Постанова Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта Національного банку України
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 14 квітня 2004 р. N 471 Київ
Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта Національного банку України
Відповідно до статей 8 і 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України і Національний банк Українипостановляють:
Затвердити такі, що додаються:
Методику проведення аналізу впливу регуляторного акта Національного банку України;
Методику відстеження результативності регуляторного акта Національного банку України.
| Прем’єр-міністр України | В. ЯНУКОВИЧ |
|
Голова |
|
Інд. 34
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИКА
проведення аналізу впливу регуляторного акта Національного банку України
1. Ця Методика встановлює вимоги до проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі – аналіз), проект якого розроблений Національним банком України. Аналіз проводиться до оприлюднення проекту акта.
Вимоги цієї Методики поширюються на розроблені Національним банком України проекти нормативно-правових актів, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 9, 11 і 17 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”, і мають ознаки регуляторних актів.
2. У разі коли проект регуляторного акта (далі – проект) одночасно містить норми, що регулюють господарські або адміністративні відносини між Національним банком України та суб’єктами господарювання, і норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також конкретні приписи, аналіз проводиться лише стосовно норм, які регулюють господарські або адміністративні відносини між Національним банком України та суб’єктами.
3. У процесі проведення аналізу:
визначається проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання;
визначаються цілі державного регулювання;
визначаються та оцінюються усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу;
описуються механізм, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи;
обґрунтовуються можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;
визначаються очікувані результати прийняття акта;
обґрунтовується запропонований строк дії акта (у разі обмеження цього строку);
визначаються показники результативності акта;
визначаються заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.
4. При визначенні проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання, зазначаються причини та умови виникнення проблеми; обґрунтування неможливості її розв’язання з допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів; суб’єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.
5. При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи; оцінка кожного із способів; причини відмови від застосування альтернативних способів розв’язання проблеми; аргументи щодо переваги обраного способу.
6. В описі механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.
7. При обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття регуляторного акта наводиться оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади, фізичними та юридичними особами; оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта; характеристика механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта; а також зазначається періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.
8. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта провадиться із застосуванням методу аналізу позитивних та можливих негативних наслідків дії акта у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.
Для проведення аналізу позитивних та можливих негативних наслідків установлюється певний період. Розмір кожного позитивного та можливого негативного наслідку обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожного позитивного та можливого негативного наслідку підсумовується загальний розмір.
9. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта здійснюється з урахуванням достатності цього строку для розв’язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.
10. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов’язковими з яких повинні бути:
кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;
розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта.
11. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів позитивних та можливих негативних наслідків наводиться текстовий опис результативності акта.
12. При визначенні заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, зазначаються строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта; вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.
13. Результати аналізу викладаються у письмовій формі і підписуються Головою Національного банку України.
14. Результати аналізу разом з проектом публікуються у журналі “Вісник Національного банку України” та/або розміщуються на офіційній сторінці Національного банку України в мережі Інтернет з додержанням вимог статті 9 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИКА
відстеження результативності регуляторного акта Національного банку України
1. Ця Методика встановлює вимоги для здійснення відстеження результативності прийнятого Національним банком України регуляторного акта (далі – відстеження).
Вимоги цієї Методики поширюються на прийняті Національним банком України нормативно-правові акти, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 9, 11 і 17 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”, і мають ознаки регуляторних актів.
2. Стосовно регуляторного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, установлених статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Базове відстеження здійснюється до дня набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.
Повторне відстеження здійснюється через рік після набрання чинності регуляторним актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки, якщо Правлінням Національного банку України не встановлено більш ранній строк, з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового відстеження.
Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження, в тому числі у разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено з метою оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.
3. У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
4. Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.
5. У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта необхідна інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів в усній чи письмовій формі (далі – опитування).
Для відстеження можуть бути використані статистичні дані та дані наукових досліджень і опитувань.
6. Для повторного та періодичного відстеження крім виду даних, що використовувався під час базового відстеження, також можуть бути використані інші види даних, в тому числі для встановлення значень показників результативності, які характеризують стан виконання регуляторного акта.
7. Розробник регуляторного акта визначає види даних, які будуть використовуватися для відстеження, залежно від характеру показників результативності акта та погоджує їх використання із заступником Голови Національного банку України.
8. Статистичні дані використовуються для встановлення значень таких показників результативності регуляторного акта:
обсяг залучених та розміщених фінансових ресурсів;
розмір відсоткової ставки;
обсяги експорту та імпорту капіталу;
курс національної валюти;
кількість суб’єктів господарювання, фізичних осіб, на яких прямо чи опосередковано впливає дія акта;
кількість наданих управлінських послуг;
кількість застосованих заходів впливу, в тому числі фінансових;
кількість випадків оскарження рішень, дій або бездіяльності Національного банку України, його посадових осіб.
Статистичні дані можуть використовуватися для встановлення значень інших показників результативності акта.
9. У разі використання статистичних даних заходи з відстеження включають визначення видів таких даних, їх збирання та аналіз.
10. Для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акта можуть використовуватися статистичні дані за відповідний період, що передує даті початку виконання заходів з відстеження, а для базового відстеження – даті набрання чинності актом або більшістю його положень.
11. Проведення опитування під час відстеження включає визначення сукупності осіб, які повинні виконувати вимоги регуляторного акта (далі – цільова група); складення анкети; збирання інформації; створення бази даних опитування, їх обробку та аналіз.
12. Для визначення складу цільової групи можуть використовуватися відкриті для загального доступу дані реєстрів, що ведуться Національним банком України та іншими органами державної влади.
13. Чисельність цільової групи, яка визначається для повторного відстеження з використанням опитування, повинна дорівнювати чисельності цільової групи, яка була визначена для базового відстеження.
14. Під час повторного і періодичного відстеження застосовуються ті самі підходи до визначення складу цільової групи та вибіркової сукупності (частина цільової групи, яка відбирається для участі в опитуванні за допомогою спеціальних методів для достовірного відображення структури та основних характеристик цієї групи), що і для базового відстеження.
У разі коли чисельність цільової групи не перевищує 150 осіб, опитуються усі респонденти цільової групи без визначення вибіркової сукупності.
15. Підставою для складення анкети під час базового, повторного і періодичного відстеження є кількісні та якісні значення показників результативності регуляторного акта, встановлені під час проведення аналізу його впливу.
Після виконання відповідних заходів складається звіт окремо для базового, повторного і періодичного відстеження, який оприлюднюється в установленому порядку.
16. У звіті про результати відстеження зазначаються:
вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер (у разі базового відстеження дата прийняття і номер акта не зазначаються);
назва виконавця заходів з відстеження;
цілі прийняття акта;
строк виконання заходів з відстеження;
тип відстеження (базове, повторне або періодичне);
методи одержання результатів відстеження;
дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;
кількісні та якісні значення показників результативності акта;
оцінка результатів реалізації акта та ступеня досягнення визначених цілей.
17. Звіт про відстеження підписується Головою Національного банку України і не пізніше ніж у десятиденний строк після підписання публікується у журналі “Вісник Національного банку України” та/або розміщується на офіційній сторінці Національного банку України в мережі Інтернет.
____________
