Права громадськості у здійсненні регуляторної діяльності

Права громадськості у здійсненні регуляторної діяльності

Одним із найдієвіших видів контролю громадськості за діями влади, який уособлює один із головних принципів побудови демократичного суспільства, є участь громадськості у прийнятті владних рішень.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) надає громадськості право бути залученими до процесу прийняття регуляторних рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

 

Одними з головних приципів державної регуляторної політики  визначено, зокрема:

 

прозорість та врахування громадської думки – відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності;

 

передбачуваність – послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

 

Статтею 6 Закону закріплені права громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів у здійсненні державної регуляторної політики.

Зазначені права громадськості та інші визначені Законом механізми забезпечення реалізації цих прав дають можливість впливати  на весь процес регуляторної діяльності, починаючи з її планування, та закінчуючи прийняттям, відстеженням результативності та переглядом відповідних регуляторних актів.

 

Діючі механізми можливого впливу представників громадськості на процес прийняття рішень

 

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів

 

1. Абзацом першим частини першої статті 6 Закону передбачено право громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів.

Тобто, громадяни та об’єднання можуть ініціювати підготовку проекту регуляторного акта.

Законодавством не визначено форму таких пропозицій. Тому пропозиції щодо підготовки та прийняття регуляторних актів можуть бути викладені у будь-якій формі, наприклад, у формі обгрунтування необхідності правового врегулювання певного проблемного питання, проекту акта тощо.

 

У відповідності із статтею 7 Закону регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Плани діяльності з підтотовки регуляторних актів на наступний рік оприлюднюються регуляторним органом шляхом розміщення плану на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет або в друкованих засобах масової інформації.

Слід зазначити, що представники громадськості можуть подавати пропозиції щодо необхідності розробки регуляторних актів не тільки до моменту затвердження плану діяльності відповідним регуляторним органом, але й після його затвердження. Такі пропозиції можуть бути внесені регуляторним органом до плану діяльності у вигляді відповідних змін у встановленому порядку в будь-який час.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються регуляторним органом у десятиденний строк після їх затвердження.

 

Можливості для діалогу на етапі розробки проектів регуляторних актів

 

Представники громадськості мають право брати участь у розробці проекту регуляторного акта.

Зокрема, це визначене статтею 6 Закону право:

• у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів;
• подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю;
• бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу;
• самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами.

 

Відповідно до статті 8 Закону стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Стаття 9 Закону передбачає в обов’язковому порядку оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Передує цьому оприлюднення регуляторним органом повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, яке повинно містити наступну інформацію:

• стислий виклад змісту проекту;
• поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
• інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення);
• інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань;
• інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями зауважень та пропозицій.

Не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення проект регуляторного акта оприлюднюється шляхом розміщення плану на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет або в друкованих засобах масової інформації.  

Пропозиції і зауваження до проекту регуляторного акта можуть стосуватись як положень самого акта, так і аналізу регуляторного впливу. Громадськість шляхом проведення альтернативного аналізу регуляторного впливу може довести недоцільність відповідних державних регулювань та запропонувати інші шляхи вирішення проблемних питань, на які спрямовано дію регулятрного акта.

У відповідності із статтею 9 Закону строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Таким чином, розробник проекту регуляторного акта має мотивувати відхилення пропозицій від громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів. З урахуванням визначеного статтею 6 Закону права громадськості на одержання інформації про регуляторну діяльність, розробник повинен надати аргументовану відповідь на всі звернення, в яких містяться зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта.

 

Законом також передбачено, що громадяни, суб’єкти господарювання, їх об’єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб’єктів господарювання можуть брати участь у розробці проектів регуляторних актів. Представники громадськості в такому випадку повинні активно пропонувати регуляторним органам залучати їх до розробки проектів регуляторних актів, оскільки  це – право, а не обов’язок регуляторних органів.

 

Можливість участі представників громадськості у регуляторному процесі на етапі погодження проектів регуляторних актів

 

Одним із найефективнішим визначеним Законом механізмом впливу громадськості на процес прийняття рішень, який дозволяє її представникам висловити свою позицію щодо проектів розроблених регуляторних актів, є погодження усіх розроблених органами виконавчої влади проектів регуляторних актів з уповноваженим органом щодо здійснення державної регуляторної політики, яким є ДРС.

Саме на цьому етапі представники громадськості мають можливість істотно вплинути на процес підготовки та затведження регуляторних актів.

 

В свою чергу, представники громадськості можуть користуватись визначеними статтею 6 правами у здійсненні державної регуляторної політики та надсилати пропозиції і зауваження до проектів регуляторних актів не тільки розробникам цих проектів, а й ДРС.

Слід нагадати, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити, зокрема, поштову та електронну адресу розробника проекту та інших органів, у тому числі ДРС.

 

До ДРС надходять на погодження проекти регуляторних актів, які стосуються найрізноманітніших  сфер господарської діяльності. Тому кваліфікована допомога суб’єктів господарювання, їх об’єднань, особливо тих, що працюють на певних ринках, сприятиме підвищенню ефективності  проведеного ДРС аналізу проектів регуляторних актів на відповідність принципам державної регуляторної політики.

 

Відстеження результативності регуляторного акта та перегляд регуляторного акта

 

Можливість громадськості вплинути на певну сферу регулювання реалізована у Законі також через механізми відстеження результативності регуляторного акта та перегляду регуляторного акта.

Громадяни, суб’єкти господарювання, їх об’єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи, згідно із статтею 6 Закону, мають право:

• бути залученими регуляторними органами до виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів;
• відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду;
• одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

 

Відповідно до статті 10 Закону стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторних актів.

Регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, готує звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта та не пізніш як у десятиденний строк з дня підписання цього звіту оприлюднює його розміщення плану на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет або в друкованих засобах масової інформації. 

На підставі аналізу звіту про результативність регуляторного акта представники громадськості мають право подавати зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду.

Також у відповідності із статтею 27 Закону фізичні та юридичні особи, їх об’єднання, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб’єктів господарювання, можуть звертатись до спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики, яким є ДРС, про перегляд регуляторних актів.

ДРС на підставі таких звернень має право здійснювати експертизу регуляторних актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на відповідність цих актів принципам державної регуляторної політики та приймати рішення про необхідність усунення виявлених порушень принципів державної регуляторної політики органом, що прийняв цей акт.

Закон не передбачає чітко визначеної процедури подання пропозицій про перегляд регуляторних актів. Такі пропозиції можуть бути викладені у будь-якій формі, містити чітку інформацію про відповідний регуляторний акт (назву його та номер), аргументи на користь перегляду тощо.