Сторінка: https://www.drs.gov.ua/regulatory_policy/rishennya-vid-04-kvitnya-2013-roku-12-pro-neobhidnist-usunennya-porushen-pryntsypiv-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky-zgidno-z-vymogamy-zakonu-ukrayiny-pro-zasady-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky/
У зв’язку зі змінами у законодавстві України у сфері ліцензування, на підставі звітів про відстеження результативності регуляторних актів, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва були прийняті рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема:
– рішення від 04.04.2013 № 12 «Про необхідність усунення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», шляхом внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.03.2009 за № 226/16242.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
РІШЕННЯ
від 04 квітня 2013 року № 12
Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Відповідно до статті 30 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) на підставі звіту про повторне відстеження результативності наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 № 392 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури», надісланого листом Держархбудінспекції України від 14.11.2012 № 40-11-7823, в якому зазначається, що Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.03.2009 за № 226/16242 (далі – Ліцензійні умови), потребують перегляду, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу Ліцензійні умов та встановила наступне.
Ліцензійні умови затверджені на виконання положень Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1396.
В свою чергу, Порядок розроблено відповідно до законів України «Про архітектурну діяльність» (у редакції від 16.05.2007) та «Про основи містобудування» (у редакції від 16.05.2007).
На момент видання Наказу діючим законодавством не був передбачений розподіл об’єктів будівництва на категорії складності в залежності від архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання.
Проте, відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон I), з 17.02.2011 об’єкти будівництва розподілено на п’ять категорій складності.
Водночас, на виконання вимог статті 32 Закону I Кабінетом Міністрів України постановою від 27.04.2011 № 557 був затверджений Порядок віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності.
Крім того, у пункті 1 Порядку (у редакції від 27.02.2012) визначено, що встановлені Порядком вимоги застосовуються до ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єктів архітектури, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Тобто, на даний час ліцензуванню підлягають виключно об’єкти архітектури IV та V категорій складності.
Таким чином, ураховуючи зміни, що відбулись у законодавстві, Держпідприємництво України робить висновок, що положення Ліцензійних умов, затверджених Наказом, не відповідають вимогам діючого законодавства у зазначеній сфері та їх дія порушує такі обов’язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», як:
адекватність – відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави;
збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва
вирішила:
запропонувати Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства внести зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 № 47, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.03.2009 за № 226/16242 з метою приведення їх норм у відповідність вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики.
Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.
Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення.
У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п’ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення спеціально уповноваженого органу.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.
Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку та у строки, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з урахуванням зауважень та пропозицій, викладених у відповідному рішенні.
У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.
Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.
Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.
Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва |
М. Ю. Бродський |