Рішення від 1 квітня 2013 року № 11 «Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України»

Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення від 01.04.2013 № 11 «Про необхідність усунення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» шляхом визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 «Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», оскільки його норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики, в частині, зокрема, відсутності правових підстав його дії.

Разом з цим, з метою упорядкування відносин між виробниками і споживачами послуг з водопостачання та водовідведення, які на сьогоднішній день регулюються відповідними наказами, а також уникнення дублювання вимог щодо правил приймання стічних вод від підприємств, їх якості та розрахунків за надані послуги Мінрегіону  України було запропоновано розробити та подати на погодження у порядку визначеному Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» нову редакцію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, яка б охопила в єдиному нормативно-правовому акті вимоги щодо користування зазначеними системами. 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 1 квітня 2013 року № 11

Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

 

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) та на підставі звернень суб’єктів господарювання Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 (далі – Наказ), яким затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України (зареєстровано в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, далі – Правила приймання) та Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (зареєстровано в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 402/6690, (далі – Інструкція), та встановила наступне.

Правила приймання та Інструкція були затверджені відповідно до положень Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України, Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.98 № 188/98-ВР та на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» та від 25.03.99 № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами».

На момент видання Наказу діяли вимоги статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (у редакції від 07.02.2002), згідно з якою було передбачено, що за забруднення навколишнього природного середовища на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів встановлюється відповідний збір. 

Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища, визначався Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (далі – Постанова) цей порядок був встановлений.

Пунктом 4 Постанови Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством фінансів і Міністерством економіки доручено у тримісячний термін внести до нормативно-правових актів зміни і доповнення щодо встановлення та стягнення плати, яка справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації.

Статтею 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (у редакції від 07.02.2002) була визначена компетенція виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища щодо визначення в установленому порядку нормативів збору і розмірів зборів за забруднення навколишнього природного середовища та розміщення відходів.  

Разом з тим, у пункті 6 частини першої статті 8 Водного кодексу України (у редакції від 20.12.2001) зазначалось, що до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема, визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів зборів за спеціальне водокористування з водних об’єктів місцевого значення.

Проте, слід зауважити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» були внесені зміни до вищенаведених законів України, які не передбачали стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища, вищенаведені вимоги законодавства, а також відповідних повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів  України   від  27.12.2010

№ 1236 Постанова, на підставі якої у тому числі були затверджені Правила приймання і Інструкція, втратила чинність.

Крім того слід підкреслити, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 затверджені Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами (далі – Правила), спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об’єктів, відтворення водних ресурсів і забезпечення безпечних умов водокористування та обов’язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об’єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.

Проте, положення Правил приймання, Інструкції, затверджених Наказом, спрямовані на врегулювання питань приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та встановлення та стягнення плати за їх скид.        

Крім того, у тексті Правил користування та Інструкції, затверджених Наказом, є посилання на інші нормативно-правові акти, які втратили чинність, а саме: накази Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 № 65 «Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» (зареєстровано в міністерстві юстиції України 22.07.94 за № 165/374)  та 27.06.2001 № 139 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги центрального водопостачання та водовідведення» (зареєстровано в Міністрестві юстиції 23.08.2001 за № 748/5939), наказ Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 37 «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.95 за № 162/698) та наказ Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України і Державної податкової адміністрації України 19.07.99 № 162/379 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.08.99 за № 544/3837).

Тобто, на даний час відсутні підстави щодо дії Правил приймання та Інструкції, затверджених Наказом.

Таким чином, спираючись на викладене вище і враховуючи зміни у законодавстві, Держпідприємництво України робить висновок, що положення Правил приймання та Інструкції, затверджених Наказом не відповідають вимогам діючого законодавства у зазначеній сфері та їх дія порушує такі обов’язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», як:

адекватність – відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;  

ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.

 

Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

                                   вирішила:

запропонувати Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 «Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», оскільки його норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики.

 

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення.

У разі підготовки проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п’ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.

 

 

 

Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

М. Ю. Бродський