Інформація про здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики у 2019 році

Інформація про здійснення органами виконавчої влади

державної регуляторної політики у 2019 році

Аналіз дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства  про державну регуляторну політику при підготовці,  прийнятті та відстеженні результативності дії регуляторних актів засвідчив про таке.

У зв’язку зі зміною складу Уряду, реорганізацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також зміною фахового складу цих регуляторних органів, у 2019 році відбулось зниження рівня відповідності регуляторної діяльності центральних органів виконавчої влади затвердженим планам діяльності з підготовки проектів регуляторних актів (далі – план).

Так, якщо у 2018 році, при поданні на погодження до Державної регуляторної служби України (далі – ДРС), майже 72 відсотки проектів регуляторних актів центрального рівня відповідали принципу передбачуваності, то у 2019 цей показник знизився до 69  відсотків.  

Зниження рівня відповідності регуляторної діяльності центральних органів виконавчої влади затвердженим планам характеризувалось таким:

• майже на 30 відсотків зросла кількість «злісних» порушників – регуляторних органів центрального рівня, у яких більше половини проектів регуляторних актів, поданих на погодження, не були включені до відповідних планів (з 10 регуляторних органів у 2018  році до 14 –  у 2019 році). Зокрема, з відповідним порушенням здійснювали свою регуляторну діяльність Держпродспоживслужба, МВС, Нацполіція, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Укртрансбезпека, МОЗ, Держенергофективності, Мінсоцполітики, ПФУ, ДКАУ, Укрдержархів, Держатомрегулювання, Державне агентство з питань електронного урядування України;
• на 67 відсотків (з 3-х до 5-ти) зросла кількість регуляторних органів центрального рівня, у яких жоден з проектів, що подавалися на погодження до ДРС, не був запланований до розробки у встановленому Законом порядку. Відповідне порушення було виявлено, зокрема, у  регуляторній діяльності Нацполіції, Укртрансбезпеки, ПФУ, ДКАУ та Держатомрегулювання. 
• більш ніж вдвічі (з 15-ти у 2018 році до 7-ми у 2019 році) зменшилась кількість регуляторних органів центрального рівня, регуляторна діяльність яких  провадилась виключно у відповідності із затвердженими планами з підготовки проектів регуляторних актів. Зокрема, у 2019 році розробку проектів регуляторних актів у відповідності з затвердженими планами здійснювали лише Держгеонадра, Держекоінспекція, Держводгосп, Держпраці, Держкомтелерадіо, Фонд соціального страхування, Держаудитслужба.

У той же час, рівень відповідності регуляторної діяльності місцевих органів виконавчої влади затвердженим планам суттєво покращився у порівнянні з минулим роком. Зокрема, показник питомої ваги проектів регуляторних актів, які при поданні їх на погодження до ДРС не були передбачені відповідними планами,  знизився вдвічі (з 10 відсотків – у 2018 році до 5 відсотків – у 2019 році).

Крім того,  на 50 відсотків  зросла кількість регіонів, у яких розробка проектів регуляторних актів проводилась виключно у відповідності з планами діяльності з підготовки проектів регуляторних актів. Так, якщо у 2018 році виключно у відповідності з планами діяльності з підготовки проектів регуляторних актів здійснювали свою регуляторну діяльність місцеві органи виконавчої влади 12 регіонів , то у 2019 році –  18 регіонів.    

Зокрема, виключно у відповідності з планами підготовки проектів регуляторних актів, регуляторну діяльність здійснювали місцеві органи виконавчої влади Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Києва.

У 2019 році рівень системності підходу органів виконавчої влади до процесу планування регуляторної діяльності не лише залишився незадовільним, але й погіршився у порівнянні з 2018 роком.

Зокрема, упродовж 2019 року кількість проектів регуляторних актів, включених до планів зросла у 2,2 рази  (з 640 проектів регуляторних актів, включених до планів  регуляторними органами на початок року, до 1220 проектів регуляторних актів  –  на кінець року). Для порівняння у 2018 році  кількість проектів регуляторних актів, включених до планів зросла у  1,86 рази.

При цьому у 2019 році як на центральному рівні, так і на регіональному рівні зросла кількість регуляторних органів, плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів яких протягом року не зазнали змін. Так, якщо у 2018 році  на рівні центральних органів виконавчої влади протягом року не зазнали змін плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів лише 2-х органів виконавчої, а на рівні місцевих органів виконавчої влади –  8-ми облдержадміністрацій,  то у 2019 – 5-ти центральних органів виконавчої та  13-ти облдержадміністрацій.

Зокрема, незмінними протягом року залишались плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів ДСНС, Держекспортконтролю, Держаудитслужби, ДКАУ та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а також відповідні плани  Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та  Чернігівської облдержадміністрацій.

Відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) у грудні 2019 року органами виконавчої влади здійснено планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2020 рік. Загальна кількість проектів регуляторних актів, запланованих органами виконавчої влади до розробки у 2020 році, становить 689 проектів регуляторних актів, з яких розробку 570 проектів планують здійснити органи виконавчої влади центрального рівня, 119 проектів – органи виконавчої влади місцевого рівня.

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2020 рік з дотриманням вимог та термінів, визначених Законом, здійснено: 

• на центральному рівні – 30-ма центральними органами виконавчої влади (у 2018 році – 32-ма центральними органами виконавчої влади);
• на регіональному рівні як і минулого року – 23-ма облдержадміністраціями та КМДА.

Чотири регуляторні органи центрального рівня (МОЗ, Мінцифра, Держекспортконтроль та МКМС)  та Львівська облдержадміністрація планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2020 рік здійснили з порушенням визначених Законом термінів. Слід зазначити, що МОЗ вже другий рік, а Львівська облдержадміністрація третій рік поспіль планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів провадять з таким порушенням.

Затверджені плани центральних та місцевих органів виконавчої влади розміщені на офіційних веб-сайтах відповідних органів виконавчої влади.

Як і минулого року Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та Пенсійним фондом України повідомлено, що у 2020 році розробка проектів регуляторних актів не планується. У разі виникнення потреби у розробці проектів регуляторних актів відповідні Плани будуть затверджені.

У 2019 році на 14 відсотків зменшились обсяги розробки проектів регуляторних актів. Зокрема, протягом 2019 року центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до ДРС  671 проект регуляторного акту, у той час як у  2018 році – 778 проектів регуляторних актів.

При цьому кількість проектів регуляторних актів, розроблених та поданих на погодження до ДРС центральними органами виконавчої влади, майже не  змінилась (553 проекти регуляторних актів були подані у 2018 році, 532  – у 2019 році), у той же час кількість проектів регуляторних актів, розроблених місцевими органами виконавчої влади, зменшилась майже на 40 відсотків (з 225 проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС у 2018 році, до 139 – у 2019 році).

Зокрема,  скорочення обсягів розробки проектів регуляторних актів у 2019 році було характерним для 13-ти регіонів – Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Львівської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської областей та Київської МДА.

Найбільш суттєве зниження регуляторної активності виявлено у Дніпропетровській (з 51 проекту регуляторного акта, розроблених у 2018 році – до 2 у 2019), Запорізькій (з 12 до 3), Черкаській (з 22 до 16), Київській  (з 15 до 10) областях та місті Києві (з 15 до 10). А місцевими органами виконавчої влади 3-х регіонів – Житомирської, Львівської та Хмельницької областей протягом 2019 року на погодження до ДРС не надано жодного проекту регуляторного акта.

У 2019 році кількісний показник дотримання органами виконавчої влади вимоги Закону щодо обов’язковості підготовки аналізу регуляторного впливу (далі АРВ) при підготовці проектів регуляторних актів зберіг тенденцію до зростання і за підсумками року досягнув рівня 98,5 відсотки.

Разом з тим, у 2019  році відбулось зниження рівня відповідності  АРВ вимогам Закону та Методики проведення аналізу регуляторного впливу та відстеження результативності регуляторного акта,  затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (далі – Методика). Зниження рівня відповідності, за позицією ДРС,  пов’язане з перехідним періодом у зв’язку зі зміною складу Уряду, реорганізацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зміною фахового складу цих органів.  

Вищезазначені зміни призвели до зниження рівня обізнаності фахівців реорганізованих та новостворених органів влади, на яких покладені повноваження щодо здійснення державної регуляторної політики, в  частині необхідності дотримання вимог та принципів державної регуляторної політики та можливості отримання методологічної допомоги при підготовці проектів регуляторних актів.

Про це свідчить той факт, що  у 2019 році, за умови збереження минулорічних обсягів розробки проектів регуляторних актів центральними органами виконавчої влади, суттєво скорочені обсяги затребуваності проведення «адресних» консультацій  при підготовці проектів регуляторних актів.

Зокрема, у 2019 році обсяги розробки проектів регуляторних актів скоротились лише на 4 відсотки, у порівнянні з 2018 роком,  у той же час  обсяги затребуваності проведення «адресних» консультацій скоротились на 18 відсотків.

Відповідне скорочення призвело до зниження рівня якісних показників здійснення АРВ,  як на рівні  центральних органів виконавчої влади, так і на рівні органів  виконавчої влади в цілому  по Україні.  

Зокрема, у 2019 році в цілому  по Україні:

• на 5 відсотків знизилась питома вага АРВ, що містили економічні розрахунки витрат, яких зазнають суб’єкти господарювання внаслідок дії регулювань (з 83 відсотків у 2018 році до 78 відсотків у 2019 році). На рівні  центральних органів виконавчої влади відповідне зниження становить  8 відсотків;
• на 4 відсотки знизилась  питома вага АРВ, що містили оцінку бюджетних витрат на впровадження запропонованих регулювань у дію, що в умовах економічної кризи також має ключове значення (з 85 відсотків у 2018 році до 81 відсотка у 2019 році). На рівні  центральних органів виконавчої влади відповідне зниження становить 6 відсотків;
• на 2 відсотки знизилась питома вага АРВ, щодо яких розробниками проведено  М-тест, з тих що потребували вимірювання впливу на суб’єктів малого підприємництва (з 87 відсотків у 2018 році до 85 відсотків у  2019 році). На рівні  центральних органів виконавчої влади відповідне зниження становить 6 відсотків.

Так, у 2019 році жоден з АРВ до проектів регуляторних актів, наданих на погодження Держекоінспекцією, Нацполіцією, Держводагентством,  Укравтодором та Державним агентством з питань електронного урядування України (на рівні центральних органів виконавчої влади), та місцевими органами виконавчої влади Кіровоградської та Херсонської областей не відповідав вимогам Методики.

У той же час, у 2019 році 7-ма регуляторними органами центрального рівня (Держенергоефективності, ПФУ, Держаудитслужбою, АМКУ, Держкомтелерадіо, ДКАУ та ДФС) та місцевими органами виконавчої влади   9-ти регіонів (Дніпропетровської, Івано-Франківської, Одеської, Рівненської, Сумської,  Тернопільської, Черкаської, Чернівецької областей та м. Києва) було досягнуто 100 відсотковий рівень відповідності АРВ вимогам Методики. Минулого року аналогічних показників досягли 6 регуляторних органів центрального рівня та місцеві органи виконавчої влади 7-ми регіонів.

Слід пам’ятати, що здійснення АРВ відповідно до вимог Методики сприяє зменшенню втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання, усуненню бар’єрів, у тому числі адміністративних для ведення бізнесу шляхом всебічного обґрунтування розробниками ефективності запропонованого  державного регулювання.

Зокрема, у межах надання ДРС методологічної допомоги розробникам проектів регуляторних актів при підготовці АРВ, доопрацювання з метою спрощення умов ведення бізнесу зазнали такі проекти регуляторних актів:

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку і правил здійснення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації», розробником якого виступала Державіаслужба.

Проектом постанови передбачалось внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 № 676 «Про затвердження Порядку і правил здійснення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації», які мали забезпечити:

• перегляд розмірів мінімальних страхових сум (лімітів) із страхування відповідальності експлуатантів аеропортів та сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування за шкоду, заподіяну третім особам;
• спрощення процедури визначення мінімальної страхової суми відповідальності для сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування;
• переведення мінімальних страхових сум (лімітів) до національної грошової одиниці України.

Прийняття проекту дозволить зменшити мінімальні страхові суми (ліміти відповідальності) для експлуатантів аеропортів та сертифікованих суб’єктів наземного обслуговування, що вплине на зменшення собівартості аеропортових послуг. Це, у свою чергу, дозволить здешевити вартість авіаперевезень та зменшити фінансове навантаження на експлуатантів аеропортів, у тому числі на суб’єктів малого підприємництва в цілому майже на 288,5 млн. грн.

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», розробником якого виступало Мінекономрозвитку.

Проектом постанови передбачалось зменшити регуляторний тиск на бізнес шляхом, зокрема, скасування постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1997 № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», які не лише дублюють норми законодавчих актів, але і встановлюють додаткові вимоги до суб’єктів господарювання, які вже втратили актуальність. Зокрема, Правила встановлювали такі застарілі вимоги:

• погодження з санітарно-епідеміологічною службою технологічних карток на коктейлі;
• вимоги до професійної освіти та підготовки працівників;
• наявність у супровідних документах на алкогольні напої реєстраційних номерів сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності (скасовано у 2015 році);
• наявність цих правил у роздрукованому вигляді на торговельному об’єкті тощо.

Невиконання цих та інших норм було підставою для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності згідно із законодавством.

За орієнтовними оцінками розробника, скасування Правил дозволить зменшити адміністративне навантаження на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, щонайменше на 1,02 млн. грн.

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску та транспортування», розробником якого виступало Міненерговугілля.

Проектом постанови передбачалось врегулювати питання обліку суб’єктами господарювання нафтопродуктів, втрачених природнім шляхом.

Відсутність в Україні затверджених нормативів втрат нафтопродуктів призводить до фінансових збитків суб’єктів господарювання, які працюють у сфері виробництва, транспортування, зберігання та розподілу нафтопродуктів. Ці збитки зумовлені необхідністю сплачувати акцизний податок та податок на додану вартість з нафтопродуктів, яких не стало в результаті здійснення операцій з ними (приймання, відпуску, зберігання, транспортування), що пов’язано, головним чином, із їх природною властивістю – летючістю. За відсутності обліку втрат у суб’єктів господарювання порушується податковий та бухгалтерський облік, виникає безпідставна матеріальна відповідальність посадових осіб.

Прийняття проекту постанови дозволить:

• налагодити бухгалтерський облік обсягу нафтопродуктів;
• уникнути необґрунтованої сплати податків за втрачений природнім шляхом нафтопродукт;
• зменшити вартість нафтопродуктів на ринку.
• проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення передумов для запровадження розрахунків та балансування на ринку природного газу в одиницях енергії», розробником якого виступало Міненерговугілля.

Проектом Закону передбачалось запровадити комерційний облік природного газу при його видобутку, транспортуванні, розподілі, постачанні та використанні в одиницях енергії.

В Україні використовується природний газ різних джерел походження та різної якості. Зважаючи на відсутність спеціальних систем підготовки для постачання газу населеним пунктам, споживачі різних регіонів у різний час можуть отримувати природний газ з показниками калорійності, що різняться на 15-25 відсотків. Це впливає на його теплотворність і, як наслідок, об’єм споживання. Таким чином, розрахунки за об’єм газу нівелюють права споживача сплачувати за газ вартість, що відповідає його якості.

У країнах Європейського Союзу облік природного газу здійснюється в одиницях енергії, що також призводить до адміністративних труднощів при оформленні імпортованого природного газу із країн ЄС чи його закачуванні до газосховищ, оскільки газ з Європи заходить на митний кордон України в обсягах енергії (кВт.год), а потім, розрахунковим шляхом, визначається в кубічних метрах. Це створює незручності та розбалансування щодо даних та перешкоди на шляху розвитку ринку природного газу в Україні та його інтеграції до Європейського газового ринку.

За результатами редакційного доопрацювання на робочих зустрічах та нарадах ДРС підтримала проект Закону, оскільки облік природного газу в енергетичних одиницях забезпечить більш коректне та справедливе ціноутворення та полегшить складання енергетичного балансу суб’єктів господарювання.

• проект наказу Державної авіаційної служби України «Про затвердження змін до деяких наказів Державної авіаційної служби України».

 Проектом наказу передбачалось продовжити перехідний період запровадження Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації», затверджених наказом Державіаслужби від 05.07.2018 № 682, та «Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації», затверджених наказом Державіаслужби від 20.07.2017 № 565.

З проханням продовжити перехідний період запровадження вищезазначених змін до Державіаслужби звернулися: Airlines ATLASGLOBAL, ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», ТОВ «Максімус ЕІРЛАЙНС», ПрАТ «Авіакомпанія «Україна-АЕРОАЛЬЯНС», ТОВ «Авіакомпанія СКАЙАП», ТОВ «ЯнЕір» ЛДД, ТОВ «АНДА ЕЙР», АТ «Мотор Січ», ТОВ АК «АВІА-СОЮЗ», ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» та ТОВ «Глобал Ейр Компані», оскільки збільшення перехідного періоду сприятиме:

• забезпеченню міжнародної аеронавігації шляхом встановлення вимог до забезпечення безпечної експлуатації повітряних суден;
• ефективності і регулярності міжнародних польотів експлуатантами України, шляхом вжиття заходів для полегшення прольоту над міжнародними територіями цивільних повітряних суден України;
• зменшенню навантаження в перехідний період на авіаційних перевізників цивільної авіації України в частині отримання експлуатантами цивільної авіації України необхідних схвалень для виконання польотів;
• зменшенню навантаження на особовий склад експлуатантів в частині перевидання значної кількості внутрішніх інструкцій, керівництв та проведення перепідготовки льотного складу з виданням нових свідоцтв.

Слід зазначити, що вже другий рік поспіль у регуляторній діяльності  центральних органів виконавчої влади спостерігається тенденція щодо зменшення кількості проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату.

Зокрема, аналіз проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності, засвідчив, що у 2019 році зменшилась не лише кількість проектів,  спрямованих на дерегуляцію, але й продовжила зменшуватись орієнтовна загальна вигода від запровадження цих регулювань.

Відтак, у 2019 році орієнтовна загальна вигода від прийняття проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату, склала лише 409 млн. грн., що майже в 4 рази менше, ніж у 2018 році.

Згідно із статистичними даними у 2019 році  загальний рівень дотримання органами виконавчої влади процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів  склав  98,2 відсотки (у 2018 році цей показник становив 97,8 відсотків).

Послідовному зростанню рівня дотримання органами виконавчої влади  процедур з оприлюднення проектів регуляторних актів досягається, у першу чергу, завдяки незмінній принциповій позиції ДРС в частині залишення без розгляду проектів регуляторних актів, що  не  оприлюднені  у порядку, визначеному Законом.

Підтвердженням цього є той факт, що у 2019 році не лише зросла кількість проектів регуляторних актів, залишених ДРС без розгляду через порушення їх розробниками принципу прозорості та врахування громадської думки, але й зросла кількість регуляторних органів центрального рівня, у регуляторній діяльності яких виявлено відповідне порушення. 

Загалом упродовж 2019 року з причин порушення вимоги процедури оприлюднення ДРС було залишено без розгляду 59 проектів регуляторних актів (54 проекти – центральних органів виконавчої влади та 5 проектів – місцевих органів виконавчої влади). Для порівняння, у 2018 році з аналогічних причин було залишено без розгляду 47 проектів регуляторних актів (37 проектів – центральних органів виконавчої влади та 10 проектів – місцевих органів виконавчої влади).

Так, на рівні центральних органів виконавчої влади у 2019 році питома вага проектів регуляторних актів, залишених ДРС без розгляду через порушення розробниками принципу прозорості та врахування громадської думки, зросла майже на 4 відсотки (з 6,5 відсотків  – у 2018 році, до 10,2 відсотків – у 2019 році), а кількість «розробників – порушників»  зросла до  21 регуляторного органу  (проти 16-ти регуляторних органів – у 2018 році).

При цьому у регуляторній діяльності  13 міністерств та відомств  (Мінагрополітики, Нацполіції, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Міноборони, Міносвіти, МОЗ, Мінсоцполітики, Мін’юсту,  АМК, ФДМУ) відповідні порушення вимог Закону виявлені вже другий рік поспіль.  Крім того, у 2019 році відповідні порушення вимог Закону були виявлені у регуляторній діяльності ще 8 регуляторних органів – Держпродспоживслужби, МВС, Державіаслужби, Держспецзв’язку, Держатомрегулювання,  Нацкомфінпослуг, Держпраці  та Держагентства з питань електронного урядування України.  

У той же час,  на рівні  місцевих органів виконавчої влади у 2019 році питома вага проектів регуляторних актів, залишених ДРС без розгляду через порушення розробниками принципу прозорості та врахування громадської думки, навпаки зменшилась майже на 1 відсоток (з 4,4 відсотків  – у 2018 році, до 3,5 відсотків – у 2019 році), як і кількість регіонів, в яких було виявлене відповідне порушення Закону (з 7-ми регіонів – у 2018 році  до 4-х регіонів – у 2019 році).  

Зокрема, у 2019 році порушення принципу прозорості та врахування громадської думки  було виявлено у регуляторній діяльності  місцевих органів виконавчої влади Дніпропетровської, Закарпатської, Херсонської  та  Харківської   областей.

У 2019 році суттєво знизився загальний рівень відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики.

Зокрема, кількість прийнятих ДРС рішень про відмову в погодженні проектів регуляторних актів, які не відповідали принципам державної регуляторної  політики, зросла з 19 відсотків  у 2018 році до 26,7 відсотків  у 2019 році.

При цьому, якщо на рівні центральних органів виконавчої влади відсоток проектів регуляторних актів, які не відповідали принципам державної регуляторної  політики, зріс з 19,7 відсотків від загальної кількості  розроблених у 2018 році до 30 відсотків – у 2019 році, то на рівні місцевих органів виконавчої влади цей показник вже другий рік залишається незмінним і становить 16 відсотків.

Крім того, на рівні центральних органів виконавчої влади у 2019 році більш ніж втричі зменшилась кількість регуляторних органів, всі проекти яких були розроблені виключно з дотриманням вимог та принципів державної регуляторної політики (з 11-ти регуляторних органів у 2018 році до 3-х регуляторних органів – у 2019 році). Так, виключно з дотриманням вимог та принципів державної регуляторної політики у 2019 році здійснювали регуляторну діяльність Держаудитслужба, Держенергоефективності,  Держкомтелерадіо.

 На рівні місцевих органів виконавчої влади навпаки, у 2019 році збільшилась кількісті регіонів (з 7-ми регіонів  у 2018 році до 8-ми регіонів) у 2019 році), в яких всі проекти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади, подані на погодження до ДРС, були визнані такими, що відповідають вимогам та принципам державної регуляторної політики. Так, в Івано-Франківській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій областях, а також м. Києві всі подані на погодження проекти регуляторних актів відповідали вимогам та  принципам державної регуляторної політики.

Крім того, у  11-ти регіонах (Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернівецькій, Черкаській областях та м. Києві) рівень відповідності проектів регуляторних актів, розроблених місцевими органами виконавчої влади вимогам та принципам державної регуляторної політики за підсумками      2019 року є вищим ніж у 2018 році.

З метою недопущення запровадження регулювань, наслідком прийняття яких могло стати погіршення умов провадження господарської діяльності та створення передумов для зловживань в окремих сферах господарської діяльності, ДРС було відмовлено в погодженні низки проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади.

Серед них,  зокрема:

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання організації заходів у галузі лісового господарства та забезпечення проведення прозорого продажу деревини», розроблений Мінагрополітики. 

За твердженням розробника,  проектом передбачається запровадження дієвого механізму моніторингу споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, а також контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених.

Однак, змістовне наповнення проекту не відповідає назві та тягне за собою появу безпідставних додаткових фінансових витрат для суб’єктів господарювання, які проводять операції з необробленими лісоматеріалами.

Так, замість моніторингу, який повинен здійснюватися Держлісагентством, проектом фактично запроваджується система електронного обліку деревини (ЕОД), витрати на функціонування якої покладаються на суб’єктів господарювання.

Прогнозні  витрати постійних лісокористувачів, що здійснюють заготівлю та реалізацію деревини, на виконання вимог регулювання, а саме на запровадження системи ЕОД, технічне обслуговування системи, закупівлю бирок для дерев та термопаперу тощо складуть лише за перший рік дії регулювання 48 млн. грн.

При цьому розробником не доведено ефективності обраного способу регулювання у боротьбі з тіньовим обігом деревини, а відсутність законодавчого підґрунтя для контролю за не перевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених може створити передумови для зловживань у даній сфері та виникнення корупційних ризиків;

• проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах», розроблений Держпраці.

Проектом наказу пропонувалось запровадити Мінімальні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом імплементації Директиви Ради Європейських Співтовариств від 30.11.1989.

Водночас директиви ЄС мають рекомендаційний характер з можливістю вибору форм та методів їх імплементації. Однак, розробником не було доведено необхідності впровадження вимог Директиви 89/654/ЄЕС у повному обсязі, а за оцінками експертів, це могло призвести до значних матеріальних витрат суб’єктів господарювання.

Враховуючи, що документ встановлює загальні вимоги майже до всіх суб’єктів господарювання, за оцінкою розробника, дія цього  наказу буде поширюватись на майже 3,8 млн. суб’єктів господарювання. А прогнозна вартість впровадження вимог проекту наказу коштуватиме суб’єктам великого та середнього підприємництва 197 млн. грн., а суб’єктам малого підприємництва – 32,1 млрд. грн.

При цьому розробником не доведено нагальної потреби впровадження в Україні такого великовартісного регулювання та не розглянуто можливості його пом’якшення або коригування з метою зменшення витрат бізнесу на його реалізацію;

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. № 1392», розроблений Мінінфраструктури.

Проектом постанови пропонувалось запровадити автоматичну індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України.

Водночас розробником не доведено ефективність запропонованого механізму, оскільки проект постанови не відповідає ринковим принципам та містить ризики зловживання АТ «Укрзалізниця» монопольним становищем на ринку залізничних перевезень.

Розробником не досліджено вплив автоматичної індексації тарифів на обсяги перевезень залізничним транспортом, особливо враховуючи його щорічне падіння та зростання обсягу перевезень автомобільним транспортом. Тільки у 2018 році АТ «Укрзалізниця» перевезла на 18 млн тон вантажів менше, ніж у 2017 році, у той час як обсяги перевезень автомобільним транспортом у 2018 році зросли на 11 млн тон. Подальше збільшення вартості витрат на залізничні перевезення може стати одним із чинників автоматичного зменшення обсягів перевезень залізничним транспортом, що одночасно із збитковістю пасажирських перевезень матиме вкрай негативні наслідки для галузі.

Крім того, проект постанови надавав АТ «Укрзалізниця» можливість необмежено збільшувати витрати вантажовідправників, як підвішуючи регульований тариф, так і збільшуючи вартість послуг із користування вагонами АТ «Укрзалізниця». За оцінкою бізнесу витрати вантажовідправників у випадку прийняття проекту постанови зростуть на 11,2 млрд грн щороку;

• проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», розроблений Мінекономрозвитку.

Проектом постанови пропонувалось зобов’язати суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів. За твердженням розробника, це сприяло б покращенню структури грошового обігу в Україні за рахунок безготівкових платежів і скороченню частки готівкових розрахунків.

Водночас застосування платіжних терміналів економічно невигідно в точках продажу з відносно невеликим обігом реалізованої продукції, де розрахунок здійснюється переважно в готівковій формі (наприклад, в сільській місцевості). Застосування платіжних терміналів для таких суб’єктів буде мати виключно негативні наслідки та ніяким чином не вплине на зменшення рівня тіньового сектору економіки, а навпаки може стати причиною збільшення відповідного показника.

За орієнтовними розрахунками ДРС, вплив запропонованого проекту постанови лише на представників мікро-бізнесу, а саме фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, як найбільш вразливої ланки малого підприємницького середовища, у середньому складатиме як мінімум – 6 666 млн грн, як максимум – 12 325 млн грн;

• проект постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», розроблений Мінекономіки.

За твердженням розробника,  проектом постанови передбачалось встановити єдині вимоги до організації здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, що мало зменшити тиск на роботодавців, сприяти зменшенню кількості випадків порушень прав працівників у зв’язку з певними діями або бездіяльністю роботодавців.

За результатами експертизи проекту постанови було встановлено його невідповідність вимогам законодавства, зокрема, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

При цьому багато у чому проект постанови повторює положення попереднього Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, скасованого 14.05.2019 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду.

Запропоноване регулювання було непрозорим та таким, що могло призвести до неоднакового застосування на практиці одних і тих же правових норм, суб’єктивного підходу до того чи іншого суб’єкта та, як наслідок, створити передумови до виникнення корупційних ризиків. Крім того, зміст запропонованого регулювання не відповідав задекларованим цілям, оскільки не містив положень, які б сприяли зменшенню тиску на роботодавців.

Водночас, незважаючи на відмову ДРС в погодженні проекту постанови, новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю було прийнято на засіданні Уряду 04.12.2019.

Загалом, у 2019 році ДРС шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні проектів регуляторних актів, які не відповідали вимогам та принципам державної регуляторної політики, було упереджено впровадження неефективних та необґрунтованих регулювань, прийняття яких передбачало майже 33,1 млрд. грн. додаткових витрат для суб’єктів господарювання.

Згідно із Законом регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо розробниками не було дотримано процедур оприлюднення, підготовки аналізу регуляторного впливу, погодження із уповноваженим органом, у тому числі, і прийняття уповноваженим органом стосовно проекту регуляторного акта рішення про відмову в його погодженні.

Слід зазначити, що у 2019 році у регуляторній діяльності центральних та місцевих органів  виконавчої влади зберіглась позитивна тенденція до зменшення кількості регуляторних актів, які приймаються  з порушенням  вимог Закону в частині обов’язковості подання їх на погодження до ДРС. Відповідна позитивна тенденція у регуляторній діяльності органів виконавчої влади простежується вже другий рік поспіль.

Так, протягом 2019 року виявлено 12 регуляторних актів, при прийнятті яких було порушено вищезгадані вимоги Закону, розробниками   6-ти регуляторних актів виступали центральні органи виконавчої влади, 6-ти – місцеві органи виконавчої влади.  Для порівняння, у 2018 році з відповідним порушенням було виявлено прийняття 23 регуляторних актів (розробниками 3-х регуляторних актів виступали центральні органи виконавчої влади, 20 – місцеві органи виконавчої влади), а у 2017 році – 32 регуляторних актів (розробниками 9-ти регуляторних актів виступали центральні органи виконавчої влади, 23 – місцеві органи виконавчої влади).

У 2019 році на рівні центральних органів виконавчої влади  переважну більшість регуляторних актів, прийнятих без дотримання процедури погодження, визначеної Законом, (5 з 6) становлять власні Урядові рішення.

При цьому з 5-ти Урядових рішень, що прийняті з відповідним порушенням:

• стосовно 2 проектів регуляторних актів ДРС було прийнято рішення про  відмову в їх погодженні з причин невідповідності цих проектів вимогам та принципам державної регуляторної політики,  
• 1 регуляторний акт прийнятий у редакції, що відрізняється від редакції, що проходила процедуру погодження з ДРС,
• 1 регуляторний акт після отримання від ДРС висновку стосовно його регуляторності, на погодження до ДРС не подавався;
• 1 регуляторний акт прийнятий взагалі без будь-якого погодження.

На центральному рівні порушення процедури погодження проектів регуляторних актів у 2019 році виявлено у регуляторній діяльності Держгеонадра, Мінфіну, Мінінфраструктури, МОЗу та Мінекономіки. Зокрема, з порушенням визначеної Законом процедури погодження з ДРС,   були прийняті регуляторні акти, якими регламентувались питання:

• об’єднання психіатричних та наркологічних закладів у заклади з надання психіатричної допомоги (тобто даний заклад став багатопрофільним) внаслідок чого у суб’єктів господарювання виникала потреба у переоформленні низки документів, зокрема, статуту та ліцензії на право здійснення відповідного виду господарської діяльності;
• розширення кола суб’єктів, які підпадають під визначення осіб, що  здійснюють комерційне використання   опублікованих   з   комерційною   метою   фонограм, відеограм,  їх  примірників та зафіксованих у них виконань (далі – суб’єкти комерційного використання) та які зобов’язані до  початку здійснення  комерційного  використання опублікованих з комерційною метою фонограм,  відеограм,  їх примірників та зафіксованих у них виконань   укласти  договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання з акредитованою  організацією  колективного управління; 
• внесення змін до Порядку надання спецдозволів на користування надрами. Зокрема, уточнення вимог до документів, які додаються до заяви на отримання дозволу;
• запровадження нової системи адміністрування акцизного податку та   посилення контролю за обігом  пального та спирту  етилового, яка передбачала запровадження нової ліцензії на зберігання пального тощо.  

На рівні місцевих регуляторних органів у 2019 році кількість регуляторних актів, прийнятих місцевими органами виконавчої влади без погодження з ДРС, зменшилась більш, ніж втричі. Якщо у 2018 році з відповідним порушенням було прийнято 20 регуляторних актів,  то у 2019 році  – лише 6.

Крім того, у 2019 році суттєво  скоротилась кількість регіонів,  в яких були виявлені факти прийняття регуляторних актів без погодження з ДРС. Так,  якщо у 2018 році  без погодження з ДРС регуляторні акти приймались у 13-ти регіонах, то у 2019  – лише у 3-х  – Кіровоградській, Черкаській областях та  м. Києві.

Зокрема, без погодження з ДРС були прийняті регуляторні акти, якими  передбачалось врегулювання питань:

• розміщення зовнішньої реклами в місті Києві та Порядку погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (КМДА);
• організації перевезень пасажирів на приміських маршрутах загального користування,  що не виходять за межі області (Кіровоградська область);
• проведення обстеження стану закладів торгівлі, громадського харчування щодо дотримання вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів (Кіровоградська область);
• дотримання вимог чинного законодавства при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (Кіровоградська область);
• внесення змін до регламенту центру надання адміністративних послуг (Черкаська область) тощо.

Протягом 2019 року до ДРС надійшов 621 звіт про відстеження результативності дії регуляторних актів. З них, 485 звітів надано регуляторними органами центрального рівня, 136 звітів – місцевими  органами виконавчої влади.

Порівнюючи з обсягами надходження звітів у 2018 році, можна констатувати, що у 2019 році рівень дотримання органами виконавчої влади вимоги Закону щодо відстеження результативності дії прийнятих регуляторних актів знизився на 7 відсотків. Для  порівняння,  у 2018 році центральними та місцевими органами виконавчої влади до ДРС надано 669 звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів  (з них, 492 звіти було надано центральними органами виконавчої влади, 177 звітів –  місцевими органами виконавчої влади).

Не зважаючи на скорочення кількості регуляторних органів центрального рівня, якими у 2019 році провадились заходи з відстеження результативності дії  регуляторних актів (з 35-ти регуляторних органів – у 2018 році до 27-ми у 2019 році), загальний обсяг проведення центральними органами виконавчої влади заходів з відстеження  результативності дії регуляторних актів практично не змінився  у порівнянні з 2018 роком. Так, якщо у 2018 році  центральними органами виконавчої влади було відстежено результативність дії 492 регуляторних актів , то у 2019 році – 485.

Із загальної кількості постійних учасників регуляторного процесу 2-ма  регуляторними органами центрального рівня (МОЗ та АМК) протягом 2019 року до ДРС не подано жодного звіту про відстеження регуляторних актів. Тобто відповідні вимоги Закону цими регуляторними органами у 2019 році  взагалі не виконувались.

У 2019 році майже удвічі зросла питома вага регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами центрального рівня за результатами відстеження  результативності дії  регуляторних актів приймалось рішення щодо необхідності їх перегляду.  Зокрема, у 2019 році за результатами здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів  стосовно 11,3 відсотків регуляторних актів 9-ма регуляторними органами центрального рівня  було зроблено висновок про необхідність їх перегляду. Для порівняння, у 2018 році на думку розробників потребували перегляду лише 6,3 відсотки регуляторних актів (31 регуляторний акт), щодо яких провадилось відстеження. Станом на 28.12.2019 фактичного перегляду зазнали 9-ть регуляторних актів (16 відсотків від загальної кількості регуляторних актів, що потребували відповідного перегляду).

У той же час, на рівні місцевих органів виконавчої влади у 2019 році обсяг здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів знизився на 23 відсотки у порівнянні з минулим роком. Зокрема, у 2019 році місцевими органами виконавчої влади заходи з відстеження результативності дії було здійснено стосовно 136-ти регуляторних актів, у 2018 році – стосовно 177-ми регуляторних актів.

У порівнянні з минулим роком зросла кількість регіонів, в яких місцевими органами виконавчої влади протягом року не подано до ДРС жодного звіту про відстеження.  Так, якщо у 2018 році у 5-ти регіонах (Львівській, Одеській, Рівненській, Хмельницькій та Тернопільській областях) місцевими органами виконавчої влади не було подано до ДРС жодного звіту про відстеження, то у 2019 році таких регіонів стало  6 – Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Львівська, Рівненська та Хмельницька області.

У 2019 році суттєво (з 8,5  відсотків у 2018 році до 5 відсотків у 2019 році) знизився показник питомої ваги регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами місцевого рівня приймалось рішення щодо необхідності їх перегляду.  Крім того, як і у попередні роки, у 2019 році місцеві органи виконавчої влади обмежуються лише визнанням регуляторних актів неефективними, не вживаючи при цьому будь-яких практичних дій щодо їх скасування або перегляду. Зокрема, з 7-ми регуляторних актів, щодо яких місцевими органами виконавчої влади Івано-Франківської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, та Херсонської областей було зроблено висновок про необхідність їх скасування або внесення змін до них, станом на 28.12.2019 не зазнав перегляду жоден регуляторний акт.

З метою усунення надмірного або неефективного регулювання господарської діяльності  протягом 2019 року ДРС опрацьовано понад 150 звернень суб’єктів господарювання та їх громадських об’єднань, щодо необхідності перегляду діючих регуляторних актів з метою спрощення умов ведення бізнесу.

На підставі звернень ДРС проведено експертизу 39-ти регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 6-ти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади на відповідність їх принципам регуляторної політики. Крім того, здійснено аналіз положень 49 регуляторних актів органів місцевого самоврядування.

За результатами проведеної роботи у 2019 році ДРС прийнято 5 рішень про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики.

Зокрема, рішення про необхідність усунення порушень  принципів державної регуляторної політики  були спрямовані на:

• визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Голови Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.08.2018 № 206 «Про затвердження Умов конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, що не виходять за межі території Могилів-Подільського району (внутрішньорайонні маршрути)», оскільки  положення «Умов конкурсу» не відповідали вимогам законодавства України та суперечили принципам державної регуляторної політики.

У встановлений Законом термін рішення ДРС не виконано. Відповідно до частини шостої статті 28 Закону дію розпорядження Голови Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.08.2018 № 206 «Про затвердження Умов конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, що не виходять за межі території Могилів-Подільського району (внутрішньорайонні маршрути)» зупинено та повідомлено Мін’юст про необхідність скасування державної реєстрації відповідного розпорядження.

Міністерством юстиції України листом від 11.07.2019 № 26034/15296-26-19/10.1.4 надано копію наказу про скасування рішення про державну реєстрацію розпорядження Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.08.2018 № 206;

• внесення змін до Порядку організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.11.2013 № 1541, шляхом виключення з редакції абзацу першого пункту 6 цього Порядку слова «за акредитованими освітніми програмами», оскільки зазначені положення не відповідають вимогам чинного законодавства та принципам державної регуляторної політики.

У встановлений Законом термін рішення ДРС не виконано. Відповідно до частини шостої статті 28 Закону дію наказу Міністерства освіти і науки України від 01.11.2013 № 1541 «Про затвердження Порядку організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства» зупинено та повідомлено Мін’юст про необхідність скасування державної реєстрації відповідного наказу;

• внесення змін до Положення про порядок спеціального навчання водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, та про уповноважених з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільними дорогами, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх спав України від 21.03.2008 № 130, в частині приведення розділу 3 Положення у відповідність до вимог Закону України «Про адміністративні послуги» шляхом виключення з його редакції положень щодо реєстрації ГСЦ МВС спеціальних навчальних центрів.

Рішення виконано у встановлений Законом термін;

• визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 21.03.2019 № 61-р «Про районну комісію з проведення обстеження стану закладів торгівлі, громадського харчування щодо дотримання вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів», оскільки зазначений регуляторний акт не узгоджується з вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У встановлений Законом термін рішення ДРС не виконано.  Відповідно до частини шостої статті 28 Закону дію розпорядження Голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 21.03.2019 № 61-р «Про районну комісію з проведення обстеження стану закладів торгівлі, громадського харчування щодо дотримання вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів» зупинено та повідомлено Мін’юст про необхідність скасування державної реєстрації відповідного розпорядження.

Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області листом від 15.10.2019 № 06.1-12/01-26/549 повідомило, що розпорядження  № 61-р на державну реєстрацію не подавалося;

• внесення змін до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в2019 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.10.2018 № 1096, шляхом виключення з редакції абзацу першого пункту 3 розділу XIV цих Умов прийому слова «за акредитованими освітніми програмами (спеціальностями)», оскільки зазначені положення не відповідають вимогам чинного законодавства та принципам державної регуляторної політики.

У встановлений Законом термін рішення ДРС не виконано. Відповідно до частини шостої статті 28 Закону дію наказу Міністерства освіти і науки України від 11.10.2018 № 1096 «Про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2019 році», зупинено та повідомлено Мін’юст про необхідність скасування державної реєстрації відповідного наказу. Після цього, наказом Міністерства освіти і науки України 11.10.2019  № 1290 «Про внесення зміни до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2019 році», абзац перший пункту 3 розділу XIV Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2019 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 11 жовтня 2018 року № 1096,  було вилучено.

Підсумовуючи зазначене,  до основних тенденцій у реалізації державної регуляторної політики упродовж 2019 року можна віднести:

• зниження рівня відповідності регуляторної діяльності органів виконавчої влади затвердженим планам, зокрема на рівні центральних органів виконавчої влади;
• зниження рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики, зокрема на рівні центральних органів виконавчої влади;
• зменшення кількості регуляторних актів, розроблених та прийнятих центральними та місцевими органами виконавчої влади з порушенням встановленого Законом порядку в частині обов’язковості подання їх на погодження до ДРС;
• покращення, зокрема на рівні центральних органів виконавчої влади,  рівня фактичного виконання рішень щодо необхідності перегляду регуляторних актів, що приймаються регуляторними органами за результатами відстеження результативності дії регуляторних актів.

Виходячи з цього, пріоритетами у забезпеченні та реалізації державної регуляторної політики у 2020 році мають стати:

• підвищення якості підготовки проектів регуляторних актів та аналізів регуляторного впливу до них, у тому числі, шляхом визначення в АРВ компенсаторних заходів у разі, якщо від запровадження регулювання прогнозується надмірне навантаження на малий бізнес;
• здійснення заходів, спрямованих на втрату чинності положень регуляторних актів, які ускладнюють ведення  господарської діяльності;
• активізація діяльності регуляторних органів в частині виконання заходів з відстеження результативності прийнятих регуляторних актів та фактичного виконання рішень щодо необхідності перегляду регуляторних актів, які за результатами  відстеження результативності їх дії були визнані неефективними.