Інформація про здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики у 2016 році

Головним завданням Уряду у 2016 році було підвищення рівня ефективності використання базових механізмів для реалізації економічних реформ. До таких механізмів, зокрема, належить здійснення розумної регуляторної політики та зосередження зусиль на дерегуляційних процесах у сфері господарської діяльності.

Саме тому, 2016 рік відзначився активним реформуванням сфери регуляторної політики, що, в першу чергу, було забезпечено запровадженням обов’язковості здійснення регуляторними органами «cost-benefit analysis» (оцінки витрат та економічних вигод) та SMI-testу. Застосування цих інструментів мало  безпосередньо вплинути на підвищення якості регуляторних рішень та  сприяти зменшенню кількості регулювань, запропонованих до запровадження, оскільки кожен розробник регуляторного акта повинен у доступній та зрозумілій формі повинен довести економічну доцільність свого рішення.

Дослідження стану дотримання органами виконавчої влади вимог оновленого законодавства про державну регуляторну політику при підготовці,  прийнятті та відстеженні результативності дії регуляторних актів засвідчило про наступне.

У 2016 році як на центральному, так і на регіональному рівні зберігся безсистемний, формальний характер підходу до планування регуляторної діяльності.  Протягом року кількість проектів регуляторних актів,  включених до планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, зросла більш ніж удвічі (з 679 проектів регуляторних актів включених до планів  регуляторними органами на початок року, до 1426 проектів регуляторних актів  –  на кінець року). Окремі регуляторні органи вже другий рік поспіль демонструють високий рівень порушення принципу передбачуваності регуляторної діяльності.   Так, протягом року у Міненерговугілля кількість запланованих до розробки проектів регуляторних актів зросла більш ніж у 8 разів (з 4 проектів на момент затвердження плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів до 33 проектів станом на 31.12.2016 року); у Мінагрополітики – з 46 до 125, у МОЗ – з 10 до 48, у  Мінекономрозвитку – з 15 до 53, у Фонді держмайна – з 17 до 57,  у НКРЕКП – з 48 до 102, у Держпраці  – з 3 до 11, Держспецзв’язку – з 4 до 16 проектів регуляторних актів.

Аналогічна ситуація склалась і на рівні місцевих органів виконавчої влади. Так, у 8-ми областях – Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Полтавській та Черкаській протягом 2016 року кількість запланованих до розробки проектів регуляторних актів зросла більш ніжу 3 рази  (з 49, запланованих до розробки  на початок року, до 155 проектів регуляторних актів – на кінець року).

У 2016 році у порівнянні з минулим роком знизився рівень відповідності регуляторної діяльності органів виконавчої влади затвердженим планам. Так, 45% проектів регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та    23% – місцевих  органів виконавчої влади, що подавались на погодження до ДРС, взагалі не були завчасно включені до планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік. Для порівняння, у 2015 році аналогічні показники становили 40% та 19% відповідно.

По окремих регуляторних органах центрального рівня більше половини проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, не були включені до відповідних планів. Так, з відповідним порушенням Мінекономрозвитку було розроблено 90 відсотків поданих на погодження до ДРС проектів регуляторних актів, Держхарчопродом – 89 відсотків, Міноборони – 69 відсотків,  Нацкомфінпослуг – 64 відсотків, МОЗ – 62 відсотки, Держрибгоспом та ДФС – 57 відсотків, ДСНС – 54 відсотки, Мінфіном – 52 відсотки. У 3 регуляторних органів Держгеонадра, Мін’юсту, Держатомрегулювання взагалі жоден з розроблених проектів регуляторних актів, що подався на погодження до ДРС, не був запланований до розробки у встановленому Законом порядку.

Як і минулого року лише 4-ма регуляторними органами центрального рівня регуляторна діяльність провадилась виключно у відповідності із затвердженими планами з підготовки проектів регуляторних актів. Зокрема, у 2016 році розробку проектів регуляторних актів у відповідності з затвердженими планами здійснювали Мінкультури, Мінмолодьспорту, Держенергоефективності та Держкомтелерадіо (у 2015 році –  НКРЕКП, Держфінінспекція, НКРЗІ та Укррічморфлот).

Аналогічна ситуація склалась і на рівні місцевих органів виконавчої влади. У ряді регіонів – Вінницькій, Волинській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Харківській та Черкаській областях більше третини проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, не були включені до планів підготовки проектів регуляторних актів.

В той же час, місцевими органами виконавчої влади 8-ми регіонів -Дніпропетровської, Одеської, Сумської, Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської,  Чернігівської областей та КМДА регуляторна діяльність провадилась виключно у відповідності із затвердженими планами з підготовки проектів регуляторних актів. 

В грудні 2016 року органами виконавчої влади здійснено планування діяльності з підготовки проектів  регуляторних актів на 2017 рік. Загальна кількість проектів регуляторних актів, запланованих органами виконавчої влади до розробки у 2017 році, становить 541 проект регуляторного акта.

З них,  розробку 368 проектів регуляторних актів планують здійснити органи виконавчої влади центрального рівня, 173 проектів – органи виконавчої влади місцевого рівня.

З дотриманням визначених Законом термінів та вимог з планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік здійснено: 

• на центральному рівні – 24-ма центральними органами виконавчої влади (у 2015 році аналогічна робота провадилась 30-ма центральними органами виконавчої влади);
• на регіональному рівні – 23-ма облдержадміністраціями (за винятком Львівської облдержадміністрації) та КМДА.

МОЗ, Мінфіном, Мін’юстом, Держкомтелерадіо та Держатомрегулювання планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік здійснено з порушенням визначених Законом термінів,  Львівською облдержадміністрацією планування не здійснено взагалі.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів центральних та місцевих органів виконавчої влади розміщені на офіційних     веб-сайтах відповідних органів виконавчої влади.

Пенсійний фонд та Мінмолодьспорту вже другий рік поспіль повідомляють, що  протягом року здійснювати розробку проектів регуляторних актів не планують. Разом з тим,  відповідні регуляторні органи протягом року здійснюють розробку проектів регуляторних актів та у них виникає потреба у затвердженні відповідних планів.  Зокрема, вже 23.01.2017 року Мінмолодьспорту затверджено план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік не зважаючи на попереднє  повідомлення про відсутність такої  потреби.

У 2016 році збереглась тенденція до зниження  регуляторної активності органів виконавчої влади в цілому, що є характерним  для регуляторної діяльності органів виконавчої влади протягом трьох  років поспіль. 

Зокрема, протягом 2016 року центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та надано на погодження до ДРС 834 проекти регуляторних актів. З них,  розробниками  631 проекту регуляторного акта виступали центральні органи виконавчої влади, 213 – місцеві органи виконавчої влади. Для порівняння у 2015 році центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та надано на погодження до ДРС 1795 проектів регуляторних актів (1308 проектів регуляторних актів розроблених центральними  органами виконавчої влади, 487 – місцевими органами виконавчої влади). Тобто, у 2016 році рівень регуляторної активності органів виконавчої влади знизився більш як у 2 рази.

Характерним саме для 2016 року стало зниження регуляторної активності органів виконавчої влади в цілому як центрального, так і місцевого рівня.  В той час, як у 2014 році зниження регуляторної активності органів було характерним лише для  органів виконавчої влади центрального рівня, а у 2015  – для  органів виконавчої влади місцевого рівня.

За позицією ДРС однією з ключових причин зниження регуляторної активності органів виконавчої влади у 2016 році стало впровадження оновленої Методики проведення аналізу регуляторного впливу (АРВ), яка зокрема, передбачає обов’язковість проведення кількісних розрахунків вигод і витрат від запровадження регулювання, дозволяє мінімізувати витрати бізнесу та держави від дії неефективних регуляторних актів, зменшити адміністративне навантаження на бізнес, що в результаті сприятиме його сталому розвитку та економії бюджетних коштів.

На підтвердження цього свідчать результати проведеного ДРС моніторингу виконання центральними органами виконавчої влади вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151, (далі – Методика) при підготовці аналізу регуляторного впливу до розроблених ними проектів регуляторних актів.    

В ході моніторингу ДРС проаналізовано регуляторну діяльність 34-х регуляторних органів центрального рівня після набрання чинності оновленою Методикою – з 15 березня 2016 року.

Результати моніторингу засвідчили, що з 1 січня  по 15 березня 2016 року (до набрання чинності оновленої Методики) центральними органами виконавчої влади розроблено та надано на погодження до  ДРС  246 проектів регуляторних актів, а з 15 березня по 31 грудня 2016 року (після набрання чинності) – 385 проектів. Із загальної кількості проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади протягом 2016 року, розробка 40 відсотків проектів регуляторних актів припадає на перші 2,5 місяці 2016 року, а протягом наступних 9,5 місяців 2016 року центральними органами  виконавчої влади здійснено розробку 60 відсотків. При цьому, головним стримуючим фактором було саме небажання виконувати вимоги оновленої Методики та доводити ефективність пропонованих відповідними регуляторними органами регулювань. Підтвердженням є той факт, що з 10 по 15 березня 2016 року до ДРС надійшло на погодження 25 проектів регуляторних актів (що становить 10 відсотків від загальної кількості поданих до 15 березня 2016 року проектів регуляторних актів).

Попри достатньо високий (97 відсотків) рівень кількісних показників здійснення АРВ при підготовці проектів регуляторних актів у 2016 році, якість підготовки АРВ з дотриманням вимог оновленої Методики потребує суттєвого покращення.

Так, на рівні центральних органів виконавчої влади лише 38 відсотків АРВ, підготовлених за оновленою Методикою, на момент подання до ДРС відповідали вимогам оновленої Методики.  При цьому, жоден з поданих Держекоінспекцією, Держгеонадрами, Держенергоефективності, Мін’юстом та Нацполіцією  АРВ не відповідав вимогам Методики.

         Детальний аналіз відповідності АРВ вимогам оновленої Методики засвідчив, що :

– 34 відсотки АРВ не містили чіткого визначення проблеми, яку пропонувалось розв’язати шляхом запровадження державного регулювання;

– у 31 відсотку АРВ  було  неправильно визначено цілі регулювання  або цілі державного регулювання не відповідали проблемі, яку пропонувалось розв’язати  шляхом запровадження державного регулювання;

– 36 відсотків АРВ не містили кількісних та вимірювальних показників результативності дії запропонованого державного регулювання, або розробники обмежились визначенням обов’язкових показників, які безпосередньо не  характеризують результативність регуляторного акта;

– 32 відсотки АРВ не містили як розрахунків витрат суб’єктів господарювання, так і бюджетних витрат на запровадження державного регулювання;

–  54 відсотки АРВ, підготовка яких потребувала проведення М-Тесту,  не містили відповідних розрахунків.

Відповідні недоліки під час здійснення АРВ були характерні для  переважної більшості  (28 з 34) регуляторних органів центрального рівня.

Лише АМКУ, Держаудитслужбою, Держкомтелерадіо, Держлісагентством, НКЦПФР та НКРЗІ здійснення АРВ до розроблених ними проектів регуляторних актів повністю відповідало вимогам оновленої Методики.

З метою опанування фахівцями практичних навичок застосування оновленої Методики,  починаючи з квітня 2016 року, ДРС запровадила практику надання консультацій для представників центральних органів виконавчої влади  з питань  підготовки АРВ за оновленою Методикою. Протягом 2016 року наданою ДРС можливістю скористались розробники  більш ніж 180 проектів регуляторних актів.

Після проведених консультацій 20 відсотків АРВ, розроблених регуляторними органами центрального рівня, зазнали доопрацювання.  І відповідно, на кінець року питома вага АРВ, що відповідали вимогам оновленої Методики на рівні центральних органів виконавчої влади, зросла до 58 відсотків.

Здійснення АРВ за оновленою Методикою дозволяє розробникам проектів регуляторних атів не лише обирати найоптимальніший метод вирішення існуючої проблеми, але й обґрунтовано довести ефективність запропонованого державного регулювання.

В ході приведення АРВ у відповідність з вимогами оновленої Методики  доопрацювання зазнала низка проектів регуляторних актів, метою яких є спрощення умов ведення бізнесу, а саме:       

• проектом постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», розробником якої виступав Держгеокадастр, передбачалось впровадження сучасних методологічних засад проведення нормативної грошової оцінки земель з урахуванням балів бонітету земель.

Проведення розрахунків за Методикою проведення аналізу регуляторного впливу засвідчило, що прийняття цього проекту постанови потребуватиме від власників сільськогосподарських земель разової витрати на проведення оцінки земель за новою методикою у розмірі 2,5 млрд. грн. Однак проведення переоцінки земельних ділянок дозволить їх власникам заощадити понад 9 млрд. грн. за рахунок оптимізації фіскального навантаження.

• проектом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 795», розробником якої виступало  Міненерговугілля, передбачалось  внести зміни до Порядку створення страхового запасу природного газу в частині зменшення розміру страхового запасу газу з 50% до 10% від запланованих місячних обсягів поставки.

Здійснені відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта розрахунки дозволили встановити, що сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва на створення страхового запасу газу у розмірі 50% від запланованих місячних обсягів поставки становлять майже 2,5 млрд. грн. щомісяця.

Зменшення розміру страхового запасу природного газу до 10% від запланованих місячних обсягів поставки дозволить суб’єктам господарювання заощадити на цій процедурі майже 2 млрд. грн.

• проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України (щодо оподаткування операцій з брухтом чорних металів та побутових відходів», розробником якого виступало Мінекономрозвитку, передбачалось внесення змін до Податкового кодексу України в частині повного звільнення від податку на додану вартість операцій з постачання, у тому числі з імпорту брухту чорних та кольорових металів, побутових відходів, а також звільнення від оподаткування дохід фізичних осіб, отриманий за зданий брухт як кольорових, так і чорних металів.

Метою новації є детінізація ринку металобрухту, який за оцінкою відомства сьогодні знаходиться здебільшого поза межами державного обліку та контролю, а також збільшення заготівлі брухту для гірничо-металургійного комплексу. За прогнозом це дозволить вивести з тіні підприємницький сектор з річним фінансовим обсягом близько 20 млрд. грн.

Здійснені відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта розрахунки дозволили встановити, що звільнення операцій з металобрухтом від податку на додану вартість дозволить суб’єктам господарювання, які працюють у легальній площині, заощадити понад 1,5 млрд. грн. на рік, а також стимулювати малий бізнес до легалізації, що зможе забезпечити додаткові 15 млн. грн. єдиного податку щорічно.

• проектом наказу Державної авіаційної служби України «Про затвердження Змін до Правил медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України», розробником якого виступала Державіаслужба, передбачалось скасування піврічного медичного огляду для персоналу суб’єктів цивільної авіації, а також оглядів після відпустки та довготривалого відрядження..

При цьому, відміна додаткових медичних оглядів не впливає на забезпечення безпеки польотів, оскільки дане питання врегульоване низкою міжнародних та нормативно-правових актів України.

Проведені відповідно до вимог Методики розрахунки свідчать, що відміна зазначених оглядів призведе до щорічної економії українськими авіакомпаніями понад 9 млн. грн.

Згідно із статистичними даними у 2016 році погіршився рівень  виконуваності органами виконавчої вимоги Закону в частині  оприлюднення проектів регуляторних актів.  Майже вдвічі до 6,2 відсотків (проти 3,5 відсотків у 2015 році) зросла питома вага проектів  регуляторних актів щодо яких ДРС були прийняті рішення  про залишення  таких проектів без розгляду з причин їх не оприлюднення. Загалом протягом 2016 року з причин не оприлюднення залишено без розгляду 52 проекти регуляторних актів (32 проекти центральних органів виконавчої влади та 20 проектів – місцевих органів виконавчої влади).

Відповідні порушення вимог Закону були виявлені у регуляторній діяльності 17-ти центральних органів виконавчої влади  –  Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Держлісгоспу, Нацполіції, ДСНС, Держгеонадра, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Міноборони, МОН, МОЗ, Мінсоцполітики, Мінфіну, Держаудитслужби, Фонду держмайна, Нацкомфінпослуг,  НКРЗІ. Попри зростання питомої ваги проектів регуляторних актів щодо яких центральними органами у 2016 році не провадилось оприлюднення, кількість регуляторних органів в діяльності яких були зафіксовані відповідні порушення у 2016 році зменшилась до 17-ти  регуляторних органів (проти  27-ми  в у 2015 році ).

На рівні місцевих органів виконавчої влади зафіксовано не лише  збільшення кількості проектів регуляторних актів, які подавались на погодження до ДРС без оприлюднення,  але й  збільшилась кількість регіонів,  в яких зафіксовано відповідне порушення.

Так, якщо у 2015 році у 6 регіонах України було виявлено лише 9 випадків порушення принципу прозорості та врахування громадської думки, то у 2016 році відповідні порушення були виявлені у 12-ти регіонах при підготовці 20 проектів регуляторних актів. Зокрема, відповідні порушення вимог Закону були виявлені у регуляторній діяльності місцевих органів виконавчої влади Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької та  Черкаської  областей.

У 2016 році спостерігалось погіршення загального рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики. Підтвердженням цього є зростання питомої ваги проектів регуляторних актів щодо яких ДРС приймалось рішення про відмову в погодженні з 26 відсотків у 2015 році до 36 відсотків у 2016 році.

На рівні центральних органів виконавчої влади таким, що не відповідають принципам державної  регуляторної  політики, визнано практично кожен третій  проект регуляторного акта (або 29,8 відсотків), на рівні місцевих органів виконавчої  влади – кожен другий проект регуляторного акта (або 54,4 відсотки). 

По окремих регуляторних органах центрального рівня більше половини проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, були визнані такими, що не відповідають вимогам та принципам державної  регуляторної політики.  Зокрема,  не відповідали принципам державної регуляторної політики 55,6 відсотків проектів регуляторних актів Держпродспоживслужби,   66,7 відсотків – Держгеонадра, по 50 відсотків  – Мінінфраструктури, Держенергоефективності, Держлісагентства. А жоден з розроблених та  поданих на погодження до ДРС проектів регуляторних актів Нацполіції,  Держводагентства, Держекоінспекції та Мінкультури не відповідав принципам державної регуляторної політики.

В той же час,  всі подані на погодження проекти регуляторних актів  розроблені Мінмолодьспорту, ДАБІ, Держфінмоніторингу, ПФУ, АМК, Держкомтелерадіо, ДКАУ, Держатомрегулювання, НКЦПФР відповідали принципам державної регуляторної політики.

На рівні місцевих органів виконавчої влади у 14 областях (Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій та  Черкаській) більше 50 відсотків проектів регуляторних актів були визнані такими, що не відповідали принципам державної регуляторної політики. А у Волинській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях жоден з поданих на погодження проектів регуляторних актів не відповідав принципам державної регуляторної політики.

Лише у 3-х регіонах (Львівській, Сумській і Тернопільській областях) всі подані на погодження проекти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади відповідали принципам державної регуляторної політики.

З метою недопущення запровадження регулювань, наслідком прийняття яких могло спричинити погіршення умов провадження господарської діяльності та створити передумови для зловживань в окремих сферах господарської діяльності, ДРС було відмовлено в погодженні низки проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади, що не відповідали принципам державно регуляторної політики та мали суттєвий вплив як на окремі сфери господарської діяльності, так і  на економіку України в цілому.

Серед них,  зокрема:

• проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення користування надрами з метою видобування енергетичних корисних копалин», яким передбачається внести зміни до ряду законів України, зокрема, до Закону України «Про нафту і газ» та Водного кодексу України в частині розмежування повноважень Міненерговугілля та Мінприроди під час видачі спеціальних дозволів на користування надрами та проведення геологорозвідувальних робіт.

Відповідно до АРВ законопроект розроблений з метою, зокрема, зменшення надмірного адміністративного тиску на користувачів надрами.

Натомість, проектом передбачається запровадження нових обов’язкових процедур та документів у сфері користування надрами, а саме: проведення комплексної експертизи проекту дослідно-промислової розробки та проекту технологічної схеми промислової розробки родовища (покладу), а також подання єдиного технологічного проектного документа.

Запровадження нових обов’язкових процедур та документів створить додаткове адміністративне та фінансове навантаження на суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері користування надрами з метою видобування енергетичних корисних копалин. При цьому, розробником  проекту в АРВ не наведено будь-яких розрахунків витрат суб’єктів господарювання на виконання цих додаткових процедур;

• проект Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яким передбачалось внести зміни до процедури екологічної експертизи, видів діяльності та об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля. Зокрема передбачалось запровадження додаткових, прихованих за новими назвами, документів дозвільного характеру, а саме «рішення про оцінку впливу на довкілля» та «остаточне рішення» за повної відсутності критеріїв та процедур прийняття чи відмову у прийнятті таких рішень.

Аналіз проекту встановив, що законопроект має упереджений характер та ускладнює дозвільні процедури екологічної експертизи. При цьому розробником не проведено будь-якого аналізу наслідків прийняття для господарської діяльності в Україні, відсутні розрахунки витрат суб’єктів господарювання на проходження запропонованих процедур.

Крім того, замість дерегуляції у сфері отримання документів дозвільного характеру, у законопроекті пропонується система багаторівневого оформлення документів заявником, що не тільки значно збільшить часові та матеріальні затрати суб’єктів господарювання, але і створить додаткові корупційні ризики.

З урахуванням результатів експертизи, проведеної ДРС, законопроект було ветовано Президентом України;

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522», яким передбачалось викласти в новій редакції Порядок підключення до глобальних мереж передачі даних.

Проект розроблено на виконання Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності з метою спрощення умов підключення абонентів до глобальних мереж передачі даних.

Проте аналіз проекту засвідчив, що запропоновані зміни носять формальний, декларативний характер. У проекті відсутній чіткий та прозорий порядок, якого повинні дотримуватись абоненти та оператори під час процедури підключення до глобальних мереж передачі даних.

Тобто, зазначений проект по своїй суті не спрямований на спрощення умов ведення господарської діяльності у цій сфері, а є лише імітацією дерегуляції, адже розмір адміністративного навантаження на суб’єктів господарювання при цьому залишається незмінним;

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», яким передбачалось встановити тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної з 8-00 до 19-00 щоденно.

Внаслідок прийняття проекту операційний день для реєстрації податкових накладних скоротився б з 23 до 11 годин на добу, тобто більше, ніж вдвічі. За твердженням розробника це б дозволило забезпечити безперебійну роботу інформаційних систем ДФС.

При цьому, розробником не доведено необхідності прийняття проекту, не оцінено кількість користувачів ЄРПН, не приведено порівняльного аналізу щодо кількості зареєстрованих податкових накладних за добу та не прораховано у грошовому вимірі наслідки для суб’єктів господарювання, в тому числі малого бізнесу, від скорочення операційного дня для реєстрації податкових накладних.

Проект викликав бурхливу негативну реакцію бізнес-спільноти. За позицію суб’єктів господарювання, на сьогоднішній день в денний час ЄРПН у зв’язку з великим навантаженням вже працює некоректно, що створює незручності для бізнесу, а скорочення операційного дня може взагалі призвести до неможливості реєстрації податкових накладних в операційний час.

У 2016 році збереглась негативна тенденція до збільшення кількості регуляторних актів, прийнятих з порушенням  вимог Закону в частині обов’язковості подання їх на погодження до ДРС.

Так, протягом 2016 року виявлено прийняття 90 регуляторних актів, які не подавались у встановленому Законом порядку на погодження  до ДРС. З них,  розробниками 50 регуляторних актів виступали центральні органи виконавчої влади, 40 – місцеві органи виконавчої влади.

Загальні обсяги прийняття регуляторних актів без погодження з ДРС на рівні центральних органів виконавчої влади у 2016 році практично не змінились у порівнянні з минулим роком. Так, якщо у 2015 році з відповідним порушенням центральними органами виконавчої влади було прийнято 52 регуляторних акти,  то у 2016 – 50 регуляторних актів. Натомість, відбулось розширення кола розробників, в регуляторній діяльності яких виявлено відповідне порушення (з 8-ми – у 2015 році, до 14-ти – у 2016).

Зокрема, відповідне порушення виявлено у регуляторній діяльності Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, МОЗ, Міносвіти, Мінфіну, Мін’юсту, Держатомрегулювання, НКРЕКП, НКРЗІ,  ФГВФО, НАЗК, Нацкомфінпослуг та НКЦПФР.  

У 2016 переважну більшість прийнятих без погодження з ДРС регуляторних актів (29 з 50) становлять власні регуляторні акти центральних органів виконавчої влади, а 21 регуляторний акт – Урядові рішення. Для порівняння, у 2015 році власні регуляторні акти центральних органів виконавчої влади прийнятих без погодження з ДРС становили третину (14 з 52), від загальної  кількості регуляторних актів прийнятих центральними органами виконавчої влади  без погодження з ДРС.

На рівні місцевих регуляторних органів у 2016 році кількість порушень вимог Закону щодо обов’язковості погодження проектів регуляторних актів з ДРС зросла вдвічі   з 20-ти  –  у 2015 році до 40-ка – у 2016.        

У Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Чернівецькій та Чернігівській  областях  зросла питома вага регуляторних актів, прийнятих регуляторними органами без погодження з ДРС.

У регуляторній діяльності органів виконавчої влади лише  4-х регіонів – Донецької, Закарпатської, Полтавської та Харківської областей протягом року не виявлено жодного факту прийняття регуляторних актів без погодження з ДРС. Для порівняння, у 2015 році таких регіонів було 8.

Протягом 2016 року до ДРС надійшло 780 звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів. З них, 603 звіти надано регуляторними органами центрального рівня, 177 звітів – місцевими  органами виконавчої влади. Для порівняння, у 2015 році центральними та місцевими органами виконавчої влади до ДРС надано 1324 звіти про відстеження результативності дії регуляторних актів  (з них, 1021 звіт було надано центральними органами виконавчої влади, 303 звіти –  місцевими органами виконавчої влади).

Порівнюючи обсяги надходження звітів у 2016 та 2015 роках можна констатувати, що відбулось суттєве (на 40 відсотків) зниження рівня дотримання органами виконавчої влади вимоги Закону щодо відстеження результативності дії прийнятих регуляторних актів.

Переважна більшість  регуляторних органів центрального рівня (20 з 34) скоротили обсяг проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів, а 6-ма міністерствами та відомствами – ДСНС, Мінмолодьспорту, Держгеокадастром, Мінсоцполітики, Держгеонадра, Держкомтелерадіо – протягом року жодного звіту про відстеження регуляторних актів до ДРС не подано, тобто відповідні вимоги Закону взагалі не виконувались

На рівні місцевих органів виконавчої влади практично половина обласних державних адміністрацій (12 з 25) скоротили обсяг проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів у порівнянні з минулим роком. Найбільше скорочення обсягів здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів спостерігається у Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Львівській, Херсонській та Чернівецькій областях. А місцевими органами виконавчої влади Волинської області вже другий рік поспіль не подано до ДРС жодного звіту про відстеження.

За результатами проведених заходів з відстеження  8-ма регуляторними органами центрального рівня – Мінекономрозвитку, МОЗ, Мінрегіоном, Мінфіном, ДФС, Нацкомфінпослуг, Держфінінспекцією, Держстатом та    місцевими органами виконавчої влади 7-ми регіонів – Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей стосовно 44-х регуляторних актів було зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін до них.

Станом на 01.01.2017 року 4-ма регуляторними органами центрального рівня (МОЗом, Мінфіном, ДФС та Нацкомфінпослуг) вже скасовано або внесено зміни до 5-ти регуляторних актів.  Тобто третина регуляторних актів, що потребували скасування або внесення змін (5 з 17) на рівні центральних органів виконавчої влади, вже зазнала фактичного перегляду.

На регіональному рівні як і у попередні роки місцеві органи виконавчої влади обмежуються лише визнанням регуляторних актів неефективними, не вживаючи при цьому будь-яких практичних заходів щодо їх скасування або перегляду.

Станом на 01.01.2017 року з 17-ти регуляторних актів, щодо яких місцевими органами виконавчої влади було зроблено висновок про необхідність їх скасування або внесення змін до них, лише 4 регуляторні акти Луганської, Харківської та Чернігівської облдержадміністрацій зазнали перегляду.

З метою усунення надмірного або неефективного регулювання господарської діяльності  ДРС протягом 2016 року розглянуто понад 140 звернень суб’єктів господарювання про неефективність дії окремих регуляторних актів та створення цими актами перешкод у здійсненні господарської діяльності.

За результатами розгляду відповідних скарг ДРС протягом року  проведено експертизу близько 50 регуляторних актів органів виконавчої влади, на відповідність їх принципам державної регуляторної політики. За результатами проведеної експертизи стосовно 5-ти регуляторних актів ДРС прийняті рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики.

Зокрема, рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики  були прийняти  щодо:

• наказу Мінсоцполітики від 18.04.2012 № 215 «Деякі питання придбання технічних та інших засобів реабілітації», положення якого не враховували всіх альтернатив щодо визначення об’єктивних вимог до підприємств, у тому числі вимог технічного регламенту щодо медичних виробів, при забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших осіб, за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з наказом Мінсоцполітики від 9 серпня 2016 року № 871 цей регуляторний акт втратив чинність;

• наказу Мінприроди від 10.09.2008 № 464 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», який не зважаючи на те, що питання державного контролю і нагляду врегульовані спеціальними законами, визначає окремий порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

У встановлені Законом терміни Рішення ДРС  було оскаржено. За результатами розгляду скарги  ДРС було вимушено скасувати відповідне Рішення;

• наказу Держпраці від 15.05.2005 № 87 «Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687», форма та рівень державного регулювання якого не відповідли вимогам чинного законодавства, а запроваджений регуляторний механізм створював штучні обмеження та визначав непередбачені чинним законодавством вимоги щодо проведення технічного огляду механізмів та виробничого устаткування, що за рахунок надмірного адміністративного навантаження призводило до додаткових витрат коштів та часу суб‘єктами господарювання.

Згідно з наказом Мінсоцполітики від 05.09.2016 № 98 цей регуляторний акт втратив чинність;

• наказу Мінфіну від 11.02.16 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», практичне застосування якого спричинило низку проблем, пов’язаних із складністю заповнення звітних форм, неможливістю їх коригування та надмірними фінансовими санкціями за допущення помилок при заповнені звітності суб‘єктами, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами.

У встановлені Законом термін рішення ДРС не виконано. Відповідно до частини  шостої статті 28 Закону дію наказу Мінфіну від 11.02.16 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зупинено  та повідомлено Мін’юст для необхідність скасування державної реєстрації відповідного наказу;

• наказу МВС від 07.12.2009 № 515 «Інструкція про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів» в частині порядку організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, яким встановлюється виключне монопольне право органів МВС щодо видачі бланків відповідних свідоцтв, а також порядок ведення обліку цих бланків та здійснення контролю за їх використанням, аналогічний тому, який був визначений для бланків суворої звітності.

Термін виконання цього рішення наразі ще не закінчився.

Підсумовуючи зазначене,  до основних тенденцій у реалізації державної регуляторної політики протягом 2016 року можна віднести:

– збереження безсистемного, формального характеру  проведення органами виконавчої влади  планування власної регуляторної діяльності;

– збереження тенденції до зниження  регуляторної активності органів виконавчої влади в цілому;

– підвищення  рівня обґрунтованості прийняття регуляторних рішень шляхом запровадження обов’язковості здійснення регуляторними органами «cost-benefit analysis» (оцінки витрат та економічних вигод) та SMI-test;

– збільшення кількості регуляторних актів, розроблених та прийнятих центральними органами виконавчої влади з порушенням встановленого Законом порядку в частині обов’язковості подання їх на погодження до ДРС.

Виходячи з цього, пріоритетами у забезпеченні та реалізації державної регуляторної політики у 2017 році мають стати:

– неухильне дотримання органами виконавчої влади вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

– забезпечення неухильного дотримання регуляторними органами оновленої Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта щодо обов’язковості здійснення регуляторними органами «cost-benefit analysis» (оцінки витрат та економічних вигод) та SMI-test ;

– продовження практики підвищення рівня кваліфікаційної спроможності фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо застосування законодавства про державну регуляторну політику в частині обов’язковості здійснення регуляторними органами «cost-benefit analysis» (оцінки витрат та економічних вигод) та SMI-test;

– активне залучення представників бізнес середовища, громадських об’єднань а також міжнародних і вітчизняних експертів та науковців  до участі у формуванні політики через механізми М-Тесту;

– посилення інституціональної спроможності уповноваженого органу в частині реалізації регуляторної політики та дерегуляції.