до уповноваженого органу звітів.

Так, Дніпропетровською облдержадміністрацією повідомлено про проведення в області протягом 2014 року заходів з відстеження результативності дії 428-ми регуляторних актів, в той час як до  уповноваженого органу за той же період надано лише 3 звіти.

Не у  повному обсязі виконано вимоги Закону в частині відстеження результативності регуляторних актів, зокрема, щодо подання до уповноваженого органу звітів про їх відстеження, виявлено також з боку місцевих органів виконавчої влади Луганської області (за інформацією Луганської облдержадміністрації проведено відстеження результативності стосовно 454 регуляторних актів, подано звітів до уповноваженого органу – 16), Київської (відповідно 179 та 23), Сумської (141 та 13), Івано-Франківської (102 та 4), Чернівецької (64 та 7) та   Одеської (25 та 7) областей.

Не зважаючи на збільшення кількісних показників рівня виконуваності вимог Закону щодо здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів, якість виконання відповідної вимоги залишається незадовільною.  

Аналіз поданих у 2014 році до уповноваженого органу звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів засвідчив, що:

• лише 60 відс. наданих звітів містили оцінку результатів відстеження та визначення ступеню досягнення  цілей, встановлених при прийнятті регуляторних актів;
• стосовно  лише 67  відс.  регуляторних актів регуляторними органами  дотримувались методи одержання результатів, визначені при здійсненні АРВ;
• всього  3 відс. звітів містили інформацію щодо порівняльного аналізу фактичних значень показників результативності дії регуляторних актів  із значеннями прогнозних показників, визначених в АРВ, або фактичних показників отриманих в ході попереднього виду відстеження.

Неспроможність регуляторних органів оцінити ступінь досягнення цілей, задекларованих при прийнятті регуляторних актів, обумовлена насамперед:

• відсутністю системності у проведенні роботи з відстеження результативності – стосовно 10 відс.  регуляторних актів (щодо яких надано звіти про повторне відстеження) та біля 40 відс. (щодо яких надано звіти про періодичне відстеження) регуляторними органами непослідовно здійснювались відстеження результативності, зокрема, не провадився попередній вид відстеження (базовий або повторний відповідно). А відтак, відсутність базових показників, з якими мали порівнюватись одержані  при здійсненні цих відстежень значення показників результативності, не дозволило належним чином оцінити наслідки впровадження регуляторних актів;
• обмеженням вибору лише 4-х обов’язкових показників (без додаткових), за допомогою яких регуляторними органами передбачалось відстежувати результативність дії регуляторних актів;
• високою плинністю та/або необізнаністю кадрів з вимогами законодавства про державну регуляторну політику, які забезпечують  здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів.

Моніторинг виконання органами виконавчої влади вимог Закону в частині відстеження результативності прийнятих регуляторних актів виявив ще низку процедурних порушень.

Так, у кожному другому випадку порушувались терміни виконання заходів з відстеження; у кожному третьому – звіти оприлюднювались з порушенням встановленого 10-ти денного терміну або не оприлюднювались взагалі; майже кожний другий звіт підписувався не керівником регуляторного органу, а керівниками структурних підрозділів, які забезпечували проведення відстеження результативності дії регуляторного акту або якими готувався звіт про відстеження регуляторного акта.

В цілому, аналіз отриманих від центральних і місцевих органів виконавчої влади звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів засвідчив, що із загальної кількості отриманих протягом 2014 року звітів лише 93 звіти (або 2,5 відс.) були підготовлені належним чином.

З метою усунення порушень принципів державної регуляторної політики за результатами розгляду звернень суб’єктів господарської діяльності протягом 2014 року уповноваженим органом здійснювався перегляд актів центральних органів виконавчої влади.

Результатом такого перегляду стало прийняття 17-ти рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики Мінприроди, Мінекономрозвитку, Фонду державного майна, МОЗу, Мінрегіону, Мінагрополітики,  МВС та Мінінфраструктури стосовно регуляторних актів, якими зокрема, регулювались питання:

• екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць;
• здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах;
• проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань;
• забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж;
• встановлення наявності або відсутності озоноруйнівних речовин у товарах, що плануються до ввезення або вивезення;
• проведення державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них;
• оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців;
• уповноваження та атестації у державній метрологічній системі;
• державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами);
• відбору проб та інструментально-лабораторного вимірювання показників складу властивостей вод ізольованого баласту;
• ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах;
• державних санітарних правил та норм щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення
• надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній;
• пожежного спостерігання;
• ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Станом на 01.02.2015, в межах виконання прийнятих уповноваженим органом рішень, 5 регуляторних актів втратили чинність, до 7 регуляторних актів внесено зміни з метою приведення їх положень у відповідність до вимог чинного законодавства.

Підсумовуючи вищенаведене, протягом звітного періоду в реалізації державної регуляторної політики відбулись певні позитивні зрушення, а саме: 

• підвищився рівень дотримання органами виконавчої влади принципу передбачуваності регуляторної діяльності, зокрема, відзначилось зростання рівня відповідності регуляторної діяльності планам з підготовки проектів регуляторних актів затверджених відповідними регуляторними органами;
• відбулось зростання кількісних показників дотримання органами виконавчої влади вимоги Закону щодо відстеження результативності дії прийнятих регуляторних актів.     

У той же час, залишається недостатнім та потребує покращення якісний рівень виконання регуляторними органами окремих процедур регуляторного законодавства, зокрема щодо здійснення АРВ, відстеження результативності дії регуляторних актів.

З прийняттям Закону України Про внесення змін до статті 34 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” необхідність дотримання вимог та принципів державної регуляторної політики при підготовці проектів регуляторних актів стала обов’язковою і для органів місцевого самоврядування. Відповідно потребує активізація роботи по забезпеченню дотримання вимог державної регуляторної політики і органами місцевого самоврядування.

Підвищенню якісного рівня виконання вимог Закону має сприяти:

• неухильне дотримання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;
• запровадження обов’язковості здійснення регуляторними органами «cost-benefit analysis» (оцінки витрат та економічних вигод) при запровадженні державного регулювання  господарської діяльності;   
• активізація роботи з проведення регуляторними органами консультацій з бізнесовими структурами  на етапі розробки проектів регуляторних актів до моменту їх  оприлюднення;
• проведення інвентаризації (оперативного перегляду) особливо  новоприйнятих  регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
• неухильне дотримання органами виконавчої влади Методики відстеження результативності регуляторного акта при здійсненні заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.