Інформація про здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики у 2018 році

Інформація про здійснення органами виконавчої влади

державної регуляторної політики у 2018 році

 

Аналіз дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства  про державну регуляторну політику при підготовці,  прийнятті та відстеженні результативності дії регуляторних актів засвідчило про наступне.

У 2018 році на загальнодержавному рівні відбулось суттєве зростання рівня відповідності регуляторної діяльності органів виконавчої влади затвердженим планам діяльності з підготовки проектів регуляторних актів (далі – план).

Так, якщо у 2017 році при поданні на погодження до Державної регуляторної служби України (далі – ДРС) 64 відсотки проектів регуляторних актів відповідали принципу передбачуваності, то у 2018 цей показник зріс до 77  відсотків.

Зростання рівня відповідності регуляторної діяльності центральних органів виконавчої влади затвердженим планам характеризувалось наступним:

• вдвічі (з 21 регуляторного органу у 2017 році до 10 –  у 2018 році) зменшилась кількість «злісних» порушників – регуляторних органів центрального рівня, у яких більше половини проектів регуляторних актів,  поданих на погодження, не були включені до відповідних планів. З  відповідним порушенням здійснювали свою регуляторну діяльність Мінекономрозвитку, Укравтодор, МОЗ, ДАБІ, Мінсоцполітики, Мінфін, ДКАУ, СБУ, Держлікслужба, НАЗК;
• втричі (з 9-ти до 3-х) зменшилась кількість регуляторних органів центрального рівня, у яких жоден з проектів, що подавалися на погодження до ДРС, не був запланований до розробки у встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) порядку. Відповідне порушення було виявлено, зокрема, у регуляторній діяльності Укравтодору, СБУ та ДАБІ. Укравтодор вже другий рік поспіль ігнорує відповідну вимогу Закону; 
• майже вдвічі – до 15-ти (проти 8-ми у 2017 році) зросла кількість  регуляторних органів центрального рівня, регуляторна діяльність яких  провадилась виключно у відповідності із затвердженими планами з підготовки проектів регуляторних актів. Зокрема, у 2018 році розробку проектів регуляторних актів у відповідності із затвердженими планами здійснювали Держлісагентство, Держрибагентство, Нацполіція, Держекоінспекція, Державіаслужба, Укртрансбезпека, Мінмолодьспорт, Держфінмоніторинг, АМКУ, ФДМУ, ПФУ, Фонд соціального страхування, Держатомрегулювання, НКРЗІ та Держкомтелерадіо.

В той же час, рівень відповідності регуляторної діяльності місцевих органів виконавчої влади затвердженим планам практично не змінився у порівнянні з минулим роком. Зокрема, показник питомої ваги проектів регуляторних актів, які при поданні їх на погодження до ДРС не були передбачені відповідними планами,  залишився в межах 10 відсотків.

Разом з тим, кількість регіонів, у яких розробка проектів регуляторних актів проводилась виключно у відповідності з планами зменшилась (з 15-ти у 2017 році до 12-ти у 2018 році).  

Виключно у відповідності з планами, регуляторну діяльність здійснювали місцеві органи виконавчої влади Донецької, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей та міста Києва.

Попри покращення рівня відповідності регуляторної діяльності органів виконавчої влади затвердженим планам рівень системності підходу органів виконавчої влади до процесу планування регуляторної діяльності залишається незадовільним.

Так, протягом 2018 року кількість проектів регуляторних актів, включених до планів зросла у 1,86  рази (з 619 проектів регуляторних актів, включених до планів  регуляторними органами на початок року, до 1152 проектів регуляторних актів  –  на кінець року). У 2017 році,  кількість проектів регуляторних актів, включених до планів зросла більш ніж у 2 рази.

При цьому, на рівні центральних органів виконавчої влади протягом року не зазнали змін плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів лише 2-х органів виконавчої влади (Мінкультури та Держекспортконтролю) та 8-ми облдержадміністрацій (Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Сумської, Хмельницької, Чернівецької областей).

В грудні 2018 року органами виконавчої влади здійснено планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік. Загальна кількість проектів регуляторних актів, запланованих органами виконавчої влади до розробки у 2019 році, становить 581 проект регуляторного акта, з яких розробку 449 проектів регуляторних актів планують здійснити органи виконавчої влади центрального рівня, 132 проектів – органи виконавчої влади місцевого рівня.

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік з дотриманням вимог та термінів, визначених Законом, здійснено: 

• на центральному рівні – 32-ма центральними органами виконавчої влади (у 2017 році – 31-м центральним органом виконавчої влади);
• на регіональному рівні – 23-ма облдержадміністраціями та КМДА.

Трьома регуляторними органами центрального рівня (МОЗ, Держгеонадра та Державіаслужба)  та Львівською облдержадміністрацією планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік здійснено з порушенням визначених Законом термінів. Слід зазначити, що Львівською облдержадміністрацією планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів вже другий рік поспіль провадиться з порушенням визначених Законом термінів.

Мінрегіоном, ДАБІ та Держенергоефективності – регуляторними органами центрального рівня, які  є  постійними учасниками регуляторного  процесу, планування діяльності з підготовки  проектів  регуляторних  актів на 2019 рік не здійснено. Разом з тим, протягом січня 2019 року на погодження до ДРС надійшло 4 проекти регуляторних актів, розробниками яких виступали Мінрегіон та Держенергоефективності.

Затверджені плани центральних та місцевих органів виконавчої влади розміщені на офіційних веб-сайтах відповідних органів виконавчої влади.

Як і минулого року Міністерством інформаційної політики України, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та Пенсійним фондом України повідомлено, що у 2019 році розробка проектів регуляторних актів не планується. У разі виникнення потреби у розробці проектів регуляторних актів відповідні Плани будуть затверджені.

У 2018 році вперше за останні три роки (з 2016 року) спостерігалось зростання обсягів розробки проектів регуляторних актів.  Зокрема, протягом 2018 року центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до ДРС 778 проектів регуляторних актів, в той час як у  2017 – 673 проекти регуляторних актів.

При цьому, кількість проектів регуляторних актів, розроблених та поданих на погодження до ДРС центральними органами виконавчої влади фактично залишилась незмінною (556 проектів регуляторних актів подані у 2017 році, 553 – у 2018 році), в той же час кількість проектів регуляторних актів, розроблених місцевими органами виконавчої влади, зросла майже вдвічі (з 117 проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС у 2017 році, до 225 проектів регуляторних актів  – у 2018 році).

Зокрема, активізація регуляторної діяльності місцевих органів виконавчої влади у 2018 році була характерною для 13-ти регіонів – Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Сумської, Херсонської, Черкаської та  Чернівецької областей.

Найбільш суттєве зростання регуляторної активності зафіксовано у Дніпропетровській (з 2 проектів регуляторних актів, розроблених у 2017 році, до 51 – у 2018), Вінницькій (з 3 до 18), Черкаській (з 7 до 22), Запорізькій (з 5 до 12) та Київській областях (з 6 до 15).

Зважаючи на те, що протягом останніх чотирьох років рівень дотримання органами виконавчої влади процедури підготовки аналізу регуляторного впливу при підготовці проектів регуляторних актів коливався в межах 98%  від загальної кількості проектів регуляторних актів, наданих на погодження до ДРС, основні зусилля ДРС в 2018 році були спрямовані на підвищення рівня відповідності АРВ вимогам  Методики проведення  аналізу впливу регуляторного акта (далі – Методики).

Дієвим механізмом підвищення якості підготовки АРВ з дотриманням вимог Методики виявились «адресні» консультації представникам центральних органів виконавчої влади з питань підготовки АРВ під час розробки конкретних проектів регуляторних актів.

Протягом 2018 року «адресні» консультації щодо підготовки АРВ були  затребувані фахівцями 37 центральних органів виконавчої влади з 47 регуляторних органів центрального рівня, які протягом року направляли проекти регуляторних актів на погодження до ДРС. Тобто, 80 відсотків регуляторних органів центрального рівня провадили свою регуляторну діяльність  за принципом – спочатку аналіз існуючої проблеми і лише потім пошук оптимального механізму її розв’язання.

Найбільш активними серед центральних органів виконавчої влади, що виявили значну зацікавленість у проведенні консультацій, є Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Мінрегіон, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, МОЗ, Мінприроди, ДФС, Держаудитслужба, НКРЗІ, Нацкомфінпослуг, ДСНС, Держспецзв’язку, Держпродспоживслужба, ФДМУ та Міноборони.

Крім того, у 2018 році ДРС запроваджено практику проведення навчально-методичних заходів у форматі круглих столів для обговорення проблемних питань, які виникають під час підготовки АРВ. Так, впродовж року проведено 11 таких заходів для 17 регуляторних органів  центрального рівня (Мінінфраструктури, Мінагрополітики, Міненерговугілля, НКЦПФР, ДФС, Держаудитслужби, Держфінмоніторингу, НКРЗІ, Держспецзв’язку, Держпраці, Держатомрегулювання, Держгеокадастру, ФДМУ, Нацкомфінпослуг, Мінкультури, Мінмолодьспорту та Мінінформполітики).

Перехід розробників до підготовки проектів за  принципом – спочатку аналіз існуючої проблеми і лише потім пошук оптимального механізму її розв’язання, призвів до покращення загального рівня відповідності АРВ вимогам Методики. 

Відтак, у 2018 році:

• до 41 відс. зросла питома вага АРВ, які на момент подання їх до ДРС відповідали вимогам Методики (проти 35 відс. у 2017 році);
• до 83 відс. зросла питома вага АРВ, що містили економічні розрахунки витрат, яких зазнають суб’єкти господарювання внаслідок дії регулювань (проти 76 відс. у 2017 році);
• до майже 85 відс. зросла питома вага АРВ, що містили оцінку бюджетних витрат на впровадження запропонованих регулювань у дію, що в умовах економічної кризи також має ключове значення (проти 74 відс. у 2017 році);
• до майже 87 відс. зросла питома вага АРВ, щодо яких розробниками проведено М-тест, з тих, що потребували вимірювання впливу на суб’єктів малого підприємництва (проти 67 відс. у 2017 році).

У 2018 році 100 відсотковий рівень відповідності АРВ вимогам Методики на рівні центральних органів виконавчої влади продемонстрували 6-ть регуляторних органів центрального рівня (Мінрегіон, Держенергоефективності, АМКУ, Держгеокадастр, Держаудитслужба та Держлікінспекція),  а на місцевому рівні – місцеві органи виконавчої влади 7-ми регіонів (Закарпатської, Житомирської, Кіровоградської, Луганської, Хмельницької, Чернігівської областей та м. Києва). Минулого року  аналогічні показники продемонстрували 3 регуляторні органи центрального рівня та місцеві органи виконавчої влади  10-ти регіонів.

В той же час, жоден з АРВ до проектів регуляторних актів, наданих на погодження Держекоінспекцією та Держгеонадрами на рівні центральних органів виконавчої влади, та місцевими органами виконавчої влади Львівської, Тернопільської, Харківської та Чернівецької областей не відповідав вимогам Методики.

Здійснення АРВ відповідно до вимог Методики сприяє зменшенню втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання, усуненню бар’єрів, в тому числі адміністративних для ведення бізнесу шляхом всебічного обґрунтування розробниками ефективності запропонованого  державного регулювання.

Зокрема, в межах надання ДРС методологічної допомоги розробникам проектів регуляторних актів при підготовці АРВ, доопрацювання з метою спрощення умов ведення бізнесу зазнали наступні проекти регуляторних актів:

• проект постанови Кабінету Міністрів України
  «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України», розробником якого виступав Мінфін.

Проектом постанови передбачалось надання можливості платникам податків за їх заявою отримати розстрочення сплати податку на додану вартість на термін не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання, що класифікується більш ніж за 400 товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами наради з представниками ДРС, Міністерства фінансів України та Федерації роботодавців України проект було доопрацьовано з метою усунення бар’єрів для бізнесу, що могли завадити ефективному впровадженню механізму розстрочення ПДВ, а саме:

• встановлено однозначний для розуміння перелік документів, необхідний для отримання розстрочення ПДВ;
• уточнено, яку саме вартість обладнання (згідно з контрактом) доцільно використовувати під час прийняття рішення щодо надання розстрочення ПДВ;
• звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України з наданням розстрочення ПДВ, викладено у формі декларування суб’єктом господарювання наявності зазначених фактів (Так/Ні).

Запровадження такої процедури дозволяє суб’єкту господарювання сплачувати ПДВ при ввезенні обладнання рівними частинами впродовж 2 років, що вдвічі скоротить його витрати у перший рік дії регулювання. За оцінкою розробника прийняття проекту постанови зменшить бар’єри для інвестицій та фіскальний тиск на підприємства реального сектору економіки при модернізації або створенні нових виробництв, а також забезпечить зростання їх рентабельності.

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій», розробником якого виступав Мінфін.

Проектом постанови передбачалось скасування обов’язку суб’єктів господарювання – користувачів РРО надавати в паперовому вигляді:

• довідки про резервування фіскального номеру під час виконання процедури реєстрації РРО – до центру сервісного обслуговування (ЦСО);
• довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО після закінчення робіт з введення в експлуатацію РРО – до контролюючого органу.

Вказані довідки у відповідних випадках мають направлятися засобами електронного зв’язку в електронній формі, що дозволить значно скоротити адміністративні витрати суб’єктів господарювання – користувачів РРО.

За оцінкою розробника часові витрати в розрахунку на кожного суб’єкта господарювання від скасування передачі вказаних довідок в паперовому вигляді до ЦСО та контролюючого органу мають скоротитися з 16 годин до 5 хвилин, а  вартість адміністративних витрат відповідно  з   358,6 грн. до 1,87 грн.

Крім того, проектом постанови передбачено скорочення переліку випадків, коли на ЦСО покладається обов’язок робити відмітки в КОРО щодо проведених дій з РРО.

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», розробником якого виступав Держгеокадастр.

Проектом постанови передбачалось обов’язкове проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на всій території України, не зважаючи на те, що оцінку частини земель сільськогосподарського призначення вже проведено. Крім того, виконавцем робіт з всеукраїнської нормативної грошової оцінки земель передбачалося визнати одне підприємство, яке знаходиться у підпорядкуванні Мінагрополітики.

За позицією ДРС така редакція проекту значно звужувала права землевласників та землекористувачів, а також могла призвести до зміни розміру плати за землю тих земель, нормативну грошову оцінку яких вже проведено.

За результатами доопрацювання проектом постанови землевласникам надано право  вільно обирати виконавця робіт з нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а також право врахування результатів попередньої грошової оцінки земель в автоматичному порядку, якщо термін її дії не добіг кінця. Це дозволить мінімізувати витрати суб’єктів господарювання при проведенні загальнодержавної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», розробником якого виступав Мінфін.

Проектом постанови передбачалось зменшення адміністративного навантаження у сфері обігу підакцизної продукції алкогольних напоїв і тютюнових виробів в частині надання можливості суб’єктам господарювання замовляти марки акцизного податку в електронному вигляді.

За інформацією Мінфіну витрати на подання заявок у паперовому вигляді на отримання марок акцизного податку становлять приблизно          9,6 тис. грн. на одного суб’єкта господарювання на рік. Тобто, за рік лише на виконання цієї процедури суб’єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері обігу підакцизної продукції, витрачають понад 2,9 млн. грн.

За оцінкою розробника орієнтовна економія за рахунок застосування можливостей електронного документообігу під час подання заявок на отримання марок акцизного податку становитиме майже 2 млн. грн. на рік.

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», розробником якого виступала Держпродспоживслужба.

Проектом постанови передбачалось усунення адміністративних бар’єрів та спрощення процедур, пов’язаних з відновленням реєстрації сільськогосподарських машин, зокрема шляхом скасування:

• необхідності опублікування в друкованих ЗМІ оголошення про втрату реєстраційного документа та номерного знаку (приблизна вартість одного опублікування 150 грн.);
• вимоги про проведення тимчасової реєстрації у зв’язку з втратою свідоцтва про реєстрацію (адміністративні витрати на отримання тимчасового свідоцтва складають 63 грн.).

Економічний ефект від прийняття проекту постанови для суб’єктів господарювання, за прогнозом розробника, складе 12,7 млн. грн. лише за перший рік.

Слід відмітити, що у 2018 році суттєво зменшилась кількість проектів регуляторних актів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату. Внаслідок цього, за розрахунками розробників проектів регуляторних актів, проведених із застосуванням Методики, орієнтовна загальна вигода від запровадження  регулювань, спрямованих на спрощення умов ведення бізнесу, складе лише 1,6 млрд. грн., що майже в 10 разів менше, ніж у 2017 році.

Згідно із статистичними даними у 2018 році  загальний рівень дотримання органами виконавчої влади процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів майже не змінився. Так, якщо у 2017 році показник дотримання процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів становив 96,8%, то у 2018 році відповідний показник склав 97,8%.

Збереження достатньо високого рівня дотримання органами виконавчої влади  процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів досягається  завдяки незмінній принциповій позиції ДРС в частині залишення без розгляду проектів регуляторних актів, що  не  оприлюднені  у порядку, визначеному Законом.

Так, протягом 2018 року з причин порушення вимоги процедури оприлюднення ДРС було залишено без розгляду 47 проектів регуляторних актів (37 проектів – центральних органів виконавчої влади та 10 проектів – місцевих органів виконавчої влади). Для порівняння, у 2017 році з аналогічних причин було залишено без розгляду 56 проектів регуляторних актів (48 проектів – центральних органів виконавчої влади та 8 проектів – місцевих органів виконавчої влади).

У 2018 році на рівні центральних органів виконавчої влади не лише зменшилась кількість проектів регуляторних актів, залишених ДРС без розгляду через порушення їх розробниками принципу прозорості та врахування громадської думки, але й зменшилась кількість регуляторних органів, у регуляторній діяльності яких виявлено відповідне порушення. 

Так, якщо у 2017 році ДРС було виявлено порушення принципу прозорості та врахування громадської думки у регуляторній діяльності  21-го міністерства та відомства, то у 2018 році – у регуляторній діяльності  16-ти регуляторних органів центрального рівня.

Зокрема, у 2018 році відповідні порушення вимог Закону були виявлені у регуляторній діяльності Мінагрополітики, Нацполіції, Держекоінспекції, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Міноборони, Міносвіти, МОЗ, Мінрегіону, Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінюсту, АМК, Фонду державного майна України. 

В свою чергу, на рівні місцевих органів виконавчої влади майже у два рази (з 7 відс. у 2017 році до 4 відс. у 2018 році) зменшилась питома вага проектів регуляторних актів, розробниками яких порушувалась вимога Закону щодо обов’язковості оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень та пропозицій від громадських організацій та суб’єктів господарювання. А порушення принципу прозорості та врахування громадської думки було виявлено у регуляторній діяльності  місцевих органів виконавчої влади 7-ми регіонів – Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Одеської, Полтавської  та  Харківської   областей.

У 2018 році відбулось суттєве покращення загального рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики.

Про це, зокрема, свідчить той факт, що питома вага проектів регуляторних актів, які за результатами опрацювання ДРС були визнані такими, що відповідають вимогам та принципам державної регуляторної політики, зросла з 68 відс. у 2017 році до 81 відс. у 2018 році.

При цьому, у 19-ти центральних органах виконавчої влади рівень відповідності проектів регуляторних актів  вимогам та принципам державної регуляторної політики за підсумками 2018 року є вищим ніж у 2017 році. А всі проекти регуляторних актів Держаудитслужби, Держфінмоніторингу, ПФУ, Держенергозбереження, Держлікслужби, Укртрансбезпеки, Держекспортконтролю, Держгеокадастру,  Держлісагентства за результатами опрацювання ДРС були визнані такими, що відповідають вимогам та принципам державної регуляторної політики.

На рівні місцевих органів виконавчої влади зростання рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної регуляторної політики у 2018 році спостерігалось у регуляторній діяльності органів виконавчої влади 7-ми регіонів – Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Рівненської, Херсонської та Черкаської областей.  Крім того, у 7-ми регіонах (Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Луганській, Хмельницькій, Чернігівській областях, а також м. Києві) всі проекти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади, подані на погодження до ДРС, були визнані такими, що відповідають вимогам та принципам державної регуляторної політики.

З метою недопущення запровадження регулювань, наслідком прийняття яких могло стати погіршення умов провадження господарської діяльності та створення передумов для зловживань в окремих сферах господарської діяльності, ДРС було відмовлено в погодженні низки проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади.

Серед них,  зокрема:

• проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок», розроблений Мінінфраструктури. 

За твердженням розробника проект Закону розроблено з метою сприяння розвитку ринку поштових послуг, проте його реалізація в запропонованій редакції навпаки може призвести до ускладнення умов ведення бізнесу, зокрема, в частині:

• скорочення переліку універсальних послуг поштового зв’язку;
• створення монополії на всі послуги поштового зв’язку;
• посилення адміністративного тиску на операторів тощо.

Проект містив антиконкурентні положення, спрямовані на надання призначеному оператору монополії на всі послуги поштового зв’язку, що входять до переліку універсальних, а також послуги поштового переказу.

Прийняття законопроекту у запропонованій редакції могло призвести  до того, що майже всі послуги поштового зв’язку будуть надаватись лише ПАТ «Укрпошта», яке на сьогоднішній день є національним оператором поштового зв’язку.

Крім того, передбачене законопроектом встановлення монополії національного оператора поштового зв’язку на надання послуг поштового  переказу прямо суперечить статті 110 Угоди про асоціацію України з ЄС та положенням Директиви 97/67/ЄС та викликало бурхливу негативну реакцію бізнес-спільноти;

• проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» («Кешбек»), розроблений Мінфіном.

Проект Закону розроблено з метою усунення законодавчих прогалин у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО) при дистанційній торгівлі та забезпечення розумного балансу інтересів держави, суб’єктів господарювання та споживачів при проведенні готівкових розрахунків поза стаціонарними пунктами продажу товарів (надання послуг).

Натомість, ініційоване ДРС на численні звернення бізнес-спільноти широкомасштабне громадське обговорення законопроекту засвідчило, що його прийняття призведе до збільшення кількості перевірок легальних суб’єктів господарювання щодо дотримання ними законодавства у сфері застосування РРО. Підтвердженням цього є те, що у якості економічного ефекту від прийняття законопроекту розробник навів збільшення надходжень від штрафних санкцій, застосованих до суб’єктів господарювання, на суму 15,9 млн. грн. Відповідно, прийняття законопроекту у даній редакції не лише не сприятиме забезпеченню розумного балансу інтересів держави, суб’єктів господарювання та споживачів при проведенні готівкових розрахунків поза стаціонарними пунктами продажу товарів, а призведе до додаткового  фіскального навантаження на суб’єктів господарювання;

• проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері туризму», розроблений Мінекономрозвитку.

За твердженням розробника законопроект розроблено з метою запровадження декларативного принципу на набуття права займатися туристичною діяльністю, посилення рівня захищеності туристів та рівня відповідальності суб’єктів туристичної діяльності.

Однак, запропонована редакція законопроекту обмежує права громадян та створює додаткові бар’єри для бізнесу в частині:

• встановлення обов’язку для громадян, що надають туристам у найм власні приміщення, реєструватися як фізичні особи-підприємці;
• збільшення розміру страхових сум за договорами страхування туристів до 5%, але не менше ніж 100 тис. євро для туроператорів та 50 тис. євро для турагентів, що призвело б до зникнення з ринку малих суб’єктів туристичного бізнесу та значного удорожчання туристичних послуг.

Крім того, під виглядом дерегуляції (скасування ліцензування туроператорської діяльності та запровадження декларування) законопроект значно розширював вимоги до суб’єктів туристичної діяльності, зокрема, до суб’єктів туристичного супроводу, що значно ускладнить умови ведення бізнесу та призведе до виникнення додаткових витрат.

При цьому, розробником не наведено жодних розрахунків витрат суб’єктів господарювання, яких вони зазнають внаслідок впровадження законопроекту, та не доведено економічну доцільність проекту, його вплив на ринок в цілому та на малий бізнес, зокрема;

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», розроблений Мінекономрозвитку.

Проектом постанови передбачалось встановити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи дистанційну торгівлю, зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв або через електронні платіжні сервіси.

Однак, за позицією ДРС, продавець має самостійно вирішувати питання необхідності застосування платіжного терміналу конкретно для його бізнесу, беручи до уваги фінансову-економічну привабливість використання цього обладнання, конкурентну перевагу його застосування, як за рахунок збільшення кількості покупців (споживачів) товарів (послуг), так і за рахунок збільшення обсягів продажів в цілому.

Крім того, за орієнтовними розрахунками ДРС, вплив запропонованого регулювання на представників найбільш незахищеного сектору економіки,    а саме, фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, у перший рік орієнтовно складе:

• для фізичних осіб – підприємців-платників єдиного податку, які будуть користуватися електронними платіжними сервісами – як мінімум близько 3,1 млн. грн.;
• для фізичних осіб – підприємців-платників єдиного податку на впровадження безготівкових розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжного терміналу – як мінімум близько 3,6 млн. грн.

Загальні додаткові витрати від прийняття проекту для мікро-бізнесу, як найбільш вразливої ланки малого підприємництва, мали б скласти від 6,7 до 12,3 млн. грн.;

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про використання повітряного простору України», розроблений Державіаслужбою.

Проектом передбачалось розширити та значно ускладнити процедуру погодження місця розташування та висоти об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

Зокрема, у запропонованому проекті передбачалось запровадити можливість проведення додаткових досліджень в межах отримання погодження місця розташування та висоти об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При  цьому,  будь-який  перелік підстав, за яких  провадяться додаткові дослідження та строки їх проведення, у проекті постанови відсутні.  Таким чином,  застосування цієї процедури у запропонованій редакції може призвести до необґрунтованого затягування процесу погодження та виникнення корупційних ризиків та зловживань;

• проект наказу Міністерства агарної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів», розроблений Мінагрополітики.

Проект наказу двічі був предметом розгляду ДРС та щодо нього двічі приймалось рішення про відмову в погодженні з причин невідповідності проекту регуляторного акта вимогам чинного законодавства та створення ним додаткових перешкод для ведення бізнесу в Україні.

Так, проектом наказу передбачалося закріпити процедуру витребування у власників земельних ділянок та землекористувачів документів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю). Проте, проектом не встановлюється вичерпний перелік документів, які державні інспектори мають право витребувати у суб’єктів господарювання, підстав для їх витребування та чітких строків розгляду витребуваних документів.

Зазначена процедура є непрозорою, що може призвести до неоднакового застосування на практиці одних і тих же правових норм, суб’єктивного підходу до того чи іншого суб’єкта, який має надавати інформацію, навмисного затягування розгляду документів, інших зловживань під час здійснення посадовими особами заходів державного контролю та, як наслідок, створити передумови до виникнення корупційних ризиків.

При цьому, в АРВ до проекту наказу відсутнє обґрунтування щодо необхідності прийняття регулювання та відсутній аналіз наслідків для суб’єктів господарювання від запровадження даного регулювання.

Загалом протягом 2018 року ДРС шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні проектів регуляторних актів, які не відповідали вимогам та принципам державної регуляторної політики, упереджено впровадження неефективних та необґрунтованих регулювань, прийняття яких передбачало майже 43,5 млрд. грн. додаткових витрат для суб’єктів господарювання.

У 2018 році у регуляторній діяльності центральних та місцевих органів  виконавчої влади зберіглась позитивна тенденція до зменшення кількості регуляторних актів, які приймаються  з порушенням  вимог Закону в частині обов’язковості подання їх на погодження до ДРС.

Протягом 2018 року виявлено прийняття 23 регуляторних актів, які не подавались у встановленому Законом порядку на погодження  до ДРС (розробниками 3-х регуляторних актів виступали центральні органи виконавчої влади, 20 – місцеві органи виконавчої влади). Для порівняння у 2017 році з відповідним порушенням було виявлено прийняття 32 регуляторних актів, що не подавались у встановленому Законом порядку на погодження  до ДРС (розробниками  9-ти регуляторних актів виступали центральні органи виконавчої влади, 23 – місцеві органи виконавчої влади).

Слід зазначити, що у порівнянні з минулим роком знизилась не лише кількість регуляторних актів, прийнятих з відповідним порушенням, знизилась і питома вага регуляторних актів, прийнятих без погодження з ДРС від загальної кількості регуляторних актів, прийнятих центральними органами виконавчої влади у 2018 році. Так, якщо у 2017 році цей показник  становив 5 відс., то у 2018 – показник питомої ваги прийнятих без погодження з ДРС регуляторних актів знизився до 1 відсотка. 

На центральному рівні відповідне порушення виявлено у регуляторній діяльності Мін’юсту, Нацкомфінпослуг та Мінприроди. Без погодження з ДРС були прийняті регуляторні акти, якими регламентувались питання:

• запровадження нових видів фінансової звітності страховиків, не передбачених нормами спеціального законодавства;
• запровадження додаткових вимог та обмежень для  користувачів документів НАФ в читальних залах архівів;
• внесення змін до Порядку надання спецдозволів на користування надрами. Зокрема, встановлення підстав для зупинення дії спеціального дозволу на  користування надрами, які не передбачені спеціальним законом. 

На рівні місцевих регуляторних органів у 2018 році кількість порушень вимог Закону щодо обов’язковості погодження проектів регуляторних актів з ДРС майже не змінилась. Так, якщо у 2017 році без погодження з ДРС було прийнято 23 регуляторних акти, то у   2018 році – 20-ть регуляторних актів.

В той же час, кількість регіонів,  в яких були виявлені факти прийняття регуляторних актів без погодження з ДРС у 2018 році скоротилась.

Так,  якщо у 2017 році  без погодження з ДРС регуляторні акти приймались у 16-ти регіонах, то у 2018  – у 13-ти (Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській,  Сумській, Тернопільській, Черкаській областях та  м. Києві).

На рівні місцевих органів виконавчої влади  без погодження з ДРС були прийняти регуляторні акти, якими  передбачалось врегулювати питання:

• підготовки  та оздоровлення  дітей у заміських таборах у 2018 році (підготовка таборів до сезону, перевірки таборів тощо) (Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська  та Тернопільська області);
• встановлення тарифів на платні послуги, що надаються лікувально-профілактичним закладом (КМДА);
• оздоровлення, відпочинку та зайнятості дітей, учнівської молоді влітку 2018 року (Черкаська область);
• проведення в області оздоровчо – туристичного  сезону у 2018 році (Миколаївська область);
• організації перевезень пасажирів на міських та приміських маршрутах загального користування,  що не виходять за межі області (Дніпропетровська та Кіровоградська області);
• компенсації витрат автомобільним перевізникам, що здійснюють перевезення пасажирів, які мають право на пільговий проїзд на маршрутах загального користування (Львівська область);
• сприяння розвитку та підтримка суб’єктів малого та середнього підприємництва в окремих галузях (виноградарства, садівництва, хмелярства та деревообробки) (Луганська та Львівська області);
• відкриття навігації для маломірних (малих) суден на водних об’єктах (Київська область);
• обліку та випуску маломірних суден, інших плавзасобів у територіальне море та внутрішні води в межах Одеської області, де встановлено прикордонну смугу та контрольований прикордонний район (Одеська область) тощо.

Протягом 2018 року до ДРС надійшло 669 звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів. З них, 492 звіти надано регуляторними органами центрального рівня, 177 звітів – місцевими  органами виконавчої влади.

Порівнюючи з обсягами надходження звітів у 2017 році можна констатувати, що у 2018 році обсяг здійснення органами виконавчої влади заходів з відстеження результативності дії прийнятих регуляторних актів та надання звітів про проведене відстеження до ДРС зріс на 10 відсотків. Для  порівняння,  у 2017 році центральними та місцевими органами виконавчої влади до ДРС надано 602 звіти про відстеження результативності дії регуляторних актів  (з них, 429 звітів було надано центральними органами виконавчої влади, 173 звіти –  місцевими органами виконавчої влади).

На рівні центральних органів виконавчої влади у 2018 році зросла не лише кількість регуляторних актів, щодо яких провадилось відстеження результативності їх дії, але й зросла кількість регуляторних органів, якими відповідні заходи провадились.  Зокрема, у 2018 році заходи з відстеження результативності дії  регуляторних акті провадились  35-ма регуляторними органами центрального рівня, в той час як у 2017  році  таких регуляторних органів було лише 30.

При цьому, майже дві третини регуляторних органів центрального рівня, якими здійснювались заходи з відстеження (21 з 35), збільшили обсяги проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів. Внаслідок чого загальний обсяг проведення центральними органами виконавчої влади заходів з відстеження  результативності дії регуляторних актів зріс майже на 13  відс.  у порівнянні з 2017 роком.

В той же час, Мінприроди та Мінкультури, які є постійними учасниками регуляторного процесу, протягом 2018 року жодного звіту про відстеження регуляторних актів до ДРС не подано, тобто відповідні вимоги Закону взагалі не виконувались. Для Мінприроди  «практика ігнорування» вимоги Закону щодо відстеження результативності дії регуляторних актів  є постійною вже три роки поспіль.

Майже у 2,5 рази зросла кількість  регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами центрального рівня приймалось рішення щодо необхідності їх скасування або внесення змін до них. Зокрема,  у 2018 році за результатами проведених відстежень 13-ма регуляторними органами центрального рівня  (проти 6-ти у 2017 році) було зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін стосовно 31-го регуляторного акта (у 2017 році відповідне рішення приймалось стосовно 13-ти регуляторних актів). Станом на 31.12.2018 скасовано або внесено зміни до   6-ти регуляторних актів 6-ма регуляторними органами.

На рівні місцевих органів виконавчої влади у 2018 році практично збережено минулорічні обсяги проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів.  У  2018 році місцевими органами виконавчої влади заходи з відстеження результативності дії  здійснено щодо 177-ми регуляторних актів, в той час як у 2017 році – щодо 173 регуляторних актів.

У порівнянні з минулим роком скоротився перелік регіонів, у яких місцевими органами виконавчої влади протягом року до ДРС не подано жодного звіту про відстеження.  Так, якщо у 2017 році  у 7-ми регіонах (Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях) місцевими органами виконавчої влади не було подано до ДРС жодного звіту про відстеження, то у 2018 році таких регіонів залишилось 5 (Львівська, Одеська, Рівненська, Хмельницька та Тернопільська області).

Слід відзначити, що місцевими органами виконавчої влади Львівської, Рівненської та Тернопільської областей вимога Закону щодо здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів та направлення звітів до ДРС не виконується вже  два роки поспіль.

Як і в попередні роки у 2018 році місцеві органи виконавчої влади обмежуються лише визнанням регуляторних актів неефективними, не вживаючи при цьому будь-яких практичних дій щодо їх скасування або перегляду.

З 15-ти регуляторних актів, щодо яких місцевими органами виконавчої влади Запорізької, Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Херсонської, Черкаської та Чернігівської областей у 2018 році було зроблено висновок про необхідність їх скасування або внесення змін до них, станом на 31.12.2018 року не зазнав перегляду жоден регуляторний акт.

З метою усунення надмірного або неефективного регулювання господарської діяльності  протягом 2018 року ДРС опрацьовано 145 звернень суб’єктів господарювання та їх громадських об’єднань, 22 звернення громадян, 28 доручень Уряду та 5 звернень народних депутатів України щодо необхідності перегляду діючих регуляторних актів з метою спрощення умов ведення бізнесу.

На підставі звернень ДРС проведено експертизу 23-х регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 6-ти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади на відповідність їх принципам регуляторної політики, а також здійснено аналіз положень 38 регуляторних актів органів місцевого самоврядування з метою виявлення порушень принципів державної регуляторної політики.

За результатами проведеної роботи у 2018 році ДРС прийнято 2 рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики. 

Зокрема, рішення про необхідність усунення порушень  принципів державної регуляторної політики  були спрямовані на:

– визнання таким, що втратив чинність, наказу Мінагрополітики від 27.05.2004 № 191 «Про затвердження форм обліку виробництва алкогольних напоїв», яким встановлено вимоги для суб’єктів господарювання здійснювати облік виробництва алкогольних напоїв за непередбаченими чинним законодавством обліковими формами.

У зв’язку з невиконанням розробником даного рішення у встановлений законодавством строк дія наказу Мінагрополітики від 27.05.2004 № 191 «Про затвердження форм обліку виробництва алкогольних напоїв» зупинена ДРС з 03.01.2019;

– внесення змін до пункту 7 розділу ІІ та пункту 3 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658, в частині визначення однозначних для розуміння положень щодо безоплатного отримання послуг авторизованих електронних майданчиків. Наразі триває процедура оскарження даного рішення.

Підсумовуючи зазначене,  до основних тенденцій у реалізації державної регуляторної політики протягом 2018 року можна віднести:

• зростання рівня відповідності регуляторної діяльності органів виконавчої влади затвердженим планам;
• зростання обсягів розробки проектів регуляторних актів, зокрема, на рівні місцевих органів виконавчої влади;
• суттєве покращення загального рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики;
• зростання обсягів здійснення органами виконавчої влади заходів з відстеження результативності дії прийнятих регуляторних актів.

Виходячи з цього, пріоритетами у забезпеченні та реалізації державної регуляторної політики у 2018 році мають стати:

• підвищення якості підготовки проектів регуляторних актів та аналізів регуляторного впливу до них, в тому числі, шляхом визначення в АРВ компенсаторних заходів у разі, якщо від запровадження регулювання прогнозується надмірне навантаження на малий бізнес;
• здійснення заходів, спрямованих на втрату чинності положень регуляторних актів, які ускладнюють ведення  господарської діяльності;
• активізація діяльності регуляторних органів в частині виконання заходів з відстеження результативності прийнятих регуляторних актів та фактичного виконання рішень щодо необхідності перегляду регуляторних актів, які за результатами  відстеження результативності їх дії були визнані неефективними.